Практична робота №12

Визначення дихального коефіцієнта в різних рослин.

Дихальним коефіцієнтом (ДК) називають відношення кількості виділеного у процесі дихання СО2 до поглинутого кисню. Величина дихального коефіцієнта залежить насамперед від природи речовин (субстратів), що використовуються під час дихання. При окисленні цукрів ДК знаходиться в межах одиниці. Якщо матеріалом дихання є більш окислені речовини, ніж вуглеводи (піровиноградна, щавелева кислоти), то величина ДК буде більша за 1, і навпаки, якщо для повного окислення дихального субстрату використовувалися величини меншокислені, ніж вуглеводи (наприклад, білки, ліпіди), то потреба в кисні буде більша, а значить і ДК буде менше за 1.Принцип даного методу полягає в тому, що для визначення ДК досліджуваний матеріал переносять в пробірку, яка з’єднана з трубкою, в яку введена краплина забарвленої рідини. Якщо об’єм О2таСО2, що поглинається і виділяється, буде однаковим, то краплина рідини в трубці не буде рухатися. Якщо ж величина ДК менша або більша за 1, то можна спостерігати різницю між об’ємами поглинутого О2та виділеного СО2. Потім в цю ж пробірку з рослинним матеріалом вносять міцний розчин лугу, який би поглинав СО2що виділяється під час дихання. Рух краплини при цьому відповідатиме кількості О2що поглинувся рослинним матеріалом.

Мета роботи.Визначити дихальний коефіцієнт у різних видів рослин.

Матеріали, обладнання. Проросле насіння пшениці, соняшника та інших рослин, 20% розчин КОН, вода, підфарбована метиленовим синім, пробірка з пробкою, в яку вставлено вигнуту під прямим кутом трубку, пінцет, піпетка, смужки міліметрового паперу для вимірювання та фільтрувального паперу.

Хід роботи. Насипають в пробірку (приблизно до половини) насіння, що наклюнулося, і щільно закривають пробкою, в яку вставлено вигнуту під прямим кутом трубку. За допомогою піпетки вводять у трубку краплину підфарбованої метиленовим синім води. Коли краплина відірветься від краю трубки, відмічають положення внутрішнього меніску і час початку досліду. Після 5-хвилинної експозиції записують відстань, пройдену краплиною за 5 хв, і вимірюють її тричі. Після цього визначають середню відстань пройдену краплиною за 5 хв (А), що відповідає різниці між об’ємами поглинутого кисню і виділеної вуглекислоти: А=О2-СО2.Виймають пробку з пробірки з насінням, провітрюють пробірку і вкладають пінцетом у верхню частину згорнуту в кільце смужку фільтрувального паперу, змоченого 20% розчином лугу. Закривають пробірку пробкою і знову вводять в трубку краплину підфарбованої води. Відмічають положення меніска краплини і визначають рух краплини за два 5-хвилинні інтервали. Вираховують середню величину їх (В), що відповідає об’єму поглинутого при дихання кисню. Якщо позначити об’єм поглинутого кисню через О2, а виділеної вуглекислоти –через СО2, то знаючи величини А і В, легко знайти ДК:А=О2-СО2, В=О2, СО2=В-А, звідси ДК=СО2/О2=(В-А)/ Роблять висновки про залежність величини дихального коефіцієнту від характеру окислюваних речовин.