ФІЗИЧНІ
ВЛАСТИВОСТІ МЕТАЛІВ
Всі
метали, крім ртуті (), за
звичайних умов - тверді кристалічні речовини.
У вузлах кристалічних граток металів знаходяться атоми, зовнішні
валентні електрони яких усуспільнені, вільно переміщаються у кристалі і
забезпечують хімічний зв’язок між атомами. Такий тип зв’язку називається
металічним.
Основні типи кристалічних структур
металів показані на рисунку 1.
Рис.1. Кристалічні структури металів: а) структурний тип α-заліза;
б) структурний тип міді; в)
структурний тип магнію
Однаковий
тип зв’язку зумовлює ряд спільних фізичних властивостей металів, пов’язаних з
вільним переміщенням електронів:
-
високу електро- і теплопровідність;
-
непрозорість;
-
металічний блиск у твердому стані;
- здатність деформуватись при звичайних і підвищених температурах, не
руйнуючись (пластична деформація).
Найбільшу електропровідність мають срібло, мідь, золото і алюміній.
Найтвердішим металом є хром, його твердість дорівнює 9/10 твердості алмазу, а
найм’якшим – цезій. Залізо удвічі м’якше від хрому.
Температури плавлення і кипіння металів коливаються в широких межах.
Найнижчу температуру плавлення має ртуть (), а
найвищу – вольфрам (
).
Метали з температурою плавлення вище
умовно вважають тугоплавкими.
За густиною метали умовно ділять на легкі () і
важкі (
).
Найлегший метал – літій, він легший від води,
, а
найважчий – осмій,
.
За магнітною сприйнятливістю діамагнетиками є
залізо, кобальт і нікель.