Тема 9. Умови праці

Цілі та завдання: визначити сутність поняття «умови праці» та фактори, що їх формують; дослідити вимоги до забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних   умов праці; проаналізувати категорії важкості праці та критерії її оцінювання; ознайомитись із правилами створення раціональних умов праці.

План

9.1   . Зміст поняття «умови праці». Фактори, що формують умови праці.

9.2   . Важкість праці та критерії її оцінювання.

9.3   . Правила створення раціональних умов праці.

9.4   . Забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці.

9.5   .  Естетика праці.

 

9.1. Зміст поняття «умови праці». Фактори, що формують умови праці

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на функціональний стан організму працюючих, їх здоров'я та працездатність у процесі праці. Вони визначаються застосовуваним обладнанням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, які залежать від стану виробничих приміщень, що створюють певний мікроклімат. Таким чином, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця.

Фактори, що формують умови праці: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні, організаційно-економічні, соціально-психологічні.

Розглянемо їх сутність детальніше.

Санітарно-гігієнічні умови формуються під впливом на людину навколишнього середовища (шкідливі хімічні речовини, запиленість повітря, вібрація, освітлення, рівень шуму, інфразвук, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні фактори). Приведення цих факторів у відповідність із сучасними нормами, нормативами і стандартами є передумовою нормальної працездатності людини. Сприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють збереженню здоров'я людини і підтримки сталого рівня його працездатності. Робота з поліпшення умов праці передбачає в першу чергу вдосконалення техніки, технології і фізико-хімічних властивостей сировини, а також подальше вдосконалення виробничих процесів з урахуванням комплексу санітарних норм, стандартів і вимог.

Психофізіологічні умови – величина фізичної, динамічної та статичної навантажень, робоча поза, темп роботи, напруженість уваги, напруженість аналізаторних функцій, монотонність, нервово-емоційне напруження, естетичний і фізичний дискомфорт (використання індивідуальних засобів захисту, змінність). Обмеження і регламентація фізичних зусиль, оптимальне поєднання фізичної і розумової роботи мають значний вплив на зниження стомлюваності робітників.

Естетичні умови (кольорове оформлення інтер'єрів приміщень і робочих місць, озеленення виробничих і побутових приміщень, прилеглих територій, забезпечення спецодягом та ін.) Всі ці фактори впливають на працівника через створення емоційного виробничого фону. Приємно, легше і продуктивніше працюється на робочому місці, оснащеному сучасним обладнанням, в конструкції якого враховані ергономічні вимоги, коли дотримано естетично виразний зовнішній вигляд обладнання, механізмів, інструменту, приміщень, робочого одягу.

Організаційно-економічні – обмін виробничим досвідом, відносини між працівниками у рамках організаційної структури управління, організація виплати заробітної плати, премій тощо.

Соціально-психологічні умови – характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють у працівників відповідний психологічний настрій.

 

9.2. Важкість праці та критерії її оцінювання

Відповідно до розробленої НДІ праці «Медико-фізіологічна класифікація робіт по важкості», всі роботи можна розділити на 6 категорій.

До першої категорії важкості належать роботи, що виконуються в комфортних умовах зовнішнього виробничого середовища при допустимих величинах фізичного, розумового та нервово-емоційної навантажень. У практично здорових людей такі умови підвищують тренованість організму і його працездатність. Стомлення в кінці зміни (тижня) незначне. У цих умовах реакції організму являють собою оптимальний варіант нормального функціонального стану.

До другої категорії важкості відносяться роботи, що виконуються в умовах, що не перевищують гранично допустимих значень виробничих факторів, встановлених діючими санітарними правилами, нормами і ергономічними рекомендаціями. У практично здорових людей, які не мають медичних протипоказань до таких робіт, до кінця зміни (тижня) не виникає значного стомлення. Працездатність істотно не порушується.

До третьої категорії важкості відносяться роботи, при виконанні яких, внаслідок не цілком сприятливих умов праці (у тому числі підвищене м'язове, психічне, нервово-емоційне навантаження), у практично здорових людей погіршуються деякі показники працездатності. Особливо погіршення працездатності спостерігається у кінці робочого дня. При цьому працездатність порівняно швидко відновлюється при поліпшенні режимів праці та відпочинку.

До четвертої категорії важкості належать роботи, за яких несприятливі умови праці призводять до реакцій, характерних для більш глибокого передпатологічного стану у практично здорових людей. При цьому більшість фізіологічних показників погіршуються як у міжопераційних інтервалах (і особливо в кінці робочих періодів), так і в момент трудового зусилля. Змінюються співвідношення періодів у динаміці працездатності і продуктивності праці, підвищується рівень захворюваності, з'являються типові виробничо-обумовлені професійні захворювання, збільшується кількість і тяжкість виробничих травм.

До п'ятої категорії важкості належать роботи, при виконанні яких в результаті досить несприятливих (екстремальних) умов праці в кінці робочого періоду (зміни, тижня) формуються реакції, характерні для патологічного функціонального стану організму у практично здорових людей. Спостерігається відносна, а іноді й абсолютна функціональна недостатність життєво забезпечуючих вегетативних підсистем; сильні, іноді спотворені реакції з боку центральної нервової системи, особливо при підвищеному нервово-емоційному і інтелектуальному напруженні та ін.. У більшості працюючих патологічні реакції зникають після достатнього і повноцінного відпочинку. Однак у деяких працівників з різних причин, в тому числі і у зв'язку з індивідуальними особливостями організму, з плином часу минущі патологічні реакції можуть стабілізуватися і перейти у захворювання. Тому для п'ятої категорії важкості характерний високий рівень виробничо-обумовленої та професійної захворюваності.    

До шостої категорії важкості належать роботи, при виконанні яких в результаті надзвичайних, часто раптових перевантажень, як правило, при стресових психічних (нервово-емоційних) ситуаціях, виникають гострі патологічні реакції, нерідко супроводжуються тяжкими порушеннями функцій життєво важливих органів. Іноді психічний чи емоційний стрес посилюється іншими, також несприятливими умовами праці. Це знижує загальну опірність організму шкідливим і небезпечним виробничим умовам.

 

9.3. Правила створення раціональних умов праці

Продуктивна праця може бути забезпечена за рахунок дотримання простих правил організації робочого місця, створення комфортних умов праці і хорошого психологічного клімату.

Основні правила створення раціональних умов праці:

1. «Комфорт робочого місця — запорука високої працездатності співробітників».

2. “Кожному предмету – своє місце”. 

3. «Пар кістки ломить!»

4. «Гучність музики обернено пропорційна інтелекту».

5. “Чисто там, де не смітять”.

6. «Службовий телефон — річ необхідна для роботи».

 

9.4. Забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці

Забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці передбачає:

- створення оптимальних з погляду психології режимів праці та відпочинку;

- організацію та функціонування санітарно-промислових лабораторій та необхідних санітарно-побутових приміщень;

- виконання заходів, які стосуються полегшення й оздоровлення умов праці;

 виконання вимог: гігієнічної регламентації небезпечних факторів фізичної, хімічної, біологічної природи, наявних на виробництві;

- граничних норм навантаження жінок, неповнолітніх; обмежень застосування роботи жінок і неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;

- правомочності нічних понаднормових робіт і робіт у вихідні дні працівників деяких категорій;

- регулювання роботи деяких категорій працівників у районах з особливими природними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров'я; охорони праці інвалідів.

- надані працівникам спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту; миючих і знезаражувальних засобів.

Медичне обслуговування у виробничій сфері полягає у проведенні:

- попереднього (при зарахуванні на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, або таких, де є необхідність у професійному доборі;

- щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб у віці до 21 року;

- забезпечення засобами надання першої допомоги;

- забезпечення функціонування медичних пунктів (лікарень), медичних частин, аварійно-рятувальних бригад, центрів реабілітації постраждалих, медико-соціальних експертних комісій з питань установлення стійкої втрати професійної працездатності й інших медичних установ.

 

9.5. Естетика праці

Потреба підвищення інтенсивності та продуктивності праці вимагає від робітників швидкого орієнтування, негайної реакції та правильності виконання виробничих рухів і операцій. Значною мірою цьому сприяють засоби технічної естетики. Кольорове оздоблення приміщень та обладнання є важливим елементом технічної естетики. Раціональне фарбування з урахуванням вимог технічної естетики створює у працюючих позитивний настрій. Кольорове оздоблення виробничих приміщень і фарбування обладнання повинне відповідати встановленим рекомендаціям.

Застосовується розпізнавальне, попереджувальне і відмітне захисне фарбування.

Розпізнавальне фарбування використовують для балонів зі стисненими та зрідженими газами, для відкритих заземлювачів, технологічних трубопроводів тощо.

Попереджувальне фарбування свідчить про небезпеку (червоний колір) чи безпеку (зелений колір); жовтий колір попереджує про можливість виникнення небезпеки, вимагає підвищеної уваги.

Відмітне фарбування служить для розпізнавання однакових за формою, але різних за призначенням предметів (пускові кнопки, арматурні сталі різних марок тощо).

Основними для фарбування обладнання є зелений, сірий і близькі до них кольори. Небезпечні частини й деталі машин фарбуються у яскраві попереджувальні кольори (червоний, жовтий).

Червоним кольором фарбують місця, обладнання і прилади, де може виникнути вогненебезпечна чи аварійна ситуація, яка вимагає невідкладної зупинки.

Жовтим кольором, що позначає увагу і обережність, фарбують обойми гаків вантажопідйомних кранів, низько розташовані над проходами конструкції, за котрі можна зачепитися, виступи на підлогах, а також засоби внутрішньо-цехового транспорту, останні сходинки затемнених сходів. У жовтий колір фарбують також загородження небезпечних зон.

Зелений колір свідчить про безпеку руху. Він вказує також на спрямованість вимушеної евакуації, на місця розташування пунктів першої допомоги, аптечок та індивідуальних засобів захисту.

Білим кольором позначають проходи і проїзди.

Синім кольором повідомляють про електронебезпеку.

У помаранчевий колір фарбують рухомі деталі машин, механізмів, редуктори, трансмісії, внутрішні поверхні загороджень для трансмісій, ременів, а також відкриті частини машин, які можуть уразити людину електричним струмом. Про небезпеку ушкодження очей, засліплення електрозварюванням, про необхідність роботи в окулярах сигналізують написи та знаки, виконані з використанням помаранчевого кольору.

Кількість застосованих на підприємстві попереджувальних кольорів має бути мінімальною через те, що їх строкатість може дезорганізувати.

Приміщення для відпочинку в робочий час та психологічного розвантаження передбачаються відповідно до технологічної частини проекту. Такі приміщення рекомендується розміщувати при пунктах охорони здоров'я або гардеробах домашнього одягу. В приміщеннях для відпочинку та психологічного розвантаження доцільно розмістити пристрої для приготування спеціальних тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.

Резюме. Таким чином, умови праці визначаються застосовуваним обладнанням, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, які залежать від стану виробничих приміщень, що створюють певний мікроклімат. Тобто, виходячи з характеру виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного виробництва, цеху і ділянки, так і для кожного робочого місця. Факторами, що формують умови праці, є: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, естетичні, організаційно-економічні, соціально-психологічні. Для ефективної організації праці керівникам необхідно створювати для працівників раціональні та безпечні умови праці.

 

 

Питання для самоперевірки:

1.       Визначте поняття “умови праці”.

2.       Які фактори виробничого середовища формують умови праці та впливають на працездатність людини?

3.       Що являє собою важкість праці та які Ви знаєте критерії її оцінювання?

4.       Скільки існує категорій важкості праці?

5.       Назвіть правила створення раціональних умов праці.

6.       Яким чином можна забезпечити сприятливі умови праці?

7.       Дайте визначення поняття “естетика праці”.

 

Рекомендована та використана література до теми 9:

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: навчальний посібник / В.Г. Васильков. — К.: КНЕУ, 2003. — 524 с.

2. Гриньова В.М. Організація виробництва: підручник / В.М. Гриньова, М.М.Салун. — К.: Знання, 2009. — 582 с.

3.  Дементій Л.В. Охорона праці в галузі: навчальний посібник /  Л.В. Дементій, Г.Л. Юсіна, Г.І. Чижиков. –  Краматорськ: ДДМА, 2006. – 296 с.

4. Завіновська Г. Т. Економіка праці: навчально.-методичний посібник / Г.Т. Завіновська. — К.: КНЕУ, 2001. — 158 с.

5. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: навч. посіб. / Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В.М. — К., 2007. — 367 с.