ОСНОВНІ ТИПИ ХІМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

При взаємодії атомів і утворенні хімічних сполук зазнають змін зовнішні енергетичні рівні взаємодіючих атомів: валентні електрони зміщуються від одних атомів до інших.

Напрям і характер зміщення залежить від величин електронегативностей атомів: якщо різниця ектронегативностей значна (> 1,7), то більш електронегативний атом приєднує електрон атома з малою електронегативністю. Утворюються два різнойменно заряджені іони, які з’єднуються силами електростатичного притягання:

.

Такий зв'язок називається іонним. Він проявляється у сполуках типових металів з типовими неметалами: в солях, основних оксидах, основах.

Інший тип хімічного зв’язку – ковалентний, він забезпечується спільною парою електронів, яка належить обом взаємодіючим атомам. Ця спільна пара може утворюватись з неспарених електронів кожного з атомів. Якщо електронегативності атомів різні (але різниця не більша,          ніж ≈1,7), то спільна пара зміститься до більш електронегативного атома: 

 

 

Утворюється система з додатнім і від’ємним полюсами – диполь. Такий зв'язок називається ковалентним полярним.

Якщо спільну пару утворюють атоми з однаковою або близькою електронегативністю, то зміщення не відбувається, пара електронів симетрична щодо центрів атомів. Такий зв'язок – ковалентний неполярний.

 

Кратність ковалентного зв’язку визначається числом спільних електронних пар.

 

 

Різновидом ковалентного є такий зв’язок, коли один атом (донор) надає у спільне користування електронну пару, а інший (акцептор) – вільну орбіталь. Такий зв’язок називається донорно-акцепторним або координаційним. Він проявляється у комплексних сполуках.