ЛЕКЦІЯ 7

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

 

7.1. Узгодження характеристик транспортних і технічних засобів.

7.2. Підвищення рівня узгодженості засобів перевезень. Узгодження пропускної спроможності транспортних об'єктів і маршрутів.

 

7.1.Узгодження характеристик транспортних і технічних засобів

 

Основними технічними засобами є: колійний розвиток і перевантажувальні комплекси, що складаються з критих складів, платформ та площадок для різних видів вантажів, підвищених колій та естакад, перевантажувальних машин, службово-технічних будівель та ін.

В крупних містах, крім вантажних районів, споруджують спеціалізовані бази для окремих видів вантажів.

Розташування і потужність пристроїв різних видів транспорту на стикових пунктах пов’язані з прийнятою системою і засобами комплексної механізації та автоматизації перевантажувальних операцій. Так, при перевантажуванні лісу на водний транспорт застосовують мостові перевантажувальні, портальні крани з грейферними захватами.

При перевантажуванні вугілля, руди, мінерально-будівельних вантажів використовують конвеєрні пристрої та спеціальні перевантажувальні машини, естакади, вагоноперекидачі.

Для забезпечення змішаних перевезень параметри рухомого складу узгоджуються за габаритами, вантажопідйомністю, місткістю, за видами тари, перевантажувальними засобами, вантажозахоплювальним обладнанням. Крім цього, узгоджуються заходи по забезпеченню повного збереження       вантажів при перевалках, найменших витрат часу на вантажні операції та мінімальних експлуатаційних витрат. При змішаних контейнерних перевезеннях використовують контрейлери, а також різні схеми модальних перевезень.

При перевантажуванні в річкових та морських портах визначають основні конструктивно-технологічні параметри, які повинні узгоджуватися, в першу чергу, із залізничними пристроями.

Так, у річковому порту число вантажних причалів складає

 

                                                    (7.1)

 

де - розрахунковий добовий обсяг переробки конкретного вантажу за період навігації, т;

Рд - добова пропускна спроможність причалу, т,

 

                                     (7.2)

 

де  - вантажопідйомність судна річкового типу для перевезення даного виду вантажу, т;

    tво- тривалість виконання вантажних операцій при обслуговуванні розрахункового судна біля причалу, год;

    tво- тривалість виконання допоміжних операцій, год.

           Розрахункова довжина причалу, м,

 

               

 

    де -число суден, що одночасно обслуговуються біля причалу;

 - розрахункова довжина судна, м;

- відстань між суміжними суднами біля причалу, м.

Потрібний робочий парк перевантажувальних машин:

 

                                         


де - коефіцієнт нерівномірності надходження суден або залізничних составів;

- коефіцієнт, що враховує витрати робочого часу на технічне обслуговування та ремонт перевантажувальних машин;

 - середньогодинна продуктивність однієї перевантажувальної машини, т/год;

        - тривалість роботи перевантажувальної машини протягом доби, год.

В морському порту число вантажних причалів для кожної із дільниць причального фронту:

 

                          (7.5)

 

де - коефіцієнт, що враховує заняття причалів обслуговування суден протягом місяця;

      - коефіцієнт використання робочого часу причалів за метеоумовами.

Довжина залізничних колій на причалі повинна бути не менше сумарної довжини причалу та локомотива, а їх число - 1-2 і більше.

Річкові портові станції проектують за однією з чотирьох типових схем з корисною довжиною приймально-відправних колій () 500-600 м у залежності від річного обсягу перевалки (Ор).

При  = 1,5...2 млн т ,=4-5;  число сортувальних колій =6...9.

При = 1,0...1,5 млн т =3-4; число сортувальних колій = 3...6.

При = 0,5...1,0 млн т тпв= 2-3; число сортувальних КОЛІЙ  =2…3.

При =0,25...0,5 млн т загальне число колій в об’єднаному відправно-сортувальному парку - 3-4.

Якщо в порту менше чотирьох причалів, то вагони підбираються за вантажними фронтами на передпортовій сортувальній станції.

Якщо 10 млн т, а відстань між сортувальною станцією () і портом складає 7-8 км, то в порту споруджують районні парки для детального підбирання вагонів по причалах, а за умови, якщо  >15 млн т та >13 км - споруджують портову вантажну станцію.

У річкових портах місткість складів короткотривалого зберігання вантажів () визначають для конкретних видів вантажів:

 

                                                 (7.6)

 

де  - частка вантажів, що проходять через склад.

При цьому місткість складів спеціалізованих причалів повинна бути не менше місткості розрахункового судна, а на причалах з незначним вантажообігом - не більше місткості двох розрахункових суден (по надходженню та відправленню). Потрібна площа складів:

 

                                                      (7.7)

 

    де - середнє навантаження на одиницю площі, т/м2;

        - коефіцієнт використання площі складу безпосередньо для зберігання вантажів.

У морських портах мінімально необхідну місткість портових складів для вивантаження (навантаження) одного судна визначають окремо по кожному причалу:

 

                                                   (7.8)

 

де - коефіцієнт, що враховує необхідне збільшення наявного вантажу з метою раціонального навантаження судна;

- вантажопідйомність судна розрахункового типу (приймається для найбільшого судна, що обслуговується біля причалу), т;

- запас місткості з урахуванням неспівпадання режимів обслуговування суден та рухомого складу суміжних видів транспорту (),т.

У пунктах стикування залізничного та нафто-продуктопровідного транспорту число наливних естакад:

 

                                     (7.9)

 

де - середньодобовий обсяг наливання, т;

  - тривалість заняття естакади обслуговуванням однієї подачі цистерн, год;

    - середнє число цистерн в одній подачі;

    - вантажопідйомність цистерни, т;

    - коефіцієнт використання вантажопідйомності.

 

   7.2. Підвищення рівня узгодженості засобів перевезень. Узгодження пропускної спроможності транспортних об’єктів і маршрутів

 

Пропускна спроможність може бути наявною та потрібною. Наявна пропускна спроможність (п) - це максимальне число поїздів або рухомих одиниць інших видів транспорту, які можуть бути пропущені через транспортну систему за розрахунковий період при оптимальному технічному оснащенні та застосуванні прогресивної технології роботи.

У загальному вигляді

 

                                      (7.10)

 

 

 де Тр- розрахунковий період обслуговування рухомих одиниць транспортного потоку;

- технологічний час обслуговування рухомих одиниць при безупинному та рівномірному використанні пристроїв системи протягом розрахункового періоду.

На залізничному транспорті складає період графіка руху поїздів або інтервал між поїздами за умови автоблокування.

На автомобільному транспорті визначається для однієї смуги руху:

 

                                                             (7.11)

 

-довжина автомобіля, м;

-найменша відстань між суміжними попутними автомобілями, м;

- швидкість руху автомобіля, м/с.

 

                                                      (7.12)

 

де - коефіцієнт безпеки;

           - довжина шляху гальмування для даної швидкості, м.

 

                                                         (7.13)

 

де - лінійне прискорення руху автомобілів, м/с .

Пропускна спроможність річкових шляхів сполучення у більшості випадків обмежена пропускною спроможністю шлюзів:

 

                                                              (7.14)

 

       де Тш - тривалість шлюзування суден, які прямують у різних напрямках;

тш - число суден, які можуть одночасно розташовуватися в шлюзовій камері.

Пропускна спроможність повітряних і морських шляхів сполучень визначається технічним оснащенням портів. Для аеродромів Тт визначається як сума тривалості операцій зльоту та посадки з урахуванням метеорологічних умов.

Для причалів порту:

 

                                      (7.15)

 

де  - тривалість виконання вантажних операцій, год;

- тривалість виконання додаткових операцій при обслуговуванні судна, год.

Для поромних причалів:

 

                                       (7.16)

 

де  - коефіцієнт, що враховує витрати часу при обслуговуванні порому (за метеорологічними умовами);

- тривалість швартування порому, год;

- тривалість кріплення-розкріплення вагонів на палубах порому, год;

 - тривалість накатки-викатки вагонів, год;

- тривалість відшвартування порому, год.