ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ЛОГІСТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

1.1. Еволюція підходів до розуміння поняття «логістика».

1.2. Цілі та завдання логістики.

1.3. Сутність логістичного менеджменту.

 

Ключові терміни: логістика, логістичний менеджмент, потік, управління потоками, матеріальний потік, інформаційний потік, транспортний потік, функція логістики.

 

1.1. Еволюція підходів до розуміння поняття «логістика»

Етимологія поняття “логістика” викликає істотні суперечності. Найбільш поширеними є дві точки зору. За однією із них термін “логістика” походить від грецького logistikos – обчислювати, міркувати, за другою – від французького loger – постачати. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, про походження цього терміну від древньогерманського laubja – склад, зберігання. Семантика поняття «логістика» також неоднозначна. У Древній Греції так називали прикладну математику, у Римській імперії – діяльність із забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії – процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із пересуванням і тиловим забезпеченням армії [1, с. 19].

Більшість дослідників у своїх працях схиляються до думки про те, що семантика слова ”логістика” походить з Древньої Греції, у якій цим словом позначали мистецтво міркування (мислення, доцільність дій, виконання розрахунків).

Аналіз навчально-наукової літератури дозволив виділити чотири підходи  до визначення сутності поняття «логістика»: військовий, математичний, економічний та екологічний (табл. 1.1).

Історично логістика розвивалась як військова дисципліна. Із розвитком тактики та стратегії ведення бою виник військовий підхід до визначення поняття «логістика».

У Римській імперії під логістикою розуміли діяльність щодо забезпечення військ провізією та житлом [2, с. 17]. У Візантії у ІХ столітті нашої ери термін «логістика» означав, в основному, чітку та злагоджену роботу тилу щодо забезпечення військ усім необхідним, тобто роботу, яка є запорукою успіху у бою [3, с. 34].

Логістика, як військова наука і практика, сформувалась на початку ХІХ століття. Її родоначальником вважають французького військового фахівця барона де Джомені, який визначив її як «практичне мистецтво руху військ» [2, с. 18].

У Росії в середині ХІХ століття, згідно з «Військовим енциклопедичним лексиконом», виданим у Санкт-Петербурзі у 1850 р., під логістикою розумілось мистецтво управління переміщенням військ як поблизу, так і далеко від ворога, організація їх тилового забезпечення [4, с. 10].

Отже, до ХХ століття логістика використовувалась винятково у військовій сфері, вона дозволяла оптимізувати рух військ та їх матеріально-технічне забезпечення. Так, у рамках цього підходу визначальними ознаками поняття «логістика» слід вважати забезпечення військ та управління їх переміщенням.

Однак з розвитком логістики, як науки про управління військом, вченими зроблено висновок, що таке управління потребує значних математичних розрахунків. Так виник ще один підхід до визначення поняття «логістика», який можна трактувати як винятково науковий напрямок її розвитку – математичний.

У рамках такого підходу можна виділити деякі трактування сутності поняття «логістика». Скажімо, німецький філософ, математик та мовознавець ХVIII століття Готфрід Вільгельм Лейбніц називав логістикою математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в 1904 р. на Женевському філософському конгресі [1, с. 21].

Таблиця 1.1

Підходи до визначення поняття «логістика»

* - складено автором на основі [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29]

 

Згідно з цим підходом логістика також розглядалась як напрям філософії, пов’язаний із використанням математичного апарату для доказу дедуктивних тверджень [5, с. 26].

Таким чином, починаючи із ХХ століття, логістика вивчається як один із напрямків математики, завданням якого є оптимізація та вирішення різних видів задач шляхом математичних обчислень. Цей підхід, на нашу думку, є перехідним етапом розвитку логістики від науки про оптимізацію війська до науки про оптимізацію потоків, що виникають у господарській діяльності. Так, у середині ХХ століття почав розвиватись економічний підхід до розуміння категорії «логістика».

У 1951 р. співробітник американської компаній “RAND Corporation”, фахівець у галузі системного аналізу О. Моргенстерн вперше вказав на можливість використання положень військової логістики в економіці. Він писав: «…існує абсолютна схожість між управлінням забезпечення військ та управлінням матеріальними ресурсами в промисловості» [5, с. 28].

Активізацію розвитку логістики в економіці відносять до 60-70-х років ХХ століття, позначених кризовим станом економіки багатьох країн Західної Європи та Америки. У таких умовах перед суб’єктами господарювання виникла першочергова проблема пошуку найбільш ефективної системи контролю над витратами.

На першому Євроконгресі (1974 р.) з питань матеріальних потоків логістиці дали таке визначення: «Логістика – вчення про системне планування, управління і контроль за матеріальними, інформаційними та пасажирськими потоками». У 1985 році Рада логістичного менеджменту визначила логістику як процес планування, управління, контролювання ефективного (з точки зору зниження витрат) потоку запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, послуг і відповідної інформації від місця виникнення цього потоку до місця споживача (включаючи імпорт, експорт, внутрішні та зовнішні переміщення) для цілей повного задоволення споживачів [4, с. 15]. У 1991 році нею ж було удосконалено визначення логістики. Так, під логістикою розуміли процес планування, впровадження і контролю раціонального і ефективного руху товарів, послуг і пов’язаної із цим інформації від вихідної точки до кінцевого споживача з метою задоволення вимог клієнта [2, с. 23].

Тепер досить багато уваги науковцями-економістами приділяється теоретичним основам логістики.  Проаналізувавши погляди сучасних вчених на економічну сутність поняття «логістика», слід зазначити, що з точки зору економічного підходу, в основу даного поняття вчені закладають різні визначальні характеристики.

Виходячи із проаналізованих трактувань поняття «логістика», можна зробити висновки, що логістика повинна забезпечити оптимізацію усіх видів потоків для підвищення ефективності їх протікання та зниження затрат. Із позицій такого трактування сутність поняття «логістика» розглядається дещо ширше, оскільки вказує на можливість використання логістики для оптимізації потоків у процесі їх протікання від постачальника до споживача. Тобто, вчені вказують на необхідність використання логістики, як інструменту зниження затрат часу та ресурсів у процесі руху різних видів потоків. Однак у сучасних умовах функціонування підприємств та розвитку ринку послуг, логістику слід розглядати не лише з точки зору інструменту оптимізації потоків, а як комплексне  управління усіма процесами, що супроводжують протікання потоків від постачальника до споживача.

Розглянемо підходи до визначення сутності поняття «логістика» третьої групи вчених [2, 5, 13, 14, 15, 16, 17], які аналізують її з точки зору управління потоками. Зокрема, О.М. Тридід вважає, що в найбільш узагальненому розумінні зміст логістики розглядається як формування та управління процесами, які належать до проходження певним товаром послідовних кроків, що додають вартість [2, с. 21].

На думку О.М. Окландера, у класичному розумінні, до логістики включають усі аспекти, пов’язані з управлінням рухом та зберіганням матеріалів і товарів підприємства від первинного джерела до кінцевого споживача. Він вважає, що логістика – це концепція, інтегрована функція (існує у формі логістичної системи), наукова дисципліна про управління потоками в мікроекономічних системах [5, с. 33].

А.Н. Родников під логістикою розуміє науку про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доправлення готової продукції до споживача із врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки відповідної інформації [13, с. 98].

Б.А. Анікін інтерпретує логістику як науку управління матеріальними потоками від первинного джерела до кінцевого споживача з мінімальними затримками, пов’язаними із товарообігом та інформаційним потоком [14, с. 16].

Є.В. Крикавський та Н.В. Чорнописька вважають, що логістика – це дії, які спрямовані на планування, управління, реалізацію, контроль і регулювання, формування, рух й трансформацію товарів у просторових і часових параметрах середовища функціонування [15, с. 24].

Ю.М. Неруш дає наступне визначення терміна «логістика»: логістика – сукупність наук про управління матеріалорухом і потоком продукції від джерела до споживача, що включає комбінування різних видів діяльності й служб, пов’язаних з розподілом, управлінням матеріальним забезпеченням, плануванням виробництва й управління ним, та система, що містить функціональні сфери [16, с. 22].

Вагомий внесок у теоретичний розвиток логістики зробила Р.Р. Ларіна, яка визначає логістику як науково-практичний напрям господарювання, що полягає у плануванні, управлінні, здійсненні і контролі корисного та рентабельного руху сировини, напівфабрикатів і готової продукції разом з інформацією від місця виготовлення до місця споживання з метою задоволення потреб споживачів [17].

Такий підхід є найширшим, оскільки його автори підкреслюють необхідність управління всіма видами потоків з метою їх оптимізації. Логістичне управління покликане забезпечити організацію, планування, контроль усіх видів потоків задля ефективного їх протікання від постачальника до кінцевого споживача. Тобто, авторами цього підходу визначено логістику як науку чи напрям діяльності, пов’язані із управлінням потоками з метою їх оптимізації задля забезпечення зниження усіх видів витрат у процесі їх протікання.

З розвитком промисловості та посиленням її негативного впливу на навколишнє середовище у 80-х р.р. ХХ ст. було покладено початок аналізу можливостей застосування логістики для вирішення проблем охорони навколишнього середовища, реалізації принципів сталого розвитку і забезпечення екозбалансованої діяльності господарюючих суб’єктів. Однак активізація зусиль вчених та практиків щодо використання логістики у сфері охорони навколишнього середовища розпочалась на початку ХХІ ст. [18]. Так виник ще один напрямок логістики – «екологістика» або «зелена» логістика, представники якого звертають увагу на необхідність використання логістичного управління з метою оптимізації впливу економічної діяльності на навколишнє середовище.

Розглянемо підходи вчених до трактування змісту поняття «логістика» з точки зору екології [18, 19, 20, 21, 22].

Скажімо, Д. Роджерс та Р. Тиббен-Лембке під «зеленою» логістикою розуміють сукупність дій, пов’язаних із оцінкою та мінімізацією екологічних наслідків логістичної діяльності [19].

Ж.-П. Родриге визначає «зелену» логістику як екологічно прийнятну та ефективну транспортну систему розподілу [20].

Л. Янбо та Л. Сонгхьян трактують «зелену» логістику як новий науковий напрямок, що передбачає застосування прогресивних технологій логістики й сучасного обладнання з метою мінімізації забруднень і підвищення ефективності використання логістичних ресурсів. З точки зору бізнесу, методи «зеленої» логістики, в основному, включають: управління системою транспортування, управління процесом пакування, організацію «зелених» комунікацій і виробництва, управління складським господарством та відходами [21].  

Інші вчені [21] виділяють поняття екологічна логістика, під яким слід розуміти систему планування, проектування і управління із використанням сучасних технологій логістики і методів екологічного проектування у сфері зменшення забруднення і ресурсоспоживання, які продиктовано екологічними принципами. Основна ціль екологістики – координація логістичної діяльності та соціально-екологічного ефекту.

Цікавим є трактування поняття «екологістика» Ю. Чорток. Так, вчена визначає її наступним чином: «екологістика» – підсистема управління потоками продукції від постачальника до кінцевого споживача з мінімальним рівнем екодеструктивного впливу на навколишнє середовище. Метою екологічної логістики є мінімізація шкідливого впливу господарюючої діяльності на навколишнє середовище на всіх етапах руху матеріального і пов’язаного з ним потоків [22]. 

Такий підхід до трактування сутності поняття «логістика» дає змогу визначити її роль у забезпеченості оптимального впливу на навколишнє середовище регіону. Зокрема, визначено, що основними завданнями логістики з точки зору екології є: управління відходами, управління транспортними потоками, управління процесом пакування.

На рис. 1.1 зображено еволюцію підходів до розуміння змісту логістики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Еволюція підходів до розуміння поняття «логістика»

 

Не зважаючи на різноманітні підходи до визначення поняття «логістика», всі вони зводяться до необхідності використання логістики як інструменту оптимізації матеріальних та зв’язаних з ними інших потоків без конкретизації ролі логістики на кожному окремому етапі їх протікання.

Матеріальні потоки у процесі протікання від постачальника до споживача проходять ряд послідовних етапів (постачання, виробництво, зберігання, розподіл, збут, споживання), що супроводжуються протіканням матеріальних, інформаційних і транспортних потоків та формують логістичний ланцюг. Тому оптимізація усіх видів потоків може бути забезпечена лише за комплексного використання логістичних методів управління на всіх ланках логістичного ланцюга.

На нашу думку, основним завданням логістики є оптимізація різних видів потоків шляхом координації логістичного ланцюга, тобто такої його будови, що забезпечить ефективне протікання потоків на усіх етапах руху від постачальника до споживача з мінімальним впливом на навколишнє середовище.  

Отже, під логістикою будемо розуміти управління різними видами потоків, що забезпечує оптимальне їх протікання та мінімальний шкідливий вплив на навколишнє середовище на усіх ланках логістичного ланцюга, шляхом його координації від постачальника до споживача.

 

1.2. Цілі та функції логістики

Логістика комплексно охоплює планування і управління потоками матеріалів, складових частин і виробів та необхідним інформаційним потоком включно з метою прискорення загального потоку і мінімізації загальних витрат для здійснення процесу постачання, виробництва та збуту продукції.

Актуальність впровадження логістики на промислових підприємствах обумовлена наступними факторами:

-     ростом обсягів промислового виробництва і розширенням внутрішньонаціональних зв’язків, які вимагають приділення більшої уваги скороченню затрат у галузі ринкової діяльності;

-     витратами у сфері матеріально-технічного забезпечення, які становлять 20-30% валового внутрішнього продукту;

-     95-98% часу перебування матеріалів на підприємстві займає виконання вантажних і транспортно-складських робіт, а один відсоток скорочення витрат на виконання логістичних функцій еквівалентний 10% приросту обсягу збуту;

-     переходом від ринку продавців до ринку покупців, коли потреби споживачів слугують основою для розробки виробничих програм і обумовлюють необхідність у створенні системи товароруху;

-     забезпеченням конкурентних переваг підприємствам, які використовують логістичні принципи організації виробничо-збутової діяльності;

-     створенням об’єктивних можливостей для використання в системі логістики досягнень технічного прогресу в засобах зв’язку та інформації.

Головна ціль логістики – своєчасно і в необхідній кількості доставити вироблену продукцію в потрібне місце і з мінімальними витратами.

Цілями сучасної логістики є [30, с. 9-15]:

1)   надходження всіх матеріалів у відповідних кількості, якості й асортименті до місця споживання;

2)   зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливість їх швидкого придбання;

3)   корекція політики продажу вироблюваних товарів згідно з політикою виробництва товарів, що користуються попитом на ринку збуту;

4)   зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

5)   якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки.

Досягнення сукупності поставлених цілей - це ідеал, до якого слід прагнути. І чим вищий виробничий та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалізації даної концепції логістики окремими фірмами сприяє створення ними системи оперативної доставки вантажів. У Німеччині, наприклад, замовлення на матеріали та вироби відповідного асортименту виконують протягом 24 год. Замовлення, в яких враховуються індивідуальні потреби замовника, виконуються за 14 днів [30, с. 9-15].

Основне завдання логістики - досягнення фірмою найбільшого прибутку. На жаль, логістика розглядається крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів (наприклад, транспортування і зберігання вантажів). У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логістики. Для виконання загального завдання необхідно забезпечити з найменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним із загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забезпечувало б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контроль матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між бажаними та можливими закупівлями і виробництвами [30, с. 9-15].

Прикладом локального завдання логістики є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспортування вантажів. Недостатній зв'язок концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама за своєю сутністю закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для початку випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї. Однак у нинішній ринковій ситуації такий підхід до випуску продукції може призвести до комерційного провалу. Орієнтація на мінімізацію витрат, безперечно, необхідна, але за оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного та оборотного капіталу, задіяного в межах ринкової стратегії [30, с. 9-15].

Основні цілі логістики та напрями їх досягнення відображено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні цілі логістики і напрямки щодо їх реалізації [30]

Напрямок діяльності	Основні цілі логістики	Напрямок робіт з реалізації цілей логістики
Закупівля матеріалів	Здійснення закупівель за мінімальними цінами. Підвищення надійності поставок. Забезпечення синхронності процесів постачання і обробки матеріалів	Формування заявок на матеріали. Вибір постачальників. Розробка графіку доставки матеріалів. Проектування і організація функціонування підрозділів, які беруть учать у матеріальному і технічному забезпеченні виробництва
Виробництво виробів	Забезпечення неперервності процесу виробництва. Виконання отриманих замовлень за асортиментом і якістю. Мінімізація затрат на виробництво. Пристосування виробництва до змін попиту. Зниження рівня запасів готової продукції	Організація транспортування матеріалів у процесі виробництва. Організація доставки матеріалів до робочих місць. Управління матеріальним потоком у виробництві. Управління запасами матеріалів у виробництві
Збут готової продукції	Задоволення попиту споживачів. Постачання продукції відповідно до замовлень і договорів. Високий рівень готовності поставок.	Встановлення прямих зв’язків зі споживачами продукції, формування портфеля замовлень. Організація доставки продукції споживачам. Організація сервісного обслуговування споживачів. Організація складування готової продукції. Управління запасами готової продукції

 

Виділяють три функції логістики:

1.            Інтегруюча функція – формування процесу товароруху як єдиної цілісної системи. Під час доставки товарів від постачальника до споживача матеріальний потік проходить стадії закупівлі матеріалів, виробництва і розподілу (збуту продукції). Кожна стадія товароруху характеризується специфічними особливостями і вирішує притаманні лише їй завдання. Проте жодна з них не розглядається самостійно, поза єдиним процесом товароруху, хоча визначальна роль належить збуту. Адже саме збут обумовлює організаційні і економічні особливості виробництва, обсяг і номенклатуру матеріалів, а також відношення цих стадій одна до одної. Разом з тим, кожна з цих стадій товароруху, в свою чергу, впливає як безпосередньо на процес виробництва, так і на протікання процесу товароруху в цілому. Наприклад, розширення ринку збуту призводить до зростання обсягів виробництва і закупівель.

Логістика покликана об’єднати стадії закупівлі, виробництва і збуту в єдиний процес. За допомогою логістики управління рухом потоків матеріалів здійснюється управління єдиною, інтегрованою системою, яка включає джерела сировини, ряд стадій обробки (виготовлення) продукції і збуту готової продукції.

2. Організовуюча функція – забезпечення взаємодії і узгодженості стадій і дій учасників товароруху. В процесі товароруху між постачальниками, виробниками і збутовиками встановлюються і реалізуються господарські зв’язки. Об’єктивною основою господарських зв’язків виступає розподіл праці за стадіями товароруху. Вирішення даного завдання здійснюється за допомогою організації в межах єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації усім ланцюгом від виробника до споживача, що забезпечує взаємодію окремих стадій і узгодження дій всіх учасників товароруху.

3. Керуюча функція – підтримання параметрів матеріалопровідної (інформаційнопровідної) системи в заданих межах. Для того, щоб досягнути раціональної взаємодії і узгодженості всіх частин процесу товароруху, необхідно ним керувати. Логістичне управління спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення затрат живої та уречевленої праці.

Таким чином, логістика забезпечує формування процесу товароруху, його ефективне функціонування шляхом встановлення необхідних господарських зв’язків між окремими стадіями і учасниками логістичного процесу та управління рухом матеріальних (інформаційних, фінансових) потоків.

На промисловому підприємстві виділяється два аспекти логістичної діяльності.

Перший торкається проблеми експлуатації складів і транспортних засобів, вибору та використання навантажувально-розвантажувального обладнання, способів упаковки, функціонування інформаційно-керуючих систем.

Другий аспект стосується власне організації і управління матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками.

Нині розвиток логістики, в першу чергу, пов’язаний із прагненням до скорочення затрат часу і коштів, пов’язаних з товарорухом. Завданням логістики є пошук резервів зниження цих затрат, а значить і підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

 

1.3. Сутність логістичного менеджменту

Логістичне управління (логістичний менеджмент) - це процес формування стратегії, планування, управління, контролю за переміщенням й складуванням сировини, матеріалів, виробничих запасів, готових виробів та інформації від пункту виникнення до пункту використання (споживання) з метою найефективнішого пристосування для задоволення потреб споживачів.

Логістичне управління функціонує обов'язково на засадах теорії логістики та передбачає прийняття управлінських рішень, які не є суперечливими для логістичного підходу, тобто, це - оптимальні рішення для підприємства як логістичної системи.

Усе вищезазначене показує значні переваги логістичної концепції управління у порівнянні з традиційною (табл. 1.3) [30, с. 9-15].

Таблиця 1.3

Порівняльний аналіз традиційної та логістичної концепцій управління

Ознаки традиційної системи управління	Ознаки логістичної системи
Низький рівень виробничої інтеграції. Прагнення до максимальної продуктивності. Оптимізація функцій виробництва. Високий рівень використання виробничих потужностей. Залишки матеріалів для забезпечення виробництва. Подовжений годинний цикл диспозиції. Високий рівень готовності вироблюваної продукції. Колективне виробництво, орієнтоване на виробничу програму та складування	Високий рівень виробничої інтеграції. Забезпечення гнучкості системи. Оптимізація матеріального потоку. Висока пропускна спроможність. Залишки у вигляді потужностей. Дуже скорочений цикл диспозиції, добові та годинні проміжки. Низький або середній рівень готовності продукції до кінцевого споживання. Виробництво, орієнтоване на замовлення з боку клієнтів, тобто, на попит

 

Питання для самоперевірки

1.               Розкрийте економічний зміст понять «логістика», «логістичний менеджмент».

2.               Розкрийте еволюцію підходів до розуміння поняття «логістика».

3.               У чому полягає актуальність впровадження логістики на промислових підприємствах?

4.               У чому полягає основне завдання логістики?

5.               Охарактеризуйте основні цілі та функції логістики.

6.               У чому полягають завдання логістичного менеджменту?

 

 

Перелік посилань

1.  Пономарьова Ю.В. Логістика: навч. посібн. / Ю.В. Пономарьова. – Вид. 2-ге., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.

2.  Тридід О. М. Логістика: навч посібн. / О.М. Тридід. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 176 с.

3.  Гаджинський А.М. Логистика: учебн. для высш. и средн. спец. учебн. завед. – 2-е изд. / А.М. Гаджинський. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999. – 228 с.

4.  Банько В.Г. Туристська логістика: навч. посібн. / В.Г. Банько. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 204 с.

5.  Окландер М.А. Логістика: підручн. / М.А. Окландер. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 346 с.

6.  Смехов А.А. Основы транспортной логистики / А.А. Смехов. – М.: Транспорт, 1995. – 197 с.

7.  Основы логистики: учеб. пособ. / Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 200 с.

8.  Харрісон А. Управління логістикою: Розробка стратегій логістичних операцій: пер з англ. / Алан Харрісон, Ремко Ван Хоук. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2007. – 368 с.

9.  Мате Э. Материально-техничиское обеспичение деятельности предприятия / Э. Мате, Д. Тиксье // Пер. с франц. – М.: Прогресс, 1993. – 386 с.

10.   Семененко   А.К універсальному пониманию сути и значения логистики  / А. Семененко // Логистика – №1. – 2001. – С. 38–39.

11.  Алькема  В.Г. Логістика. Теорія та практика: навч. посібн. / В.Г. Алькема, О.М. Сумець. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 272 с.

12.  Рынок и логистика / под ред. М.П. Гордона. – М.: Экономика, 1993. – 144 с.

13.  Родников А.Н. Логистика: Терминолог: словарь / А.Н. Родников. – 2-е изд., исп. и доп. – М.: ИНФРА, 2000. – 352 с.

14.  Логистика: учеб. пособ. / под ред. Б.А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 327 с.

15.  Крикавський  Є.В.  Логістичні системи: навч. посібн. / Є.В. Крикавський, Н. В. Чорнописька. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2009. – 264 с.

16.  Неруш Ю.М. Логістика: учебн для вузов / Ю.М. Неруш. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 389 с.

17.  Ларіна Р.Р. Теоретико-методологічні основи формування регіональних логістичних систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / Р.Р. Ларіна. – Харків, 2006. – 33 с.

18.  Кобылянская И.И. Структурно-функциональные основы формирования эколого-ориентированной логистики / И.И. Кобылянская // Вісник СумДУ. – Серія Економіка. – 2009. – №1. – С. 91–98.

19.  Rogers Ds. An examination of reverse logistics practices / Ds. Rogers, R. Tibben-Lembke // Jounal of Business Logistics. – 2001. – №22 (2). – P. 129–145.

20.  Rodrigue J-P., Slack B., Comtois C. Green logistics (the paradoxes of) / The handbook of logistics and supply chain management  // A.M. Brewer, K.J. Button, D.A. Hensher. – Handbooks in transport. – №2. –London: Pergamon. – 2001. – P. 339–350.

21.  Yanbo Li. The Forms of Ecological Logistics and Its Relationship Under the Globalization / Li Yanbo, Liu Songxian // Ecological Economy. – 2008. – №4. – Р. 290–298.

22. Чортюк Ю.В. Екологічна стратегія логістичної діяльності торгових підприємств / Ю. В. Чортюк // Регіональний збірник наукових праць з економіки «Прометей». – №2 (23). – Донецьк: ДЕГІ, 2007. – С. 226–229.

23.        Новиков О.А. Производственно-коммерческая логистика. Учебн. пособ. / О.А. Новиков, А.И. Семененко. – СПб:СПбУЄиФ, 1993. – Ч. І. – 64 с.

24.        Логистика: Учебн. / под ред. Б. Аникина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 368 с.

25.        Плоткин Б. К. Основы логистики: Учебн. пособ. / Б.К. Плоткин. – Л.: ЛФЭИ, 1991. – 54 с.

26.        Омельченко В. Я. Логістична стратегія розвитку світової економіки в умовах глобалізації [Текст]: Дис... канд. екон. наук: 08.00.02 / В.Я. Омельченко / Донецький нац. ун-т. – Донецьк. – 2009. – 450 с.

27.        Основы логистики / под ред. Л.Б. Миронина, В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 2000 с.

28.        Литвиненко В.А. Логистика и маркетинг в управлении производством. Обзор. Информация / В.А. Литвиненко, А.Н. Родников  // МТС. – Серия 3. – Вып. 1.– М.: ЦНИИТЭИМС. – 1991. – 68 с.

29.        Гордон М.П. Как осуществить экономическую доставку товара отечественному и зарубежному покупателю / М.П. Гордон, Е.М. Тишкин, Н.С. Усков. – М.: Транспорт, 1993. – 64 с.

30.        Кальченко А.Г. Основи логістики: Навч.посібн. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 135 с.