ТЕМА
2. НАУКОВІ ПРИНЦИПИ ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ
2.1. Логістичне
управління: досвід і перспективи.
2.2. Принципи та функції логістичного
управління.
Ключові
терміни: логістичне управління, принципи, логістичне планування,
стратегія логістики.
2.1. Логістичне
управління: досвід і перспективи
Логістичне управління - це менеджмент, але такий, що
функціонує обов'язково на засадах теорії логістики та передбачає прийняття
управлінських рішень, які не суперечать логістичному підходу, тобто, це - оптимальні рішення для підприємства
як логістичної системи [1].
Логістичне управління стосується таких
основних підсистем логістики підприємства: постачання, виробництва,
дистрибуції.
Особливістю логістичного управління
(логістичного менеджменту) є те, що він як за стратегічними, так і за
тактичними (оперативними) цілями пов'язаний зі всіма функціональними сферами
менеджменту (інвестиційним, інноваційним, виробничим, фінансовим,
інформаційним, управлінням персоналом) у процесі управління закупівлею
матеріальних ресурсів, виробництвом і збутом готової продукції. Зазвичай дуже
важко розділити сфери логістичного управління і види менеджменту (особливо
виробничий, інвестиційний, фінансовий, інформаційний). Тому, як правило,
виділяють основну координуючу і інтегруючу функції логістичного менеджменту на
найвищому рівні ієрархії управління підприємством [1].
Хронологічно трансформацію
логістичного управління в практичній діяльності в [2, с. 142] подано у
табл.2.1.
Схема ілюструє ключові
досягнення логістичного управління в окремих часових діапазонах [2, с.142]:
- виокремлення
проблеми мінімізації рівня запасів у сфері дистрибуції (50-ті роки), в
постачанні (60-ті роки), у виробництві та постачанні (70-ті роки);
- акцентування
проблеми беззапасного виробництва шляхом впровадження принципу
«точно, своєчасно» (80-ті роки);
- оптимізації
транспортних технологій та їх інтеграції в інтерпретованих логістичних ланцюгах
(починаючи з 50-х років);
- комп'ютерна
підтримка прийняття та реалізації логістичних рішень у логістичному управлінні,
починаючи від MRP, DRP і закінчуючи CILS - комп'ютерно
зінтегрованими логістичними системами, системами поповнення запасів (QR, ECR);
- інтеграція
комп'ютерного забезпечення логістичних і виробничих процесів, зокрема MRP, DRP, EDI, з
одного боку та CAD, САМ, СІМ, TQM (TQC) – з іншого.
Узагальнюючи
подану хронологію впровадження концепції логістики, можна виокремити таку
етапність розвитку логістичного управління у взаємозв'язку із цілями та
масштабами об'єкта управління.
Таблиця 2.1
Етапи розвитку логістичного управління [2, с. 144]
|
Сутність
етапу |
Цілі |
Дії/системи |
|
1.
Фрагментарний у межах підприємства |
1.1.
Мінімізація запасів у постачанні, у
збуті. 1.2. Елімінація запасів у
постачанні, у збуті. |
DRP,
MRP JIТ |
|
2.
Інтегрований на рівні підприємства |
2.1.
Оптимізація запасів на підприємстві |
JIТ + DRPII Інтегроване управління запасами
підприємства |
|
3.
Інтегрований на рівні ланцюга поставок |
3.1. Мінімізація рівня запасів. 3.2.
Максимізація рівня обслуговування споживача |
Управління запасами в ланцюгу
поставок. Управління часом виконання замовлення QR, ECR |
|
4.
Логістично зорієнтоване управління підприємством |
4.1.
Формування конкурентних переваг. 4.2.
Підвищення прибутковості капіталу. 4.3.
Формування економічного потенціалу |
Стратегічне логістичне управління.
Операційне логістичне управління |
Охарактеризуємо подані
етапи логістичного управління. Перший етап стосується прийняття та реалізації
логістичних рішень, що обмежувалися окремими фрагментами логістичної діяльності
на підприємстві, передусім, сферою запасів. Структура активів підприємства, їх
прибутковість, як правило, мотивує підвищення зацікавленості до проблеми
запасів із метою оптимізації їх рівня в збуті, в постачанні тощо. І це
знаходить своє вираження у формуванні системи управління запасами, що вимагає
управління процесами закупівлі, транспортування, складування та утримання
запасів у сфері постачання, в мережі дистрибуції тощо. Очевидно, що реалізація
систем управління запасами забепечить їх мінімально необхідний рівень
встановленням процедур закупівлі (що, коли, скільки) та поповненням запасів
матеріалів, сировини, готових виробів, а це, своєю чергою, гарантуватиме
мінімізацію витрат запасів на підприємстві.
Однак мотив мінімізації
витрат запасів логічно завершився сприйняттям крайньої концепції управління
запасами - їх усуненням. Концепція беззапасного виробництва найбільш повно
була реалізована принципом ЛТ ("точно, своєчасно"). Одна з небагатьох
концепцій, що успішно пройшли випробування часом, - концепція "точно,
своєчасно": кожна дія має відбуватися саме тоді, коли у ній виникає
потреба. Це означає відсутність виробництва чи замовлення на виробництво до
моменту появи потреби, коли в традиційних системах, навпаки, між різними діями,
сферами створюються так звані "буфери", тобто і запаси. Названі дві моделі,
в [2, с. 142] їх подано як "витягування" та "випихання" у
логістичний ланцюг: "витягування", що забезпечує відсутність запасів
у ланках логістичного ланцюга, та "випихання", що ґрунтується на певних запасах в логістичному ланцюзі.
У табл. 2.2 наведено
порівняльні результати використання традиційної моделі (стратегії запасів) і
моделі JIТ (стратегії без запасів).
Таблиця
2.2
Стратегія запасів і стратегія JIТ [2, с.146]
|
Показник |
Традиційна
стратегія (запасів) |
Стратегія JIТ (без запасів ) |
|
Якість і витрати |
З найменшими витратами за "акцептованої якості" |
Постійна найвища якість, нуль дефектів |
|
Запаси |
Великі запаси; цінові знижки; зниження витрат завдяки великому
обсягу виробництва; страхові запаси |
Низькі запаси за надійного, "постійного" поповнення |
|
Еластичність |
Довгі періоди реалізації замовлення; обмежена еластичність |
Короткий час реалізації замовлення; обслуговування клієнта,
залежне від його вимог |
|
Транспорту-вання |
Найменші витрати обслуговування на "акцептованому"
рівні |
Повністю надійний рівень обслуговування |
|
Постачальник / перевізник |
Жорсткі переговори з обох сторін |
Партнерство, спілки типу joint venture |
|
Кількість постачальників/ перевізників |
Багато; уникання одного джерела - відсутність взаємної
мотивації і наявність конкуренції |
Небагато; тривалі відкриті зв'язки |
|
Комунікація з постачальником /перевізником |
Мінімум обміну інформації; чисельні таємниці; тісний контроль |
Відкритість; доступ до інформації; спільне вирішення проблем;
чисельні зв'язки |
|
Загалом |
Діяльність, сконцентрована на витратах |
Діяльність, сконцентрована на споживачеві |
Поданий
приклад ілюструє як другий етап інтеграції на рівні виробничого закладу (час
виробництва, час створення повної моделі), так і третій етап - етап інтеграції в ланцюгу поставок (час
формування замовлення, оборотність запасів у ланцюгу поставок). Зазвичай,
інтеграція логістичного управління на рівні підприємства передбачає інтеграцію
функцій і процесів сфер постачання, виробництва і збуту. Це означає розгляд
логістики як функціональної сфери діяльності підприємства, для якої теж є
характерним і необхідним формування:
- логістичних цілей підприємства;
- логістичної стратегії підприємства;
- концепції логістичних рішень;
- прийняття та організації виконання управлінських рішень із логістичного
управління;
- оцінки та контролю
результатів логістичної діяльності.
Досвід
провідних компаній світу дає змогу окреслити загальні (типові) принципи та
підходи до реалізації логістичного управління інтегрованим ланцюгом поставок:
1. На
рівні вибору стратегії: пріоритетна мета полягає в поліпшенні обслуговування
споживача шляхом зростання реакційної здатності реагування на попит із
одночасним охопленням всього життєвого циклу продукту від розробки до
утилізації відпрацьованих частин.
2. На
рівні планування: спільне інтегроване планування учасників логістичного ланцюга
за принципом "одна організація", що означає інтегровані параметри
циклу замовлення, рівня запасів, планової інформації тощо.
3. На рівні
реалізації логістичних процесів: інтегроване управління просторово-часовим
переміщенням матеріальних благ, що вимагає повної інтеграції функцій і процесів
у ланцюгу поставок.
Реалізацію поданих принципів і підходів до поставок в [2, с. 142] подано у вигляді структурованих правил
(рис. 2.1).
Підвищенню ефективності функціонування логістичних ланцюгів
поставок сприяла сучасна концепція поповнення запасів - система швидкого реагування як осучаснена
реалізація принципу JIТ, в
якій існує повноцінна субституція запасів інформації. Впровадження такої
стратегії стало можливим завдяки розвитку інформаційних технологій, передусім,
електронного обміну даними (EDI),
електронних пунктів продажу (EPOS - electronic point of sale) тощо
та транспортних технологій. Стає зрозумілим, що система «швидкого реагування» є
класичним прикладом повноцінної заміни запасів інформацією.
Черговим
етапом - етапом найвищої інтеграції - необхідно вважати
формування системи логістично зорієнтованого управління організацією,
логістичною кооперацією організацій, інтегрованим ланцюгом поставок. Мова йде
про ототожнення системи управління із системою логістичного управління як
такою, в якій принципи, концепція, стратегія логістики виконують функції
генеральних (корпоративних), а організаційна одиниця логістики є головним структурним підрозділом у системі
управління. Рівень ототожнення системи управління із системою логістичного
управління залежить від масштабів логістичної інтеграції, яка структурована
так, як показано на рис. 2.2.
Запропонована структуризация вимагає ідентифікації відмінностей
інтеграції логістики на стратегічному та операційному рівнях.
Сутність та цілі стратегічного і
оперативного логістичного управління представлено в табл. 2.3.
Подана етапність теоретичного розвитку
та практичного використання концепції логістичного управління у часовому зрізі
спостерігається одночасно через об'єктивні причини. Водночас ця етапність
окреслює напрям поглибленого впровадження логістичної концепції та забезпечення
(майнового, організаційного, інформаційного) її ефективної реалізації.
Таблиця
2.3
Характеристика проблем стратегічного
і операційного логістичного
управління [2,
С. 155]
|
Стратегічне
управління |
Операційне
управління |
|
Філософія
і цілі напрямків підприємства |
Часткові
та одиничні цілі |
|
Стратегії |
Програми,
а також операції і процедури |
|
Створення потенціалу логістичних
ефектів і вартостей |
Використання
існуючого потенціалу (відповідне застосування засобів) |
|
Довгий
горизонт планування |
Короткотермінове
планування |
|
Еластичність |
Відсутність
еластичності, схильність до бюрократії |
|
Абстракційно-аналітичний і
креативно-інтуїтивний спосіб мислення (створення концепцій та ідей) |
Аналітично-практичний
спосіб підходу, точні знання (орієнтація на впровадження) |
|
Орієнтована
на підприємство наскрізна перспектива під час визначення та оцінки проблем |
Орієнтація
на визначені проблеми, на певну сферу діяльності ("егоїзм
відділів") |
|
Врахування
зовнішньої інформації |
Перетворення
внутрішньої (у масштабі підприємства) інформації |
|
Наближена,
загальна інформація |
Точна,
детальна інформація |
|
Слабо
визначена структура проблеми |
Добре
визначена і виокремлена проблема |
|
Пошук нових сфер завдань, принципові
(структурні) зміни |
Зміни,
які характеризують зростання |
2.2.
Принципи та функції логістичного управління
Серед принципів логістичного
управління на сучасних підприємствах слід виокремити наступні [3, С. 9-15; 4]:
1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від
первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального
потоку, що передбачає виконання таких процесів, як транспортування,
завантаження, розвантаження, переміщення, складування і зберігання матеріалів.
2. Упровадження організаційно-управлінських
механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в
управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того, наскільки успішно
вдається зв'язати у систему здійснення комплексу заходів щодо раціоналізації
тари, уніфікування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимізації
розміру замовлень і рівня запасів, вибору найвигідніших маршрутів переміщення
матеріалів тощо.
3. Наближеність об’єктів логістичної
інфраструктури до виробництва та споживачів. Наближеність об’єктів логістичної
інфраструктури до виробництва та ринків збуту дасть змогу знизити витрати часу
та ресурсів на транспортування, зберігання, розподіл та збут товарів. При цьому
таке розміщення логістичної інфраструктури регіону дозволить скоротити ланцюг
постачання, забезпечивши, таким чином, споживачів дешевшою продукцією в
коротший термін.
4. Досягнення синергічного ефекту в
процесі оптимізації розміщення об’єктів логістичної інфраструктури. Тобто,
розміщення об’єктів логістичної інфраструктури на території повинне
здійснюватись таким чином, щоб їх діяльність на кожній окремій ланці
логістичного ланцюга забезпечила оптимізацію усіх видів потоків від
постачальника до споживача.
5. Раціональність та ефективність
(зниження витрат ресурсів, часу й простору). Велику увагу під час територіальної
організації логістичної інфраструктури слід надати її раціональності та
ефективності. Раціональність та ефективність розміщення об’єктів логістичної
інфраструктури полягає у такому їх розміщенні, яке б дозволило знизити витрати
ресурсів, часу та простору. Зниження витрат ресурсів полягає у зниженні
матеріальних, фінансових, інформаційних та трудових ресурсів під час руху усіх
видів потоків від постачальника до споживача. Зниження витрат часу полягає у
такій територіальній організації логістичної інфраструктури, яка б дозволила
сформувати оптимальний ланцюг постачання та, таким чином, задовольнити потреби
споживачів у найкоротші терміни. Важливою вимогою до територіальної організації
логістичної інфраструктури є її ефективна просторова організація. Тобто,
територіальна організація повинна забезпечити ефективне протікання усіх видів
потоків за найменших витрат.
6. Оперативність та гнучкість
логістичного ланцюга. Для оптимізації усіх видів потоків об’єкти логістичної
інфраструктури повинні бути розміщені таким чином, щоб забезпечити гнучкість та
оперативність логістичного ланцюга. Тобто, у регіоні повинні функціонувати усі
об’єкти логістичної інфраструктури, що забезпечують рух потоків на кожній ланці
логістичного ланцюга. Відповідно до потреб підприємств деякі об’єкти
логістичної інфраструктури можуть виконувати свої функції повноцінно, частково,
або взагалі не брати участі у передачі потоків до наступної ланки. Тому за
територіальної організації логістичної інфраструктури слід враховувати будову
логістичного ланцюга та забезпечити таким чином його гнучкість.
7. Екологічність. Так, розміщення
об’єктів логістичної інфраструктури повинне забезпечувати оптимальний вплив на
навколишнє середовище. Зокрема, оптимальне розташування об’єктів логістичної
інфраструктури дозволить оптимізувати маршрути руху матеріальних потоків, що
забезпечить зниження транспортних викидів у атмосферу.
Питання для самоперевірки
1.
Розкрийте
етапи розвитку логістичного управління.
2.
У чому полягає особливість логістичного управління?
3.
Розкрийте
проблем стратегічного і операційного
логістичного управління.
4.
Опишіть
принципи логістичного управління на сучасних підприємствах.
Перелік посилань
1.
Кощій
О.В. Логістика. Конспект лекцій для
студентів напрямів підготовки
«Менеджмент», «Маркетинг» денної та заочної форм навчання / Кощій О.В.
– Луцьк: ЛНТУ, 2011. – 90 с.
2.
Крикавський Є.В. Логістичне управління: Підручник. – Львів:
Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 684 с.
3.
Кальченко А.Г. Основи логістики: Навчальний
посібник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 135 с.
4.
Логістична
інфраструктура регіону: особливості формування та розвитку: Монографія/
Ковальська Л.Л., Савка Б.Р. – Луцьк:
СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф», 2013. - 286 с.
