ВЗАЄМОДІЯ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

Методичні вказівки для виконання

курсової роботи

для студентів напряму підготовки 6.070101

"Транспортні технології"   

денної форми навчання

 

Зміст

Вступ

1.     Визначення частки вантажів, які перевантажуються по прямому варіанту.

2.     Вибір рухомого складу та розрахунок потрібної кількості.

3.     Розрахунок страхового запасу та термінів зберігання вантажів на складі дрібних відправок.

4.     Розрахунок оптимального рівня завантаження та потрібної кількості навантажувально-розвантажувальних механізмів.

          Перелік посилань.

         Додаток А

         Додаток Б

ВСТУП

Мета курсової роботи - закріплення теоретичних знань по дисципліни "Взаємодія видів транспорту", придбання практичних навичок по визначенню оптимального варіанта організації взаємодії автомобільного і

 залізничного транспорту в транспортних вузлах.

 При виконанні курсової роботи необхідно користуватися результатами сучасних досягнень науки і техніки в організації перевізних процесів, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, керуванні складними виробничими об'єктами на автомобільному транспорті.

 Для рішення поставлених завдань студент повинен знати основи загальнонаукових, загально інженерних і спеціальних дисциплін: прикладну математику, інженерну графіку, інформатику, вантажні автомобільні перевезення, теорію керування запасами, вантажознавство, комплексну механізацію й автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт.

В роботі необхідно:

- розрахувати частку вантажу, що перевантажується по прямому варіанту;

- вибрати раціональний тип рухомого складу для вивозу дрібних відправок та визначити необхідну кількість одиниць рухомого складу для даного виду перевезень;

- визначити розмір страхового запасу і терміни збереження вантажів на складах;

-  розрахувати оптимальий рівень завантаження і потрібну кількість вантажно-розвантажувальних механізмів.

 

1.     Визначення частки вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом

Пряма перевалка (з вагона в автомобіль без складських операцій) є найбільш вигідним способом перевалки вантажів. Отже, необхідно збільшувати частку вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом (n₁).

Для цього необхідно досягти рівності інтенсивності надходження вантажів і їх вивозу. Вивіз із залізничної станції вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом без складування, здійснюється автопоїздами в складі автомобіля-тягача КамАЗ-5410 і напівпричепа     ОдАЗ-9370.

Прямій перевалці підлягають тільки повагонні відправлення. Автопоїзди виконують перевезення протягом всієї робочої зміни.

Для визначення частки вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом, необхідно знати верхню і нижню границі (n_1В та n_1Н), у межах яких буде знаходитися дійсне значення частки цих вантажів (n₁).

                (1.1)

де  - годинні інтенсивності прибуття подач вагонів і автомобілів відповідно, од/год;

Тр – час спільної роботи автомобільного і залізничного транспорту за добу, год. (приймаємо рівним часу роботи на маршруті автомобільного транспорту (Тр = Тм);

Рс – ймовірність перевантаження вантажів на склад (вихідні дані);

Рм – ймовірність безперервної роботи вантажно-розвантажувальних машин (ВРМ) (вихідні дані).

Годинна інтенсивність прибуття подач вагонів  розраховується як

                                 (1.2)

де Qр – річний обсяг перевезень, т (вихідні дані);

Фпв – частка повагонних відправлень (вихідні дані);

Нзв – норма завантаження вагону, т (вихідні дані);

n_В – кількість вагонів у подачі, од (вихідні дані);

Дзт – число діб роботи залізничного транспорту, діб (вихідні дані);

Тдоб – час роботи залізничного транспорту протягом доби, год/доб (вихідні дані).

Інтенсивність підходу автомобілів на станцію визначається за формулою

                                    (1.3)

де Д_А – дні роботи автомобільного транспорту, діб (вихідні дані);

Тм – час роботи на маршруті, год/доб;

q_Н – вантажопідйомність автомобіля , т (Додаток А);

Гст – статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля (вихідні дані).

Час роботи автопоїзда на маршруті (всі розрахунки, що стосуються часу необхідно округляти до десятих) визначається як

 

                                           (1.4)

де Тн – час автомобілів в наряді, год (вихідні дані);

L₀ – нульовий пробіг автомобіля, км (вихідні дані);

V_Т – технічна швидкість автопоїзда, км/год (V_Т = 24-25 км/год, тому що перевезення виконуються в міських умовах (Додаток А)).

Щоб визначити нижню границю необхідно скористатися формулою

                  (1.5)

де Qн – обсяг вантажу, що надходить на станцію по залізниці під час спільної роботи, т;

Пт-т, Пт-с, Пс-т – продуктивності фронтів навантаження-розвантаження, які переробляються по варіантах “вагон-автомобіль”, “вагон-склад”, “склад-автомобіль” відповідно за час спільної роботи, т.

Обсяг вантажу, що надходить на станцію по залізниці під час спільної роботи визначається за формулою

                           (1.6)

Продуктивності фронтів навантаження-розвантаження, які переробляються по варіантах “вагон-автомобіль”, “вагон-склад”, “склад-автомобіль” відповідно за час спільної роботи визначаються по формулах

                                       (1.7)

                                       (1.8)

                                       (1.9)

де П’т-т, П’т-с, П’с-т – продуктивності фронтів навантаження-розвантаження (вихідні дані).

Розрахувавши верхню та нижню границю можна отримати частку вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом

                                         (1.10)

Річний обсяг вантажів, що перевантажуються за прямим варіантом, т, визначається по залежності

                                  (1.11)

 

2.     Вибір рухомого складу і розрахунок його потрібної кількості

Найбільш якісно обробити дрібні відправки можна використовуючи розвізні маршрути. Це відбувається через те, що розмір партії вантажу менше вантажопідємності автомобіля. Отже за один оборот автомобіль може обслужити декількох клієнтів на даний вид вантажу.

Вибір автомобіля раціональної вантажопідємності здійснюється за умови мінімуму витрат на перевезення дрібних відправок.

Собівартість перевезення 1 т вантажу по кожній марці автомобіля (із запропонованих в завданні 8 автомобілів (УАЗ-451ДМ, ГАЗ-52-04, ГАЗ-53А, ЗиЛ-130-80, МАЗ-5335, КамАЗ-53212, КрАЗ-257Б1, МАЗ-516Б)) визначається по формулі

                                     (2.1)

де Сзм, Спост – змінні та постійні складові собівартості по кожному автомобілю окремо, грн/км та грн/год відповідно (Додаток А);

L’м – довжина розвізного маршруту, км;

t_ОБ – час оберту на розвізному маршруті, год.

Щоб визначитися з раціональною вантажопідємністю автомобіля необхідно знати оптимальний розмір партії для кожної з заданих (вихідні дані) марок автомобілів

          (2.2)

де С_ВЗ – постійна складова витрат виконання замовлення, грн (вихідні дані);

С_КМj – витрати, що приходяться на 1 км пробігу автомобіля, грн/км (вихідні дані);

t_Д – додатковий час на заїзд в один пункт на розвізному маршруті       (t_Д = 0,15 год);

Lо – сумарний нульовий пробіг автомобіля, км (вихідні дані);

L_(i-1)-i – пробіг автомобіля між суміжними пунктами завезення на маршруті (вихідні дані);

С_пост – постійна складава собівартості перевезень, грн/год (вихідні дані);

r – середній обсяг постачання на адресу одного одержувача, т;

С_зб – вартість збереження 1 тони вантажу на складі протягом доби,     грн / т*діб (вихідні дані).

Витрати, що припадають на 1 км пробігу визначаються по формулі (для кожного з 8 автомобілів (УАЗ-451ДМ, ГАЗ-52-04, ГАЗ-53А, ЗиЛ-130-80, МАЗ-5335, КамАЗ-53212, КрАЗ-257Б1, МАЗ-516Б) окремо)

                                     грн/км                         (2.3)

Разрахунки необхідно привести в повному вигляді для автомобіля УАЗ-451ДМ. Результати розрахунків по кожному з інших автомобілів необхідно оформити в вигляді таблиці, яка має наступний вигляд.

 

Таблиця 2.1 – Розрахункові показники, що характеризують розвізний маршрут автомобілів

Модель автомобіля	Витрати на 1 км пробігу авто, грн/км Скм	Час роб авто на маршруті, год Тм	Оптимальний розмір партії qопт	Середня кількість пунктів завезення nз	Довжина розвізного маршруту, км L'м	Час навантажен-розвантаж, год. tнр	Час оберту на маршруті, год. tоб	Собівартість перевезення грн/т S
УАЗ-451ДМ
ГАЗ-52-04
ГАЗ-53А
ЗиЛ-130-80
МАЗ-5335
КамАЗ-53212
КрАЗ-257Б1
МАЗ-516Б

 

Час роботи автомобілів в маршруті визначається за формулою

    год.                                (2.4)

Середній об’єм постачання на адресу одного одержувача розраховується як

 т                                                  (2.5)

де Nдв – загальна кількість одержувачі дрібних відправок, од (вихідні дані);

Q_доб^дв – добовий обсяг перевезення дрібних відправок, т;

Добовий обсяг перевезення дрібних відправок визначаємо за формулою

                                                (2.6)

де Д_А – дні роботи автомобільного транспорту, діб (вихідні дані).

Річний обсяг перевезення дрібних відправок визначаємо за формулою

                                 (2.7)

де Ф_ДВ – частка дрібних відправок (вихідні дані);

Ф_ПВ – частка повагонних відправок (вихідні дані).

Кількість пунктів завезення на маршруті визначається за формулою

                                                (2.8)

Після розрахунків кількості пунктів завезення на маршруті для всіх автомобілів, з подальшого розгляду необхідно виключити автомобілі для яких n_З < 1.

Довжина розвізного маршруту може бути визначена по формулі

                                       (2.9)

де Lі – середня відстань доставки дрібних відправлень, км (вихідні дані)

Час оберту на розвізному маршруті визначається за формулою

                                   (2.10)

де t_Д – додатковий час на заїзд в 1 пункт (t_Д = 0,15 год);

t_НР – час навантаження і розвантаження вантажу, год

                                         (2.11)

Після розрахунків всіх показників в таблиці 2.1, необхідно вибрати автомобіль, який би мав найнижчу собівартість перевезення 1 тони вантажу.

Для обраного автомобіля треба розрахувати необхідну кількість цих машин

                                             (2.12)

де Q_ДОБ – добовий обсяг перевезень дрібних відправлень, т;

W_ДОБ – добова продуктивність автомобіля на розвізному маршруті, т;

а_Н – коефіціент використання парку (вихідні дані)

                                       (2.13)

Кількість обертів за час роботи на маршруті визначається по формулі

                                                    (2.14)

Отримане значення n_ОБ округлюється в більшу сторону до цілого числа, після чого перераховується Т_М

Далі розраховуються W_ДОБ, А_Е (з округленням до цілого числа в меншу сторону) та а_Н.

 

 3.     Розрахунок страхового запасу і термінів збереження вантажів на складі дрібних відправок

 За вихідними даними приймається закон розподілу обсягів витрати вантажів.

Для показового закону страховий запас розраховується за формулою

т                           (3.1)

де Р_Д – ймовірність дефіциту;

G_МАХ, G_MIN – відповідно максимальне і мінімальне значення об’єму витрат вантажу за період між двома постачаннями, т. Приймаємо

де  - середньоквадратичне відхилення обсягів витрати вантажів за період між двома черговими постачаннями

т                                           (3.2)

де k_g – коефіцієнт варіації попиту (вихідні дані);

G_n – середній обсяг витрати вантажу між двома черговими постачаннями, т

                                             (3.3)

Ймовірність дефіциту розраховується по формулі

                                           (3.4)

де С_ВІДС – витрати відсутності тони вантажу протягом доби, грн / т*доб (вихідні дані);

С_ЗБ – вартість зберігання тони вантажу протягом доби, грн / т*доб (вихідні дані)

Після розрахування страхового запасу робиться розрахунок максимального обсягу вантажів, що зберігаються на складі

                           (3.5)

де Q_ГЗС – годинна інтенсивність надходження вантажів по залізниці, т/год

                          (3.6)

Годинна інтенсивність вивозу вантажів автомобільним транспортом (т/год) визначається по формулі

                           (3.7)

Оскільки автомобільний транспорт працює 312 днів у році, то вантаж зі складу вивозиться тільки шість днів у тиждень. Зміна обсягу вантажу на складі дрібних відправок за один день роботи автомобільного транспорту визначається за формулою

                                  (3.8)

Зміна обсягу вантажу на складі за нічні години визначається по формулі

, т                           (3.9)

Використовуючи дані про максимальну кількість вантажу на складі дрібних відправок, а також дані про зміну кількості вантажів на складі за час спільної роботи з 8:00 до 18:54 в денні години та з 18:54 до 8:00 в нічний час, визначається наявність вантажу по всім дням тиждня

                                 (3.10)

                                (3.11)

Для інших днів тиждня розрахунки проводяться аналогічно, а результати оформлюються у вигляді таблиці 3.1

 

Таблиця 3.1 – Розподіл обсягу вантажу на складі по днях тижня

Години доби	Наявність вантажу по днях тиждня, т
	Понеділ	Вівторок	Середа	Четвер	П’ятниця	Субота
8:00
18:54

На підставі даних таблиці 3.1 будується графік витрати вантажів на складі дрібних відправлень (на прикладі рисунку 3.1)

Термін збереження вантажів на складі визначається за формулою

                                         (3.12)

де F – площа під кривою на рисунку 3.1, мм (знаходиться за допомогою нескладних геометричних розрахунків, розбиваючи площу під графіком на прості геометричні об’єкти);

М_Q, М_Т – масштаби обсягів і часу, т/мм і год/мм відповідно (М_Q = 1,5; М_Т = 1,1);

Q_ТИЖД – обсяг завезення дрібних відправлень на станцію за тиждень, т.

 

Рисунок 3.1 - Графік витрат вантажів на складі дрібних відправок

 

Обсяг завезення дрібних відправлень вантажів на станцію за тиждень розраховується по формулі

                          Q_ТИЖД =Q_ГЗС*Т_ДОБ*Д_ТИЖД, т                                 (3.13)

де Д_ТИЖД – кількість робочих днів у тиждні (Д_ТИЖД = 7 діб).

4.     Розрахунок оптимального рівня завантаження і потрібної кількості вантажно-розвантажувальних механизмів

 

Оптимальний рівень завантаження вантажно-розвантажувальних механизмів визначається як

                         (4.1)

де Со – середньозважена вартість простою транспортної одиниці, грн/год;

Вс – коефіціент, що враховує коливання добових обсягів перевезень і помилку прогнозу планових обсягів робіт (приймаємо Вс = 1,12);

См – вартість години простою ВРМ, грн/год (вихідні дані);

Ф – коефіціент, що враховує закон розподілу (для показового закону   Ф = 1).

Розрахунок середньозваженої вартості простою транспортної одиниці розраховується по формулі

                             (4.2)

де а – частка автомобілів у вхідному потоці транспортних засобів;

Св – вартість простою вагона (вихідні дані).

Частка автомобілів у вхідному потоці транспотних засобів визначається по формулі

                                             (4.3)

Для подальшої організації роботи необхідно визначити кількість вантажно-розвантажувальних механізмів (з округленням до цілого числа в меншу сторону)

,                                            (4.4)

де Wт – технічна продуктивність ВРМ, т/год (вихідні дані);

Кн – коефіціент використання робочого часу ВРМ (вихідні дані).

Виходячи з отриманої кількості механизмів, необхідно перерахувати скоректований рівень завантаження ВРМ

                                              (4.5)

 

 Список літератури

1. Афанасьев Л.Л., Островский Н.Б., Цукерберг С.М. Единая транспортная система и автомобильные перевозки. - М.: Транспорт, 1984. - 333 с.

2.  Батищев И.И. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1988. - 367 с.

3.Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - Киев: Вища школа, 1986. - 447 с.

4. Краткий  автомобильный  справочник  НИИАТ.  –  М.:  Транспорт, 1986. - 464 с.

5. Пиньковецкий С.У., Шишков В.И., Батаев В.А. Организация работы автотранспорта в транспортных узлах. - М.: Транспорт, 1986. - 207 с.

6. Правдин Н.В., Негрей В.Я., Подкопаев В.А. Взаимодействие видов транспорта. - М.: Транспорт, 1989. - 208 с.

7.Прейскурант - 13-01-02. Тарифы на перевозку грузов автомо-бильным транспортом. - Киев: Госкомцен УССР, 1989. - 39 с.

8. Нефьодов М.В., А.А. Кочина., Харченко Т.В., Казакова М.А. Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни « Взаємодія видів транспорту» ХНАДУ, 2011. - 37с.

9.Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта. - М.: Транспорт, 1984. - 319 с.

 

ДОДАТОК А

(довідниковий)

 

Таблиця А.1 Техніко-економічні характеристики автомобілів 

Модель автомобіля	Вантажопідєм. автомобіля, т qH	Складові собівартості		Технічна швидкість, км/год Vт
		постійні, грн/год Спост	змінні, грн/км Сзм
УАЗ-451ДМ	1	1,5	0,45	25
ГАЗ-52-04	2,5	1,8	0,6	25
ГАЗ-53А	4	2,1	0,8	25
ЗиЛ-130-80	6	2,9	1,1	25
МАЗ-5335	8	4,1	1,4	24
КамАЗ-53212	10	4,6	1,9	24
КрАЗ-257Б1	12	5	2,1	24
МАЗ-516Б	14,5	5,5	2,5	24

  

Додаток Б

Луцький НТУ

Факультет МБ                                                                                                                                                                                Кафедра "АТТ"

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

"Взаємодія видів транспорту"

 

студент групи_______________________________                                 ________________________

 

Вихідні дані		Варіант
		1
Річний обсяг перевезень, т	Qp	510000
Дні роботи залізного транспорту за рік, діб	Дзт	365
Час роботи залізного транспорту за добу, год	Тдоб	24
Норма навантаження вагону, т	Нзв	51
Кількість вагонів в подачі, од.	nв	4
Дні роботи автотранспорту за рік, діб	Да	312
Час автомобіля в наряді, год	Тн	10,1
Нульовий пробіг автомобіля в один бік, км	Lo	5,1
Середня відстань доставки дрібнопартіонних вантажів, км	Li	11
Пробіг авто між суміжіними пунктами на маршруті, км	L(i-1)-i	4,1
Середня відстань доставки повагонних відправлень, км	Lср	16
Термін зберігання повагонних відправлень, діб	tзб(пв)	4
Термін зберігання контейнерів, діб	tзб(к)	3
Кількість отримувачів дрібнопартіонних вантажів, од.	Nдв	310
Постійна складова витрат виконання замовлення, грн/зам	Свз	6
Витрати на зберігання вантажу, грн/ т*діб	Сзб	3,2
Витрати від дефіциту, грн / т*сут	Свідс	406
Вартість простою вагонів, грн/год	Св	1,5
Вартість роботи ВРМ, грн/год	См	9,1
Продуктивність ВРМ, т/год	Wт	21,9
Продуктивність по варіанту "вагон-авто", т/год	П'т-т	27
Продуктивність по варіанту "вагон-склад", т/год	П'т-с	38
Продуктивність по варіанту "склад-авто", т/год	П'с-т	36
Корисне навантаження складу, т/кв.м	Нн	1,6
Коеф використання площі складу	Кн	0,60
Коеф використання робочого часу ВРМ	Кнр	0,75
Коеф використання парку авто	ан	0,72
Статичний коеф використання вантажопідйомності	Гст	0,95
Коеф варіації попиту	kg	0,20
Ймовірність безперервної роботи ВРМ	Рм	0,84
Ймовірність перевантаження вантажу на склад	Рс	0,03
Частка вантажів, що сортуються на складі	ас	0,04
Частка повагонних відправок	Фпв	0,60
Частка дрібнопартіонних вантажів	Фдв	0,55
Закон розподілу випадкових величин		показ-й
Вантажопідйомність КамАЗ-54-10 і напівпричепа ОдАЗ-9370	qH	14,2

  

Дата виконання роботи                                                                    _______________________

Керівник                                                                                               доцент   І.С. Мурований