СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ РОЗЧИНІВ

Концентрацією розчину називається кількість розчиненої речовини, що міститься у певній кількості розчинника або розчину. При обчисленні концентрації розчинів використовують позначення:

– маса розчиненої речовини, г;

– маса розчинника, г;

– масса розчину, г;

– молярна маса розчиненої речовини, г/моль;

– еквівалентна маса розчиненої речовини, г/мольекв;

 – кількість розчиненої речовини, моль;

– кількість еквівалентів розчиненої речовини, мольекв;

– об’єм розчиненої речовини, л;

– об’єм розчину, л.

Розчин характеризуєтся певною густиною (, г/см³ або кг/м³). Це маса  одиниці об’єму розчину. Густину враховують при обчисленні концентрації розчинів:

1) Масова частка (відсоток, процент) розчиненої речовини () – це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину, прийнятої за 1 або за 100:

.

Відсоток показує скільки грамів розчиненої речовини міститься у ста грамах розчину.

2) Об’ємна частка розчиненої речовини () – це відношення об’єму розчиненої речовини до об’єму розчину.     

.

3) Молярність, молярна концентрація (, моль/л) визначає кількість моль розчиненої речовини в 1  л (1000 см³) розчину:

;

.

4) Нормальність, нормальна або еквівалентна концентрація (молярна концентрація еквівалента)                  (, моль-екв/л) визначає кількість моль еквівалентів розчиненої речовини в 1  л (1000 мл) розчину:

,

.

5) Моляльність, моляльна концентрація (, моль/кг) визначає кількість моль розчиненої речовини на 1 кг  розчинника:

;

.

6) Мольна частка  визначає частку моль одного з компонентів розчину від загального числа моль всіх компонентів, включаючи розчинник:

 – кількість речовини компонентів 1, 2, 3 і т.д.

Знаючи нормальність розчинів, що вступають у реакцію можна обчислити, які об’єми потрібно змішати, щоб розчинені речовини прореагували без залишку.

Згідно закону еквівалентів: ;   – об’єми реагуючих речовин обернено пропорційні їх нормальностям.