ВСТУП

 Основна маса вантажних перевезень України здійснюється за участю двох або більше видів транспорту. При залізничних перевезеннях 80% вантажів зароджується і погашається на промисловому транспорті. До 90% вантажів, що прибувають в морські порти, і близько 50% вантажів з річкового транспорту передаються на залізничний транспорт. Значна частка нафти і нафтопродуктів по трубопроводах через термінали передається на залізничний, автомобільний, морський або річковий види транспорту.

Пунктами безпосередньої взаємодії різних видів транспорту є стикувальні пункти або транспортні вузли (рис.1).

 

 

Рис.1. Приклад схеми перевізного процесу при змішаному автомобільному (А) - водних (В) перевезеннях:

 I - підприємства; II - порт; III - склад; 1 - вантаження; 2 - перевезення вантажів; 3 - перевалка вантажів; 4 - вивантаження

 

Перехід вантажних потоків з одного виду транспорту на інший супроводжується значними витратами живої праці, фінансових коштів і часу, що здорожчує перевезення, збільшує терміни доставки і оборот рухомого складу.

Особливо великі затримки вантажів при їх передачі на водний транспорт і назад. В результаті прогресивні суміжні залізнично-водні перевезення впроваджуються недостатньо швидко і складають 1,5% від загального об'єму залізничних і водних перевезень. І паралельно не завантаженому шляху йдуть потужні потоки вантажів по автомобільних і залізничних дорогах.

Кожен з видів транспорту має свою область і умови ефективного використання. Цим обумовлюється необхідність їх раціонального вибору і взаємодії в транспортній системі країни.

Проблема взаємодії видів транспорту вимагає не лише організаційної взаємних дій працівників, але і глибшої інтеграції різних видів транспорту, починаючи від технічної оснащеності і кінчаючи системою управління. Мета цього навчального видання - привити студентам теоретичних знань і практичних навичок по основах взаємодії видів транспорту у рамках єдиної транспортної мережі на усіх етапах доставки вантажів в різних галузях народного господарства; по вибору систем транспортної взаємодії; методів визначення найбільш економічних результатів взаємодіючих видів транспорту.

 

ЛЕКЦІЯ 1

ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

 

1.1.Вступ у дисципліну „ Взаємодія видів транспорту ”

 

В умовах ринкової економіки значно зростає роль економічних методів при аналізі та побудові технологічних процесів роботи підприємств різних галузей промисловості та сільського господарства, вирішенні виробничих та типових завдань діяльності у галузі планування перевезень пасажирів і вантажів, організації транспортних і перевалочних процесів при доставці вантажів у змішаних сполученнях.

Об’єктом дисципліни „ Взаємодія видів транспорту” є транспортні системи різних видів транспорту.

Предмет дисципліни „ Взаємодія видів транспорту” розглядає такі питання, як форми взаємодії видів транспорту, технічна оснащеність видів транспорту, порівнювальний аналіз видів транспорту, пропускна спроможність транспортної системи, форми і методи організації вантажопотоків у змішаних сполученнях, форми технологічної взаємодії видів транспорту, транспортні вузли, організація перевалочних процесів, оптимізація черговості обробки транспортних засобів, автоматизація взаємодії видів транспорту, моделі управління роботою транспорту в транспортному вузлі та ін.

Метою вивчення дисципліни „ Взаємодія видів транспорту” є набуття основи знань щодо самостійного вирішення виробничих та типових завдань діяльності у галузі планування перевезень пасажирів і вантажів, організації транспортних і перевалочних процесів при доставці вантажів у змішаних сполученнях, опанування можливостей моделювання процесів взаємодії та координації роботи транспортних систем. Завдання зводяться до формування знань та системи умінь щодо вирішення типових задач діяльності підприємства, структурного підрозділу підприємства, наукової установи або державного органу управління, відділів планування або перевезень.

Взаємодія різних видів транспорту передбачає можливість раціонального використання засобів перевезень, скорочення термінів доставки пасажирів та вантажів при зменшенні загальнотранспортних експлуатаційних витрат.

Сфери координації роботи різних видів транспорту при вирішенні основних завдань взаємодії у змішаних сполученнях наведені на рисунку 1.1 [13].

 

 

Так, у планово-економічній сфері основою є єдина система планування перевезень, що дозволяє визначити перспективи розвитку транспортної системи в цілому та окремих ланок з розробленням порівняльних статей експлуатаційних витрат, собівартості перевезень, продуктивності праці та ін.

У технічній сфері передбачається у першу чергу узгодження провізної, пропускної та переробної спроможності транспортних систем і основних пристроїв транспортних вузлів, а також урахування умов перевезень, узгодження параметрів рухомого складу для оптимального використання перевантажувальних комплексів, створення надійного зв’язку між оперативними працівниками стикових

пунктів різних видів транспорту.

У технологічній сфері вирішенням основного завдання повинна бути організація раціональної комплексної експлуатації різних видів транспорту з використанням суміщених графіків доставки пасажирів та вантажів у пунктах стикування, а також комплексних технологічних процесів роботи транспортних вузлів.

У фінансовій сфері постає завдання розроблення єдиної методики встановлення параметрів розрахунків перевізних платежів (тарифів, фрахту) з урахуванням адекватної матеріальної відповідальності кожної зі сторін за виконання договірних відносин доставки вантажів.

В організаційній сфері завдання регламентації експлуатаційної діяльності різних видів транспорту на протягом розрахункового періоду вирішується шляхом розроблення єдиних узгоджених нормативних документів, які складають основу системи управління.

У правовій сфері повинне вирішуватися завдання чіткого встановлення юридичних прав та обов’язків усіх сторін, що беруть участь в єдиному перевізному процесі з урахуванням прав пасажирів, вантажовідправників, вантажоотримувачів та можливих посередників.

 

1.2.   Основні поняття дисципліни „ Взаємодія видів транспорту”

 

Транспорт - це комплекс, що складається з окремих видів транспорту:залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного [1, 3].

Комплекс різних видів транспорту, які взаємодіють між собою, становить транспортну систему.

Транспорт бере участь у створенні продукції та доставленні її споживачам, здійснює зв’язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства, між країнами та регіонами.

Транспорт є необхідною умовою виникнення і розвитку інтенсивного обміну товарами між окремими територіями, що беруть участь у територіальному та міжнародному поділі праці. Розширення цього поділу, його удосконалення і виникнення нових, більш ефективних, його форм значною мірою залежить від рівня розвитку транспорту.

Рівень розвитку транспортної системи держави - одна із найважливіших ознак її технологічного прогресу й цивілізованості. Сама потреба у перевезеннях історично виникла з розвитком людського суспільства при переході від натурального господарства до розділення видів праці. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство й заняття в ньому місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави.

ЄТС – це сукупність шляхів сполучення, засобівc перевезення, технічних пристроїв і механізмів, засобів управління та зв'язку, обладнання усіх видів транспорту, об'єднаних системою технологічних, технічних, інформаційних, правових і економічних відношень, які забезпечують заплановані перевезення пасажирів і вантажів. До її складу включаються: залізничний, автомобільний, морський, річковий, повітряний, міський, промисловий    транспорт, а також магістральні нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, газопроводи та лінії електропередач.

ЄТС призначена для раціонального перерозподілу перевезень між видами транспорту з метою скорочення транспортних витрат; комплексного розвитку пропускної спроможності окремих підсистем; узгодження та уніфікації параметрів технічних засобів кожного виду транспорту; забезпечення єдиної технології та організації роботи видів транспорту при пересадках пасажирів, передачі вантажів і комплексному транспортно-експедиційному обслуговуванні; уніфікації тарифів, умов і правил перевезень пасажирів і вантажів, а також, економічних показників роботи усіх видів транспорту; поширення передового досвіду використання технічних засобів та організації перевізного процесу.

Матеріальну основу ЄТС складає транспортна мережа наведена на рисунку 1.2.

 

 

Транспортна мережа характеризується довжиною, густотою і пропускною спроможністю [12].

На даний час довжина мережі магістральних залізниць загального користування України складає близько 22 тис. км; автомобільних доріг - біля 170 тис. км (з них 165 тис. км - з твердим покриттям); річкових шляхів сполучення - 2300 км; мережі трубопроводів - 43,7 тис. км И, 5].

Густота мережі відображає транспортну забезпеченість території країни або окремих регіонів і визначається відношенням довжини мережі до площі. При загальній площі України 603,5 тис. км² густота мережі складає 36 км на 1000 м².

Пропускна спроможність мережі визначається числом облікових рухомих одиниць (поїздів, автомобілів, літаків, суден та ін.), які можуть бути перевезені або прослідувати за розрахунковий період часу [3].

 

1.3. Структурна характеристика транспортної системи України

 

Структурна характеристика транспортної системи наведена на рисунку 1.3.

 

 Рисунок 1.3 - Структурна характеристика транспортної системи

Транспорт сфери виробництва, обороту і споживання; внутрішньовиробничий та зовнішній транспорт, а також транспорт загального користування і відомчий - складають структуру транспортної системи.

Крім цього, всередині системи виділяють транспорт: магістральний і промисловий; міський і місцевого значення; наземний, водний, повітряний; універсальний і спеціалізований.

Магістральним є транспорт загального користування, який забезпечує перевезення пасажирів і вантажів між містами, промисловими центрами та економічними регіонами. Крім залізничного, до нього включається автомобільний, морський, річковий, повітряний і трубопровідний.

Промисловий транспорт призначений тільки для обслуговування установ, організацій та підприємств різних галузей промисловості та сільського господарства. До нього відноситься залізничний транспорт широкої та вузької колії; безрейковий, у тому числі і автомобільний, водний, безперервний та спеціалізований, а також підйомно- транспортні і складські машини та пристрої.

Транспорт місцевого значення обслуговує пасажирські і вантажні перевезення всередині окремих підприємств: спеціалізовані автобуси в аеропортах і на крупних заводах, вантажні автомобілі та електрокари, тягачі з візками на пасажирських станціях та ін.

Універсальними видами транспорту вважаються: залізничний, автомобільний, повітряний, морський і річковий, а спеціалізованими - трубопровідний, канатно- підвісний, конвейєрний та ін.

Транспорт сфери виробництва - це внутрішній транспорт, до якого відноситься частина промислового транспорту, що забезпечує внутрішні виробничі переміщення сировини та засобів праці.

Транспорт сфери обороту - це всі види магістрального та зовнішнього промислового транспорту, які з’єднують підприємства із залізничними станціями примикання та водними портами.

 

1.4.  Перевезення у змішаному сполученні

 

Пряме змішане сполучення - це перевезення, що здійснюється не менше ніж двома видами транспорту, яке здійснюється за договором змішаного перевезення за єдиним транспортним документом протягом усього шляху прямування з місця де вантаж передається під контроль оператора змішаного перевезення, до визначеного місця доставки відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України [17, 19].

Перевезення у змішаному сполученні організовуються і виконуються під керівництвом єдиного центру. Організатор на всіх етапах розроблення і здійснення перевізного процесу цілеспрямовано погоджує дії всіх сторін, що беруть участь у ньому: вантажовласників, перевізників і перевізних комплексів — в інтересах прискорення перевезення вантажів і зниження сукупних витрат на їх перевезення.

Основні ознаки перевезень у змішаному сполученні:

-  участь у перевезенні щонайменше двох видів транспорту;

-  наявність договору між оператором перевезень і вантажовласником, у якому передбачається відповідальність за схоронність вантажу і терміни перевезення, розмір тарифної плати за весь комплекс послуг (наскрізний тариф).

Переваги перевезень у змішаному сполученні:

-  оптимізація використання наявних транспортних потужностей;

-  можливість синергетичного використання переваг різних видів транспорту;

-  підвищення надійності перевезень і ін.

Прикладом міжнародних змішаних перевезень є транзитні вантажоперевезення товарів міжнародної торгівлі у великотоннажних контейнерах.

УДЦТС „Ліски” виконує сучасний зручний і економічно вигідний спосіб доставки вантажів у великотоннажних автомобілях, які перевозяться на спеціалізованих залізничних платформах, - так звані контрейлерні перевезення. Вони оптимально поєднують безпеку й економічність залізничних перевезень із гнучкістю й мобільністю автотранспорту.

Автофургони завантажують на спеціалізовані залізничні платформи й основну частину шляху вони їдуть у складі поїзда, де для водіїв трейлерів передбачений пасажирський вагон з усіма зручностями. Після прибуття на залізничну станцію призначення автофургони вивантажуються і прямують безпосередньо до місця навантаження- вивантаження автодорогами. Таким чином, втілюється в життя найбільш привабливий на ринку транспортних послуг принцип доставки вантажу "від дверей до дверей". Крім того, створюються сприятливі умови для розширеного використання технології JIT („Just in time”) оптимізації терміну доставки вантажів.

Наразі, для того щоб надавати клієнтам послуги суміщених перевезень, УДЦТС „Ліски” на постійній основі експлуатуються два регулярні контрейлерні поїзди „Вікінг” сполученням Іллічівськ-Клайпеда (Литва) і „Ярослав” сполученням Київ-Славкув (Польща).