ВОДА ЯК НАЙПОШИРЕНИЙ РОЗЧИННИК. ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ

Вода – найбільш поширена речовина на Землі. Природна вода не буває абсолютно чистою, це розчин. Найчистішою є дощова вода, але й вона містить незначні кількості різних домішок і розчинені гази, які захоплює з повітря. Вода річок, джерел, озер, морів містить розчинені солі, в основному гідрокарбонати і сульфати кальцію і магнію і є жорсткою. Жорсткість води визначається сумарною концентрацією іонів кальцію і магнію в мілімолях еквівалентів на літр (ммоль екв/л) або моль екв/кг. Вода з жорсткістю менше 2 ммоль екв/л називається м’якою, від 2 до 10 ­– середньо-жорсткою,  більше 10 – жорсткою.

За складом солей жорсткість поділяють на тимчасову (карбонатну), зумовлену присутністю у воді гідрокарбонатів і постійну (некарбонатну), зумовлену присутністю хлоридів та сульфатів.

При кип’ятінні води гідрокарбонати розкладаються, утворюючи нерозчинні сполуки і вода пом’якшується:

;

.

Карбонатну жорсткість можна усунути також додаванням до води строго визначеної кількості кальцій гідроксиду (вапна):

.

Постійна жорсткість усувається додаванням до води натрій карбонату (соди):

.

I постійна і тимчасова жорсткість усувається при пропусканні води через іонообмінну смолу. Повне очищення води досягається її перегонкою (дистиляцією).