ТЕМА 8

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

 

Цілі і завдання вивчення теми 8:

- визначити економічну сутність та мету інвестиційного менеджменту;

- розглянути принципи та дослідити функції інвестиційного менеджменту;

- визначити етапи формування інвестиційної стратегії;

- розкрити особливості реалізації інвестиційної стратегії;

- розглянути інформаційне забезпечення інвестиційного менеджменту;

 

8.1. Сутність, принципи та функції інвестиційного менеджменту.

8.2. Формування інвестиційної стратегії і її реалізації.

8.3. Інформаційне забезпечення інвестиційного менеджменту.

 

8.1. Найважливішою складовою економічного управління діяльністю підприємства є інвестиційний менеджмент, об’єктом якого є інвестиційна діяльність підприємства.

Під інвестиційним менеджментом розуміють систему принципів, методів та інструментів розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень, спрямованих на досягнення цілей інвестиційної діяльності підприємства, забезпечення інвестиційної підтримки усіх видів його діяльності та створення інвестиційно-привабливого іміджу підприємства,

Інвестиційний менеджмент є безперервним процесом прийняття і реалізації інвестиційних рішень щодо різних сфер діяльності підприємства.

Основною метою інвестиційного менеджменту є забезпечення найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії. Для цього необхідно вирішити такі основні завдання:

– забезпечити високий темп економічного розвитку суб'єктів підприємництва шляхом ефективного здійснення інвестиційної діяльності, розширення її обсягів, а також галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації (розширення сфери діяльності, створення різних напрямів) цієї діяльності;

– максимізувати прибуток від інвестиційної діяльності, оскільки одержання прибутку - основна мета суб’єктів підприємництва;

– мінімізувати інвестиційні ризики, бо за несприятливих умов можливе не тільки недоотримання прибутків, а й втрата частини інвестиційного капіталу;

– забезпечити фінансову стабільність і  платоспроможність суб’єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм. Оскільки інвестиційна діяльність пов’язана із укладанням значних фінансових ресурсів, як правило, на тривалий період, то наслідком цього може бути зниження платоспроможності інвестора, несвоєчасна сплата поточних рахунків і платіжних зобов’язань перед контрагентами, Державним бюджетом тощо. Тому слід прогнозувати вплив інвестиційної діяльності на фінансовий стан суб’єкта та його платоспроможність;

– визначити можливі  варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм. Це сприятиме економічному розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у формі  прибутку  від  інвестицій та амортизаційних відрахувань, скороченню термінів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов’язаних з несприятливими змінами кон’юнктури інвестиційного клімату.

Ефективне управління інвестиційною діяльністю здійснюється за такими принципами:

ü взаємозв’язок із загальною системою управління на підприємстві в цілому та з окремими функціональними системами управління, зокрема

ü спрямованість на досягнення конкретних цілей інвестування.

ü визначення напрямків інвестиційного менеджменту в залежності від об’єктів інвестування.

ü єдність інвестиційної стратегії та інвестиційного менеджменту на підприємстві.

ü єдність інвестиційних цілей, результатів інвестиційної діяльності та засобів їх досягнення.

ü комплексність інвестиційного менеджменту, що передбачає планування, аналіз, регулювання та контроль за інвестиційною діяльністю.

ü розробка методів та засобів інвестиційного менеджменту з урахуванням підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку та мінімізації інвестиційних ризиків.

Функції інвестиційного менеджменту як спеціальної сфери управління підприємством подано на рисунку 8.1

У процесі реалізації пріоритетних завдань інвестиційного менеджменту виконуються такі загальні його функції:

–    дослідження зовнішнього інвестиційного середовища та прогнозування кон’юнктури інвестиційної діяльності;

–    розроблення стратегічних напрямів інвестиційної діяльності суб’єкта підприємництва;

–    розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів суб’єкта інвестиційної діяльності;

–    пошук і оцінювання інвестиційної корисності реальних проектів і вибір найефективніших;

–    оцінювання інвестиційних якостей фінансових інструментів і вибір найефективніших;

–    формування та оцінювання інвестиційного портфеля за критеріями дохідності, ризику та ліквідності.

 

Рис. 8.1 Багаторівнева функціональна система управління інвестиційною діяльністю підприємства

 

Інвестиційна діяльність є найважливішою складовою підпри­ємницької діяльності підприємства (фірми). Усі перелічені завдання інвестиційного менеджменту тісно взаємопов’язані та взаємозумовлені. Високі темпи розвитку підприємства можна забезпечити за рахунок добору високоприбуткових інвестиційних проектів та прискорення реалізації інвестиційних програм, що здійснюється висококваліфікованими інвестиційними менеджерами.

Отже, пріоритетним завданням інвестиційного менеджменту є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційної діяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємств (фірм) за умови їх достатньої фінансової стійкості.

 

8.2. Інвестиційний менеджмент зорієнтований на виконання функцій, що зумовлені метою реалізації конкретної інвестиційної стратегії підприємства. їх особливості визначаються поточним станом підприємства, його технічною, технологічною та фінансовою базою, фінансово-господарською діяльністю.

Інвестиційна стратегія – система довгострокових цілей і засобів їх досягнення, що реалізуються в інвестиційній діяльності підприємства. Стратегія дає змогу за будь-яких обставин знаходити відповіді на основні питання, що постійно виникають перед керівництвом підприємства: продовжувати чи коригувати діяльність; якщо коригувати, то в яких напрямах; в яких обсягах продовжувати чи коригувати діяльність; які це дасть результати через рік, два, три; які кошти для такого розвитку потрібні та де їх джерела тощо

Інвестиційна стратегія відіграє значну роль у діяльності підприємства:

–     забезпечує механізм реалізації довгострокових цілей підприємства;

–     дає змогу реально оцінити інвестиційні можливості підприємства, забезпечити максимальне використання його внутрішнього потенціалу та можливість активно маневрувати інвестиційними ресурсами;

–     забезпечує можливість швидкої реалізації перспектив підприємства

–     дає змогу мінімізувати негативні наслідки, що стались внаслідок шкідливого впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства;

–    є однією з базових передумов стратегічних змін загальної організаційної структури управління та організаційної культури підприємства.

Формування інвестиційної стратегії підприємства ґрунтується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності і кон’юнктури інвестиційного ринку як у цілому, так і окремих його сегментів. Інвестиційна стратегія потребує періодичного коригування з урахуванням зовнішніх умов, що змінюються, і нових можливостей зростання підприємства.

Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії підприємства є загальна стратегія його економічного розвитку. Щодо неї інвестиційна стратегія має підпорядкований характер і повинна узгоджуватися з нею за цілями і етапами реалізації. Інвестиційна стратегія при цьому розглядається як один із головних чинників забезпечення ефективного розвитку підприємства відповідно до обраної ним загальної економічної стратегії.

Інвестиційна стратегія підприємства розробляється відповідно до цілей його функціонування. Залучення інвестиційних ресурсів можливе лише за умов забезпечення належного рівня інвестиційної привабливості підприємства. Звідси формування та впровадження інвестиційної стратегії на підприємстві є, по-перше, напрямом забезпечення його інвестиційної привабливості, по-друге, одним із основних способів досягнення мети підприємства (рис. 8.2).

 Рис. 8.2. Необхідність розробки інвестиційної стратегії підприємства

 

Процес формування інвестиційної стратегії підприємства складається з низки етапів:

1. Визначення загального періоду формування інвестиційної стратегії.

Головною умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії підприємства є передбачуваність розвитку економіки в цілому й інвестиційного ринку зокрема. В умовах теперішнього нестабільного (а за окремими напрямами – непередбаченого) розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому не може виходити за рамки 3-5 років (для порівняння слід зазначити, що інвестиційна стратегія найбільших компаній країн із розвиненою ринковою економікою розробляється на період 10-15 років).

Важливою умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є тривалість періоду, прийнятого для формування загальної економічної стратегії підприємства. Оскільки інвестиційна стратегія має щодо цього періоду підпорядкований характер, вона не може виходити за його межі.

2. Дослідження чинників зовнішнього інвестиційного середовища підприємства та кон’юнктури інвестиційного ринку.

3. Дослідження чинників внутрішнього середовища підприємства та особливостей, притаманних його інвестиційній діяльності. Здійснюється за допомогою методу об’єктного аналізу.

4. Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства повинно виходити із системи цілей загальної стратегії економічного розвитку. Як приклад стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства можна навести такі:

забезпечення приросту капіталу;

зміна пропорцій у реальному і фінансовому інвестуванні;

зміна галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм. Формування стратегічних цілей Інвестиційної діяльності повинно також бути пов’язане зі стадією життєвого циклу підприємства.

5. Аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегічних напрямів і форм інвестиційної діяльності підприємства.

Перш ніж обирати інвестиційну стратегію діяльності підприємства, необхідно сформувати певну сукупність альтернативних стратегій та провести ретельний аналіз їх. У межах обраної базової стратегії можливі кілька напрямів дій, які називають стратегічними альтернативами.

Базові стратегії в інвестиційному менеджменті можуть формуватися щодо цієї галузі менеджменту в цілому або щодо будь-якої його підсистеми – реальних або фінансових інвестицій. Найбільш відомі різноманітні базові стратегії в інвестиційному менеджменті:

зростання – прагнення до диверсифікації інвестицій; до активної співпраці з інвесторами; піклування про підвищення рівня інвестиційної привабливості;

стабілізації – прагнення до зменшення витрат; стабільності зовнішньої та внутрішньої інвестиційної підтримки;

скорочення – перебудова нинішньої системи інвестиційного менеджменту, зменшення інтенсивності інвестування, перерозподіл інвестиційних ресурсів.

Обов’язковим є оцінювання обраних стратегічних альтернатив. Обрана стратегічна альтернатива оцінюється в основному за допомогою аналізу правильності та достатності врахування при її виборі основних чинників, які визначають можливість реалізації стратегії. У кінцевому підсумку ця процедура підпорядкована одному: чи сприятиме стратегічна альтернатива досягненню цілей підприємства. І це є основним критерієм оцінки обраної стратегічної альтернативи.

6. Формування інвестиційної політики за основними аспектами інвестиційної діяльності підприємства.

У процесі формування інвестиційної стратегії має бути розроблена інвестиційна політика з основних аспектів інвестиційної діяльності на окремих етапах її здійснення. Така політика може визначатись через здійснення реальних інвестицій, фінансових інвестицій, формування інвестиційних ресурсів тощо. Слід звернути увагу нате, що згідно з принциповими підходами до формування інвестиційної політики вона характеризується трьома типами – агресивним, помірним (або компромісним), консервативним.

7. Визначення стратегічних напрямів формування  інвестиційних ресурсів підприємства.

Визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності пов’язане при розробці інвестиційної стратегії підприємства з двома основними умовами.

Першою умовою є розмір підприємства. Для невеликих і більшості середніх підприємств можливості регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності обмежені через нестачу інвестиційних ресурсів.

Друга умова – тривалість функціонування підприємства. На перших стадіях його життєвого циклу господарська й інвестиційна діяльність зосереджується, як правило, в одному регіоні, і лише з розвитком підприємства виникає потреба в регіональній диверсифікації інвестиційної діяльності.

Розроблені стратегічні напрями інвестиційної діяльності потім диференціюються відповідно до певних періодів їх реалізації.

8. Розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення процесу реалізації інвестиційної стратегії підприємства.

Конкретизація інвестиційної стратегії по періодах її реалізації передбачає встановлення послідовності і термінів досягнення окремих цілей і стратегічних завдань. У процесі цієї конкретизації забезпечується зовнішня і внутрішня синхронізація за часом.

Зовнішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації інвестиційної стратегії із загальною стратегією економічного розвитку підприємства, а також із прогнозованими змінами кон'юнктури інвестиційного ринку.

Внутрішня синхронізація передбачає узгодження в часі реалізації окремих напрямів інвестування між собою, а також із формуванням необхідних для цього інвестиційних ресурсів.

9. Оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії.

Оцінка розробленої інвестиційної стратегії підприємства здійснюється на основі таких критеріїв:

–    узгодженість інвестиційної стратегії із загальною стратегією економічного розвитку підприємства;

–    внутрішня збалансованість інвестиційної стратегії;

–    узгодженість інвестиційної стратегії із зовнішнім середовищем;

–    реалізованість інвестиційної стратегії з урахуванням наявного ресурсного потенціалу;

–    прийнятність рівня ризику, пов’язаного з реалізацією інвестиційної стратегії;

–    результативність інвестиційної стратегії.

 

8.3. Ефективність кожної системи управління значною мірою залежить від її інформаційного забезпечення. В умовах переходу до ринкової економіки відома формула «час – гроші» доповнюється аналогічною формулою: «інформація –гроші». Щодо інвестиційного менеджменту вона набуває прямого значення, тому що від якості використовуваної інформації при прийнятті управлінських рішень значною мірою залежать способи витрачання інвестиційних ресурсів, рівень прибутку, ринкова вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування та інші показники, що формують рівень добробуту власника підприємства і темпи його економічного розвитку. Що більший за розміром капітал інвестується підприємством, що більш диверсифікованою є його інвестиційна діяльність, то вищим стає поріг якісної інформації, необхідної для прийняття інвестиційних рішень, спрямованих на підвищення ефективності цієї діяльності.

Система інформаційного забезпечення інвестиційного менеджменту – це процес невпинного цілеспрямованого добору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних оперативних управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства.

У процесі розроблення та реалізації інвестиційних проектів інформаційне забезпечення повинно сприяти:

ü стимулюванню інвестиційної активності;

ü формуванню ідеї та цілей інвестиційного проекту;

ü розробленню комплекту необхідних документів щодо реалізації інвестиційного проекту;

ü проведенню експертизи та відбору найпривабливіших інвестиційних проектів;

ü встановленню і підтримці стійких та оперативних взаємовідносин між учасниками інвестиційного проекту тощо.

Принципи побудови системи інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності підприємств подано на рис. 8.3.

Рис. 8.3. Принципи побудови системи інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності підприємства

 

Інформаційна система інвестиційного менеджменту має забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський персонал і власників самого підприємства, а й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Ними можуть бути кредитори підприємства, потенційні інвестори, контрагенти підприємства з інвестиційної діяльності, податкові органи, аудиторські фірми, залучені інвестиційні консультанти та експерти, фондова біржа. До внутрішніх користувачів інвестиційної інформації налети директори підприємства, інвестиційні менеджери всіх рівнів, власники (акціонери) підприємства, інші внутрішні користувачі.

Коло інтересів зовнішніх і внутрішніх споживачів інвестиційної інформації істотно відрізняється.

Зовнішні користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результати інвестиційної діяльності підприємства та її вплив на його інвестиційну позицію. Переважна частина цієї інформації міститься в офіційній фінансовій звітності, що подається підприємством.

Внутрішні користувачі використовують значний обсяг інформації про інвестиційну діяльність підприємства, що становить комерційну таємницю. Крім того, внутрішні користувачі використовують значну кількість показників, пов’язаних із інвестиційним середовищем, що також входять до інформаційної системи інвестиційного менеджменту.

Для створення системи інформаційного забезпечення інвестиційного менеджменту найчастіше використовують систему показників, які об’єднують у групи. Групи показників відображають обсяги інвестиційної діяльності, суму і склад інвестиційних витрат, суму і склад одержуваних інвестиційних прибутків тощо. Ці групи показників формуються звичайно за: формами інвестиційної діяльності підприємства; регіонами діяльності (якщо для підприємства характерна регіональне диверсифікація інвестиційної діяльності); центрами інвестицій.

Серед показників інвестиційної діяльності підприємства особливе місце належить нормативно-плановим показникам, які використовуються в процесі поточного й оперативного контролю за ходом здійснення інвестиційної діяльності.

Використання всіх показників дає змогу створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення інвестиційного менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних інвестиційних рішень, так і на ефективне поточне управління інвестиційною діяльністю.

 

Резюме. Таким чином, управління інвестиціями є одним з пріоритетних напрямів  реалізації загальної стратегії розвитку, як на макро-, так і на мікрорівні. Здійснюючи інвестиції у різні види активів, суб’єкти господарювання закладають фундамент свого ефективного функціонування і конкурентоспроможності.

 

Питання для самоперевірки

 

1. Що таке інвестиційний менеджмент?

2. На основі яких принципів здійснюється ефективне управління інвестиційною діяльністю?

3. Назвати основну мету інвестиційного менеджменту.

4. Які завдання виконує інвестиційний менеджмент?

5. Охарактеризувати основні функції інвестиційного  менеджменту.

6. Пояснити, що таке інвестиційна стратегія?

7. В чому полягає необхідність розробки інвестиційної стратегії?

8. Назвати основні етапи формування інвестиційної стратегії?

9. Що таке система інформаційного забезпечення інвестиційного менеджменту?

10. Назвати принципи побудови системи інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності.

11. Охарактеризувати зовнішніх та внутрішніх споживачів інвестиційної інформації.

 

Рекомендована література

 

1.  Боярко І. М. Інвестиційний аналіз: Навч. посіб. / І. М. Боярко, Л. Л. Гриценко – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 400 с.

2.  Гриньова В.М. Інвестування: підручник / В.М.Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда.– К.: Знання, 2008. 458 с.

3.  Вовчак О.Д. Інвестування: навч. посіб. / О.Д. Вовчак. – Л. : «Новий Світ – 2000», 2006. – 544 с.

4.   Гриценко Л. Л. Державна інвестиційна політика: сутність, цілі та завдання [Електронний ресурс] / Л. Л. Гриценко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. – 2012.- Вип. 22(2).- С. 8-95. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Npkntu_e_2012_22(2)__17.pdf

5.   Майорова Т. В. Активізація інвестиційного процесу в Україні [Текст] : кол. моногр. / [Т. В. Майорова, М. І. Диба, С. В. Онишко та ін.]; за наук. ред. М. І. Диби, Т. В. Майорової. – К.: КНЕУ, 2012. – 473 с.

6.   Кириченко О.А. Інвестування : підручник / О.А. Кириченко, С.А. Єрохін. – К. : «Знання», 2009. – 573 с.

7.   Пєтухов О.М. Інвестування: навч. посіб. / О.М.Пєтухов. – К.: «Центр учбової літератури», 2014. – 336

8.   Підхомний О.М. Управління інвестиційними процесами на фінансових ринках: Навч. посіб. / О.М. Підхомний. – К.: Кондор, 2007. – 187 с.

9.   Тридід О.М. Розробка інвестиційної стратегії підприємства як напрям забезпечення його інвестиційної привабливості / О.М. Тридід // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. – № 1(37). – С. 92-99. - Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/images/Journal/37/11tomzip.pdf