3.   Куртини масиви і гаї

 

Куртини – це великі групи, приблизно по 20-50 дерев. Можуть бути деревно-чагарникові і чагарникові куртини.

Куртини створюють в основному з однієї породи. На відкритих просторах парку їх використовують для показу декоративних властивостей тієї чи іншої породи, зібраної в масу. Куртини можуть бути і серед деревостанів. Наприклад, серед березового масиву куртина в 20-30 ялин створює контрастне поєднання, яке підкреслює декоративність обох порід.

Прекрасні куртини із квітучих чагарників або з чагарників з колоритним листям, розміщених на схилах

Гай – це сукупність однорідних по складу і віку насаджень, які утворюють масив (березовий, липовий, дубовий, сосновий).

Гай може безпосередньо переходити в парковий масив або займати самостійно в плані парку положення. При штучному створені цієї форми насаджень слід притримуватись природного характеру розміщення дерев і вибирати породу відповідно з ґрунтовими і кліматичними умовами зростання.

Гаї бувають однорідними (березова, липова) і одновіковими.

В паркових ландшафтах гай – це рослинне угрупування: більше куртини і менше масиву. В паркові гаї висаджують по 100-200 дерев. Кожен такий гай складається з однієї породи.

Масиви - поєднання однопорідних або багатопорідних дерев і кущів, що ростуть на значній площі. Масиви, мають ізолюючі і за­хисні функції, застосовуються для поділу території, маскування, створення тла для декоративних акцентів і підбираються із швидко- зростаючих порід (клен гостролистий, дуб, ясен, ялина, сосна). Роз­різняють два види масивів - простий і складний.

Простий масив складається з однакових за висотою дерев із за­гальними декоративними ознаками. Такий масив може складатися з ясеня звичайного, дуба черешкового і червоного, сосни звичайної, клена гостролистого.

Складний масив складається з різних за висотою дерев із різ­номанітними декоративними якостями. Двох'ярусний масив може складатися з таких угрупувань: береза в першому ярусі і ялина звичайна в другому; сосна звичайна в першому ярусі і липа дріб­нолиста в другому; або дуб черешковий у першому ярусі і в дру­гому; граб звичайний з підліском із ліщини, бузини, бересклету. Під час розрахунку щільності посадки в масиві слід виходити з то­го, що кожний екземпляр повинен мати умови для вільного фор­мування, тобто дерева повинні розміщуватися приблизно за 4 - 8 м одне від другого.

Паркові масиви залежно від дерев едифікаторів, які формують зовнішній вигляд насадження, поділяють на хвойні (темнохвойні і світлохвойні) і листяні (широколистяні і дрібнолистяні).

Якщо дерева всередині груп, які утворюють масив, висаджені на відстані 2-5 м одне від одного, а між групами залишені проміжки по 10-20 м, тоді виходить велика кількість дрібних галявин різної величини і форми. Така побудова масиву оживлює його, вносить різноманітність навіть в однопородні насадження і створює відчутні контрасти невеликих ділянок світла серед достатку тіні.