2.1
Циклічні види спорту
2.2.1
Легка атлетика, кросова підготовка
При заняттях легкою атлетикою,
кросовою підготовкою травми і ушкодження виникають через порушення правил
організації й методики проведення навчально-тренувального процесу, незадовільного
стану спортивного інвентарю і спорядження, місця проведення змагань, порушення
спортивної дисципліни і техніки безпеки.
Біг спринтерський та
стаєрський. При спринтерських та стаєрських тренуваннях, кросовій підготовці і
змаганнях можуть виникнути травми, як: розриви м'язів задньої поверхні стегна,
відриви передньої ості підвздовшної кістки тазу, розтягання зв'язувань
гомілковостопного і колінного суглобів, садни, переломи кісток при падіннях,
поранення шипами. При заняттях бігом на твердому ґрунті може бути запалення
окістя великої гомілкової кістки.
Профілактика травматизму при
заняттях бігом:
- дозволяти займатися атлетам
тільки в спеціальних туфлях з шипами;
- надавати кожному бігуну окрему
доріжку;
- дотримувати інтервал тренувань
(відстань для гасіння швидкості атлета) кросовою підготовкою не менше 8-
- забороняти стороннім особам
знаходитися на бігових доріжках;
- проводити заняття з легкої атлетики
тільки на рівній, без вибоїв і на твердій доріжці;
- тренування проводити після
"розігрівання" організму атлетів і виконання ними спеціальних вправ;
- виключити з тренувань різкі
"стопові" зупинки бігунів;
- не проводити тренувальних занять та
змагань з легкої атлетики і кросової підготовки при несприятливих
метеорологічних умовах.
Бар'єрний
біг. Крім характерних для бігу на короткі дистанції (спринту) травм, можуть бути
характерні для бар’єрного бігу травми: садни гомілки і тилу стопи об бар'єр,
забиті місця, переломи п'яткової кості, колінної чашечки, розтягання в гомілковостопному
суглобі при приземленні після переходу через бар'єр.
Профілактика травм при бар’єрному бігу: безпосередньо перед вивченням техніки бар'єрного бігу з
метою розминки варто додатково проробляти спеціальні вправи бар’єриста.
Стрибки у довжину, висоту з
жердиною. При заняттях стрибковими вправами можуть бути такі ушкодження: розтягання
гомілковостопного суглоба, перелом гомілки, підгортання стопи, розтягання
зв'язкового апарата колінного суглоба (з ушкодженням внутрішнього меніска),
забиті місця п'яткової кістки, переломи кісток передпліччя при падіннях на
руки. При стрибках у висоту можуть виникнути садна і рани нижніх кінцівок при
ударах об планку, шипи легкоатлетичних туфель. При стрибках з жердиною, крім
зазначених травм, можуть відбутися ушкодження хребта і голови при невдалому
падінні або пов'язаному з поломкою несправної жердини.
Профілактика травматизму при
заняттях стрибками:
- мати технічно справні планки,
жердини;
- підкладати у легкоатлетичні
туфлі під п'яту гумові прокладки;
- проводити достатню розминку
перед стрибками;
- ретельно розпушувати пісок в
ямі для стрибків - місці приземлення на глибину 35 –
- піддержувати місця
відштовхування у гарному стані, особливо стежити за якістю і кріпленням бруска
для відштовхування.
Стрибки
в довжину з розбігу. У підготовчу частину занять по легкій атлетиці включати
спеціальні вправи для стрибків у довжину. При початковому навчанні студентів
зняти вправи відштовхування від бруска. Відштовхування робити від твердого
ґрунту.
Потрійний стрибок з розбігу. Переходити до навчання потрійного стрибка можна лише при
наявності стійких навичок з спринтерського бігу і стрибків у довжину з розбігу.
У початковому періоді навчання потрійного стрибка не дозволяти атлетам стрибати
з довгого розбігу і з великою швидкістю.
Стрибки
із жердиною. Безпосередньо перед кожним заняттям НПП, вчитель-тренер і спортсмен повинні
перевіряти якість жердин для стрибків та поролонове наповнення ями для
приземлення. Не проводити навчання і тренування в дощ на слизькому ґрунті. При
навчанні і тренуванні:
- при початковому навчанні окремим
фазовим вправам стрибка з жердиною не користатися легкоатлетичними туфлями з
шипами;
- при тренуванні фази
"переходу" через планку, стійки для стрибків повинні бути з важкою
підставою та закріплені так, щоб виключити падіння стійок при невдалих стрибках
на атлета;
-
планка повинна
легко звалюватися з стійок при невдалих стрибках;
-
при
початковому навчанні стрибкам з жердиною не дозволяти стрибки
з твердою шухлядою для упора жердини. Необхідно замінити шухляду для упора
жердини ямкою, виритої в ґрунті;
-
допускати до
самостійних стрибків з жердиною атлетів тільки після
оволодіння ними вправами на стійку рівновагу у фазі "вис на
жердині";
- поролонове наповнення ями для
приземлення має бути загальною товщиною
100 –
Стрибки
у висоту з розбігу. Не проводити розбіг і відштовхування перед стрибком у
висоту на нерівному, пухкому чи слизькому ґрунті. При початковому навчанні не
дозволяти студентам стрибки з приземленням на руки "нирком" чи
"шкереберть". Не дозволяти студентам стрибати під гострим кутом із
швидкого розбігу, коли приземлення атлета може приходитися на ребро шухляди або
ями з піском.
Метання
легкоатлетичних снарядів. При навчанні метанням легкоатлетичних снарядів молота,
диска, гранати і списа можуть виникнути розтягання і розриви зв'язувань
ліктьового суглоба, вивихи плеча, переломи плечової кисті (особливо при метанні
гранати і списа), при метанні диска - зриви шкіри пальців, при штовханні ядра -
розтягання зв'язувань фаланг пальців. При метанні молота можуть відбутися зриви
шкіри долоні, розтягання та розриви зв'язкового апарата суглобів верхньої
кінцівки і м'язів спини.
Профілактика травм при метаннях:
- забезпечити справність снарядів
для метання, стежити за тим, щоб розміри снарядів для метання відповідали віку
і статі студентів;
- переходити до метань на дальність лише
після освоєння техніки метань;
- проводити якісну, з трьох етапів
розминку, як у атлетичній гімнастиці;
- розміщати партнерів з метання і
глядачів змагань так, щоб уникнути можливості влучення снарядів у партнера і
глядачів;
- заборонити подачу снаряда до місця
метання "льотом".
Метання
списа, гранати, диска і м'яча з петлею.
Для попередження травм при
метаннях списа, гранати, диска або м’яча з петлею треба виконувати
безпосередньо перед метаннями спеціальні вправи для м'язів, зв'язувань,
кісткових з'єднань ліктьового і плечового суглобів. Не дозволяти метати снаряди
з розбігу на пухкому ґрунті, після дощу в легкоатлетичних туфлях з маленькими,
короткими шипами. Не допускати при метаннях м'яча з петлею у фазах повороту
глибоке захоплення пальцями петлі м'яча.
Штовхання
ядра. Не можна проводити тренування та змагання по штовханню ядра слизькими
снарядами, штовхати ядро після дощу. При виконанні спеціальних вправ
"жонглювання" ядрами, вимагати:
- не підкидати ядро прямо перед собою,
щоб уникнути падіння ядра на себе і партнерів;
- не ловити ядро низько опущеними
кистями рук, щоб уникнути забоїн пальців рук при ударі ядра об ґрунт;
- не ловити ядро, становлячи
"ступні разом", щоб уникнути падіння ядра на ноги;
-
забороняти
подачу ядра до місця метання "льотом".
2.2.2 Легка
атлетика у закритих приміщеннях
При заняттях легкою атлетикою у
закритих приміщеннях (покриття яких має категорію дуже твердих ґрунтів), при
порушенні правил виконання фізичних вправ, можливі такі травми:
у спринтерів - розтягання і
надриви двоголового м’яза стегна, чотирьохголового м’яза стегна, Ахіллове
сухожилля, розтяги зв’язок гомілковостопного суглоба;
у бар’єристів - повторюються
травми спринтерів, ймовірні забиті місця і розтягання зв'язок колінного і
гомілковостопного суглоба, розвивається ішіас;
у бігунів на середні та довгі
дистанції - потертості гомілок, промежин, зони сосків на грудях, розвиваються
хронічні хвороби сухожилля та м’язів гомілки і стопи;
у стрибунів у висоту - розтяги
зв’язок гомілковостопного і колінного суглобів, порушення менісків суглобів,
розвиваються радикуліти та неврити, ішіас, ймовірні травми шийного відділу
хребетного стовпа (при виконанні стрибків стилем "фосбері-флоп") [9].
Профілактика травматизму при
заняттях легкою атлетикою у закритих приміщеннях:
- перед кожним заняттям робити
прибирання залів вологим способом і стежити, щоб на підлозі не було піску з
стрибкової ями;
- розпушувати яму з піском на
глибину не менше багнета лопати;
- не допускати під час занять на
бігову доріжку одночасно велику кількість студентів (більше 8-10 осіб);
- не влаштовувати фініш забігу в
залі близько до стінки, дотримуватись величини зони гасіння швидкості атлета
після фінішу не менше 8-
- робити стрибки з розбігу і
вправи в метанні з підлоги на гумовій рифленій доріжці в легкоатлетичних туфлях
з гумовою підошвою;
- стежити за тим, щоб при виході
з ями для стрибків після приземлення, студенти очищали ноги від піску в
спеціальному пристрої, щоб уникнути перенесення піску до місця розбігу і
відштовхування.
Обов'язки обслуговуючого
персоналу з профілактики травм при
проведенні занять з легкої атлетики у спортивних залах:
- огороджувати виступаючі предмети -
батареї центрального опалення, виступи стін, гімнастичні снаряди і стійки
захисними пристосуваннями у виді матів, прошарків або повсті, натягнутими
сітками;
- підтримувати температуру повітря у
залах не нижче 12°С і не вище 18°С.
2.2.3
Вказівки для студентів з профілактики травматизму
при заняттях легкою атлетикою, кросовою підготовкою
Легка атлетика об’єднує фізичні вправи з
стереотипними циклічними рухами - біг, спортивна хода, ациклічними рухами -
метання, стрибки. Кросова підготовка додає ситуаційні кросові рухи великої
різноманітності. Види травм при заняттях циклічними видами повторюються,
вони зазначені у п.2.2.2.
Профілактика травматизму при заняттях
легкою атлетикою, кросовою підготовкою:
- студентам бути на заняттях у костюмах,
що відповідають погоді. При теплій погоді - труси, майка і тренувальний костюм,
при холодній погоді додатково надягати светр і обов'язково теплі носки;
- приступати до виконання вправ
визначеного виду легкої атлетики тільки після спеціальної для цього виду
розминки;
- у холодну погоду тренувальний костюм
знімати тільки перед безпосереднім виконанням вправ, а по закінченні вправ
негайно вдягатися;
- бігти на короткі дистанції при
груповому старті тільки по одній доріжці;
- не бігати при масових кросах у
легкоатлетичних туфлях з шипами;
- не бігати в темряві по нерівній
місцевості;
- не переходити місця, на яких
проводяться заняття метаннями, бігом і стрибками;
- при метаннях не користатися
несправним інвентарем: диском з задирками на металевому ободу, розщепленнями
деревини, виступами кріпильного болта та ін.; списом з розбовтаним
наконечником, тріщинами і вигинами ратища. Молот не метати без попередньої
перевірки кріплення ланцюга, без шкіряної рукавички на "слабкій" руці
або без підкладки на ручці;
- бути
особливо уважним при вправах у метанні. Не стояти при групових заняттях біля
студента, який виконує вправу метання снаряду;
- не ходити за снарядами без
дозволу НПП, викладача-тренера;
- під час метань, перед кожним кидком,
попереджати навколишніх студентів;
- перед метаннями в мокру погоду
витирати снаряди диск, ядро, молот, гранати до сухоти;
- граблі і лопати не залишати на місцях
занять. Граблі класти зубами вниз, туфлі з шипами - також шипами вниз;
-
розминку на
змаганнях проводити у відведених для цього місцях.
2.2.4 Вказівки обслуговуючому персоналу
Обслуговуючий персонал спортивних
споруджень повинен:
- до початку ранкових занять старшому
лаборанту робити ретельний огляд інвентарю, призначеному для занять. Забороняти
видавати інвентар, що має який-небудь дефект;
- інвентар, що повертається з занять,
ретельно оглядати і виключати з користування зіпсований;
- розрівнювати й укочувати бігову
доріжку, сектори і доріжки розбігу для стрибків та метань перед початком
занять;
- розрівнювати і укочувати бігову
доріжку, місця розбігу в метаннях і стрибках на перервах між заняттями;
- розпушувати і розрівнювати пісок у
ямах для стрибків перед кожним заняттям, а в процесі заняття - в міру
необхідності;
- закінчувати поливання доріжок за 30
хвилин до початку першого заняття. Газони поливати пізно увечері чи вночі;
- при сонячній та вітряній погоді
проводити додаткове поливання доріжки на перерві між заняттями;
- регулярно проводити розмітку місць
занять, підтримуючи місце занять у гарному стані;
- не залишати господарський інвентар на
місцях занять.
- забирати з місць занять листя, що
обпали з дерев;
- не допускати сторонніх осіб на місця
занять.
2.2.5 Велоспорт та туристський велоспорт
При заняттях велосипедним спортом та
туристським велоспортом, при порушенні установлених правил руху на велосипедах,
можливі такі травми: при падіннях на великій швидкості всілякі садни та
потертості на всіх частинах тіла, переломи ключиці, кісток верхніх і нижніх
кінцівок, струси мозку, розтягання зв'язувань суглобів кінцівок, потертості
сідниць, ушкодження хребта [9].
Заходами попередження травм і нещасливих
випадків є:
- знання і обов’язкове виконання правил
дорожнього руху;
- гідний технічний стан і надійність
деталей велосипеда;
- знання та володіння технічним
обслуговуванням і ремонтом матеріальної частини велосипеда;
- відмінне володіння технікою
пересування на велосипеді;
- обов’язкова тренувальна їзда у
спеціально встановленій, індивідуальній, спортивній, захисній формі (шоломи,
рукавички, трикотажні труси, велосипедні туфлі, захисні окуляри);
- проведення регулярного санітарного
догляду нижньої індивідуальної спортивної білизни, плавок і велосипедних
трусів. Білизна повинна регулярно пратись і прасуватися гарячою праскою, щоб
інфекція разом з брудом не потрапила на відкрите тіло. Потертості та ранки
своєчасно повинні проходити санітарну обробку;
- виділення спеціальних тренувальних
майданчиків для навчання початківців обов’язкової техніки їзди на велосипеді.
Забороняється виїзд на автостраду
студентам, які не володіють технікою пересування на велосипеді.
2.2.6 Плавання
Рекомендації з дотримання правил безпеки
при тренуваннях і прийомі тестових нормативів по плаванню у басейнах та
відкритих водоймах.
При плаванні у басейнах та відкритих
водоймах можуть бути поранення стопи, живота, колін сторонніми предметами, що
знаходяться на дні водойма. Ймовірні простудні захворювання вуха, горла і носа
[9].
При стрибках у воду можливі забиття
місця грудей, живота з підшкірними крововиливами, шокові стани, особливо при
недотепному вході у воду; розриви барабанних перетинок при ударі об воду;
ушкодження голови і шийних хребців при ударі об дно на мілкому місці. При
стрибках під час входу у воду можливі здавлювання і відриви остистих відростків
поперекових хребців при різкому розгинанні в поперековому відділі хребта.
У відкритих водоймах необхідно
очищати дно від різних предметів і перевіряти чистоту дна перед кожним
заняттям.
Необхідно стежити за складом
групи протягом усього часу перебування студентів у басейні і відкритих
водоймах.
При проведенні занять з плавання
рекомендуємо дотримуватися наступних мір профілактики травматизму:
- навчати студентів правильному входу у
воду;
- забороняти виконання групових стрибків
з вишки та трампліна;
- вимагати, щоб
студенти при пірнанні, знаходилися у воді з відкритими очима;
- одночасно дозволяти знаходитися під
водою тільки двом студентам;
- заборонити стрибки на мілкій, до
- не плавати під вишкою при проведенні
занять по стрибках у воду;
- не плавати одночасно двом-трьом
плавцям по одній доріжці;
- не стрибати з трампліна або вишки без
дозволу викладача;
- при стрибках у воду необхідно знати,
що під вишкою з висотою у 3-