Критерії оцінювання

 

Специфіка викладання предмету «Організація праці» полягає у використанні трьох видів контролю: поточного, модульного і підсумкового.

Поточний контроль включає в себе:

·   тестування така форма контролю дозволяє перевірити підготовку студентів до кожного заняття і проводиться регулярно;

·   опитування (о) – проводиться з метою виявлення вміння студентами оперувати вичитаним викладачем матеріалом, відповідати на додаткові питання, проводиться регулярно на вибірковій основі;

·   ділова гра (д) – проводиться з метою формування вмінь і навичок у студентів практичного спрямування, формування особистісного мислення, вміння приймати відповідальні та ефективні рішення;

·  розв’язування задач (рз) – така форма контролю дозволяє перевірити знання основних положень заданої теми, формувати логічне мислення студентів, проводиться на окремих заняттях;

·  самостійна робота (ср)така форма контролю дозволяє виявити вміння чітко, логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння працювати самостійно;

·  контрольна робота (кр) – проводиться з метою отримання загального уявлення про достатність взаємозв’язкувикладач-студентз даної дисципліни, а також контролю поточної успішності.

Контроль практичного курсу проводиться після кожного практичного заняття, написання реферату на вибрану студентом тему відповідно до його інтересів.

Модульний контроль передбачає рейтингове оцінювання знань, умінь і навичок студентів за окремими змістовими модулями та їх елементами, здійснюється під час виконання контрольної роботи, яка проводиться у комбінованій формі (відкриті питання, тести, задачі).

Підсумковий контроль проводиться у вигляді екзамену при умові проходження студентом усіх етапів поточного і модульного контролю.

Розподіл балів, які отримують студенти

 

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів з навчальної дисципліни при підсумковому контролі необхідно розробляти, виходячи з таких загальних рекомендацій, за якими виставляти оцінки:

„відмінно” – якщо студент демонструє повні і глибокі знання навчального матеріалу, достовірний рівень розвитку умінь і навичок, правильне й обґрунтоване формулювання практичних висновків, уміння приймати необхідні рішення в нестандартних ситуаціях, вільне володіння науковими термінами, високу комунікативну культуру;

„добре” – якщо студент виявляє дещо обмежені знання навчального матеріалу, допускає окремі несуттєві помилки та неточності;

задовільно” – якщо студент засвоїв основний навчальний матеріал, володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань, проте, при цьому допускає неточності, не виявляє самостійності суджень, демонструє недоліки комунікативної культури;

незадовільно” – якщо студент не володіє необхідними знаннями, уміннями, навичками, науковими термінами, демонструє низький рівень комунікативної культури.