Практична
робота №2
Плазмоліз та деплазмоліз в рослинних
клітинах.
Наочним
проявом осмотичних і життєздатних властивостей рослинних клітин є властиве їм
явище плазмолізу та деплазмолізу. Плазмоліз можна спричинити, помістивши
клітини в гіпертонічний розчин, тобто розчин, концентрація якого більша, ніж у вакуолярного соку. Внаслідок цього більш концентрований
зовнішній розчин відбирає воду від вакуолі, об’єм якої зменшується, і шар
цитоплазми, що був притиснутий вакуолею до оболонки, відстає від неї.Плазмоліз найкраще спостерігати у рослин із забарвленим
клітинним соком, оскільки сама цитоплазма безбарвна. Тому для роботи краще
використовувати епідерму синьо забарвлених лусок цибулі, червоної капусти,
традесканції, листки елодеї та валіснеріїМета роботи.Ознайомитися з явищем плазмолізу й деплазмолізу,
визначити потрібні для цього умови і значення цих явищ у процесах
життєдіяльності рослинних клітин.Матеріали,обладнання.Цибуля
ріпчаста або листки інших об’єктів, скальпелі, препарувальні голки, предметні
та накривні скельця, мікроскопи, 1М розчин плазмолітиків
(кухонна сіль або сахароза) в крапельницях, скляні палички, стаканчики з водою,
фільтрувальний папір,пінцети.Хід роботи.З
луски цибулі або листка традесканції знімають пінцетом шматочки забарвленої
епідерми і швидко кладуть у краплину відстояної водопровідної води на
предметному склі і накривають накривним скельцем. На малому збільшенні
знаходять місцяпрепарату, де клітини найкраще
забарвлені і не деформовані. Замальовують їх стан і форму. Після цього смужкою
фільтрувального паперу відтягують з-під накривного скельця воду, а з
протилежного боку наносять краплини 1М розчину кухонної солі або сахарози, який
замінює воду. З декілька
хвилин спостерігають відставання
цитоплазми від оболонок
в зафарбованих клітинах. Насамперед відставання
спостерігається в кутках клітини, потім
збільшується, поки весь
протопласт не перетворюється на
кулясте утворення в центріабо біля однієї з оболонок
клітин. Замальовують почергово всі стадії настанні плазмолізу. %. За певних
умов освітлення препарату можна спостерігати тоненькі тяжі її, що тягнуться від
поверхні протопласта до пор в оболонці. Це так звані плазмодесмові
нитки(нитки Хета), які свідчать про в’язкість та еластичність цитоплазми.
Залежно від цього і настають різні форми плазмолізу: куточковий, увігнутий, опуклий, судорожний, ковпачковий. На форму плазмолізу впливають також іони плазмолітика. Так, іони калію зменшують, а іони кальцію
підвищують в’язкість цитоплазми. Навіть в суміжних клітинах можуть
спостерігатися різні форми плазмолізу. Здатність клітини до плазмолізу є
достовірним показником
життєздатності її і
структурно-функціональної
цілісності. Через деякий
час після настання плазмолізу в вакуолях підвищується
концентрація клітинного соку. Тоді клітина може осмотично
поглинати воду. Об’єм плазмолізованого протопласта
поступово збільшується, цитоплазми наближається до оболонки і відбувається
деплазмоліз. Це спостерігається при заміні плазмолітика
на воду. Стадії деплазмолізу теж необхідно замалювати. Необхідно також
сформулювати висновок про причини і наслідки плазмолізу та деплазмолізу в
рослинних клітинах.