Практична
робота №3
Порівняльна здатність до проникності плазмалеми і тонопласта.
Щоб
охарактеризувати стан клітин і їх осмотичних властивостей, використовують
порівняльну здатність до проникності клітинних мембран. Зовнішня цитоплазматична
мембрана –плазма лема –має більш високу проникність, ніж тонопласт.
У цьому можна переконатися, спостерігаючи набрякання цитоплазми під впливом
іонів калію, що в ній накопичується.
Мета роботи.
Виявлення плазмалеми і тонопласту
в рослинній клітині, різної їх проникності.
Матеріали,
обладнання.1М розчин нітрату калію, розчин еозину, цибуля, мікроскопи,
предметні та накривні скельця.
Хід роботи.Нанести на предметне скло велику краплину 1М розчину
нітрату калію і помістити в неї 2-3 шматочки
епідерми синьої цибулі.
Спостерігати розвиток ковпачкового плазмолізу
в клітині. Спочаткуцитоплазма
оточує вакуолю тонким рівномірним шаром. Потім цитоплазматичний шар набрякає,
істотно потовщується у вигляді ковпачків. Згодом набрякла цитоплазма відмирає
від надлишку прониклих в неї іонів калію. Вакуоля
залишається без змін, що свідчить про різну проникну здатність плазма леми і тонопласта. Тонопласт зберігає
свої напівпроникні властивості. Результати спостережень описують і замальовують
клітини до досліду, в період досліду та
після нього. Формулюють висновки про причини і наслідки ковпачкового
плазмолізу.