Тема 6. Вимоги безпеки при профілактичному обслуговуванні та ремонті транспортних засобів

 

6.1. Загальні вимоги безпеки.

6.2. Безпека при перевірці технічного стану транспортних засобів, митті автомобілів, агрегатів, вузлів, деталей.

6.3. Безпека виконання обов'язкових робіт профілактичного обслуговування та ремонту.

6.4. Безпека шиномонтажних та вулканізаційних робіт.

6.5. Зварювальні та мідницькі роботи.

6.6. Антикорозійна обробка та фарбування.

6.7. Безпека ковальсько-ресорних, кузовних та оббивальних робіт.

6.8. Основні вимоги безпеки при роботі на верстатах.

 

6.1. Загальні вимоги безпеки.

 

Профілактичне обслуговування та ремонт транспортних засобів необхідно виконувати згідно з Положенням про профілактичне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту, Правилами технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту, Правилами охорони праці на автомобільному транспорті.

Профілактичне обслуговування та ремонт / ПО і Р/ т/з проводиться на спеціально відведених дільницях /постах/, які оснащені необхідним устаткуванням, пристроями, інструментом, приладами згідно з нормативно-технологічною документацією.

Розташування постів ПО і Р, відстань між автомобілями, що установлені на цих постах, а також між автомобілями і конструкціями будівель повинні відповідати нормам технологічного проектування /основні відстані наведені в правилах ОП на АТП.

Установлювати автомобілі в кількості, що перевищує норму, порушувати спосіб розстановки, зменшувати відстань між т/з і елементами будівель забороняється.

Виробниче устаткування і робочі місця слід розташовувати з урахуванням безпеки працюючих, зручності при виконанні технологічних операцій згідно з нормами технологічного проектування підприємств автомобільного транспорту.

Робітники, які проводять ПО і Р т/з, агрегатів, вузлів та деталей, повинні забезпечуватись справним інструментом та пристроями, що відповідають вимогам безпеки, які були попередньо розглянуті.

Пристрої та інструменти, необхідні для виконання робіт, повинні використовуватись за призначенням, їх, слід розміщувати у легкодоступних місцях таким чином, щоб виключалась можливість випадкового переміщення або падіння. Під час роботи устаткування не допускається його чищення, змащування або ремонт.

Робочі місця, виконання робіт на яких пов'язано з небезпекою для працюючих, повинні позначатися знаками безпеки згідно з вимогами Технічного регламенту знаків  безпеки і захисту здоров'я працівників.

Для зняття, установлення, а в окремих випадках транспортування деталей,вузлів,агрегатів вагою більше 20 кг необхідно використовувати підйомні механізми, які обладнані спеціальними пристроями /захватами/.

У приміщеннях, де виділяється пил або шкідливі речовини, робота повинна виконуватись при увімкнених загальній припливно-витяжній і місцевій вентиляціях. При виконанні робіт на автомобілях із працюючим двигуном повинні застосовуватись пристрої для відведення відпрацьованих газів. Відходи виробництва, відпрацьовані матеріали тощо повинні після кожної зміни прибиратися з робочого місця. Пролиті ЛЗР повинні бути негайно видалені. Прибирати робочі місця від пилу, ошурків, стружки, дрібних металевих обрізків дозволяється тільки щіткою. Забороняється здувати їх стиснутим повітрям.

Пуск двигуна та зрушення автомобіля з місця, його в'їзд і виїзд з виробничих приміщень слід проводити за умови забезпечення безпеки людей. Забороняється знаходження сторонніх осіб на робочих місцях, де виконуються роботи з підвищеною небезпекою. Робітники повинні користуватись 3I3; при роботі на оглядових канавах, підйомниках, естакадах - працювати у захисних касках.

 

6.2. Безпека при перевірці технічного стану транспортних засобів, митті автомобілів, агрегатів, вузлів, деталей.

 

У місцях виконання та під час виконання робіт з перевірки технічного стану т/з можуть мати місце такі основні НШВФ: - наїзди автомобілів на працівників; - падіння працюючих з буфера, підніжки, естакади, в оглядову канаву тощо; - падіння деталей, вузлів, агрегатів;- знижена температура повітря у холодний період року; - недостатня освітленість.

Перевірку технічного стану при випуску т/з на лінію та поверненні їх з лінії необхідно проводити при непрацюючому двигуні та загальмованих колесах. Виняток - випробування гальм та рульового керування.

Входити в оглядову канаву для перевірки технічного стану т/з та виходити з неї необхідно через тунель, розташований збоку від проїзду.

Для огляду т/з при недостатньому освітленні необхідно користуватися переносним світильником, який відповідає вимогам безпеки, що були розглянуті раніше.

На території КТП не повинно бути пролитих ПММ та льоду. У холодний період року температура повітря в оглядових канавах КТП повинна бути не нижче +16° С.

Ворота КТП відчиняються тільки для в'їзду /виїзду/ автомобілів. Забороняється утримувати ворота відчиненими та проходження людей через них. Швидкість руху автотранспорту через КТП - не більше 10 км/год.

Випробування гальм на ходу проводять на спеціально обладнаній площадці. Для регулювання гальм після їх перевірки необхідно зупинити автомобіль і виключити двигун. При випробуванні гальм на стенді необхідно вжити заходи, що виключають самовільне скочування автомобіля з валиків стенда.

У місцях миття т/з, агрегатів, вузлів і деталей можуть мати місце такі основні НШВФ: - падіння працівників, а також падіння деталей, вузлів, агрегатів; - наїзди т/з на працівників; - термічні фактори /опіки гарячою рідиною, концентрованими лужними розчинами, полум'ям; - наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин; - підвищена відносна вологість повітря.

Миття автомобілів, агрегатів, вузлів та деталей повинно проводитися у спеціально відведених приміщеннях або на відкритих площадках. Для миття та знежирення повинні застосовуватись негорючі суміші, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразвукові та інші безпечні у пожежному відношенні установки.

Підлога на постах миття повинна мати шорстку /рифлену/ поверхню. Робоче місце машиніста мийних машин при механізованому митті автомобілів повинне розташовуватися у водонепроникній кабіні. Перед в'їздом до приміщення механізованої мийки повинна бути обладнана світлова сигналізація, яка сповіщає, що дозволяється заїзд автомобілів на пост; Під час роботи механізованої мийки забороняється знаходитися на шляху руху автомобілів. Пост відкритого шлангового /ручного/ миття повинен розміщуватись в зоні, ізольованій від відкритих струмонесучих провідників та обладнання, що знаходяться під напругою.

Миття деталей, які контактують з етилованим бензином, здійснюють тільки після нейтралізації відкладеньтетраетилсвинцю. Концентрація лугових розчинів повинна бути не більше 2-5 %; після миття ними потрібне обов'язкове промивання гарячою водою. Забороняється застосовувати бензин та інші ЛЗР невідомого складу для протирання автомобілів, знежирення і миття деталей, вузлів і агрегатів.

 

6.3. Безпека виконання обов'язкових робіт профілактичного обслуговування та ремонту.

 

Основні НШВФ, які можуть мати місце при виконанні таких видів робіт: - падіння вивішених частин т/з; - падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;- падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;- падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту; - падіння працюючих; - наїзд автомобіля; - термічні фактори, в т.ч. пожежі; осколки металу, що відлітають; - наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин; - недостатнє освітлення; знижена температура повітря у холодний період року.

Автомобіль на оглядовій канаві повинен бути установлений так, щоб був вільним не тільки основний, а й запасний вихід.

В'їзд - виїзд у приміщення і постановка автомобілів на пости ПО і Р здійснюється з дозволу та під керівництвом відповідальної особи - майстра чи начальника дільниці.

Автомобілі, агрегати та деталі, що направляються на пости ПО і Р, повинні бути вимиті, очищені від бруду і снігу.

При обслуговуванні автомобіля на підйомнику на пульті управління підйомником повинна бути вивішена табличка з написом "Підйомник не включати - працюють люди". Плунжер підйомника у робочому /піднятому/ положенні повинен надійно фіксуватися упором /штангою/що гарантує неможливість довільного опускання підйомника.

У приміщеннях ПО і Р з потоковим рухом автомобілів обов'язкове улаштування сигналізації яка своєчасно попереджує працюючих на лінії обслуговування про момент початку руху автомобіля з поста на пост або про виїзд автомобіля. Переміщення здійснюється тільки після подання сигналу.

Перед вивішуванням частини автомобіля підйомними механізмами /крім стаціонарних/ необхідно спочатку встановити т/з на рівній поверхні, зупинити двигун, загальмувати стоянкове гальмо, підставити під колеса, що не підіймаються, упорні колодки у автобуса перевірити стан опорної площадки кузова. Під вивішені частини т/з повинні бути встановлені підставки /козелки/ у місцях, вказаних в технологічній документації.

У виконанні робіт, пов'язаних із зняттям та установленням агрегатів, повинні брати участь два слюсарі з ремонту автомобілів /або замість одного слюсаря - водії, після проходження відповідного інструктажу/.

При підніманні перекидної кабіни, вона повинна бути надійно зафіксована. Забороняється підіймати кабіну з несправним запірним механізмом, упором-обмежувачем, страховим пристроєм.

При виконанні робіт на висоті понад 1 м робітники повинні бути забезпечені і користуватися спеціальними помостами, естакадами, площадками або драбинами - стрем'янками. Застосовувати приставні драбини не дозволяється. Забороняється виконувати одночасно роботи в одній площині на декількох рівнях. При проведенні робіт на висоті інструмент, деталі чи матеріали повинні знаходитись у сумці або спеціальних ящиках.

При використанні перекидача попередньо надійно укріплюють на ньому автомобіль, зливають паливо, охолоджувальну рідину, щільно закривають маслоналивну горловину двигуна, знімають акумуляторну батарею.

Забороняється пуск двигуна автомобіля на постах ПО і Р працівникам, які не мають на це права. При включенні двигуна необхідно передбачати відведення вихлопних газів за межі приміщення.

При необхідності виконання робіт під автомобілем, що перебуває поза межами оглядової канави, підйомника, естакади, робітники повинні забезпечуватися і користуватися лежаками.

Для роботи попереду та позаду автомобіля і для переходу через оглядову канаву необхідно користуватися перехідними містками.

Усі регулювальні роботи на двигуні, за винятком регулювання карбюратора та кута випередження запалювання, повинні проводитися при виключеному двигуні.

При проведенні ремонту паливних баків, а також паливо проводів, через які може витікати паливо із баків, останні перед ремонтом повинні бути повністю звільнені від нього. Зливання палива здійснюється у місцях, що виключають можливість його загорання.

Важкодоступні точки мащення необхідно змащувати за допомогою наконечників з гнучким шлангом або наконечників з шарнірами.

При ПО і Р т/з забороняється:

- виконувати будь-які роботи на автомобілі, який вивішений тільки на одних підйомних механізмах;

- підкладати під вивішені частини замість підставок диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

- установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

- знімати і ставити ресори на т/з без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом його вивішування;

-    підіймати /вивішувати/ автомобіль за буксирні пристрої /гаки/ шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;

-    підіймати /навіть короткочасно/ вантажі масою більше підйомності механізму;

-    знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами без спеціальних захватів;

-    транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристроями, що запобігають їх падінню;

-    працювати без упору під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, або використовувати замість упора випадкові підставки;

-    запускати двигун та переміщувати автомобіль при піднятому кузові.

Виконання робіт в ємностях /цистернах/ з-під небезпечних вантажів дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску. Перед роботою ємність очищається від залишків цих речовин і заземлюється. Робітники повинні бути забезпечені спецодягом, шланговим протигазом, рятувальним поясом з мотузкою. При цьому один робітник виконує роботи в середині ємності і два помічники перебувають зовні.

Зняті з автомобіля вузли й агрегати слід установлювати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі - тільки на горизонтальні стелажі.

 

6.4. Безпека шиномонтажних та вулканізаційних робіт.

 

При виконанні шиномонтажних робіт можуть мати місце такі НШВФ:

- виліт замкового кільця при накачуванні чи підкачуванні шини; розрив покришки при накачуванні шини;

- падіння вивішеної частини автомобіля;

- самовільний рух автомобіля;

- падіння робітників при відкручуванні чи закручуванні гайок кріплення коліс;

- падіння колеса чи шини; ураження електричним струмом;

- знижена температура повітря в холодний період року.

Проведення шиномонтажних робіт повинно здійснюватись на спеціально відведеній дільниці /посту/, яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

Перед зняттям колеса перевіряють положення замкового кільця, ослаблюють затягнення гайок, автомобіль вивішують.

Перед демонтажем шини /з диску/ повітря із камери повинно бути повністю випущене. Демонтаж виконують на спеціальному стенді або за допомогою знімного пристрою; на лінії - монтажним інструментом.

Перед монтажем шини перевіряють справність і чистоту ободу, диска, бортового і замкового кілець, а також шини. Ободи і їх елементи не допускається до монтажу при виявленні на них деформацій, тріщин, гострих кромок і задирок, іржі у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри.

Забороняється: при демонтажі шини вибивати диск кувалдою, молотком; зняття одного із здвоєних коліс без застосування домкрата шляхом наїзд другого на предмет, що виступає; при накачуванні шини поправляти її положення на диску постукуванням; монтувати шини на диски, що не відповідають розмірам шин; під час накачування шини, або коли шина під тиском, поправляти положення бортового та замкового кілець, бити по них молотком чи іншими предметами; накачувати шину більше норми, встановленої заводом-виготовлювачем; перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг; застосовувати замкові та бортові кільця, що не відповідають даній моделі.

Накачування та підкачування знятих з т/з шин в умовах підприємствах повинно виконуватись тільки в запобіжних клітях або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець та травмуванню працюючих при розриві шини.

При накачуванні в дорожніх умовах необхідно використовувати перенос ні запобіжні пристрої, запобіжну вилку відповідної довжини, та міцності, або покласти колесо замковим кільцем униз.

Накачування шин слід вести у два етапи: спочатку до тиску 0,05 МПа /0,5 кг/см/ з перевіркою положення замкового кільця, а потік, переконавшись, що кромка кільця знаходиться під бортом шини, до максимального тиску, встановленого інструкцією. При неправильному положенні кільця випускають повітря, поправляють кільце і повторюють накачування. При повторному неправильному положенні замкового кільця його слід замінити.

Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40 % від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена.

На дільниці накачування шин повинен бути установлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяють регулювати величину тиску для різних шин. Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий кожухом.

Для огляду внутрішньої поверхні шини необхідно застосовувати спредер. При огляді шин працювати тільки в рукавицях.

Основні НШВФ при виконанні вулканізаційних робіт: термічні фактори /пожежі, вибухи вулканізаційних апаратів, опіки рук/; ураження електричним струмом; наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин /пилу гуми, парів бензину/.

Роботи по вулканізації шин і камер повинні виконуватися в окремому приміщенні.

Робітникові, який обслуговує парогенератор або вулканізаційний апарат, забороняється покидати робоче місце під час роботи апарата або допускати до роботи на ньому інших осіб. При роботі вулканізаційного апарата слід постійно контролювати рівень води у котлі, тиск пари по манометру та дію запобіжного клапана, який регулюється на гранично допустимий робочий тиск для попередження вибуху котла. При зниженні рівня води її підкачують невеликими порціями.

При експлуатації вулканізаційного апарата забороняється: працювати без клапана, а також з несправним або неопломбованим клапаном; встановлювати па клапан додатковий вантаж; користуватись несправним неопломбованим або з простроченим терміном перевірки манометром; працювати на несправному вулканізаційному апараті, а також ремонтувати його при наявності у котлі тиску.

Шини перед ремонтом повинні бути очищені. Роботи по шорсткості шин проводять тільки в захисних окулярах і при увімкненій місцевій вентиляції.

При вирізанні латок лезо ножа слід переміщувати від себе. Ніж повинен бути гострим і мати справне руків'я. Роботи виконують на спеціальних столах, покритих рівними і гладкими листами кольорового металу. Бензин і клей зберігають у кількості, що не перевищує змінну потребу, у зачиненій тарі, яка відкривається тільки при потребі.

Забороняється використання етилованого бензину для приготування гумового клею.

Виймати камеру із струбцини після вулканізації можна тільки після того, як відновлена ділянка охолоне.

 

6.5. Безпека зварювальних та мідницьких робіт

 

При виконанні зварювальних робіт можуть мати місце такі основні НШВФ:

термічні фактори (пожежі, вибухи паливних баків, ацетиленових генераторів, барабанів з карбідом кальцію);

ураження електричним струмом;

падіння робітників з висоти;

падіння деталей, вузлів, агрегатів;

наявність в повітрі робочої зони шкідливих речовин (аерозолів марганцю та його сполук, аерозолів інших металів тощо);

понижена температура повітря в холодний період року.

Зварювальні роботи на стаціонарних постах повинні виконуватися при працюючій вентиляції. На постах зварювання при ремонті транспортних засобів слід застосовувати пересувні або переносні витяжки.

Тимчасові місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмами, щитами та забезпечувати засобами пожежогасіння. Виконання працюючими зварювальних робіт на тимчасових робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску.

При виконанні електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над зварювальними постами слід споруджувати навіси із вогнестійких матеріалів. При відсутності навісів електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду повинні бути припинені.

Забороняється проводити зварювання або різання в приміщеннях, в яких містяться або зберігаються легкозаймисті матеріали, або проводяться з ними роботи.

Особи, які зайняті на виконанні зварювальних робіт, повинні використовувати при роботі засоби індивідуального захисту згідно з установленими нормами. Якщо роботи виконуються на висоті більше 1 м від рівня підлоги слід користуватися драбинами-стремянками або спеціальними помостами.

Після закінчення роботи або під час короткочасних перерв у роботі газові пальники дозволяється класти тільки на спеціальні підставки.

Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих площадках або у добре провітрюваних приміщеннях. У приміщенні, де встановлено ацетиленовий генератор, забороняється зберігати карбід кальцію у кількості, що перевищує змінну потребу.

При застосуванні інших горючих газів замість ацетилену необхідно дотримуватися правил безпечного використання цих газів.

Усі газороздаточні трубопроводи повинні бути заземлені. Наземні газопроводи та балони повинні фарбуватись: ацетиленові - в білий колір, кисневі - в блакитний, пропан-бутанові - в червоний.

На стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом (пропан-бутаном) і киснем повинні зберігатися роздільно у металевій шафі з перегородкою.

Приєднання та від'єднання від мережі електрозварювальних установок повинно виконуватися тільки електриком. Довжина проводів від електромережі до зварювальної установки не повинна перевищувати 10 м. Ізоляція проводів повинна бути захищена від механічних пошкоджень. З'єднання зварювальних

проводів слід виконувати паянням, зварюванням або гвинтовим затисканням; місце з'єднання надійно ізолюється.

При проведенні зварювальних робіт безпосередньо на автомобілі повинні бути вжиті заходи для попередження пожеж; поверхні прилеглих ділянок закрити металевими чи азбестовими листами.

При виконанні мідницьких робіт можуть мати місце такі основні НШВФ:

- термічні фактори (вибухи паливних баків, ємностей з-під легкозаймистих і горючих рідин, паяльних ламп; опіки кислотою, припоєм, полум'ям);

- падіння радіаторів і паливних баків;

- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (аерозолю свинцю, парів кислот та ін.).

Мідницькі роботи повинні виконуватися в спеціальному приміщенні, оснащеному устаткуванням згідно вимог технології робіт, а також справною системою вентиляції.

Робочі місця повинні бути очищені від горючих матеріалів. Паяння великих деталей виконують на спеціальних підставках. Паяння паливних баків та інших ємностей з-під вибухонебезпечних речовин виконувати тільки після їх видалення, знешкодження, нейтралізації. Зберігати флюс, кислоту необхідно у витяжній шафі у кількостях, що не перевищує змінну потребу. Паяльні лампи необхідно перевіряти на герметичність та справність з реєстрацією у відповідному журналі. У приміщенні повинні бути нейтралізуючі розчини для знешкодження шкідливих речовин.

 

6.6. Безпека при виконанні робіт з антикорозійної обробки та фарбування

 

При виконанні фарбувальних робіт та робіт з  антикорозійного оброблення можуть існувати такі основні НШВФ:

термічні фактори (пожежі, вибухи...); падіння працюючих з висоти (помостів, драбин...); падіння деталей, вузлів, агрегатів;

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (ацетону, уайт-спіриту, ксилолу, толуолу...).

Роботи повинні виконуватися при працюючій вентиляції в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

Запас матеріалів на дільниці необхідно зберігати у закритій тарі і він не повинен перевищувати змінної потреби. Тара повинна мати чіткі написи (бирку) з точним найменуванням речовини (матеріалу).

При роботі з пульверизатором повітряні шланги повинні бути надійно з'єднані; роз'єднання допускається тільки після припинення подання повітря. Забороняється підіймати тиск у фарбонагнітальному бачку вище робочого.

Забороняється застосовувати для пульверизаторного фарбування емалі, фарби та матеріали, що містять у собі з'єднання свинцю (крім за погодженням з державним санітарно-епідеміологічним наглядом коли неможлива заміна цих речовин з технічних причин, при цьому застосовуються засоби захисту).

Лакофарбувальні матеріали, до складу яких входять дихлоретан та метанол, дозволяється застосовувати тільки при фарбуванні щіткою.

При фарбуванні кузовів фургонів і автобусів, кабін, цистерн та на висоті більше І м необхідно користуватися надійними помостами з поручнями, переносними драбинами - стрем'янками.

Перед антикорозійним обробленням, фарбуванням і особливо сушінням газобалонного автомобіля необхідно повністю випустити (злити) газ із балонів на посту випуску, а балони продути стиснутим повітрям або азотом до повного видалення залишків газу.

Розміри фарбувальних камер повинні забезпечувати зручний підхід робітників до автомобіля. Прохід між автомобілем і стіною камери повинен мати ширину не менше 1,2 м.

При виконанні цих видів робіт забороняється:

-     виконувати роботи без засобів захисту (респіратор, окуляри, спецодяг);

-     користуватися відкритим вогнем, палити у приміщеннях і на дільницях;

-     використовувати матеріали та речовини невідомого складу;

-    користуватися інструментом із можливим іскроутворенням (в т.ч. при ударі) а також електроінструментом;

-     ЛЗР зберігати у відкритій тарі;

-     зберігати порожню тару у робочих приміщеннях;

-     зберігати у приміщеннях продукти харчування та вживати їжу.

 

6.7. Безпека ковальсько-ресорних, кузовних та оббивальних робіт

 

Основні НШВФ при виконанні ковальсько-ресорних робіт: падіння ресор, ресорних листів, заготовок; відлітаючі осколки металу; термічні фактори (опіки); підвищені рівні шуму та вібрації; підвищена температура повітря, променисте тепло. Роботи повинні виконуватись в окремому одноповерховому приміщенні, оснащеному відповідним обладнанням та вентиляцією.

Перед куванням нагрітий метал очищають від окалини металевою щіткою чи скребком.

Перед початком робіт на молоті слід перевірити холостий хід педалі, справність огородження (блокування), а також прогріти бойки молота куском гарячого металу.

При рубанні металу в напрямку, куди можуть відлітати його шматки, повинні установлюватися переносні захисні щити. Для охолодження ручного інструменту біля устаткування повинні установлюватися ємності з водою.

Рихтування ресор виконується тільки на спеціальній установці.

Гарячі поковки й обрубки металу не дозволяється накопичувати на робочому місці, їх необхідно складати у стороні від робочого місця.

Забороняється: обрубувати не нагріті листи ресор, ставити їх до стіни вертикально, кувати чорний метал охолоджений нижче 800 0 С, а також не підігрітим, мокрим чи замасленим інструментом, доторкатися руками (навіть у рукавицях) до гарячих заготовок, вводити руку в зону дії бойка молота, стояти проти кінця поковки, що обрубується.

Основні НШВФ при виконанні кузовних робіт:

- відлітаючі частини абразивних кругів;

- гострі кромки деталей та виробів;

- термічні фактори (опіки рук при газорізанні);

- підвищені рівні шуму.

Кузови та кабіни, що ремонтуються, повинні установлюватися і надійно закріплятися на спеціальних підставках. Забороняється правити деталі на вису. Перед правкою деталей з листової сталі ( крила і т.п.) їх слід очистити від іржі металевою щіткою біля місцевого витяжного пристрою.

Забороняється: при вирізанні газовим зварюванням пошкоджених місць притримувати вирізувані частини руками; працювати зачисною машиною без захисного кожуха; працювати на механічних ножицях з металом, товщина якого перевищує допустиму величину для даного устаткування; виконуючи роботи на висоті більше 1 м працювати на випадкових підставках та з приставних драбин; виконувати одночасно роботу на драбині, помостах та унизу під ними; працювати без рукавиць.

При виконанні оббивальних робіт можуть існувати такі основні НШВФ: колючі та різальні предмети (голки, нитка при обриві рукою...); рухомі частини швейних машин, пил.

Роботи виконуються в окремому приміщенні, оснащеному обладнанням та інструментом згідно з документацією, а також місцевою вентиляцією, де виконують розбирання-збирання сидінь.

У приміщенні допускається зберігання змінного запасу клею у витяжній шафі. Синтетичні оббивні матеріали, що мають різкий запах, повинні зберігатися в рулонах у спеціальних шафах, або на стелажах, обладнаних місцевою витяжкою.

Усі машини з електроприводом повинні відповідати вимогам електробезпеки (заземлення, огородження струмопровідних частин...).

 

6.8. Основні вимоги безпеки при роботі на верстатах

 

При виконанні робіт на механічних дільницях можуть мати місце такі основні НШВФ:

-    обертові частини верстатів і деталі, що обробляються;

-    деталі, заготовки та їх осколки, стружка, а також вилітаючий інструмент (абразивні круги, різальний інструмент);

-      ураження електричним струмом;

-      підвищений рівень шуму.

Вимоги безпеки до процесів обробки повинні бути викладені в технологічних документах і виконуватися протягом усього технологічного процесу.

Верстати, при роботі на яких виділяються шкідливі речовини, повинні працювати з ввімкненою місцевою вентиляцією для їх видалення із зони різання. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають. Для працюючих, які беруть участь у

технологічному процесі різання, повинні бути забезпечені зручні робочі місця, де б ніщо не заважало їх діям під час виконання робіт.

Верстати повинні приводитись у дію та обслуговуватись тільки тими особами, за якими вони закріплені. Ремонт повинен виконуватись спеціально призначеними особами. Біля кожного верстата повинна бути вивішена табличка із зазначенням особи, яка відповідає за його експлуатацію.

Перед початком роботи на верстаті необхідно перевірити справність та наявність усіх огороджень і пристроїв, надійність закріплення інструменту, а також випробувати верстат на холостому ходу.

При роботі на верстатах повинні застосовуватись передбачені на них засоби колективного захисту. При відсутності чи несправності захисних щитків (екранів), робітники повинні працювати в захисних окулярах, чи використовувати інші засоби індивідуального захисту у відповідності до вимог інструкції.

Робоче місце верстатника і приміщення повинні завжди утримуватися в чистоті і не захаращуватися виробами та матеріалами. Матеріали та деталі повинні складуватися в стійкому положенні у відведених для цього місцях.

Видалення стружки з верстата повинно робитися відповідними пристроями (щітками, гачками...), а не руками чи стиснутим повітрям.

Мастильно-охолоджувальні рідини, що використовуються для обробки різанням, повинні мати відповідний дозвіл МОЗ.

При залишенні робочого місця (навіть короткочасному) верстатник повинен вимкнути живлення верстата. Вимкнення також обов'язкове при припиненні подання струму, при зміні робочого інструменту, закріпленні та установленні чи знятті деталей, ремонті, чищенні, змащенні, прибиранні відходів.