2.4    Спортивні єдиноборства

 

У групу спортивних єдиноборств входять спортивні дисципліни кидкових видів боротьби, ударних видів боротьби, колячих і рублячих єдиноборств (фехтування) та їх змішаних різновидностей. Спортивні дисципліни кидкових видів - це боротьба греко-римська, вільна, самбо, дзюдо, сумо, національні види боротьби. Спортивні дисципліни ударних видів - це бокс, козацький двобій, кік-бокс, таеквандо, рукопашний бій, карате та ін. Спортивні дисципліни змішаних різновидностей - джиу-джитсу, бойове самбо, бойове сумо та різновидності панкратіону. Силовий вид єдиноборств - армспорт.

 

 2.4.1   Армспорт, спортивна боротьба кидкова

 

При заняттях по різним видам єдиноборств армспорту або кидковою боротьбою, як греко-римська, вільна, самбо, дзюдо, сумо та ін., можуть виникнути травми й ушкодження:

- розтягання і розриви зв'язувань гомілковостопного, колінного суглобів, що виникають внаслідок різкого обертання гомілки, стегна або корпуса спортсмена;

- струси мозку і запаморочення, шокові стани;

- ушкодження акроміально-ключичного зчленування, переломи кісток передпліччя і зап'ястя, викликані скручуванням кінцівок, падінням на плече або на витягнуту руку при виконанні кидків з стійки або кидків з високого партеру "зворотнім поясом";

- ушкодження м'язів, зв'язувань і хребців шиї (перехід з стійки на міст, накат уперед, подвійне захоплення шиї з - під плечей переворотом уперед при неправильному виконанні перевороту "подвійний Нельсон");

- крововиливи під шкірою вушної раковини при терті об тверду покришку, ударі головою або натисненні передпліччям;

- вивихи суглобів верхніх кінцівок, акроміально-ключичного зчленування, променевозап’ястних суглобів, забиті місця великого й інших пальців кисті, ушкодження ліктьового і колінного суглобів. Ці травми можуть відбутися при надмірному розгинанні суглобів у момент неправильного проведення прийомів при боротьбі за столом або у партері на килимі, надмірними зусиллями проти "виключених" суглобів супротивника.

Вказівки викладачу по попередженню травматизму:

- не дозволяти під час навчальних вільних сутичок тимчасові заняття в стійці на одному килимі декільком парам;

- не допускати, забороняти тренування і навчальні вільні сутички між студентами, які мають велику різницю у вазі й спортивній підготовці;

- не допускати, забороняти тренування і навчальні вільні сутички без борцівської екіпіровки (трико, бандажі, самбовки, дзюдоги, кімоно) або невідповідному взутті (у взутті з каблуками);

- обов’язково навчати студентів, які займаються єдиноборствами, техніці самостраховки та безпечного падіння (поодинці, із партнером);

- звертати особливу увагу в тренуванні на спеціальні вправи для зміцнення м'язів шиї;

- зобов'язати студентів, які займаються єдиноборствами, уважно стежити за чистотою спортивного одягу, взуття, стригти нігті, обов'язково витирати ноги при вході на килим або татамі;

- при вивченні захисту і контрприйомів обов'язково попереджати, систематично нагадувати студентам про виконання прийомів самостраховки і безпечного падіння. Попереджати їх ніколи на виставляти кінцівок при падінні на килим або татамі;

- попередити студентів, що при проведенні прийому у стійці в греко-римській та вільній боротьбі вони зобов'язані падати разом з партнером; а в усіх видах боротьби в одежі (самбо, дзюдо, джиу-джитсу, рукопашному бою та ін.) - зобов'язані страхувати свого партнера по спарингу при проведенні прийому;

- заборонити для всіх видів боротьби при захопленнях супротивника з'єднувати пальці рук у плетіння.

 Вказівки студентам, які тренуються у боротьбі:

- перевірити перед тренуванням взуття і спортивний одяг, не допускати наявності металевих пряжок, цвяхів на черевиках і т.д.

- стежити за чистотою взуття і спортивного одягу, які необхідно надягати тільки для занять по боротьбі; за нігтями рук і ніг - вони повинні бути коротко обстрижені;

- під трико обов'язково надягати бандаж або щільні плавки;

-    виконувати кидки партнера від центра килима до краю;

-         не виконувати кидки без щільного захвату;

-         не сидіти на килимі при тренуванні інших борців;

-  вчасно подавати сигнал при больових або задушливих прийомах у боротьбі самбо, дзюдо, джиу-джитсу, рукопашному бою та ін.

Вказівки обслуговуючому персоналу залів єдиноборств:

Перевіряти перед початком занять:

-   килим або татамі (щільність змикання частин килима або татамі);

-  стан покришки килима (вона повинна бути туго натягнута і закріплена);

- наявність навколо килима охоронної доріжки, а також захисту стін м’якими матами;

- наявність перед входом у зал єдиноборств вологого, просоченого розчином 10 % хлораміну килимка для витирання ніг.

- наявність у залі єдиноборств аптечки першої допомоги з інструкцією правил надання першої (долікарської) допомоги і телефонами найближчих медичних закладів;

- НПП, викладачі-тренери, студенти, які займаються єдиноборствами повинні володіти прийомами надання першої допомоги при вивихах, переломах та діями реанімації на випадок повернення свідомості і виведення із шокового стану партнера.

 

 2.4.2   Бокс, кік-бокс, таеквандо

 

Найбільший відсоток ушкоджень в ударних видах єдиноборств - боксі, кік-боксі, таеквандо та ін. приходиться на кисті рук, гомілки і коліна. Найчастіше травми бувають, коли удари наносяться не забинтованими або неправильно забинтованими руками, від неправильного положення кінцівки при виконанні удару. У цих випадках можливі переломи кісток, розтягання в променевозап’ястному суглобі, забиті місця великого та інших пальців кисті. Рідше зустрічаються ушкодження ліктьового і колінного суглобів. Вони можуть відбутися при надмірному розгинанні суглобів у момент удару об партнера або об "грушу", а також при "порожньому" ударі, коли партнер встиг в останню мить ухилитися від удару. Ушкодження обличчя, забиті місця на вилиці, чолі і щоках, кровотечі з носа особливо часто мають місце на контрольних сутичках і змаганнях студентів-новачків, які ще не опанували техніку володіння захистом. Садни, синці на обличчі, струси мозку та запаморочення, шокові стани виникають при недотепному захисті від частих повторних ударів у больові зони голови і тулуба, при поганій добротності і неправильній зав'язці рукавичок, а іноді при застосуванні заборонених ударів - відкритою рукавичкою. Ушкодження вушних раковин є наслідком неточних ковзних ударів або ударів передпліччям і відкритою рукавичкою. На шкірі тулуба можуть виникнути садни від тертя об канати рингу. Забиті місця області паху відбуваються у результаті застосування заборонених ударів нижче поясу.

Засобом профілактики забитих місць служить строге виконання правил бою, а також носіння раковини. Суддям необхідно вчасно давати попередження боксеру, у якого намічається тенденція до ударів нижче поясу. Можуть бути пошкодження нижніх кінцівок: розтягання зв'язувань колінного і гомілковостопного суглобів, через підвертання стопи, розриви Ахіллова сухожилля, через обертання стегна при фіксованій стопі, внаслідок нерівності повстяної підстилки чи наявності грубих швів на верхній покришці.

 

 2.4.3   Фехтування

 

При заняттях фехтуванням можуть спостерігатися травми, що залежать від несправності зброї та захисних пристосувань: занадто тверда сталь клинків, відсутність запобіжних капелюшків на кінцях клинків, несправні маски або нагрудники, відсутність необхідного високого, щільного коміра, гарда і рукавичок, невідповідне взуття, слизька доріжка. Лаборантам та НПП видавати безпосередньо перед початком занять тільки справний інвентар, особливо контролювати справність спортивної зброї, масок, курток і захисних пристосувань. Забороняється студентам проведення самостійних тренувань та тренувань без запобіжного інвентарю (масок, рукавичок, боковиків, курточок та ін.). Контроль за цими заходами покладається на НПП, тренера-вчителя.