Перерізи

Деякі умовності при виконанні розрізів.
При оформленні розрізів, необхідно враховувати вимоги ДЕСТ 2. 305-68, СТ СЕИ 362-76, СТ СЕВ 363-76.

  1. Якщо зображення (вид, розріз або перетин) є симетричною фігурою, допускається викреслювати половину зображення (рис. 31, вид зверху) або трохи більш половини з лінією обриву (рис. 31, вид зліва).
  1. 222324Такі елементи, як спиці, тонкі стінки, ребра жорсткості і т.п., не заштриховують, якщо січна площина спрямована уздовж осі або довгої сторони цього елемента (рис. 32). Якщо в подібних елементах є отвір або заглиблення, роблять місцевий розріз (вушко на рис. 32).

 

25

  1. Якщо предмет має декілька однакових елементів (наприклад, чотири отвори на рис. 33), розташування яких зрозуміле з креслення, то на зображенні допускається показувати один-два таких елементи.
  1. Плавний перехід від однієї поверхні до іншої (за рахунок спеціально передбачених заокруглень) показують умовно уявною лінією переходу, суцільною тонкою лінією (рис.34 а). Уявні лінії переходу можна зовсім не показувати на зображеннях, якщо при цьому не порушується уявлення про форму предмету (рис. 34 б). Умовні та спрощені лінії перерізу (переходу) повинні за своєю формою наближатися до ліній, які виходять при точній їх побудові.

26

  1. Якщо не вимагається точної побудови ліній перетину поверхонь, то на видах і розрізах ці лінії допускається зображати спрощено. Наприклад,   замість лекальних кривих  проводять дуги кола і прямі лінії (рис. 35).

27                          

  1. У тих випадках, коли нахил або конусність не виразні, проводять тільки одну лінію (вид зверху на рис. 36 а), відповідну меншому розміру елемента з нахилом або меншій основі конуса. Якщо в наведеному прикладі є заокруглення, то проводять суцільні тонкі лінії відповідно до рис. 36 б. Наведені на рис. 36 геометричні побудови на кресленнях не виконуються.
  1. Пластини, а також елементи деталей (отвори, фаски, пази, заглиблення і т.п.) розміром (або різницею в розмірах) на кресленні 2 мм і менше зображають з відступом від масштабу, прийнятого для всього зображення, у бік збільшення. Незначну конусність або нахил допускається для наочності зображати збільшеними.

 

  1. 2829
    Коли для двох розрізів використовують одну і ту ж січну площину (рис. 37), то стрілки, що вказують напрям погляду, наносять на одній лінії.
  1. Якщо частини виду і розрізу суміщені, і є симетричними фігурами, то їх відділяють один від одного віссю симетрії зображень (рис. 38). Частину зображення, що є розрізом, звичайно зображають справа (рис. 38, фронтальний розріз) або знизу (рис. 38, горизонтальний розріз) відносно осі симетрії, що розділяє зображення.

 

  1. Якщо січна площина співпадає з віссю симетрії деталі, то положення січної площини на розрізі не позначають (рис. 38, фронтальний розріз).

30

  1. При зображенні пазів шпонок, а також отворів допускаються спрощення, подібні приведеним на рис. 39; лінії перерізу не будують, контур паза показують як місцевий вид (без лінії обриву).

 

 

 

  1. 3132Суміщати розріз і вид можна, якщо симетричний не весь предмет, а лише його частина, яка є тілом обертання (рис. 40).
  1. Частину виду і частину відповідного розрізу допускається суміщати на одному зображенні, розділяючи їх суцільною хвилястою лінією (рис. 41, 42).

 

  1. Якщо з віссю симетрії зображення співпадає яка-небудь лінія, наприклад, проекція ребра (на виді – рис. 41; в розрізі – рис. 42), то вид від розрізу відділяють суцільною хвилястою лінією, що проводиться лівіше або правіше за вісь симетрії.
  1. 33
    На частинах виду і розрізу, що сполучаються, звичайно не проводять штрихові лінії, відповідні невидимим контурам.

 

  1. В разі необхідності виділення на кресленні плоских поверхонь предмета на їх зображеннях проводять діагоналі суцільними тонкими лініями (рис. 42).
  2. Частини деталей, які є суцільними об’ємами, слід показувати нерозрізаними. В цьому випадку межею між розрізом і видом є хвиляста лінія розриву (рис. 43).
  1. Допускається об’єднувати чверть виду з четвертями трьох розрізів чи половини одного розрізу і четвертинами других, при умові, що кожне з цих зображень симетрично (рис. 44).

 

 

Виносні елементи

Виносний елемент є окремим зображенням якої-небудь частини предмета, що потребує додаткових пояснень (форми, розмірів і ін.). На рис. 45 представлені приклади виконання виносних елементів (канавок для виходу шліфувального круга і проточок для виходу різьбонарізного інструменту).
Виносні елементи зазвичай виконують із збільшенням. При зображенні виносного елемента відповідне місце на основному виді позначають суцільною тонкою лінією (у виді кола) і позначають римською цифрою (відповідно порядковому номеру виносного елемента) на полиці лінії-виноски. Над виносним елементом виконують напис, що складається з відповідної римської цифри та масштабу, в якому виконаний виносний елемент (якщо масштаб відрізняється від масштабу, вказаного в основному написі).
Виносний елемент може містити подробиці, не вказані у відповідному зображенні, а також відрізнятися за змістом (наприклад, зображення може бути видом, а виносний елемент - розрізом і навпаки).
35
Виносний елемент розташовують, по можливості, ближче до відповідного місця на зображенні предмета.