• Метод архітектора з двома точками збігу (рис.6.01.)

Метод архітекторів найбільш популярний в практиці архітектурного проекціювання. Його особливості: а) використовується дві або одна точки збігу; б) положення вертикалей виявляється перетином з основою картини  проекціюючих променів, що проходять через основу точки зору; в) вертикальні відрізки можна будувати з використанням точок збігу шляхом переміщення їх в плані до суміщення з картиною і зворотною дією на зображення.    На рис.6.01, побудова перспективи виконується за допомогою  двох точок збігу.   На плані об’єкта виконуються допоміжні побудови рис.6.01а. Через будь-яке ребро проводиться основа картинної площини O1O під кутом 200-300 до лінії головного фасаду. Перпендикулярно до O1O проводимо головний промінь картини, який повинен знаходитись в середині плану  (ро). На головному промені довільно обирається проекція точки зору С1 і кут зору a за умови, що відстань до картини буде дорівнювати С1ро =(1,5¸2)1050, де відрізок 1050 є полем зору. З точки С1 проводимо прямі лінії паралельно до сторін плану, на основі картини O1Oзнаходимо точки  збігу f1 f2. З точки С1 проводимо промені зору в точки плану – С111, С131, ..., С191, які перетинають картину в точках 10 , 30 , 40 , ..., 90. З точок 51 , 81 проводимо прямі, паралельні С1 F2, знаходимо точки  А0 , В0. 
Другий етап – побудова перспективного зображення рис.ІІ.103б,в. В довільно обраному місці проводимо горизонтальну пряму, яка є основою картинної площини, та позначимо її O1O. На цій прямій відкладаємо точки 10 , 30 , 40 , ..., 90 ,  f1 , f2 , ро, відстані між якими в два рази збільшені, щоб отримати перспективне зображення в масштабі 2:1. З кожної з цих точок проводимо вертикальні прямі (вертикальні сліди променевих площин).
Лінія горизонту може бути обрана довільно. На рис.6.01б побудована перспектива з нормальною лінією горизонту, на рис.6.01в – з високою лінією горизонту.  На лінію горизонту hh з основи картини O1O переносимо точки f1 , f2 , ро і отримуємо F1 , F2 , Pо.
Побудову перспективи починаємо з ребра 2, оскільки воно лежить в картинній площині і буде проекціюватися в натуральну величину. На вертикалі з точки 20   відкладаємо збільшену в два рази висоту ребра будинку, з’єднуємо  верхню та нижню точки ребра, з фокусами F1 , F2. Проведені лінії  20F2, 2'F2при перетині з вертикаллю з точки 10 визначають перспективу ребра що проходить через точку 1, оскільки, ребро 11-21паралельне до С1 F2. Прямі 20F1, 2'F1приперетині з вертикаллю  30  визначають перспективу ребра 3, оскільки ребро 2131паралельне до С1 F1. Аналогічно будується невидиме ребро 9.

Таким чином побудована перспектива будинку без даху. Щоб побудувати перспективу даху, на вертикалі з точки В0 відкладаємо відрізок, вдвічі більший за висоту точки 80, та відправляємо верхню його точку в F2. Оскільки на плані пряма 80 В0  паралельна до С1­, F2, в перспективі вона йде в фокус F2. При перетині проведеної прямої з вертикаллю в точці  80  отримуємо 8', перспективу точки 8. Коньок даху 87 на плані паралельний до С1F1 , тому, щоб побудувати 7' –перспективу точки 7, треба знайти точку перетину променя 8' F1  з вертикаллю 70 . Залишається сполучити точку  8'  з 3', 9', а точку 7'  з 1', 2'  та отримати перспективу даху

Перспективу прибудови починаємо будувати з ребра 5, яке прив’язане до фокуса F2 прямою 51А0. На вертикалі А0 відкладаємо відрізок, що дорівнює висоті ребра 5, збільшеній в два рази. Верхню і нижню точку цього відрізка сполучаємо з F2 і на вертикалі  50 отримуємо точку 5'  та її первинну проекцію. Отриманий відрізок і буде перспективою ребра 5. Оскільки ребро 4-5 та його вторинна проекція паралельні С1F1, вперспективі ребро направлене в точку збігу F1 до перетину з вертикаллю 40. Перспектива ребра 6 будується через фокус F2.

Метод сітки використовується також для побудови перспективи мікрорайонів, територій промислових підприємств при високій лінії горизонту, у випадках, коли треба швидко та без особливої точності побудувати перспективу забудови.
На рис.6.09 побудовано перспективу методом сітки Альберті.
Для побудови перспективи використовують ортогональні проекції забудови. Спочатку (рис.6.09а)  встановлюється картинна площина, основа  якої  (О1О) знаходитиметься під кутом 250 ¸ 350 до  сторін  переважної більшості будинків  мікрорайону в плані. Якщо картинна площина перпендикулярна до сторін будинків,  отримаємо фронтальну перспективу мікрорайону, що не дасть об’єктивної картини. Далі план мікрорайону охоплюється габаритним прямокутником, одна із сторін якого (b) збігається з основою картинної площини. Прямокутник градуюється квадратами зі стороною в межах 8 ¸ 10 мм,  від їх величини залежить точність побудови. Точка зору повинна знаходитись на головному промені картини, перпендикулярному до основи картинної площини, на відстані 1.5 ¸ 2b від О1О. Головний промінь картини знаходиться приблизно в середині габаритного прямокутника, охоплюючого мікрорайон.  При цьому кут зору буде в межах 280 ¸ 370.  Лінія горизонту hh знаходиться на висоті 1.5 ¸ 2b. На цьому підготовча частина побудови закінчена.

Друга частина побудови (рис.6.09б) починається з перенесення у горизонтальне положення основи картинної площини О1О, з нанесенням на неї всіх отриманих раніше точок (відстань між точками збільшено в 2 рази). Висота лінії горизонту hh  також збільшена у півтора рази. Побудова перспективного зображення починається з побудови перспективи сітки,  до якої прив’язані будинки.
Щоб побудувати фронтальну перспективу сітки, необхідно на  hh перенести з плану дистанційні точки D1, D2 і позначити головну точку картини Р.  Оскільки лінії, що перетинають О1О в точках 10, 20, 30, 40, 50, перпендикулярні до картини, точка Р буде їх точкою збігу в перспективі. Сполучаємо точки 10, 20, 30, 40 , 50  з головною точкою картини Р, отримуємо перспективу сімейства ліній квадратів, перпендикулярних до картини. Щоб отримати перспективу ліній, паралельних до картини, скористаємося дистанційними точками (достатньо однієї D2). Якщо сполучити 10  з D2 , отримаємо перспективу діагоналей квадратів, яка перетинає лінії  10 Р,  20 Р,  30 Р,  40 Р,  50 Р. З отриманих точок проводимо лінії паралельні до основи картинної площини О1О в межах ліній  10 Р,  50 Р.
Далі на перспективу сітки візуально наносять точки кутів будинку з генерального плану. По можливості перспективне зображення коригується за точками збігу F1,, F2.

Висоти ребер об’єктів будують за допомогою методу бічної стіни (масштабу висоти), або за допомогою масштабу ширини. Перспектива ребра Аа побудована двома методами.

  Питання для самоконтролю:

1. Що таке кут зору? В яких межах треба його вибирати?
2. Як визначають положення точки зору?
3. Як визначають положення точки зору на плані?
4. Як розташовують картинну площину відносно головного фасаду?
5. Як вибрати положення точки зору за висотою?
6. Які основні методи побудови перспективи?
7. У чому полягає метод архітекторів?
8. Як будується перспектива методом архітектора з однією точкою збігу, з двома точками збігу?
9. У чому полягає суть методу сітки?