Практична
робота №7
Визначення водозатримуючої
здатності рослин методом „в’янення” (за Арландом).
Під водозатримуючою здатністю
розуміють властивість рослин
(клітин) утримувати воду
при дії різноманітних водовіднімаючих сил (низького парціального тиску води в
атмосфері, оточуючому розчині, високої температури тощо). Водозатримуючі
сили обумовлені дією осмотично активних сполук в клітині колоїдами її, проникністю клітинних
мембран (плазма леми) та станом внутрішньоклітинної води. Зменшення проникності
плазма леми, посилення набрякання мітохондрій, хлоропластів, збільшення
кількості зв’язаної води, яка залишилася в клітинах після дії відповідного водовіднімаючого фактора
(низького тиску водяної пари, осмотичного тиску розчину). Визначення цього
показника за А.Арландом базується на врахуванні втрат
води рослинами при підсиханні їх.
Мета роботи.Визначити водозатримуючу
здатність рослин, вирощених в різних умовах.
Матеріали, обладнання.Рослини квасолі,
пшениці та ін., які вирощувалися на піску без добрив (контрольні) і на піску з
внесенням добрив (дослідні), розплавлений парафін, водяна баня, ножиці,
технічні терези, штативи.
Хід роботи.Зрізають по 10 рослин кожного з двох варіантів і
негайно занурюють місце зрізу в розплавлений парафін, щоб запобігти втратам
води в нього. Зважують клжну рослину і розміщують в
штативі. Повторюють зважування кожної рослини через 30,60, 90 хв. Зменшення
маси рослин свідчить про втрату води в процесі випаровування за кожні 30
хвилин. Дані записують в таблицю. Враховують кількість випаруваної води в % від
початкової випаровуючої маси за послідовні інтервали
в 30 хв. Одержані дані зображують графічно і роблять висновки про водозатримуючу здатність рослин, вирощених в різних умовах
живлення.