Практична робота №3

 

Порівняльна здатність до проникності плазмалеми і тонопласта.

Щоб охарактеризувати стан клітин і їх осмотичних властивостей, використовують порівняльну здатність до проникності клітинних мембран. Зовнішня цитоплазматична мембрана –плазма лема –має більш високу проникність, ніж тонопласт. У цьому можна переконатися, спостерігаючи набрякання цитоплазми під впливом іонів калію, що в ній накопичується.

Мета роботи. Виявлення плазмалеми і тонопласту в рослинній клітині, різної їх проникності.

Матеріали, обладнання.1М розчин нітрату калію, розчин еозину, цибуля, мікроскопи, предметні та накривні скельця.

Хід роботи.Нанести на предметне скло велику краплину 1М розчину нітрату калію і помістити в неї 2-3 шматочки  епідерми  синьої  цибулі.  Спостерігати  розвиток  ковпачкового  плазмолізу  в  клітині.  Спочаткуцитоплазма оточує вакуолю тонким рівномірним шаром. Потім цитоплазматичний шар набрякає, істотно потовщується у вигляді ковпачків. Згодом набрякла цитоплазма відмирає від надлишку прониклих в неї іонів калію. Вакуоля залишається без змін, що свідчить про різну проникну здатність плазма леми і тонопласта. Тонопласт зберігає свої напівпроникні властивості. Результати спостережень описують і замальовують клітини  до досліду, в період досліду та після нього. Формулюють висновки про причини і наслідки ковпачкового плазмолізу.