Тема 3.  Економічна і соціальна ефективність удосконалення організації праці

 

Цілі та завдання: визначити вплив заходів з організації праці на продуктивність праці; дослідити фактори підвищення продуктивності праці, економічну та соціальну ефективність заходів з організації праці, визначити шляхи її удосконалення; обґрунтувати економічну доцільність оцінки впровадження заходів із НОП; дослідити показники та критерії економічної та соціальності ефективності вдосконалення організації праці.

 

План

3.1. Вплив заходів з організації праці на продуктивність праці.

3.2. Фактори підвищення продуктивності праці.

3.3. Цілі розрахунку економічної ефективності заходів з організації праці. Економічна доцільність оцінки впровадження заходів із НОП.

3.4. Показники економічної ефективності вдосконалення організації праці.

3.5. Соціальна ефективність удосконалення організації праці.

 

3.1. Вплив заходів з організації праці на продуктивність праці

Заходи з організації праці, які впливають на зростання продуктивності праці на підприємствах:

1. Удосконалення організаційної структури управління. Доцільною є оптимізація організаційної структури управління (зокрема, застосування на підприємстві лінійної та лінійно-функціональної структур управління), що сприятиме швидкій реалізації управлінських рішень, підвищенню ефективності роботи функціональних служб.

2. Поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів. Кількість працівників на підприємстві, які мають вищу освіту демонструє прямий вплив на продуктивність праці. Саме тому варто застосовувати такі форми підвищення кваліфікації працівників: професійна перепідготовка (освоєння знань і навиків у відповідності до змін навколишнього середовища); підвищення кваліфікації (оновлення знань відповідно до змін у вирішені нових виробничих завдань, що забезпечується через семінари, курси підвищення кваліфікації, майстер-класи, тренінги); оперативна актуалізація знань по неформальних каналах (конференції, семінари, наради, фокус-групи, конкурси, міжнародні виставки).

3. Управління плинністю кадрів. Доцільно запланувати заходи щодо скорочення плинності кадрів на підприємстві: удосконалення систем матеріального та нематеріального стимулювання, удосконалення процедур прийому і звільнення працівників,системи управління кар’єрою, формування у працівників відповідального ставлення до праці, свідомої дисципліни, культури поведінки, удосконалення мікроклімату в колективі.

4. Збільшення ефективного фонду робочого часу. Резерви зростання продуктивності праці за рахунок кращого використання робочого часу відрізняються від резервів зниження трудомісткості тим, що вони мають місце тільки при поганій організації праці та виробництва, слабкою дисципліни праці, незадовільних умов і охорони праці і зникнуть з ліквідацією зазначених недоліків.

Для виявлення резервів зростання продуктивності праці за рахунок ліквідації втрат робочого часу необхідно проаналізувати фактичний баланс робочого часу в середньому на одного робітника, порівняти його з плановим, тим самим встановити, за якими статтями балансу є відхилення. Крім того, необхідно порівняти динаміку часового, денного, річного виробітку робітників, що дозволить зробити висновок про зміни в використанні робочого часу у звітному періоді. За допомогою фотографій і хронометражу робочого дня та облікової документації необхідно виявити внутрішньо змінні втрати робочого часу, встановити їх причини та розробити заходи щодо їх зменшення або повної ліквідації.

Для поліпшення використання робочого часу необхідно:

− стимулювати персонал до праці, як матеріально, так і морально;

− поліпшити умови праці, впровадити фізіологічно обґрунтовані режими праці та відпочинку;

− зменшити кількість працівників;

− усунути непродуктивні виплати з фонду заробітної плати.

Отже, підвищення продуктивності праці можливе за допомогою наступних заходів: збільшення випуску продукції за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства; скорочення витрат праці на її виробництво шляхом інтенсифікації виробництва, впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, більш досконалої техніки і технологій виробництва, скорочення втрат робочого часу за рахунок поліпшення організації виробництва та інших факторів відповідно до плану організаційно-технічних та інноваційних заходів.

 

3.2. Фактори підвищення продуктивності праці

Фактори підвищення продуктивності праці – це причини, рушійні сили, постійно діючі умови, що визначають її рівень і динаміку. Підвищення продуктивності праці має вирішальне значення для кожного підприємства, галузі, регіону, держави. Вивчення факторів і пошук резервів зростання продуктивності праці стає найважливішим і найголовнішим завданням економічної теорії й практики. На рівень і динаміку продуктивності праці впливають постійно діючі умови, у яких протікає виробничий процес. Вони або посилюють дію того або іншого фактора, або послаблюють його. Суспільні умови, пов'язані з формами власності й формами господарювання, рівнем трудової, виробничої, державної дисципліни, організованості, відповідальності, гальмують або сприяють збільшенню продуктивності праці.

Різноманіття конкретних методів і способів досягнення високої продуктивності праці викликає необхідність класифікації факторів її підвищення, які можна об'єднати в наступні групи:

1)        матеріально-технічні та технологічні;

2)        організаційно-економічні, управлінські;

3)        соціально-економічні;

4)        соціально-психологічні.

Матеріально-технічні та технологічні фактори зростання продуктивності праці, які ведуть до зниження повної технологічної трудомісткості продукції, підвищення продуктивності праці:

·           рівень розвитку засобів виробництва, їх якість (рівень використання досягнень науково-технічного прогресу);

·           підвищення рівня механізації й автоматизації виробництва;

·           упровадження прогресивної технології й новітньої техніки;

·           модернізація існуючого устаткування;

·           збільшення одиничних потужностей машин і устаткування, збільшення енергоозброєності роботи підприємства;

·           підвищення якості сировини матеріалів, палива, що використовуються;

·           уживання прогресивніших видів і джерел енергії.

Організаційно-економічні, управлінські фактори зростання продуктивності праці характеризують якість взаємодії робочої сили й засобів виробництва й без урахування їх неможливо одержати максимальний ефект від використання новітньої техніки й технології, сировини, матеріалів, палива, енергії.

До цієї групи факторів належать: удосконалення форм організації суспільної праці; подальше вдосконалення нормування праці, розширення сфери наукової організації праці й колективних форм роботи, вивчення й упровадження передового досвіду роботи кращих бригад, дільниць, шахт; раціональні поділ і кооперація праці між різними категоріями, групами працюючих і між окремими виконавцями; суміщення професій і функцій; впровадження передових методів та прийомів праці, прогресивних нормативів і норм праці; покращення санітарно-гігієнічних умов і безпеки праці; зміцнення трудової й виробничої дисципліни; удосконалення організації праці на рівні підприємства; удосконалення управління виробництвом (удосконалення організаційних структур у виробництві й управлінні).

Показниками вдосконалення структури управління є:

·      зміна чисельності керівників, фахівців і службовців, оптимізація їх чисельності;

·      скорочення втрат робочого часу під час оперативного збирання інформації, її перероблення й ухваленні управлінських рішень з доведенням їх до відома виконавців;

·      питома вага науково-обґрунтованих норм праці в загальній кількості норм, які застосовуються на підприємстві;

·      показник стабільності кадрів (різниця між одиницею й відношенням кількості працівників, що звільнилися за власним бажанням або звільнених за порушення трудової дисципліни, до загальної чисельності працівників підприємства).

Соціально-економічні фактори зростання продуктивності праці спрямовані на підвищення загальноосвітнього, культурно-технічного й кваліфікаційного рівня працівників, професійних знань, умінь; уживання нових систем і ступеня диференціації оплати праці; компетентність, дисциплінованість, відповідальність; повне, інтенсивне і якісне використання робочого часу; поліпшення медичного й побутового обслуговування; раціональне використання вільного часу; відношення до праці, прояв творчості, ініціативи, заповзятливості в процесі праці; прибутковість роботи підприємства; все більш повне задоволення матеріальних і духовних потреб.

Соціально-психологічні фактори зростання продуктивності праці:

·         повна своєчасна об'єктивна й достовірна інформація про соціально-психологічні процеси в трудових колективах за допомогою соціологічних досліджень;

·         методи професійного відбору (професійна придатність) й навчання;

·         виробнича адаптація;

·         причини плинності кадрів;

·         бюджет вільного часу;

·         соціально-психологічний клімат у соціальних групах і організації;

·         комплектування малих груп і оптимальне співвідношення в них між працівниками;

·         гуманізація праці;

·         психологічна мотивація працівників (виховання професійних інтересів, творчий зміст праці).

 

3.3. Цілі розрахунку економічної ефективності заходів з організації праці. Економічна доцільність оцінки впровадження заходів із НОП

Економічна ефективність впровадження заходів з організації праці визначається величиною зниження витрат живої і уречевленої праці, що виявляється, насамперед, в зростанні продуктивності праці.

Економічна ефективність впровадження заходів з організації праці розраховується з метою:

• обґрунтування вибору найбільш ефективних форм організації праці;

• визначення зростання продуктивності праці і суми річного економічного ефекту від впровадження заходів з організації праці;

• визначення впливу заходів з організації праці на основні техніко-економічні показники роботи підприємства та врахування його при розробці планів економічного та соціального розвитку підприємства;

• розрахунку та встановлення розміру премій за впровадження заходів з організації праці.

Економічна ефективність розраховується за допомогою зіставлення нормативів або фактичних (за відсутності нормативів), трудових, матеріальних і фінансових затрат на одиницю продукції (робіт) до і після впровадження заходів з удосконалення організації праці.

 

3.4. Показники економічної ефективності вдосконалення організації праці

Основними загальними показниками економічної ефективності заходів з організації праці, які визначають доцільність їх впровадження, є:

-  підвищення продуктивності праці;

- показники економічної ефективності виробничих інвестицій (капітальних вкладень).

Поряд із загальними показниками при оцінці економічної ефективності заходів з удосконалення управління, організації виробництва, праці використовують і часткові показники:

 - зниження трудомісткості продукції;

-  відносної економії (вивільнення) чисельності працівників;

-  збільшення обсягу виробництва;

- поліпшення використання робочого часу;

- збільшення тривалості фази стійкої працездатності працівників за рахунок поліпшення умов праці, оптимізації режимів праці і відпочинку;

- економія від зниження собівартості продукції (за елементами і статтями витрат);

- економія за рахунок зниження професійних захворювань і виробничого травматизму.

 

3.5. Соціальна ефективність удосконалення організації праці

Соціальна ефективність впровадження заходів з організації праці може проявлятися через підвищення якості використовуваної робочої сили, підйому рівня життя, поліпшення соціально-психологічного впливу на підвищення трудової і суспільної активності. Це сприяє активізації діяльності, створює комплекс умов для оптимального використання трудового потенціалу, усунення обмежень у реалізації здібностей і розвитку ініціативи працюючих, забезпечує підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва.

Соціальна ефективність впровадження заходів з організації праці проявляється в можливості досягнення позитивних змін в організації праці з точки зору умов діяльності персоналу, а саме:

-  забезпечення належного рівня життя працівників;

- створення умов для реалізації і розвитку індивідуальних здібностей працівників;

- підвищення ступеня свободи і самостійності персоналу;

- створення сприятливого психологічного клімату в колективі;

- зниження рівня збитку, що завдається здоров'ю працівників.

Для проведення заходів, спрямованих на підвищення соціальної ефективності, необхідно проводити опитування працівників, які проясняють їх ставлення до робочого місця, систему заохочення, керівництва, організації, інновацій. Вкрай важливо також визначити ступінь задоволеності співробітників роботою в даній організації і ступінь задоволеності діяльністю її підрозділів.

При комплексному підході до оцінки економічної і соціальної ефективності удосконалення організації праці можливі наступні варіанти пріоритетів:

- економічна ефективність розглядається як головний напрямок, а соціальна ефективність –  як обмеження;

- економічна і соціальна ефективність враховуються в єдності, розраховується узагальнюючий показник економічної та соціальної ефективності, але такий показник буде носити умовний характер. Спочатку розглядається соціальна ефективність незалежно від економічної, а далі серед відібраних соціально ефективних варіантів визначається найбільш економічно вигідний варіант.

Резюме. Таким чином, в сучасних умовах важливо достовірно та обґрунтовано визначати вплив заходів з організації праці на продуктивність праці; вміти досліджувати фактори підвищення продуктивності праці з метою їх впровадження на підприємствах різних форм власності. У свою чергу, економічна ефективність впровадження заходів з організації праці розраховується з метою обґрунтування вибору найбільш ефективних форм організації праці; визначення зростання продуктивності праці і суми річного економічного ефекту від впровадження заходів з організації праці; визначення впливу заходів з організації праці на основні техніко-економічні показники роботи підприємства та врахування його при розробці планів економічного та соціального розвитку підприємства; розрахунку та встановлення розміру премій за впровадження заходів з організації праці. Щодо соціальної ефективності впровадження заходів з організації праці, то вона проявляється в можливості досягнення позитивних змін в організації праці з точки зору умов діяльності персоналу, а саме: забезпечення належного рівня життя працівників; створення умов для реалізації і розвитку індивідуальних здібностей працівників; підвищення ступеня свободи і самостійності персоналу; створення сприятливого психологічного клімату в колективі; зниження рівня збитку, що завдається здоров'ю працівників.

 

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення понять “продуктивність праці” та “ефективність праці”.

2. Як проявляється вплив заходів з організації праці на продуктивність праці?

3. Назвіть фактори підвищення продуктивності праці.

4. З якою метою розраховується економічна ефективність впровадження заходів з організації праці?

5. Які Ви знаєте основні та часткові показники економічної ефективності заходів з організації праці?

6. У чому проявляється соціальна ефективність впровадження заходів з організації праці?

7. Розкрийте суть взаємозв’язку між соціальною та економічною ефективністю організації праці. Яким чином це явище можна дослідити?

 

Рекомендована та використана література до теми 3:

1. Бубенко І.В. Управління трудовими ресурсами: навчальний посібник / І.В. Бубенко. –  Харків, 2008. – 191 с.

2. Данюк В. М. Менеджмент персоналу: [навчальний посібник] / Данюк В.М., Петюха В. М. – К. : КНЕУ, 2004. – 398 с.

3. Данюк В.М. Організація праці менеджера: навч. посібник / В.М. Данюк. – К.: КНЕУ, 2006. – 272 с.

4. Егоршин А.П. Организация труда персонала: учебник / А.П. Егоршин,  А.К. Зайцев. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 320 с.

5. Качан Є. П. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / Є. П. Качан та ін. – К. : Знання, 2008. – 407 с.

6. Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами: [навч. посібник] / Осовська Г. В., Крушельницька О. В. – К. : Кондор, 2003. – 224 с.