ЛЕКЦІЯ 3.

ЗМІШАНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТРУБОПРОВІДНОГО, ПОВІТРЯНОГО, ПРОМИСЛОВОГО ТРАНСПОРТУ

 

3.1. Перевезення у змішаному сполученні з участю магістрального трубопровідного транспорту.

3.2. Перевезення у змішаному сполученні з участю повітряного транспорту.

3.3. Перевезення у змішаному сполученні з участю транспорту промислових підприємств.

 

3.1. Перевезення у змішаному сполученні з участю магістрального трубопровідного транспорту

 

Трубопровідний транспорт в Україні є одним з найрозвинутіших і складається з двох частин - газопроводу та нафтопроводу. Зараз потужності мережі газопроводів становлять 170 млрд метрів кубічних газу на рік. Україна є найбільшим постачальником російського газу в Європу, але з іншого боку - вся трубопровідна система України є залежною від одного замовника.

До трубопровідного транспорту відносять газопроводи, нафтопроводи та трубопроводи для різних хімічних продуктів. Перші нафтопроводи були збудовані в середині XIX ст. в Америці. В Україні перші нафтопроводи були споруджені в 1920-1930 рр. в Прикарпатті, а їх діаметр складав 100-200 мм. Сформувався цей вид транспорту на базі українських родовищ нафти й газу. Особливого розвитку в 70—80-ті роки він отримав завдяки спорудженню низки трубопроводів для транспортування російської та туркменської вуглеводневої сировини. Трубопровідний транспорт спеціалізується на транспортуванні сирої нафти й газу та продуктів їх переробки.

На сьогодні транспортування 95% нафти здійснюється трубопроводами діаметром 520, 720, 820, 1020, 1220 та 1420 мм, а газу - тільки 1420 мм (досліджується варіант впровадження стальних труб діаметром 1620 мм).

Основними особливостями цього виду транспорту є: можливість прокладення траси між будь-якими пунктами найкоротшим шляхом з подоланням гірської місцевості та водних перешкод; значно менші початкові питомі витрати на спорудження 1 км лінії, ніж на автомобільному і навіть залізничному транспорті; менша трудомісткість обслуговування на одиницю роботи з транспортування вантажу; менші витрати металу; менше забруднення навколишнього середовища. Крім цього, він має високу надійність, забезпечує безперервність процесу транспортування, не залежить від погодних умов, має найменші витрати при транспортуванні та відносно постійну собівартість на різних відстанях і дає можливість автоматизації основних технологічних процесів.

Широке будівництво і використання трубопровідного транспорту в останні 50 років обумовлене значними змінами в паливно-енергетичному балансі, підвищенням у ньому частки нафти й газу до 70-75 %. Особливо високими темпами йде зростання видобування й споживання природного газу. Собівартість видобутку газу майже в 13 разів нижча від видобутку вугілля і в 3 рази - від нафти.

В теперішній час через нафтопроводи поставляється близько 94% нафти, яку переробляють промислові підприємства України.

Трубопровідний транспорт України має 12 основних нафтопроводів з діаметром труб 720 мм довжиною 2.6 тис. км. Основні газопроводи України беруть початок з Шебелинського родовища і здійснюють транспортування газу в Харків, Дніпропетровськ і далі до Одеси, а також у західні області. Через територію України газопроводи йдуть також і в європейські країни. Найбільші газопроводи - Шебелинка-Харків-Брянськ, Шебелинка – Дніпропетровськ - Кривий Ріг-Одеса-Кишинів, Шебелинка – Диканька - західні райони України.

Через територію України прокладено європейський нафтопровід “Дружба”.

В Україні функціонують також трубопроводи для транспортування хімічних продуктів: аміакопровід Тольятті - Горлівка-Одеса, етиленопровід Чекіль (Угорщина)-Калуш.

Стабільне функціонування трубопровідного транспорту відбувається завдяки великим обсягам транзиту з Росії у Західну Європу нафти та газу. Обсяги перекачування енергоносіїв в 1997 р., в порівнянні з 1990 р., зменшились лише на 23,6%, а в 1998 р. магістральними трубопроводами збільшено транспортування вантажів на 3.7 % за рахунок зростання обсягів перекачування газу (на 4,8%) та нафти (на 1,9%), загальні обсяги склали  237.7 млн т. Транзит газу та нафти збільшився на 6,0 % та 1,0%, транзит аміаку скоротився на на 12,9 %.

Недоліком трубопровідного транспорту України є те, що можливості системи на вході перевищують можливості на виході, тому планується розширення сітки трубопроводів, побудова нових ниток, компресорних станцій на вже існуючих нитках. Таке розширення має повністю задовольнити потреби Росії у збільшенні обсягів експорту газу. Нафтопровідна система України представлена нафтопроводом „ Дружба”, довжина якого становить 4 тис. км. Він дозволяє не лише перекачувати російську нафту до Європи, а й створює унікальну систему подачі нафти до Кременчуцького, Одеського, Херсонського та Лисичанського нафтопереробних заводів.

Зараз в цій галузі існують певні проблеми:

- фізичне старіння трубопроводів та великі фіксовані витрати, зокрема на підтримку системи в належному стані. Саме через фіксовані витрати загроза зменшення обсягів експорту майже рівнозначна загрозі припинення транзиту;

         - плани Росії щодо скорочення обсягів транзиту газу через територію України. Причиною таких планів є постійні крадіжки газу на території України. Зараз Росією розглядаються два альтернативні маршрути транзиту - через Прибалтику і далі по дну Балтійського моря та до Туреччини по дну Чорного моря. Проблема крадіжок російського газу є більш болючою і загрожує існуванню трубопровідного транспорту як такого.

Питання про те, хто контролюватиме українську трубопровідну систему перетворюється на питання: хто контролюватиме процес експорту російського газу до Європи. З одного боку, Росія, отримавши контроль над процесом транзиту, припинить пошук нових експортних можливостей. Можливим рішенням щодо послаблення впливу Росії на трубопровідну галузь України є пошук інших замовників - експортерів нафти та газу до Європи серед країн Близького Сходу, Південної Азії, Закавказзя та Південного Середземномор’я.

Основним недоліком є вузька спеціалізація, трубопровідний транспорт використовується для транспортування нафти, мазуту, бензину, гасу, але при цьому виникають значні ускладнення в процесі перекачування в’язкої (високопарафінованої) нафти; крім того, нафта і газ повинні бути підготовлені для транспортування, оскільки з нафти необхідно виділяти нафтовий газ, а з добутого газу - конденсат, вологу, пісок та ін.

Для прокладання трубопроводу необхідно передбачати смугу відведення шириною до 20 м. Близько 40 % ліній прокладається трубами діаметром 1220 мм, пропускна спроможність яких на порядок більша, витрати в тричі менші, витрати металу та експлуатаційні витрати вдвічі менші, ніж при трубах діаметром 500 мм.

Труби вкладають у траншеї глибиною до 2,5 м. Для захисту від корозії вони покриваються ізоляційними матеріалами, а від блукаючих струмів споруджують станції катодного захисту. У підвищених місцях траси трубопроводи для різних вантажів обладнують пристроями для періодичного випуску повітря, що накопичується, а в низинах - осаджувальними колодязями для очищення від осадків піску та бруду.

При перехрещеннях залізничних та автомобільних шляхів сполучення трубопроводи прокладають у герметичних кожухах із стальних труб, діаметр яких більше, ніж діаметр трубопроводу на 100-200 мм. Кінці кожуха виводяться за межі перехрещень із залізницею на 25 м, а з автодорогою - на 5-10 м. Кожух укладають з уклоном 2 %0 для запобігання процесу накопичення рідини.

Для зберігання запасу нафтопродуктів проектують залізобетонні, пластмасові або скловолокнисті сховища (резервуари) місткістю до 30 тис. м3, висотою 10 м, діаметром 66 м. Інколи для цього використовують старі соляні копальні.

Газопроводи бувають наземні та підземні, а за призначенням - магістральні, місцеві та внутрішні. Місцеві призначені для збирання газу на промислах або для розподілу його в містах, а внутрішні - для розведення у житлових будинках та промислових будівлях.

Тиск у трубах діаметром до 1420 мм може скласти до 10 атмосфер.

Для видалення конденсату та пилу споруджують спеціальні пристрої, а через кожні 20 км - колодязі з блокуючими засувами. Через 100-130 км проектують компресорні станції з газотранспортуючими агрегатами, а в кінцевому пункті - з газорозподільними станціями. При відпусканні газу для побутових потреб здійснюється одоризація з наданням газу специфічного запаху.

 

3.2.   Перевезення у змішаному сполученні з участю повітряного транспорту

 

Згідно зі ст. 16 Правил повітряних перевезень вантажів [23], при змішаних перевезеннях, що здійснюються частково повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, повітряний перевізник виступає оператором змішаного перевезення.

Середня відстань доставки одного пасажира повітряним транспортом у 10-15 разів більша від аналогічного показника у найближчого конкурента - залізничного транспорту - і має тенденцію до зростання. Однак у транспортному пасажиро- і вантажообігу його частка менша 1 %. На сьогодні практично всі обласні центри і великі міста мають аеропорти, обладнані злітними й посадочними смугами із твердим покриттям, що дозволяє забезпечити умови для регулярних польотів літаків.

Перевагами авіаційного транспорту є: швидкість, цілорічність функціонування, можливість доставки вантажів у важкодоступні райони.

Аналіз наслідків катастроф та аварій показує, що на автомобільному транспорті щорічно гине в 100 разів більше людей, ніж на повітряному.

Авіатранспортом здійснюють переважну більшість трансконтинентальних пасажироперевезень та перевезень товарів із невеликим строком зберігання на значні відстані. Недоліки: велика собівартість, залежність від природних умов.

Проблемами галузі зараз є:

-  в останні роки експлуатаційна діяльність була збитковою (авіаперевезення мають великі фіксовані витрати, особливо це стосується українських авіакомпаній, оскільки фізична зношеність робить витрати на обслуговування літаків ще більш високими. Це робить межу безпеки компанії досить високою, а за наявності великої кількості конкурентів лише великі компанії можуть досягти цієї межі безпеки);

-  парк літаків морально та фізично застарів (для людей, які обирають літаки поміж інших видів транспорту, комфорт та сервіс мають не останнє значення);

-  погіршення стану аеродромної сітки - зношення основних засобів;

-  світова криза авіатранспорту (причиною є терористичні акти 11 вересня);

-  вартість перевезення літаками є дорожчою порівняно з іншими видами транспорту (останнім часом кількість пасажирів, які обирають літаки, постійно зростає, оскільки зростає платоспроможність населення. Але щодо перевезення вантажів, то через вартість авіаперевезень користуватись літаками є сенс лише для перевезення коштовних вантажів, тому зараз літаки не мають великих перспектив в Україні як засіб перевезення вантажу).

Цей вид транспорту має собівартість перевезень пасажирів на порядок, а вантажів - на два порядки вищу, ніж на залізничному транспорті, хоча при значних відстанях ця різниця суттєво скорочується. Він більш екологічно шкідливіший для навколишнього середовища. Так, один літак при виконанні міжнародного рейсу спалює стільки кисню, скільки споживають кисню 10 тис. людей.

До технічних засобів відносяться: аеропорти, аеродроми, рухомий склад, засоби управління перевезеннями та обслуговуванням літаків і пасажирів, обладнання авіаліній, технічні бази, ремонтні заводи.

Аеропорт - це підприємство, що здійснює приймання і відправлення пасажирів, багажу, вантажу, пошти, організацію та обслуговування польотів. Він має аеродром, вокзал, наземні споруди та необхідне обладнання.

Аеропорти бувають міжнародні, внутрішньодержавні та місцеві. Крупні аеропорти, як правило, віддалені від центра міста до 50 км з метою ізоляції жителів від шуму та шкідливих викидів газів до навколишнього середовища. Крім цього, вони вимагають значної площі - до тисячі і більше гектарів.

Аеродром складається з льотного поля, службової та житлової зони. Зльотно-посадкові смуги мають довжину до 4 км, а ширину - понад 100 м; вони обладнані світлосигнальними, радіолокаційними та іншими засобами безпечної посадки в будь-яку погоду.

До складу пасажирського комплексу входять: аеровокзал, перони, привокзальна площа, готелі, цехи бортхарчування та ін.

Літаки за призначенням поділяються на: пасажирські, вантажні, навчальні, спортивні, спеціалізовані для різних галузей промисловості та сільского господарства.

За типом двигунів є: поршеві, турбінні та турбореактивні.

Крім цього, вони поділяються за числом двигунів, їх розташуванням, типом шасі (сухопутні, гідролітаки та амфібії).

Вертольоти за призначенням бувають: пасажирські, вантажні, санітарні, сільськогосподарські та спеціальні.

 

3.3  Перевезення у змішаному сполученні з участю транспорту промислових підприємств

 

Транспорт промислового підприємства (промтранспорт) призначений для забезпечення технологічного процесу у сфері виробництва або витрачання окремого підприємства, відомства у їх взаємодії із магістральними шляхами сполучень.

Виділяють внутрішній (внутрішньоцеховий та міжцеховий), який виконує технологічні перевезення виключно на території підприємства, та зовнішній транспорт, який підвозить на підприємство сировину, паливо, матеріали та вивозить готову продукцію до магістральних видів транспорту.

До складу промтранспорту входять: рейковий (залізничний), безрейковий (автомобільний), водний (річковий, морський), безперервний (конвейєрний, канатно-підвісний, монорейковий) та спеціалізований (трубопровідний) транспорт.

За обсягами виконуваної роботи промисловий автотранспорт посідає перше місце (понад 50 %), на другому - промисловий залізничний (понад 30 %).

Конвеєрний транспорт застосовується для внутрішньозаводських та внутрішньоцехових переміщень вантажів, а також на відкритих гірських розробках.

Канатно-підвісні дороги працюють безперервно при будь-яких умовах. Прольоти між опорами складають 500 і більше метрів, уклони - до 45°.

Автотранспорт широко застосовується на будівництві, у чорній і кольоровій металургії. Для нього потрібна не дуже велика територія, оскільки у нього значна маневреність, але експлуатаційні витрати великі, вантажопідйомність  та дальність перевезень незначні.

Трубопровідний гідравлічний і пневматичний транспорт використовуються в окремих галузях промисловості для транспортування рідких, інерційних, абразивних та кускових вантажів.

На багатьох крупних промислових підприємствах, де основну роль відіграє промисловий залізничний транспорт, під’їзні колії мають значний колійний розвиток. Понад 80 % під’їзних колій підприємств, що з’єднують окремі підприємства між собою, а також зі станціями примикання, мають невелику довжину до 5 км.

Під’їзні колії підприємств поділяються на три категорії в залежності від обсягів перевезень та вантажонапруженості. Вузькоколійні залізниці можуть бути постійними та переносними (тимчасовими); найчастіше вони використовуються у лісній та торф’яній промисловості. Основним їх недоліком є значна трудомісткість та великі експлуатаційні витрати.

Внутрішній залізничний транспорт за характером руху буває: тупиковий із зворотніми переміщеннями, кільцевий, змішаний та двосторонній з примиканням до двох станцій магістрального транспорту.

Рухомий склад в основному такий же, як і на магістральному транспорті, але багато вагонів спеціальних конструкцій (думпкари для руди, вугілля та інших вантажів, платформи та злитковозні візки для гарячих вантажів; чавуновози та шлаковози (для рідкого чавуну та шлаку); трансферкари (для подавання руди, коксу, вапняку до бункерів доменних печей).

На вузькоколійних лініях експлуатується спеціальний рухомий склад: піввагони, платформи та ін. вантажопідйомністю 20 т, у лісній промисловості застосовуються вагони-зчепи для довговимірної деревини (хлистовози) вантажопідйомністю до 24 т; а на торф’яних підприємствах - саморозвантажувальні вагони вантажопідйомністю 11 т.

У локомотивному парку понад 70 % тепловозів, 25 % електровозів та ін.

У гірськорудних кар'єрах та на окремих металургійних заводах використовуються електровози та тягові агрегати постійного струму з напругою 1500 та 3000 В, а також змінного струму - 10 кВ, потужність яких сягає 6500 кВт.

Серії тепловозів дуже різні, потужність тепловозів з гідравлічною та електричною передачами сягає 2200 кВт. Окремі локомотиви можуть виходити на магістральні лінії з певними застереженнями.

На вузькоколійних лініях працюють мотовози та тепловози потужністю до 300 кВт, а електровози використовуються здебільшого у шахтах.