Тема 5. Вимоги безпеки до устаткування пристроїв та

інструменту

 

5.1. Загальні вимоги до устаткування та інструменту.

5.2. Підйомники, домкрати і конвеєри.

5.3. Спеціалізоване устаткування і пристрої.

5.4. Вимоги до інструменту.

5.5. Вимоги до технічного стану і обладнання транспортних засобів.

 

5.1. Загальні вимоги до устаткування та інструменту

 

Виробниче устаткування, пристрої та інструменти повинні протягом усього періоду експлуатації відповідати вимогам безпеки згідно Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, а також нормативно-технічній документації заводів-виготовлювачів. Устаткування, пристрої та інструмент, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію лише за умов відповідності їх чинним в Україні нормативним актам з охорони праці і пожежної безпеки.

Вносити зміни в конструкцію устаткування і технічні параметри, зазначені в експлуатаційній документації, без погодження із заводом-виготовлювачем, фахівцям з питань охорони праці підприємства, а по обладнанню підвищеної небезпеки - з органом Держнаглядохоронпраці не дозволяється.

Небезпечні місця на устаткуванні повинні огороджуватись. Засоби колективного захисту повинні виконувати своє призначення безперервно у процесі функціонування устаткування або при виникненні небезпечної ситуації. Дія засобів колективного захисту не повинна припинятися раніше ніж закінчиться дія відповідного небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Конструкція устаткування і його окремих частин повинна виключати можливість їх падіння, опускання, перекидання та довільного зміщення при усіх передбачених умовах експлуатації і монтажу - демонтажу частини устаткування (у т.ч. трубопроводи гідро - та пневмосистем, запобіжні клапани, кабелі тощо) механічне пошкодження яких може викликати виникнення небезпеки, повинні бути захищені або розташовані так, щоб запобігти випадковому пошкодженню.

Устаткування, що діє за допомогою неелектричної енергії (гідравлічної, пневматичної ...), повинно бути виконано так, щоб будь - яка небезпека, що викликана цими видами енергії, була виключена. Пристрої для зупинки та пуску устаткування повинні розміщуватися так, щоб ними можна було зручно користуватися з робочого місця та виключалась можливість самочинного порушення працюючими послідовності дій на органи керування. Поверхні пристроїв і елементів виробничого устаткування, що можуть служити джерелом небезпеки для працюючих, повинні фарбуватися згідно Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я  працівників.

Устаткування у процесі експлуатації не повинно забруднювати виробниче середовище викидами шкідливих речовин у кількості більшій гранично допустимих значень, встановлених санітарними нормами.

Устаткування, яке є джерелом шуму, ультразвуку, вібрації, повинно бути виконано так, щоб воно у передбачених умовах та режимах експлуатації не перевищувало норм, встановлених відповідними санітарними нормами.

Усі контрольно-вимірювальні прилади необхідно утримувати у справному стані, періодично перевіряти. Забороняється використовувати прилади з простроченим терміном перевірки. Вибракування пристроїв та інструменту проводиться у відповідності з установленим графіком, але не рідше 1 разу на 3 місяці. На несправне устаткування керівник дільниці вивішує табличку, на якій указано, що працювати на даному устаткуванні не дозволяється. Таке устаткування повинно бути відключеним (знеживленим, вимкнений привід тощо).

 

5.2. Підйомники, домкрати і конвеєри.

 

Кожний підйомник та домкрат повинні мати стопорні чи інші ефективні пристрої для обмеження ходу. Гідравлічні та пневматичні підйомники і домкрати повинні мати щільні з'єднання, що виключають витікання рідини або повітря із робочих циліндрів і живильних трубопроводів під час переміщення вантажу.

Гідравлічні та пневматичні підйомники і домкрати повинні забезпечувати повільне та плавне опускання штока під навантаженням. Зворотні клапани гідравлічних підйомників і домкратів повинні забезпечувати припинення миттєвого аварійного опускання вантажу у разі розриву трубопроводів, зниження тиску в них (зупинці роботи насосної станції)-

Гідравлічні або пневматичні підйомники повинні обладнуватися пристроями, що запобігають падінню автомобіля або вивішених його частин при пошкодженні підйомників або приєднаних до них живильних трубопроводів.

Конструкція підйомників з двома і більше плунжерами або стійками повинна забезпечувати синхронне опускання та підіймання автомобіля, незалежно від навантаження, що приходиться на кожний плунжер або стійку.

Підйомники з електричним приводом повинні обладнуватися автоматичними обмежувальними вимикачами на верхній і нижній межах робочого ходу.

Домкрати повинні бути такої конструкції, щоб вивішена частина транспортних засобів у будь-якому положенні залишалася на опорі, не могла бути випадково опущена, не зісковзувала з опорної поверхні (не ковзалась).

Ручні важільно-рейкові домкрати повинні мати справні пристрої, що виключають самочинне опускання вантажу при знятті зусилля з важеля або руків'я, опоряджуватися стопорами, які виключають вихід гвинта або рейки при знаходженні штока у верхньому крайньому положенні.

Гідравлічні, пневматичні й електричні підйомники повинні піддаватися технічному огляду і мати табличку із зазначенням інвентарного номера, дати наступних випробувань і допустимої вантажопідйомності.

Технічний огляд проводиться: повний - не рідше одного разу на 3 роки; частковий - не рідше одного разу на 12 місяців. Повний технічний огляд підйомників повинен також проводитися після монтажу (установки), капітального ремонту і реконструкції. При повному технічному огляді підйомник повинен піддаватися: огляду, статичному випробуванню навантаженням, яке перевищує на 25% його вантажопідйомність, при знаходженні вантажу в крайньому верхньому положенні протягом 10 хвилин; динамічному випробуванню навантаженням, яке на 10% перевищує вантажопідйомність підйомника, шляхом підіймання і опускання його 3 рази.

При частковому технічному огляді повинен проводитися тільки огляд підйомника.

Випробування домкратів (1 раз на рік) повинно проводитися статичним навантаженням більше граничного на 10% (згідно з паспортом) протягом 5 хвилин при знаходженні штока у верхньому крайньому положенні. У гідравлічних домкратах падіння тиску рідини до кінця випробування не повинно бути більше 5% від номінального. Результати випробувань заносяться в журнал.

Забороняється використовувати домкрати, у яких різьба гвинта чи гайки зношена більш ніж на 20%.

Конвеєри в цілому повинні відповідати вимогам правил безпеки. Рухомі частини конвеєрів (барабани, натяжні пристрої, муфти, ролики тощо) повинні бути огороджені у зонах постійних робочих місць, що пов'язані з технологічним процесом на конвеєрі, або по всій трасі конвеєра, якщо є вільний доступ або постійний прохід поблизу конвеєра осіб, які не зв'язані з обслуговуванням конвеєра. Конвеєри великої протяжності, що застосовуються при обслуговуванні автомобілів, повинні бути обладнані вимикаючими пристроями для зупинки конвеєра при аварійних ситуаціях з будь-якого місця.

На дільницях траси конвеєрів, що перебувають поза зоною видимості оператора з пульта керування, повинна бути встановлена двостороння попереджувальна передпускова звукова або світлова сигналізація, яка вмикається автоматично за 5-10 секунд до вмикання привода конвеєра. Двостороння сигналізація повинна забезпечувати не тільки оповіщення про пуск конвеєра осіб, що знаходяться поза зоною видимості з пульта керування, але і подачу сигналу у відповідь на пульт з дільниць траси, які невидимі оператору, про готовність конвеєра до пуску.

Конвеєри з нахиленою стрічкою, що переміщують вантаж нагору, повинні мати механічні пристрої, які запобігають реверсуванню приводу і сповзанню вантажу назад до точки навантаження при відключенні живлення. Конвеєри малої протяжності (до 10 м) у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для їх зупинки.

Пластинчасті та стрічкові конвеєри, що розташовані на висоті більше 1 м, повинні мати борти висотою не менше 1/3 висоти вантажу, який переміщується. Ширина конвеєра повинна бути більше на 200 мм від ширини вантажу, який переміщується.

 

5.3. Спеціалізоване устаткування і пристрої.

 

Конструкція стендів для перевірки тягово-динамічних властивостей та гальмівних систем автомобілів повинна виключати можливість самовільного виїзду транспортних засобів з стенда та обмежувати їх переміщення за його межі у поперечному напрямку під час випробувань.

Автоматичні без конвеєрні мийні установки повинні бути оснащені на в'їзді світловою сигналізацією і кінцевими вимикачами.

В установках для миття деталей, вузлів та агрегатів повинен бути блокувальний пристрій, який відключає привід при відкритому завантажувальному люкові.

Конструктивне виконання запобіжних клітей (пристроїв) для накачування шин повинне забезпечувати безпеку працюючих від вильоту замкового кільця та розриву покришки при накачуванні.

На мастильних нагнітачах з електроприводом повинен бути пристрій, який виключає привід при перевищенні встановленого значення тиску більше як на 10%.

У конструкції пересувного устаткування, яке призначене для монтажу, демонтажу та транспортування складальних одиниць і агрегатів автомобіля, повинні бути стояки та упори, що запобігають їх падінню або зміщенню на платформі, і стоянковий гальмівний пристрій.

Пересувне та переносне обладнання повинне мати захвати для його переміщення або перенесення.

Конструкція підставок (козелків) повинна забезпечувати надійність і стійкість при їх застосуванні, а також запобігати сковзанню транспортних засобів, що установлені на них. На кожній підставці (козелку) повинно бути вказане гранично допустиме навантаження.

Конструкція колодок упорних автомобільних повинна відповідати таким вимогам: витримувати максимальне навантаження, що дорівнює половині навантаження на вісь автомобіля (повної маси) відповідного типу; забезпечувати щільне установлення під колеса; виключати ковзання після установлення у разі початку руху автомобіля.

Помости, площадки для виконання робіт з обслуговування та ремонту автомобілів, які розташовані на висоті 1 м і більше від підлоги, повинні бути стійкі, мати драбину і поручні висотою 1 м з одним середнім проміжним горизонтальним елементом і суцільну бокову обшивку від підлоги на висоту не менше 0,15 м. Відстань між стійками поручнів не повинна бути більше 2 м. При довжині помостів, площадок більше 3 м під ними повинні установлюватися проміжні опори. Ширина помосту повинна бути не менше 0,6 м. Дошки настилу повинні бути укладені без зазорів та надійно закріплені. Кінці дошок повинні знаходитися на опорах. Товщина дошок не менше 40 мм. При виготовленні настилу з металу він повинен бути рифленим.

Переносні драбини-стремянки, що виготовлені з дерева, повинні мати врізані у тятиву східці шириною не менше 150 мм і бути скріплені через кожні 2 м стяжними гвинтами. Забороняється застосовувати драбини з набивними східцями. Відстань між східцями драбини (у т.ч. помостів) не повинна бути більше 250 мм і менше 150 мм. Драбини-стремянки повинні бути такої довжини, щоб робітник міг працювати зі східців, що відстають від верхнього кінця драбини не менше як на один метр. Нижні кінці драбини повинні мати наконечники, що перешкоджають її ковзанню. Тильні стійки драбинок-стремянок повинні бути скріплені стяжками.

 

5.4. Вимоги до інструменту.

 

Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати: - на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів і т.п.); - на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирів та гострих ребер; - на дерев'яних поверхнях ручок - сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою; -наклепів та пере гартованих робочих поверхонь.

Дерев'яні руків'я ручного інструменту повинні виготовлятись з твердих та в'язких порід сухого дерева. Інструменти надійно насаджуються на дерев'яні руків'я і щільно фіксуються (клинами, бандажними кільцями тощо).

Слюсарні лещата повинні бути справними, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на площинах затискування неспрацьовану насічку. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та голівок гвинтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.

Леза викруток повинні за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.

Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:

► розташований так, щоб виключати можливість випадкового включення;

► улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора, автоматично зачинявся пневматичний впускний клапан.

Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватися тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.

У конструкції ручного механізованого інструменту масою 5кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.

 

5.5. Вимоги до технічного стану і обладнання транспортних засобів

 

Технічний стан, обладнання та укомплектованість автомобілів, причепів, напівпричепів усіх типів, марок, а також усіх механічних засобів з робочим об'ємом циліндрів більше 50 см³, що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту, Правилам дорожнього руху, Санітарним правилам з гігієни праці водіїв автомобілів, інструкціям заводів виготовлювачів та Правилам охорони праці на автомобільному транспорті.

До робочого місця водія ставляться такі основні вимоги:

•      вітрове та бокове скло не повинно мати тріщин та затемнень, не допускається використовувати додаткові предмети або наносити покриття, що обмежують оглядовість з місця водія, погіршують прозорість скла;

•      на сидінні та спинці сидіння не допускаються провали, рвані місця, виступаючі пружини та гострі кути; сидіння та спинка повинні мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія;

•      рівні звуку і еквівалентні рівні шуму в кабінах вантажних автомобілів не повинні перевищувати 70 дБл, в салонах легкових автомобілів та автобусів 60 дБл;

•      санітарно-технічні засоби (вентиляція, опалення, теплоізоляція, кондиціонування) повинні бути у робочому стані і забезпечувати підтримування в кабіні (салоні) параметрів мікроклімату згідно з встановленими нормами;

•      вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони водія у кабіні (салоні) не повинен перевищувати граничнодопустимі концентрації.

Органи керування автомобілем повинні бути із справними ущільнювачами, що перешкоджають проникненню відпрацьованих газів до його кабіни (салону).

У відділеннях, призначених для пасажирів та водія, не повинно бути ніяких пристроїв та елементів паливної системи. Розміщення елементів паливної системи повинно бути таким, щоб у разі витікання паливо попадало тільки на дорогу і повністю виключало можливість його попадання на елементи вихлопної системи.

Елементи і з'єднання систем впуску відпрацьованих газів, живлення, змащення, охолодження повинні бути справними.

Стоянкова гальмівна система повинна забезпечувати нерухомий стан транспортного засобу повної маси на шляху з уклоном не менше 16%, а для легкових автомобілів (таксі), а також автобусів у спорядженому стані - не менше 23%, для вантажних автомобілів та автопоїздів у спорядженому стані не менше 31%. Стоянкова гальмівна система причепа (напівпричепа) при від'єднанні його від тягача повинна забезпечувати нерухомий його стан на уклоні, значення якого встановлені для тягача.

Диски коліс повинні надійно закріплюватися. Не допускається наявності тріщин та погнутості дисків коліс.

Технічний стан електрообладнання автомобіля повинен забезпечувати пуск двигуна за допомогою стартера, безперебійне та своєчасне запалювання суміші у циліндрах двигуна, безвідмовну роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також виключати можливість іскроутворення у проводах і затискачах. Усі проводи електрообладнання повинні бути укріплені і мати надійну непошкоджену ізоляцію, що виключає можливість їх обриву, перетирання, зношення або короткого замикання. Запобіжники системи електрообладнання, що застосовуються для заміни спрацьованих, повинні відповідати технічним вимогам. Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена і не допускати витікання електроліту.

Кожний автомобіль повинен бути укомплектований упорними колодками (не менше 2 шт.), вогнегасником, медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки (миготливим червоним ліхтарем). Автобуси та вантажні автомобілі призначені для перевезення людей - додатково другим вогнегасником (один в кабіні, другий в кузові).

При направленні в рейс тривалістю більше 1 доби вантажні автомобілі та автобуси повинні додатково укомплектовуватися підставками (козелками), лопатою, буксирним пристроєм, запобіжною вилкою (переносний пристрій для замкового кільця колеса), а взимку - додатково ланцюгами проти ковзання.

Ручка пускового руків'я повинна бути гладкою, без задирок. Храповик колін валу повинен мати неспрацьовані прорізи. Двері, капоти повинні бути із справними обмежувачами відкривання і фіксаторами відкритого та закритого положень.

Не допускається обладнання салону автобуса додатковими елементами конструкції, що обмежують вільний доступ до аварійних виходів. Забороняється двері основних та аварійного (запасного) виходів утримувати у неробочому стані, заварювати, запирати на замки, гвинти тощо.

Підніжки, буфери, спеціальні площадки повинні мати незношену рифлену поверхню і бути надійно закріплені у місцях, передбачених конструкцією транспортного засобу.

Окрім цього, правилами встановлено додаткові вимоги до вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів, до газобалонних автомобілів, до спеціалізованих транспортних засобів.