Аксонометрія

ГОСТ 2.317-69 (СТ СЕВ 1979-79) встановлює правила виконання прямокутних і косокутних аксонометричних проекцій. Прямокутні проекції діляться на ізометричні і диметричні, косокутні - на фронтальні ізометричні, горизонтальні ізометричні і фронтальні диметричні.

Прямокутні аксонометричні проекції
45
Прямокутна ізометрія. Кут між осями в ізометрії –  120о (рис.2). Коефіцієнт спотворення по осях х, у, z рівний 0,82; як правило, його округляють до 1. Кола, що лежать в площинах, паралельних площинам проекцій, проектуються на ці площини в еліпси. Великі осі еліпсів на П1, П2, П3 перпендикулярні відповідно до осей z, у, х. Якщо коефіцієнт спотворення по осях прийняти рівним 1, то великі осі еліпсів рівні 1,22, а малі - 0,71  від діаметра кола.
46 

аксонометричних проекціях кола проекціюються на основні площини у вигляді еліпсів, які зручно замінити овалами.
На рис. 2.  наведено спрощену побудову еліпсів за заданим діаметром кола при різному його положенні відносно площин проекцій.

49
50Прямокутна диметрія. Розміщення осей в прямокутній симетрії показано на рис.3. коефіцієнти спотворення по осі у = 0.47, а по осі х і zk = 0.94.  Але, як правило, симетричну проекцію виконують без спотворення по осях х і z, тобто коефіцієнти спотворення по цих осях приймають рівними одиниці, а по осі у коефіцієнт спотворення 0.5.  Якщо коефіцієнт спотворення по осях х і у взятий рівним 1, то великі осі еліпсів рівні 1,06 від діаметра кола, мала вісь еліпса на П2 рівна 0,95, а еліпсів на П1 і П3 - 0,5 від діаметра кола.

          Побудова еліпсів в диметрії, як і в ізометрії, також замінюється овалами (рис.4).
Розглянемо побудову овалу, паралельного до горизонтальної площини проекцій (хоу). Порядок побудови: визначаємо положення центра О1, через нього проводять прямі паралельні аксонометричним осям і велику ось овалу, перпендикулярну осіz; з центру овалу проводять кола заданого діаметру D, яка відмічає на осі, паралельній до ох, точки n і n1; з центру О1 вздовж осі оz відкладаємо відрізки рівні діаметру О1О2 = О1О3 = D; з точок О2 і О3 радіусами R1 = О2n1 = О3n  проводять дуги   nn i n1n1 до перетином з колом діаметром D; з’єднуючи  точки О2 і О3 з точками n і n1 на перетині з великою віссю, отримують точки О4 і О5, з яких радіусом r = О4n = О5n проводять дуги, що замикають овал.
Овал паралельний до фронтальної площини проекцій (хоz) будують наступним чином: визначають положення центру овалу, через який проводять прямі паралельні аксонометричним осям, і велику вісь овалу перпендикулярну до осі у; з центру овалу проводять допоміжні кола d = 0/2D і відмічають точки перетину О7, О8, О9, О10; з точок О9, О10 проводять дуги  mm і m1m1 радіусу R = О10 m1, а з точокО8, О7 – дуги радіуса r = О7 m.
51           

 

На рисунку показана послідовність побудови координатним методом аксонометричних проекцій корпусної деталі з вирізом ¼  (рис. 5 – прямокутна ізометрія.  

 52Косокутна диметрія.  При виконанні фронтальної косокутної диметрії, елементи деталі, що лежать в площинах паралельних до фронтальної площини проекцій, проекціюються на аксонометричну площину без спотворення (рис. 6). Кола, розміщені в горизонтальній і профільній площинах прекціюються  у вигляді еліпсів, і замінюються овалами, як і в прямокутній диметрії.

 Штрихування в аксонометричних проекціях

Лінії штрихування перетинів в аксонометричних проекціях наносять паралельно одній з діагоналей квадратів, що лежать у відповідних координатних площинах, сторони яких паралельні аксонометричним осям (рис. 7), відстань між лініями штрихування в кожному перетині повинна бути різною.
53В аксонометричних проекціях, на відміну від прямокутних, ребра жорсткості, спиці та інші тонкостінні елементи деталі на розрізах штрихуються.
При великих площах перетинів і при вказуванні профілю ґрунту допускається наносити позначення лише по контуру перетину вузькою смужкою рівномірної ширини.
Вузькі площі перетинів завтовшки менше 2мм показують зачорненими, залишаючи просвіти між суміжними перетинами не менше 0,8 мм.

Вибір виду аксонометричної проекції.
54Слід знати, що при обраному виді аксонометрії наочність виробу залежить  від правильного розташування його відносно осей, які зазвичай орієнтуються по основних видах комплексного кресленика.
при виборі виду аксонометрії необхідно враховувати умови: не можна використовувати ізометрію для призматичних і пірамідальних форм, з квадратом в основі (рис.8 б). в таких випадках краще обрати прямокутну симетрію (рис.8 в); не слід використовувати прямокутну диметрію для зображення сфери, так як, буде важко викреслити  еліпси; найменшому спотворенню має підлягати сторона деталі, що дає найбільш повну характеристику виробу; якщо довжина деталі значно перевищує її ширину і висоту, то вздовж довжини розміщують вісь без спотворень.