САМОСТІЙНА РОБОТА

ЗМІСТ

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. АВТОМОБІЛЬНИЙ ВАРІАНТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

1.1 Розрахунок експлуатаційних витрат

1.2 Розрахунок капітальних вкладень

1.3 Матеріальні засоби в обігу

2 ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВАРІАНТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

2.1 Розрахунок експлуатаційних витрат

2.2 Розрахунок капітальних вкладень

2.3 Матеріальні засоби в обігу

Перелік посилань

Додаток 1

Додаток 2


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Транспорт є необхідною умовою суспільного виробництва, однією з найважливіших основ, що забезпечують процес відтворення у всіх галузях господарства.

Рівень організації перевізного процесу значно впливає на роботу кожного підприємства, на своєчасність доставки продукції споживачам, на розміри запасів у них сировини, палива, матеріалів, а також на час обігу товарів і наявність продукції в процесі переміщення. Робота транспорту впливає на всі показники ефективності виробництва, тому що транспортні витрати займають значну питому вагу в кінцевій вартості продукції в пунктах споживання.

Науково обґрунтований розподіл перевезень між видами транспорту є одним з важливих питань раціонального функціонування єдиної транспортної системи.

Розвиток транспортної системи призвів до того, що економічні звязки між окремими районами і пунктами країни практично можуть реалізуватися багатьма видами транспорту. Таким чином, у кожному окремому випадку вирішується питання вибору виду транспорту або яке їхнє поєднання найбільш економічне для застосування.

Вибір найбільш доцільного варіанта перевезень повинен забезпечити зберігання вантажів, економічність, швидкість і безпеку перевезень при ефективному використанні технічних засобів.

Вибір економічно обґрунтованого виду транспорту кожним студентом для перевезення певного вантажу виконується шляхом порівняння двох варіантів:

1) залізничного – вантажі перевозяться за участю магістрального залізничного транспорту (в цьому варіанті можливе використання автомобільного транспорту для підвезення та вивезення вантажу);

2) автомобільного – вантажі перевозяться тільки автомобільним транспортом.

Порівняння виконується по приведеним витратам, пов’язаним з доставкою вантажів від складу відправника на склад одержувача. До приведених витрат, що враховуються в кожному варіантів, включаються:

а) експлуатаційні витрати на перевезення вантажів, виконання навантажувально-розвантажувальних і перевантажувальних робіт, відшкодування втрат вантажів у процесі перевезення;

б) капітальні вкладення в рухомий склад і постійні пристрої;

в) матеріальні засоби в обігу.

Порівняння варіантів виконується за сумою витрат на одну тонну перевезеного вантажу. Загальний ефект розраховується з урахуванням річного обсягу перевезень.

Оцінка ефективності варіантів перевезення вантажу виконується за величиною приведених витрат ().

                                        ,                                        (1)

де  – поточні річні експлуатаційні витрати за варіантами, грн;

 – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень ;

 – відповідні капітальні вкладення в рухомий склад і в постійні пристрої транспорту, грн.;

 – вартість вантажу, що знаходиться в процесі перевезення, грн.

Критерієм оптимальності є мінімум приведених витрат на доставку продукції з пункту виробництва в пункт споживання.

 

1 АВТОМОБІЛЬНИЙ ВАРІАНТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

1.1 Розрахунок експлуатаційних витрат

Експлуатаційні витрати на перевезення вантажів при прямому автомобільному варіанті доставки визначають за формулою:

                                       коп/т,                                     (2)

де  – повна величина експлуатаційних витрат на доставку 1 т вантажу від пункту виробництва до пункту споживання, коп/т;

 – витрати на перевезення вантажів по автомобільній дорозі, коп/т;

 – витрати на експедування вантажу, коп/т;

 – витрати, пов’язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних операцій, коп/т;

Експлуатаційні витрати на перевезення вантажу автомобільним транспортом складаються з витрат на паливо, заробітну плату, утримання рухомого складу і постійних пристроїв. Визначаються ці витрати за формулою:

                    коп/т,                   (3)

де і  – відповідно змінні витрати і дорожня складова витрат, що припадають на 1 км пробігу автомобіля, коп/км, наведений в табл. 1;

 – відстань перевезення вантажу по автомобільній дорозі, км;

 – номінальна вантажопідйомність автомобіля (автопоїзда), т;

 – коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобілів за окремими класами вантажу (I клас – 1,0; II клас – 0,71 – 0,90; III клас – 0,51 – 0,70; IV клас – 0,41 – 0,50);

 – коефіцієнт використання пробігу автомобілів;

 – коефіцієнт, що враховує додаткову заробітну плату, нарахування і надбавки водіям за класність (приймається рівним 1,25 – 1,30);

івідрядні розцінки оплати праці водіїв відповідно за відправлення (коп/т) і за перевезення (коп/т×км), наведено в табл. 1;

 – коефіцієнт, що враховує підвищення зарплати в залежності від роду перевезеного вантажу. Для вантажів I, II, III, IV категорій він дорівнює відповідно 1; 1,25; 1,66; 2,0;

 – витрати, які не залежать від розмірів руху, коп/автомобіле-годину, наведений в табл. 1;

 – час, що витрачається на одну поїздку автомобіля, год.

Таблиця 1

Єдині видаткові ставки на залізничному транспорті

Тип рухомого складу

Вантажопідйомність

Змінні витрати , коп/км1

Дорожна складова , коп/км2

Відрядні розцінки зарплати водіїв для вантажів I-го класу

Постійні витрати , коп/автомобіле-год

Вартість авто-мобіля, грн

за відправлення, коп/т

за перевезення , коп/т·км

Бортові автомобілі

ГАЗ–53А

4,0

8,68

0,35

4,58

0,85

38,0

2890

ЗІЛ–130

5,0

8,06

0,50

4,32

0,68

45,0

3830

МАЗ–500А

8,0

10,06

1,61

3,83

0,47

51,5

7030

КамАЗ–5320

8,0

16,82

0,61

3,83

0,47

50,0

13700

ЗІЛ–130
з причепом

10,5

14,75

1,09

3,90

0,44

49,5

5870

КамАЗ–5320
з причепом

16,0

22,68

1,33

4,80

0,45

58,0

17050

Автосамоскиди

ЗІЛ–ММЗ–555

4,5

11,59

0,50

2,22

0,93

32,0

3400

КамАЗ–5510

10,0

15,28

0,98

3,65

0,48

44,5

16100

ЗІЛ–130
з напівпричепом

8,0

13,31

1,72

4,37

0,75

48,0

5200

МАЗ–504
з напівпричепом

13,5

12,26

3,02

5,38

0,60

54,0

8400

Примітки:

1 – для доріг з удосконаленим покриттям величина змінних витрат зменшується на 10 %

2 – для доріг з удосконаленим покриттям величина дорожньої складової збільшується на 10 %.

 

Час, який витрачається на одну поїздку автомобіля, визначається за формулою

                                     год,                                    (4)

де  та  – тривалість навантаження і розвантаження в хвилинах, приймається у залежності від вантажопідйомності автомобіля (автопоїзда), способу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, категорії вантажу (наведено в табл. 2);

 – середньозважена технічна швидкість руху автомобілів, км/год;

 – тривалість стоянок автомобіля (автопоїзда) за час поїздки, год.

Автопоїзд – комбінований багатоланковий транспортний засіб, що складається з автомобіля-тягача і причепа або напівпричепа.

Таблиця 2

Норми часу на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт
з автомобілями, хв

Види робіт

Вантажопідйомність автомобіля (автопоїзда), т

Норми часу при автоматизованому способі навантаження-розвантаження

навалочні вантажі

інші вантажі

Навантаження будь-яких автомобілів або вивантаження бортових автомобілів і автопоїздів

2,5 – 4,0

6

12

4,5 – 7,0

7

15

7,5 – 10,0

8

20

10,5 – 15,0

10

25

Понад 15

15

30

Розвантаження автосамоскидів

До 6,0

4

6

6,5 – 10,0

6

8

Понад 10,0

8

10

 

Середньозважена технічна швидкість руху автомобілів визначається за формулою

                                      км/год,                                    (5)

де  та  – швидкість руху автомобіля (автопоїзда)  на дорогах з твердим та удосконаленим покриттям відповідно, приймається згідно табл. 3, км/год;

 та  – довжина автодороги з твердим та удосконаленним покриттям відповідно, км.

Тривалість стоянок автомобіля (автопоїзда) за час поїздки на маршруті встановлюється в залежності від прийнятої системи їзди: наскрізний або за тяговими плечима. В рамках практичних занять розраховується за формулою

                                                ,                                               (6)

де  – кількість малих відпочинків водія за час поїздки на маршруті;

– тривалість одного малого відпочинку водія,  год.

В умовах даного завдання перевезення здійснюються на невеликі відстані (максимум до 200 км). Тому тривалість стоянок автомобіля (автопоїзда) за час поїздки на маршруті буде визначатися кількістю малих відпочинків водія і тривалістю одного малого відпочинку.

Таблиця 3

Середня технічна швидкість руху автомобілів, км/год

Відстань
перевезення, км

Міські перевезення

Позаміські перевезення на дорогах

Автомобілі без причепів

Автопоїзда

З твердим
покриттям

З удосконаленим
покриттям

автомобілі без причепів

автопоїзда

автомобілі без причепів

автопоїзда

1

19

18

21

25

2

20

19

22

26

3

21

20

23

27

5

23

21

25

22

29

26

7

24

22

27

24

32

28

10

24

22

29

26

34

30

15

24

22

31

28

36

32

20

24

22

33

29

38

34

25

35

30

40

36

30

36

31

42

38

40

37

32

43

39

50

38

33

44

40

75

38

33

44

40

100

38

33

44

40

150

38

33

44

40

200

38

33

44

40

 

Кількість малих відпочинків водія за час поїздки на маршруті визначається за формулою:

                                      ,                                      (7)

де  – допустимий час роботи водія без малого відпочинку,  год;

 – коефіцієнт використання пробігу автомобілів, приймається згідно з табл. 4.

Розраховану за формулою кількість малих відпочинків заокруглюють за правилами математики до десятих.

Під час перевезення вантажів, що мають потребу в експедуванні, водієві за сумісництво обов’язків експедитора нараховується доплата в розмірі до 30 % тарифної ставки. Доплата водієві за експедування розраховується за формулою

                                коп/т,                               (8)

де  – годинна тарифна ставка водія автомобіля. Для автомобілів марок ГАЗ та ЗІЛ  коп/год, МАЗ та КамАЗ  коп/год;

 – коефіцієнт, що враховує частку доплати водію за експедування від його тарифної ставки ().

Таблиця 4

Коефіцієнт використання пробігу автомобілів

Відстань перевезення , км

Коефіцієнт використання пробігу

Відстань перевезення , км

Коефіцієнт використання пробігу

10

0,50

50

0,65

15

0,53

70

0,68

20

0,56

100

0,72

25

0,58

150

0,75

30

0,60

200

0,78

40

0,62

250

0,82

Примітка:

для автосамоскидів величина використання пробігу приймається рівною 0,5

 

Витрати, пов’язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних операцій, визначаються за формулою:

                                      коп/т,                                    (9)

де  та – кількість навантажень і розвантажень вантажу на всьому шляху слідування;

 та – собівартість навантаження і розвантаження однієї тонни вантажу, коп/т.

Під час перевезення вантажу на всьому шляху слідування одним автомобільним, або будь-яким іншим видом транспорту, буде одне навантаження та одне розвантаження вантажу. Якщо вантаж перевозиться з використанням декількох видів транспорту, кількість вантажних операцій визначається схемою перевезення вантажу.

Собівартість навантажувально-розвантажувальних робіт ( та ) наведено в дод. № 1.

Загальні річні експлуатаційні витрати на перевезення всього обсягу вантажу автомобільним транспортом визначаються за формулою:

                                   грн,                               (10)

де – річний обсяг перевезення вантажу, т.

1.2 . Розрахунок капітальних вкладень

Разом з поточними витратами, перерозподіл перевезень вантажів між видами транспорту викликає зміну і капітальних вкладень в ці види транспорту.

Капітальні вкладення в рухомий склад і постійні пристрої автотранспорту з урахуванням вартості автомобільних доріг визначаються за формулою

                                     грн,                                  (11)

де  – час однієї поїздки автомобіля в годинах, що визначається за формулою (4), год;

 – ціна автомобіля (автопоїзда), грн (табл.1);

– коефіцієнт, який враховує парк автомобілів, що знаходяться в резерві для заміни несправних і в зв’язку з нерівномірністю перевезень, приймається рівним 1,2;

– число змін роботи автомобіля, приймається в розрахунках рівним 2;

– тривалість однієї зміни, приймається в розрахунках рівною 7 годин;

– коефіцієнт, що враховує вартість постійних пристроїв автотранспорту і будівництва автодоріг у долі до вартості парку автомобілів, приймається у розрахунках рівним 2,5.

1.3.  Матеріальні засоби в обігу

При техніко-економічному порівнянні перевезень за видами транспорту необхідно враховувати розходження в термінах доставки і залежну від цього показника вартість вантажів, що знаходяться в процесі перевезення, тобто оборотних коштів народного господарства.

На вартість оборотних коштів, що змінюються в залежності від способу доставки вантажів, впливає також розмір партій вантажів, що поставляються, які визначають величину інтервалу між постачаннями при використанні різних видів транспорту і, отже, вартість запасів сировини і палива на підприємствах і готової продукції на складах посередників і торговельних організацій.

Вартість вантажної маси в дорозі, швидкість доставки якої приводить до зміни обертових коштів, визначається за формулою

                                          ,                                       (12)

де  – розмір розглянутого річного вантажопотоку, т;

 – середня ціна однієї тонни перевезеного вантажу, грн (дод. 2);

 – час перебування вантажу в оберті, год. Розраховується за формулою

                                              ,                                           (13)

де  – тривалість доставки вантажу, год;

, – час накопичення вантажу на масу вантажної відправки (маса вантажу в автомобілі або автопоїзді) відповідно на складі відправника і складі одержувача вантажу, год. Тривалість доставки вантажу визначається за формулою

                                     ,                                  (14)

де  та – тривалість навантаження і розвантаження автомобіля в хвилинах, приймається згідно табл. 2. Умовно вважається, що половину часу завантаження і вивантаження вантаж знаходиться на рухомому складі і половину цього часу – на складі;

 – відстань перевезення вантажу по автомобільній дорозі, км;

 – середньозважена технічна швидкість руху автомобіля, км/год;

– час стоянок навантаженого автомобіля (автопоїзда) на маршруті прямування, год.

Час стоянок навантаженого автомобіля (автопоїзда) на маршруті прямування вантажу визначається за методикою розрахунку , викладеної раніше при визначенні часу поїздки. Кількість малих відпочинків встановлюється за час поїздки з вантажем, тобто

                                        ,                                     (15)

Час накопичення вантажу визначається за формулою

                                              ,                                            (16)

де  – вантажопідйомність автомобіля (автопоїзда), т;

 – коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля;

 – річний обсяг перевезення вантажу, т.

При рівномірній витраті протягом доби доставленого вантажу підприємству час перебування вантажу на складі одержувача, до його надходження у виробництво, дорівнює часу накопичення вантажу в пункті відправлення, тобто .

Звичайно на виробництві створюються визначені запаси сировини. Час перебування вантажу в запасі не повинен враховуватися, тому що він вже обумовлений технологією й організацією роботи даного підприємства.

 

2 . ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВАРІАНТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

2.1.  Розрахунок експлуатаційних витрат

Визначення поточних витрат при порівнянні варіантів перевезення вантажів виконується за схемою:

                                 ,                              (17)

де  – повна величина експлуатаційних витрат на доставку 1 т вантажу від пункту виробництва до пункту споживання, коп/т;

 – сума витрат, пов’язаних з підвезенням вантажів до станції відправлення, коп/т;

 – витрати по початковій і кінцевій операціях, що приходиться на 1 т вантажу, коп/т;

 – витрати на перевезення вантажів по залізниці, коп/т;

 – сума витрат, пов’язаних з вивезенням вантажів зі станції призначення вантажоодержувачу, коп/т;

 – витрати, пов’язані із виконанням навантажувально-розвантажувальних операцій, коп/т.

Рис. 1. Схема транспортного процесу з використанням залізничного транспорту

Для схеми транспортного процесу, наведеного на рис. 1, розрахунок поточних витрат, пов’язаних з перевезенням вантажу від складу одержувача, виконується в такий спосіб:

а) експлуатаційні витрати на підвіз вантажу від складу відправника до станції магістральної залізничної дороги визначається за виразом:

                                        коп/т,                                    (18)

де  – витрати на перевезення вантажу по під’їзній автомобільній дорозі довжиною  від складу відправника до під’їзної залізничної колії, коп/т;

 – витрати на експедування вантажу на автомобільному транспорті, коп/т;

 – витрати на підвіз вантажу до магістральної залізничної дороги по залізничній під’їзній колії довжиною , коп/т.

Значення величин  і  визначається відповідно за формулами (3) і (8) для міських умов перевезення. Так як при цьому відстань перевезення мала, то за зміну водій, виконуючи декілька їздок, повинен мати один відпочинок тривалістю  год. Тому в розрахунку часу поїздки  сумарний час стоянок автомобіля приймається в середньому рівним 0,3 год на одну поїздку.

Витрати на перевезення вантажу по залізничній під’їзній колії визначаються за формулою

                                     коп/т,                                 (19)

де  – статичне навантаження на вісь навантаженого вагона, т/вісь;

 – вартість однієї локомотиво-години маневрової роботи, грн/локомотиво-год (приймається для маневрових тепловозів у середньому 9,6 грн.);

 – середня витрата локомотиво-годин на обслуговування під’їзної колії на одну передачу (або поїзд);

 – кількість вагонів в одній передачі ( вагонів);

 – витрати на ремонт і амортизацію вагонів, що припадають в середньому на 1 вагоно-годину (для розрахунків приймається: критий 4-вісний вагон  грн/вагоно-год, піввагон 4-вісний  грн/вагоно-год, платформа 4-вісна  грн/вагоно-год);

 – середній оберт вагона на під’їзній колії, год.

Витрата локомотиво-годин при подачі (прибирані) вагонів на під’їзну колію визначається за виразом

                                       

де  – довжина під’їзної колії, км;

 – швидкість руху передачі по під’їзній колії, км/год.

Швидкість приймається 5 км/год для під’їзних колій довжиною до 2 км, 10 км/год – для  км і 20 км/год – для понад 5 км;

 – витрата часу на розформування передачі і подачу вагонів на фронт навантаження-вивантаження, ( год).

Вираз в дужках формули (20) визначає час завантаження локомотива при подачі вагонів на під’їзну колію. При прибиранні вагонів з під’їзної колії після навантаження-вивантаження всі операції повторюються в зворотній послідовності. Виконується прибирання вагонів з вантажних фронтів, підформування передачі і слідування по під’їзній колії на станцію. Тому значення виразу в дужках формули (20) збільшується в два рази.

Перебування вагонів на під’їзній колії визначається за виразом

                  

де  – тривалість операцій по відправленню передачі на станцію примикання або на станцію під’їзної колії. Значення  можна приймати в середньому рівним 0,3 год;

 – час на навантаження або вивантаження вантажу у вагон,  год;

– додатковий простій вагонів на підїзній колії у звязку з очікуванням збирання з фронтів навантаження-вивантаження, накопиченням і очікуванням виставки на станцію примикання,  год;

 – тривалість приймально-здавальних операцій. Цей час розраховується з умови по 1 хвилині на вагон, але не більш 30 хвилин на всю партію вагонів;

б) витрати, повязані з початково-кінцевими операціями, визначаються за формулою

   

де  – залежні від розмірів руху витрати, визначаються згідно з формулами табл. 5 у залежності від роду вагона;

 – коефіцієнт, який враховує загальну величину витрат (включаючи і витрати, які не залежать від розмірів руху) на початково-кінцеві операції, ;

в) розрахунок експлуатаційних витрат на перевезення вантажу по залізниці виконується за формулою

                          

де  – залежні від розмірів руху витрати при слідуванні навантажених вагонів у поїздах, коп/т·км нетто, за родами вагонів, категоріями поїздів і видами тяги, визначаються згідно з табл. 6;

 – залежні від розмірів руху витрати по слідуванні порожніх вагонів у поїздах, коп/т·км нетто, за родами вагонів, категоріями поїздів і видами тяги. Значення величини визначається за формулами, наведеними у табл. 6;

 – відстань перевезення залізницею, км;

 – кількість переробок навантажених і відповідно порожніх вагонів на проміжних технічних станціях;

 – залежні від розмірів руху витрати по переробці транзитного вагона (навантаженого або порожнього) на проміжній технічній станції в копійках на тонно-операцію. Значення величини  визначається за формулами, наведеними у табл. 5;

 – коефіцієнт, що враховує загальну величину витрат (включаючи і незалежні від розмірів руху витрати) по рухомій і транзитній операціям. У розрахунках приймається =1.

 

Таблиця 5

Витрати на початково-кінцеві операції та операції переробки транзитних навантажених або порожніх вагонів на технічній станції (у частині, що залежить від розмірів руху), коп/т

Тип 4-вісних вагонів

Витрати на початково-кінцеві операції

Витрати по переробці вагонів на технічній станції

Критий

Платформа

Піввагон

Примітка:

 – навантаження на вісь навантаженого вагону, т/вісь.

 

У круглих дужках формули (23) знак плюс приймається при навантаженому, знак мінус – порожньому напрямку перевезення вантажів по залізниці.

У формулі (23) кількість переробок  вагонів на технічних станціях встановлюється з наступних умов. При відстані перевезення на магістральній залізниці в 127 км і менше , якщо відстань перевезення більша 127 км при порожньому і  при навантаженому напрямку перевезення вантажу.

г) витрати, пов’язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних операцій, визначаються за формулою (9) з урахуванням кількості вантажних операцій, обумовлених схемою перевезення вантажу. Наприклад, для схеми перевезення вантажу, наведеної на рис. 1,  і .

Таблиця 6

Витрати, пов’язані з просуванням вагонів у поїздах на технічних станціях на шляху проходження без переробки (у частині, що залежить від розмірів руху), коп/т·км

Тип 4-вісних вагонів

Величина

Величина

Прямі поїзда

при электровозній тязі

Критий

Платформа

Піввагон

при тепловозній тязі

Критий

Платформа

Піввагон

Збірні поїзди при тепловозній тязі

Критий

Платформа

Напіввагон

Примітка:

 – навантаження на вісь навантаженого вагону, т/вісь.

 – коефіцієнт зміни енергетичних витрат, який визначається згідно табл. 7.

д) витрати, пов’язані з вивезенням вантажу зі станції призначення вантажоодержувачеві, визначаються в залежності від виду транспорту, який використовується:

при вивозі автомобільним транспортом – за формулами (3) і (8) для міських умов перевезення. В розрахунку часу поїздки  сумарний час стоянок автомобіля  год на одну поїздку;

при наявності під’їзної залізничної колії – згідно формули (19);

при використанні для вивезення вантажу під’їзної залізничної колії, а від під’їзної колії до складу одержувача автомобільного транспорту – за формулами (19), (3) і (8).

Таблиця 7

 Коефіцієнт зміни енергетичних витрат у залежності від навантаження на вісь навантаженого вагона, що визначає рівень опору вагонів руху

Навантаження на вісь навантаженого вагона, т/вісь

Коефіцієнт

4-вісний критий вагон і платформа

4-вісний піввагон

1

1,435

1,411

2

1,315

1,297

3

1,223

1,209

4

1,151

1,140

5

1,092

1,083

6

1,044

1,036

7

1,003

0,996

8

0,968

0,963

9

0,938

0,934

10

0,912

0,908

11

0,890

0,886

12

0,869

0,866

13

0,851

0,848

14

0,835

0,832

15

0,820

0,818

16

0,807

0,805

 

Загальні річні експлуатаційні витрати на перевезення всього обсягу вантажу для залізничного варіанта визначаються за виразом

                      

2.2 . Розрахунок капітальних вкладень

Капітальні вкладення для залізничного варіанту перевезень включають капітальні витрати в залізничний транспорт , а також при використанні для підвезення або вивезення вантажу автомобілів капітальні витрати в автотранспорт  і витрати на перевантажувальні механізми .

                                         

Вартість парку автомобілів і постійних пристроїв автотранспорту для підвезення вантажу до під’їзної колії або станції відправлення, а також для вивезення вантажу зі станції призначення до складу одержувача розраховується за формулою (11).

Величина капітальних вкладень у рухомий склад і постійні пристрої на залізничному транспорті розраховується за формулою

де  – річний обсяг перевезень вантажу, т;

 – оптова ціна вагона, грн.;

 – коефіцієнт, який враховує парк вагонів у резерві (для заміни несправних) та в зв’язку з нерівномірністю перевезень і складає 1,15;

 – навантаження на вісь навантаженого вагона, т/вісь;

 – кількість осей у вагоні;

, ,  – коефіцієнти, що враховують витрати на локомотивний парк і постійні пристрої в частках до вартості парку вагонів відповідно для початково-кінцевих операцій, рухомій складовій (приймається згідно з табл. 8) і операціям по переробці вагонів на технічних станціях ();

– коефіцієнт порожнього пробігу вагонів (при порожньому напрямку перевезення , при навантаженому );

 – дільнична швидкість на магістральному транспорті, км/год (приймається згідно табл. 10);

 – кількість попутних технічних станцій переформування поїздів. ( при порожньому напрямку перевезення і відстані перевезення до 200 км;  при порожньому напрямку перевезення та відстані більше 200 км;  для вантажного напрямку перевезення).

Таблиця 8

Коефіцієнти обліку одноразових витрат у локомотивний парк і постійні споруди на залізничному транспорті

Типи
4-вісних
вагонів

Коефіцієнти перевізного процесу для операцій

Оптова ціна вагона, грн

початково-кінцевих

рухома
складова

Критий

1,90

6,60

11350

Піввагон

2,01

7,45

10300

Платформа

2,07

7,95

9450

 

Одноразові витрати на навантажувально-розвантажувальні механізми , зайняті на перевантажувальних операціях, визначаються за формулою

                                              

де  – оптова ціна навантажувально-розвантажувальної машини, грн;

 – середня продуктивність навантажувально-розвантажувальної машини, т.

Дані для розрахунку  можна прийняти згідно з табл. 9.

Таблиця 9

Оптова ціна навантажувально-розвантажувальних машин  та їх середня продуктивність

Найменування машин

, грн

, т

Автонавантажувач для переробки тарноштучних вантажів

8000

25000

Тракторний одноковшевий навантажувач типу Т–107
для навалочних вантажів

8200

50000

Козловій кран для виконання операцій з великоваговими і
навалочними вантажами

27000

140000

Підвищена колія для вивантаження навалочних вантажів

100000

400000

Транспортер і бункер

4000

45000

 

При розрахунку загальних капітальних вкладень необхідно враховувати кількість перевантажувальних пунктів для залізничного варіанта перевантаження.

2.3.  Матеріальні засоби в обігу

Вартість вантажної маси в процесі перевезення визначається за формулою (12), а час перебування вантажу в обігу – за формулою (13).

Тривалість доставки вантажу при залізничному варіанті перевезення для схеми, наведеної на рис. 1, визначається за формулою

        

де ,  – час перебування вагона під початково-кінцевими операціями відповідно на станціях А та В, год;

– додатковий простій вагонів в очікуванні прибирання (подачі) з (на) під’їзної колії на станцію примикання, год;

 – дільнична швидкість руху поїздів на магістральній залізниці, км/год;

 – простій вагонів на технічних станціях з переробкою або без переробки, год.

Враховуючи середньомережеву відстань між технічними станціями можна прийняти, що вагон проходить одну технічну станцію без переробки при відстані перевезення вантажу залізницею до 127 км. При більшій, ніж 127 км, відстані перевезення вагон надходить на сортувальну станцію в переробку.

Для інших транспортних схем у загальному часі доставки вантажу будуть змінюватися окремі операції перевізного процесу в початковому і кінцевому пунктах. Наприклад, для транспортної схеми з під’їзною залізничною колією на станції призначення «В» необхідно врахувати час очікування подачі на під’їзну колію і час проходження вагонів по під’їзній колії.

У табл. 10 наведені значення величин, необхідних для визначення часу перебування вагонів під окремими операціями перевізного процесу.

Таблиця 10

Значення величин, необхідних для визначення часу перебування вагонів під окремими операціями перевізного процесу

Найменування показника

Одиниця виміру

Величина

Дільнична швидкість руху прямих поїздів при електричній тязі

км/год

40,5

те ж, при тепловозній тязі

км/год

33,6

те ж, збірних поїздів при тепловозній тязі

км/год

20,9

Простій вагонів під однією вантажною
операцією (початково-кінцеві операції):

 

критих

год

22,7

платформ

год

20,5

піввагонів

год

15,4

Простій вагонів на технічних станціях:

 

без переробки

год

1,1

з переробкою

год

7,0

Додатковий простій на станціях примикання в зв’язку з очікуванням подачі або прибирання вагонів

год

5,0

 

Час накопичення вантажу, що входить у формулу (13), визначається за допомогою виразу

                                  

де  – кількість вагонів, що одночасно подаються під навантаження заданого вантажу;

 – кількість осей вагона;

 – навантаження на вісь навантаженого вагона, т;

 – річний обсяг перевезеного вантажу, т.

Кількість вагонів , що одночасно подаються під навантаження, знаходиться за формулою

                                             

Отримана кількість вагонів заокруглюється до найближчого більшого цілого числа.

Кількість вагонів, що одночасно подаються під навантаження, варто приймати не більш 5 – 6. Якщо за розрахунками формули (30) буде отримане значення  більше ніж 6 вагонів, варто робити подачу вагонів під навантаження в два і більш прийомів. Відповідно з установленою кількістю подач остаточно приймається кількість вагонів , що одночасно подаються під навантаження, що входить у формулу (29).

Визначивши експлуатаційні витрати, капітальні вкладення і вартість вантажу, що знаходиться в процесі перевезення, за формулою (1) розраховуються приведені витрати по двом варіантам перевезення. Більш вигідним вважається той варіант перевезення вантажу, що забезпечує найменшу величину приведених витрат.

У тих випадках, коли розглянуті варіанти по приведених витратах виявляться рівноцінними, для рішення питання вибору виду транспорту можуть бути притягнуті натуральні показники: тривалість доставки вантажу, наявність пропускної здатності, витрата палива, електроенергії, продуктивність праці й ін.

У викладених вказівках дана методика розрахунків при відсутності резервів технічних потужностей видів транспорту, що беруть участь у перевезення. При наявності таких резервів приведені витрати відповідного виду транспорту приймаються в долі додатково виникаючих (залежних від розмірів руху) приведених витрат.

 

Перелік посилань

1. Основы взаимодействия железных дорог с другими видами транспорта [Текст]: учебник для вузов / ред. В. В. Повороженко. М.: Транспорт, 1986. – 214 с.

2. Правдин, Н. В. Взаимодействие различных видов транспорта в узлах [Текст]: учеб. пособие / Н. В. Правдин, В. Я. Негрей. – М.: Транспорт, 1983. – 247 с.

3. Сологуб, Н. К. Единая транспортная сеть и взаимодействие различных видов транспорта Ч. II. [Текст]. / Н. К.Сологуб, A. А. Абрамов. – М.: МИИТ, 1985. – 500 с.

4. Правдин, Н. В. Взаимодействие различных видов транспорта: (примеры и расчеты) [Текст] / Н. В. Правдин, В. Я. Негрей, В. А. Подкопаев. М.: Транспорт, 1989. — 208 с.

5. Прейскурант № 13-01-02. Тарифы на перевозки грузов и другие услуги, выполняемые автомобильным транспортом. [Текст] – Киев: Госкомцен., 1989. – 65 с.

6. Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта. [Текст] – М.: Транспорт, 1984. – 319 с.

 

Додаток 2

Вартість однієї тонни вантажної маси

Найменування

Вартість, грн/т

Найменування

Вартість, грн/т

Зерно, боби

70

Гума

700

Буряк цукровий

32

Добрива мінеральні

300

Овочі, картопля

190

Чавун

80

Пиломатеріали

100

Сталь

140

Дрова

15

Труби сталеві, чавунні

220

Ліс круглий

35

Рейки

120

Камінь будівельний

5

Брухт чорних металів

30

Руда залізна

10

Машини будівельні

2500

Руда інша

20

Верстати

2000

Вугілля кам’яне

15

Металоконструкції

400

Кокс

16

Дріт

638

Цемент

22

Тканини

12617

Вапно, крейда

25

Взуття

18766

Флюси

23

Шкіра

21000

Залізобетонні вироби

50

Госптовари

2200

Цегла

19,5

Меблі

6000

Шифер, толь

100

Борошно, крупа

460

Стекло

375

Сіль

74

Папір

250

Цукор

675

Скляна тара

335

Кондитерські вироби

1400