Види

Видом називається зображення зверненої до спостерігача видимої частини поверхні предмета.
Невидимі частини поверхні предмета допускається показувати на видах штриховими лініями (рис. 3). Використання штрихових ліній в окремих випадках дозволяє зменшити кількість необхідних зображень, не порушуючи ясності креслення.
За характером та змістом виконання види поділяють на основні, додаткові і місцеві.
4Основні види - види, одержані на основних площинах проекцій. Залежно від площини проекцій, на якій одержаний основний вид, встановлені відповідні їх назви (рис.3): 1 - вид спереду (головний вид); 2 - вид зверху; 3 - вид зліва; 4 - вид справа; 5 - вид знизу; 6 - вид ззаду. Зазвичай в проекційному кресленні використовують перших три види.
При виборі головного виду слід враховувати, що, окрім ясного уявлення про форму і розміри предмета, він повинен забезпечувати раціональність розміщення решти видів на кресленні.
Основні види розташовують в проекційному зв'язку між собою. В цьому випадку ніяких написів, що пояснюють назви видів, не дають.
Якщо який-небудь вид розміщений на кресленні зовні проекційного зв'язку з рештою видів, то над цим видом виконують напис, наприклад  А (рис. 4). Одночасно біля пов'язаного з цим видом зображення стрілкою вказують напрям погляду. Над стрілкою проставляють ту ж прописну букву українського алфавіту, що і в написі над видом.


Вид
позначень

Масштаб зображення

однаковий

різний

Позначення додаткових, місцевих видів

Описание: E:\MD\Vita\Musor\Черчен Техн\2.jpg

Описание: E:\MD\Vita\Musor\Черчен Техн\2.jpg

Позначення повернутого виду

Описание: E:\MD\Vita\Musor\Черчен Техн\2.jpg

Описание: E:\MD\Vita\Musor\Черчен Техн\2.jpg

Позначення розгорнутого виду

Описание: E:\MD\Vita\Musor\Черчен Техн\2.jpg

Описание: E:\MD\Vita\Musor\Черчен Техн\2.jpg

 











Так само оформляють написи, якщо види знаходяться між собою в проекційному зв'язку, але відокремлені один від одного якими-небудь зображеннями. Написи над видами виконують також у разі, якщо види розташовані на різних листах. Позначення видів за СТ СЕВ 363-76.        

Практикою конструювання різних деталей встановлені рекомендації до вибору головного виду при зображенні тієї чи іншої деталі залежно від її конструктивних або технологічних особливостей. В ГОСТ 2.305-2008(68) розглядаються основні правила і рекомендації по виконанню зображень на кресленнях.
Місцеві види.

1Місцевим видом називається зображення окремого, обмеженого місця поверхні предмета.
Якщо місцевий вид розташований в безпосередньому проекційному зв'язку з відповідним зображенням, над ним не наносять ніяких пояснюючих написів (місцевий вид, розташований на місці виду зліва на рис. 6).
Якщо ж місцевий вид розташований поза проекційним зв'язком з відповідним йому зображенням, то над ним виконують напис, а на кресленні вказують напрям погляду стрілкою.
Місцевий вид можна обмежувати лінією обриву   (вид А, рис. 6) або не обмежувати лінією обриву (вид Б, рис 6).

Додаткові види.
У випадках, коли на основних видах окремі елементи предмета можуть бути зображені із спотворенням їх форми і розмірів, застосовують додаткові види, одержувані проекціюванням предмета на площини, непаралельні основним площинам проекцій (рис. 7).
2 Додатковий вид оформляється як місцевий вид, якщо на ньому зображено окреме обмежене місце поверхні предмета. Якщо додатковий вид розташований в безпосередньому проекційному зв'язку з відповідним зображенням, ніяких написів на кресленні не додають (рис. 7,б). Якщо ж додатковий вид розташований без проекційного зв'язку, то над додатковим видом виконують напис, а у відповідного зображення указують напрям погляду (рис. 7, в, г). З можливих розташувань додаткових видів переважно застосовують варіант, наведений на рис. 7, б.

 3
Розгорнутий вид (розгортка). Його використовують для зображення гнутих предметів, які розгортаються в площину без руйнування деталі. Контури деталі виконують основною лінією, а місця згину – тонкою штрих пунктирною з двома крапками. Розгортку позначають умовним значкомОписание: E:\MD\Vita\Musor\Черчен Техн\2.jpg (рис.8а). Тонкою штрих пунктирною з двома крапками зображають розгортку, виконану суміщеною з видом, ніяких додаткових позначень не роблять (рис.8б).