ЛЕКЦІЯ 6.

ЯКІСТЬ КНИЖКОВИХ ТОВАРІВ

 

6.1. Особливість поняття «якість книг»

6.2. Показники якості книжкових видань

6.3. Критичні дефекти книжкових видань

6.4. Методи контролю якості книжкових видань

 

Ключові слова: якість, показник якості, споживні властивості, вимоги до товарів, методи оцінки якості, дефекти

 

6.1. Особливість поняття «якість книг»

 

Сучасне книговидання характеризується різними підходами до визначення якості книги. Це обумовлено корінними змінами вимог до технологічних, соціально-економічних і естетичних показників якості книжкових видань, до створення та реалізації в книжковій індустрії систем якості.

Якість книги – це сукупність властивостей, ознак, які визначають відповідність книги запитам споживача (покупця, читача). 
Складність і специфічність оцінки якості книги полягає в тому, що вона потребує органічної максимально гармонійної відповідності показників, взятих із різних сфер споживання: соціально-культурного і матеріально-технічного плану. З одного боку, відповідність книги якісним показникам означає відповідність задоволенню інформаційних потреб визначеного характеру (тема книги, властивості її розкриття, які мають свої показники якості – наприклад, актуальність, новизна, повнота, глибина тощо). З іншого боку – мають значення матеріальні властивості книги як носія інформації – матеріально-технічні, фізичні, ергономічні, естетичні. Ці поняття повинні відповідати завданню товару, яке може змінюватися залежно від цільової групи споживачів (читацьке призначення книги – вік, стать, рівень освіти чи професійної підготовки в певній інформаційній галузі, ступінь мотивації сприйняття тексту), а також від мети застосування використовуваної з книги інформації (функціональне призначення) – задля обміну інформацією, навчання, довідки, розваги, пізнання тощо.

Якість книги залежить не лише від виконання певних вимог щодо конкретного товару, але і поєднання цілої сукупності властивостей із різних галузей застосування, оскільки вони потребують ще й внутрішнього узгодження, а не тільки узгодження із потребами споживача. Наприклад, повнота розкриття теми в енциклопедії та важливість її ілюстративної частини призводять до збільшення обсягу книги, її маси, формату, які разом з тим не повинні погіршувати користування товаром – як для зберігання, так і для оперативного та нескладного пошуку інформації. В тому ж сенсі можуть мати вагу особливості системи викладу інформації, способу подання інформації, або ж особливості оформлення – властивості шрифтів, формати набору тексту, виділення в тексті, або ж наявність додаткових коментарів і покажчиків, супровідних елементів, які не завжди мають інформаційний (змістовий, семантичний) стосунок до тексту, а є його організаторами (апарат видання) тощо. 

Таким чином, якість книги може визначатися багатьма показниками, частина з яких належить до неформалізованих і має суб’єктивний характер (наприклад, оцінка може подаватися у вигляді рецензії фахівця, який зможе комплексно визначити всі позитивні та негативні ознаки товару). Навіть найпридатніші до формалізації оцінки довідкові видання (наприклад, словники) не можуть бути оцінені точно, оскільки для кожного з них може бути своє завдання (наприклад, перекладні можуть бути призначені для туристів – малого формату і невеликою кількістю слів, і повні академічні – із розширеними експлікаціями і максимально повною кількістю слів, хоча і широту експлікації, так і кількість слів ніхто не визначить як оптимальну в обох випадках). 

Лише частина показників, які пов’язані з виконанням вимог стандартів, технічних і санітарних умов і норм, а також вимірюванням якості продукції на підприємстві може бути оцінена достатньо чітко. У переважній більшості ці вимоги стосуються видавничо-поліграфічного виконання цього носія інформації. Причому такі стандарти і норми існують лише до певних напрямів книговидання – навчальної книги для школи і дитячої книги, а щодо інших книг, то вони досить розмиті. 

Отже, книга як продукт, що формує розвиток культури, не може стати просто товаром, який має певну ринкову ціну. Оцінка якості книжкових видань повинна базуватися на морфології читацької аудиторії й обліку особистих купівельних критеріїв, здатних індивідуалізувати книгу, та на комплексному понятті якості – від рукопису через поліграфічне відтворення і розмноження до ринку збуту.

Безумовно, книга – це товар, і затрати на її виготовлення такі ж реальні як і на виробництво іншої продукції. Книга є інтелектуальною власністю автора або видавництва, товаром, який опрацьований редактором, художником-графіком, віддрукований, поліграфічно оздоблений. Тому товарна політика щодо книжкових товарів повинна охоплювати всі стадії життєвого циклу видання: його зміст як основну споживну вартість, параметри матеріальної конструкції, якість редакційно-художньої підготовки та поліграфічного виконання, популярність автора, видавця й торгової марки, створення відповідних умов товароперевезень завдяки добре сформованим логістичним ланкам книгорозповсюдження, рекламно-інформаційну підтримку на ринку, гарантії та послуги.

До більшості книжкових товарів застосовується ще одне поняття – культура книги (видання), яке має на увазі орієнтацію при виготовленні книги на поліпшення її споживних характеристик, ергономічних властивостей задля здобуття прихильності користувача до товару, сприяння зручному і полегшеному користуванню ним. Культура видання передбачає, окрім виконання вимог щодо якості, доповнення ергономічних і споживних властивостей книги:

 – поліпшеного апарату книги (ретельно дотримані вимоги щодо інформації про видання, тобто вихідні дані, спеціальні додаткові пошукові елементи як текстового характеру, так і оздоблювального, на зразок декорування обрізу блока різними кольорами для полегшення пошуку матеріалу, чи висічення краю корінця);

– вдосконалення зовнішнього вигляду і оформлення (наприклад, спеціальні види верстки із елементами авторського дизайну, ексклюзивні шрифти, узгоджені зі стилем автора, сорти паперу, що підкреслюють шанобливість ставлення до книг, додання суперобкладинки як додаткового захисного елементу, або й спеціального футляру та ін.);

– сприяння полегшеному користуванню (прикріплення спеціальної стрічки-закладки – ляссе тощо). 

Звичайно, ознаки культури видання розповсюджуються і на інформаційні змістові якості (культура мови, стиль, коректність доказів тощо), однак у зовнішньому вигляді вони очевидніші і легше піддаються оцінці.

 

6.2. Вимоги до якості книжкових видань

Якість друкованих видань розглядають як ступінь відповідності комплексу споживних властивостей, що відповідають певним потребам і вимогам та визначають придатність до застосування (використання) і задовольняють потреби споживачів різних смаків і вподобань. Загальними показниками якості книжкових товарів, з точки зору книгознавців, є: кондиційність, релевантність, читабельність, книжковий дизайн.

Кондиційність – відповідність виготовлення книги заданим нормам або стандартам. Критерії кондиційності книги: точність розмірів складових частин книги, повнота і достовірність змісту, які оцінюються методами теорії інформації.

Релевантність – відповідність книги цільовому призначенню, категорії читачів, типу видання, тобто корисність книги. Критерієм оцінки релевантності може бути інформативність книги, а виміром – відношення корисної інформації, що міститься в книзі, до повної інформації або загальної кількості потрібних даних. Крім того, релевантність книги можна оцінювати за допомогою такого показника, як ефективність використання, яка визначається через продуктивність праці, тобто відношенням отриманого обсягу інформації з прочитаної книги до витраченого на читання часу.

Читабельність – це властивість книги, що характеризує її зміст, допомагає повністю відтворити в свідомості читача характеристики твору. Даний  показник забезпечує функціонування такої важливої системи, як «читач – книга». Існує чотири рівні читабельності книги (зрозумілість, наочність сприйняття і доступність інформації), які перебувають у тісному взаємозв'язку і можуть бути оцінені як експертними, так і розрахунковими методами.

Книжковий дизайн – сукупність художніх методів зовнішнього і внутрішнього оформлення книги, що допомагають підсилити сприйняття її змісту й емоційні впливати на психологію читача. Цей показник характеризується такими показниками як оригінальність і гармонійність текстового та графічного оформлення видання.

Номенклатура показників якості книг подана в табл. 6.1. Поліграфічне виконання видання повинно відповідати вимогам, встановленим цим стандартом до видання для тієї вікової категорії читачів, для якої воно призначене.

Таблиця 6.1

Номенклатура показників якості книг, брошур та журналів

№ п/п

Назва показника якості

Характеристика показника якості

1

2

3

1. Показники призначення

1.1.            Видавничо-поліграфічне оформлення

1.1.1

Формат видання, мм (ГОСТ 5773)

220х290; 205х260; 170х240; 130х200; 100х140 і т.д. (розміри книги)

1.1.2

Формат полоси набору, квадрати

Різний

1.1.3

Кегль, шрифти, пункти

Забезпечення зручності читання

1.1.4

Гарнітура шрифту

 

Чіткий малюнок шрифту, що визначає зручність читання та цільове призначення видання

1.1.5

 

 

Тип обкладинки, тип переплетення, оправа (ГОСТ 22240)

Надійність, естетичність та ергономічність (вид матеріалу покриття, колір, міцність тощо)

1.1.6

Спосіб скріплення (з’єднання)

Міцність скріплення блоку з обкладинкою або переплетеною кришкою

1.1.7

Ілюстрованість , %

 

У вигляді фотографій, рисунків, схем, діаграм, графіків. Надають виданню наочності та доступності

1.1.8

Вид, маса друкарського паперу площею 1м2, г

Підбирають від виду видання і способу друку (офсетний, літографський)

 

Продовження табл. 6.1

 

1

2

3

1.2. Поліграфічне виконання

1.2.1

Поєднання фарб, межа відхилень, мм

Відображає чіткість зображення ілюстрацій

1.2.2

Тонопередача однотипних кольорових ілюстрацій, бали

Відповідність градаційного змісту ілюстрацій пробному відбитку, затвердженому видавництвом

1.2.3

Передача та співвідношення кольору у різнобарвних ілюстраціях, бали

Відповідність кольорового (різнобарвного) змісту ілюстрацій пробному відбитку, затвердженому видавництвом

1.2.4

Контрастність тексту, бали

Постійна оптична щільність

1.2.4

Розміри кантів переплетеної кришки

Залежно від виду видання та переплетення

1.2.5

Прямокутність видання

Прямокутник, без викривлення

1.2.6

Межа відхилення розмірів однойменних полів у виданні, мм

Ідентичність розмірів у виданні, залежно від виду видання

2. Показники надійності

2.1

Питома сила виривання одного аркуша при безшвейному способі скріплення, Н/мм

Експлуатаційний ресурс видання при безшвейному способі скріплення (прикладене зусилля для виривання одного аркуша)

2.2

Питоме зусилля розриву блоку на з’єднанні виробів, Н/мм

Експлуатаційний ресурс виробу, скріплений зшиванням (прикладене зусилля для розривання зшитих аркушів)

2.3

Питома схема виривання блоку із переплетеної кришки, Н/мм

Експлуатаційний ресурс книжки, сплетеної зшиванням або безшовним способом

2.4

Максимально допустиме навантаження при блоковому (штабельному) стелажному (багатоярусному) зберіганні друкованих видань, m/м2

Збереженість друкованих видань в типографії, на книжкових базах і в магазинах (залежно від виду переплетення, друкарського паперу тощо)

 

 

 

Продовження табл. 6.1

1

2

3

3. Показники економічного використання сировини та матеріалів

3.1

Коефіцієнт використання площі паперу, %

Раціональне використання паперу в залежності від виду та цільового призначення виробу

4. Естетичні показники

4.1

Колорит, кольорова гама

Кількість та спектр фарб

4.2

Показник рівня виконання, бали

Відсутність дефектів, погрішностей, які псують готовий виріб

4.3

Колір, обробка та орнамент паперу і матеріалу для палітурки, бали

Естетичне сприйняття друкованої продукції

5. Показники стандартизації та уніфікації

5.1

Показник використання  стандартизованих елементів типового  оформлення друкованої  продукції

Відповідність готових виробів вимогам стандартизації та уніфікації

 

 

Показники якості книжкового видання з точки зору товарознавців умовно можна поділити на групи:

– показники, що визначають технічну якість книжкового продукту або технічні параметри;

– показники, що  визначають  інформаційну  якість  книжкового продукту;

– показники, що визначають естетичну якість книжкової продукції, або її мистецьку цінність.

Споживні  параметри  характеризують  книжкове  видання  з  точки  зору умов  її використання споживачем. Очевидно, що цілий ряд технічних параметрів  книжки  визначають  споживні  параметри.  Тому,  до  технічних параметрів відносяться параметри, які характеризують ті чи інші можливості книжкової продукції, що забезпечуються її фізичними характеристиками, до яких можна віднести:

– міцність конструкції книжки,

– вага книжкової продукції,

– стійкість основних елементів книжки по відношенню до дії  зовнішніх факторів;

– розміри книжки;

– легкість розкриття книжки;

– сервісні  засоби,  що  можуть  використовуватися  при  використанні книжкової продукції.

Оскільки вага книжки, як певний технічний параметр, не може виходити за встановлені межі, якщо книжка не представляє собою деяке спеціальне, або  ексклюзивне  видання,  то  цей  параметр  не  є критичним  і, переважно, не розглядається.

Стійкість  основних  елементів  книжки  до  дії  зовнішніх  факторів,  є  одним з основних  параметрів. Даний параметр характеризується такими показниками:

– зусилля виривання аркуша;

– зусилля розкриття книжкового блоку;

– умови зберігання книжки;

– інтенсивність використання книжки;

– період використання або час експлуатації книжки;

– характер використання книжки.

Окрему групу технічних показників, що визначають якість друкованих видань, є показники якості паперу. Його роль у виданні дуже значна. Взагалі, макет видання необхідно створювати, виходячи з того, на якому папері буде друкуватися видання. Це важливо не тільки з технологічної точки зору, а й з позиції дизайну видання в цілому. Вид  і якість паперу оцінюються за рядом параметрів.

Серед них важливими є такі:

1. Вага чи щільність паперу – дає змогу оцінити товщину  і  цупкість  паперового  аркуша. Одиниця  виміру – г/м2.

2. Ступінь білизни – показує, яку кількість падаючого світла відбиває папір. Одиниця виміру – відсоток. Цей показник впливає на  легкість  читання, оскільки контраст шрифту залежить від білості паперу. Однак необхідно враховувати, що папір з високим процентом білості (95–99%), особливо папір з покриттям, хоча і підвищує контраст букв і паперового аркуша, але спричиняє швидку втому під час читання. Папір  з однаковим ступенем білизни може мати різноманітні відтінки. Найприємніший  для  ока  папір  пастельних  відтінків, особливо кремових.

3. Структура і пористість. Цей параметр важливий при виборі технології друку, оскільки залежно від структури паперу і пористості змінюється його властивість усмоктувати саму фарбу. Так, чим  гладкішою  є  поверхня  паперу (чим  сильніше каландровано папір), тим менше він усмоктує фарби. На папері з великою пористістю можна друкувати з великою швидкістю  рідкими  фарбами, для  добре  каландрованого паперу підходять в’язкі густі фарби.

4. Наявність покриття  і його  тип. Папір  для  видання може бути з покриттям і без нього. Папір з покриттям, який називають також крейдованим, покривають особливим шаром білил, що підвищують ступінь білизни паперу  і збільшують  гладкість  поверхні. Крейдований  папір  найкраще підходить для друкування повнокольорових видань, оскільки через низьку властивість усмоктування поверхні кольори виходять яскравими і насиченими. Однак крейдований папір набагато сильніше відбиває світло, що призводить до втоми очей  і робить його малоприйнятним для друкування великих обсягів тексту.

5. Фактура. Фактура паперу – параметр суб’єктивний, що  впливає  на  його  сприйняття. Папір  може  бути  глянцевим, матовим, з тисненням, шорстким або гладким тощо. Поєднання  фактури  і  відтінку  паперу  дає  змогу  вибрати необхідний  сорт  для  створення  визначеного  художнього ефекту. Для видань, у яких мало  ілюстрацій, а основне смислове навантаження припадає на текст (тобто для літературних творів), найкраще підходить звичайний офсетний папір.

Для книг важливим показником є щільність паперу. Існує правило, згідно з яким щільність паперу в книзі має  відповідати  її формату. Визначити, чи достатню щільність  паперу  вибрано  для  певного  формату, дуже  просто. Якщо сторінка, яка взята за ріжок, не провисає і не зминається  під  власною  вагою, то  її щільність  достатня. Зазвичай це папір щільністю 70–90 г/м2. З цього правила є кілька винятків. Тонший папір (40–60 г/м2) допустимо використовувати у книгах великого обсягу, наприклад, словниках. Однак  треба  розуміти, що  читати  таку  книгу буде вже не так зручно. Товстіший папір доцільно використовувати, якщо необхідно надати виданню «солідності» або збільшити товщину книги при малому її обсязі. Зазвичай дуже  вдало  виглядають  книги  зручного «кишенькового» формату, видрукувані на 120-грамовому офсетному папері в палітурці.

Для  видання  книг, в  яких  ілюстрації  відіграють  таку роль, як і текст, наприклад, книг з комп’ютерної графіки, краще зупинитися на матовому крейдованому папері. Такий  папір  підійде  і  для  видання  альбомів  з  мистецтва. Підійде для альбомів і глянцевий крейдований папір, в усіх інших випадках його використання варто уникати. Глянцевий крейдований папір призначений здебільшого для видання рекламної  та  акцидентної продукції: плакатів, буклетів, запрошень, етикеток та інших видань, які несуть мінімальне текстове  навантаження, мета  яких – максимально  привертати увагу.

Ще  один  не  менш  важливий  критерій – прозорість. Надто  велика  прозорість – це  мінус, оскільки  відображається відбиток на зворотному боці аркуша. Також потрібно пам’ятати, що папір  для  офсетного і цифрового друку має суттєві відмінності. Найочевиднішими є такі: папір для цифрового електрографічного друку сильно нагрівається (близько 200оС), а  тому  в  його  складі  не  повинно  бути  компонентів, які  можуть  розплавитися, підгоріти, задимитися  або  виділяти  запах. Пористість  паперу, призначеного  для  цифрового  друку, спеціально  знижена, щоб найдрібніші частки тонеру лягали рівніше. У всіх фірм, що торгують папером, обов’язково є каталоги його зразків, вітчизняних і зарубіжних виробників, серед яких автор може вибрати такий, що підійде конкретному виданню.

Оскільки книжка є джерелом інформації, визначальними при оцінці якості є інформаційні параметри:

- якість розкриття теми: актуальність, новизна (самої обраної теми і фактичного матеріалу, який її розкриває), глибина і повнота, доцільність розкриття і наведення фактів, інформаційна ілюстративність, що допомагає розкрити тему;

- якість подання інформації з огляду на коло споживачів і функції тексту: жанр, мова, стиль, логіка викладу, спосіб викладу, композиція, апарат видання, шрифтові, текстові і графічні виділення, таблиці, формули.

Надійність – це важливий показник якості книги, який визначає її придатність до користування через зручне розкриття сторінок, вдалий вибір шрифтового оформлення.

Показники, що визначають естетичну якість книжкової продукції, або її мистецьку цінність. Для видань різних класифікаційних груп ці показники якості дещо різняться. Якщо видання призначене для читачів двох або більше вікових категорій, то його поліграфічне виконання повинно відповідати вимогам до видання для молодшої з зазначених вікових категорій читачів.

Окремі томи серіальних і багатотомних видань і номери журналів протягом року повинні мати однакове внутрішнє та зовнішнє оформлення.

Видання серії повинні мати постійні елементи оформлення – емблему та назву серії, які розміщують на першій боковинці палітурки (сторінці обкладинки) та на титулі. У виданні товщиною блока 10 мм і більше постійні елементи оформлення повинні бути і на корінці.

Фарбовість видання встановлюється видавцем. Кольорові зображення повинні бути насичені та зберігати всі кольори. Фарби на зображенні повинні бути суміщені.

Ілюстративність видання для дітей І групи  рекомендується не менше 75%; видання для дітей ІІ групи –  не менше 30%. При цьому ілюстрації повинні займати не менше 50% сторінки видання.

У виданні повинні бути відтворені всі елементи тексту та ілюстрацій. Зображення повинні бути чіткими, однакової контрастності як в одному примірнику видання, так і в усьому тиражі.

Естетичні  властивості формуються ще на етапі проектування та макетування книги. Для подарункових, факсимільних видань іноді естетичні показники є найвагомішими серед усіх споживних характеристик. Естетика видання визначається видом та кількістю ілюстрацій, параметрами шрифту, наявністю художніх елементів, видом та матеріалом обкладинки, наявністю суперобкладинки, видом капталу, формою корінця та ін.

Загальні вимоги до книжкових товарів. Видання повинно відповідати гігієнічним вимогам, встановленим ДСанПіН 5.5.6–084–02. Поліграфічне виконання видання повинно бути узгоджене з МОЗ України у встановленому порядку. Усі матеріали, що використовуються для виготовлення видання, повинні відповідати вимогам нормативних документів на них, мати дозвіл МОЗ України на використання для попередження їх шкідливого впливу на читачів. Гігієнічні вимоги до якості та безпеки як вітчизняних, так і імпортних матеріалів для виготовлення видання повинні бути однаковими та відповідати вимогам чинного санітарного законодавства України. Гігієнічні  вимоги спрямовані  на  забезпечення  зручності читання тексту з  метою попередження  негативного  впливу  процесу читання  на здоров'я (зір) людей. Залежно від способу друку для друкування видання повинен використовуватися офсетний, друкарський або інший папір, який забезпечує непросвічуваність тексту та ілюстрацій зі зворотного боку аркуша видання.

Текст видання повинен бути відтворений шрифтом, що відповідає вимогам санітарного законодавства України до зручності читання та зорового сприйняття залежно від вікової категорії читачів.

Формат встановлюється видавцем залежно від виду та обсягу видання.

У виданні, зшитому нитками, допускається приклеювання до корінця блока нетканого матеріалу, мікрокрепованого, мішкового або аналогічного паперу, а також обкантування блока мікрокрепованим або кабельним папером.

Блок видання товщиною 12 мм і більше у палітурці повинен мати каптал з обох боків корінця. Допускається відсутність капталу, якщо корінець блока обкантований або блок скріплений незшивним клейовим способом.

Конструкція обкладинки чи палітурки видання повинна відповідати вимогам відповідних  стандартів.

Вид оздоблення обкладинки (палітурки) – друкування, тиснення, лакування, припресування плівки – визначається видавцем. Перекіс зображення на обкладинці (палітурці) не повинен бути більше 1,5 мм.

Задрукований корінець можуть мати видання товщиною блока більше 7 мм в обкладинці та палітурці типу 6, видання товщиною блока більше 9 мм у палітурці типу 5 або типу 7.

Книжкові товари повинні відповідати вимогам хімічної безпеки і не виділяти шкідливі елементи в кількості,  що перевищує:

в модельне середовище (дистильовану воду):

– фенол – 0,05 мг/дм3;

– формальдегід – 0,1 мг/дм3;

– свинець – 90 мг/кг;

– цинк – 1,0 мг/дм3;

– миш’як – 25 мг/кг;

– хром (III) та (VI) – 60 мг/кг;

у повітряне середовище:

– фенол – 0,003 мг/м3;

– формальдегід – 0,003 мг/м3 .

Біологічна безпека книжок визначається показниками паперу та параметрами шрифтового оформлення залежно від виду видання, об’єму  тексту, віку читача. Для  основного,  додаткового та виокремленого тексту, крім заголовків, у виданні потрібно застосовувати шрифти не більше двох гарнітур або двох накреслень однієї гарнітури.

Для дитячих видань забороняється  друкувати текст на кольоровому, сірому фоні,  ділянках багатоколірних ілюстрацій оптичною густиною більше 0,3. Заборонено   друкування   видання  способом  глибокого друку.  Не дозволяється друкувати видання  для  першої  та  другої вікових  груп  (вік до 14 років) способом  високого друку з використанням форм,  які містять сплав на основі свинцю. У  виданнях  для  дітей  усіх  вікових  груп  необхідно використовувати  непрозорий  папір,  який  забезпечує непрозорість друкованих  елементів із зворотного боку сторінки не менше 90%, що попереджує пов'язані з цим можливі порушення зору. Білість паперу, залежно  від  номера,  марки  та  сорту,  повинна складати 70-88%. Поверхня паперу повинна бути гладкою, без засміченості, без глянцю.

Скріплення блоку шиттям наопашки заборонено для видань у палітурках та обкладинках з товщиною блоку більше 10 мм.

Також показником безпеки для видань для дітей є вага книжки: вага кожного підручника не  повинна  перевищувати: 

– для  I-II класів – 300 г; 

– III-IV класів – 350 г;

– V-VI класів – 450 г;

– VII-X класів – 500 г; 

– XI класів – 600 г.

Збільшення ваги підручника можливе,  але  не більше ніж на 20 %.  Зазначені обмеження не розповсюджуються  на  навчальну  літературу,  що  призначена   для  домашнього читання.

Якщо читацька аудиторія видання охоплює  дві  або  більше вікові  категорії,  видання  слід  оформляти згідно з вимогами безпеки для молодшої з указаних груп.

Основні показники безпеки книжкових видань:

– довжина   рядка   тексту,   інтерліньяж, кегль та гарнітура шрифту;

– ілюстративність   видання;

– білість або колір паперу;

– вага книжки;

– вміст шкідливих елементів, що виділяється у модельне чи повітряне середовище (визначається вмістом шкідливих речовин у друкарській фарбі та папері);

– зміст видання – як показник моральної та етичної безпеки, (особливо для дитячих видань).

Вимоги безпеки пред'являються і до електронних книжкових видань для дітей, зокрема, співвідношення яскравостей знаків і фону для позитивного зображення повинно бути не менше 1:3 і для негативного зображення (виворотки) - 3:1; для текстової та (або) знакової інформації в електронному виданні не допускається застосовувати: вузьке і (або) курсивне накреслення гарнітури шрифту; більше 4 кольорів різних довжин хвиль на одній електронній сторінці; червоний фон; рухомі рядки по горизонталі та вертикалі.

 

6.3. Критичні дефекти книжкового видання

 

Поняття браку в книжковій продукції (якщо мова іде про матеріальні, фізичні властивості товару) таке саме, як і в інших галузях виробництва і торгівлі. Поліграфічний брак – це брак, який виник внаслідок недотримання або невдалого вибору технології виробництва, що веде за собою пошкодження в процесі виробництва і швидке псування, ускладнення, або неможливість користування після виготовлення (розсипання сторінок, розклеювання).

Звичайно, будь-які пошкодження книги ще перед моментом її продажу покупцеві (бруд на сторінках, стирання, розмазування фарби, непродруковування фарби, нечіткий друк, склеєні сторінки, нерівне обрізання, перевернуті аркуші, відсутність аркушів, або їх повторення тощо) – це виробничий (поліграфічний брак). Інколи такий брак може виявлятися  вже після продажу товару, в процесі користування ним – швидке розпадання блоку, розклеювання, неправильний кут розкриття, який призводить до неможливості прочитати текст, або до розривання блоку всередині книжки тощо. Такий брак повинен виявлятися на етапах виробництва, де здійснюється контроль за якістю продукції, і не прийматися видавництвом, тобто не потрапляти до продажу. 

Складність оцінки якості полягає також і в тому, що оскільки для споживача зазвичай головними завданнями книги є збереження, передавання інформації, то інші ознаки часто відходять на другий план (якщо мова не йде про якість і кількість ілюстративного матеріалу). Тому покупці легше переносять наявність браку в поліграфічному виконанні, ніж недоліки в інформаційному плані.

Книгу з поліграфічним браком обов'язково замінюють на якісний примірник.

Примірник видання повинен бути забракований з виявленням таких його дефектів:

–         наявність брудних чи з механічним пошкодженням аркушів, які порушують зручність читання тексту чи сприйняття зображення;

–         дефекти відтворення шрифту та ілюстрацій, за яких не можливе читання тексту та сприйняття зображення: незадруковані ділянки, чорниші, розмазана фарба, багато забитих фарбою ділянок тексту чи зображення, здвоєний друк, несуміщення фарб;

–         неправильно розміщені зображення або складові частини видання, наявність дзеркального зображення тексту чи ілюстрацій;

–         наявність у блоці незадрукованих чи макулатурних аркушів;

–         некомплектність і непослідовність елементів блока;

–         наявність розколеного вздовж корінця блока, випадання елементів блока;

–         затікання клею на краї блока, що спричиняє склеювання сторінок, і пошкодження їх під час розкривання;

–         дефекти приклеювання форзаца, що спричиняють його пошкодження під час розкривання;

–         грубі дефекти друкування чи тиснення на палітурці або обкладинці (пропущені елементи тексту, зображення, осипання фольги, наявність бруду та змазаного зображення);

–         дефекти палітурки (обкладинки): наявність пузирів, зморшок, жолоблення, складок, механічних пошкоджень, канту меншого 1 мм;

–         дефекти лакування чи припресування плівки: нерівний плямистий шар лаку, зморшки, складки, відшарування чи механічне пошкодження плівки;

–         неправильна форма корінця блока, яка спричиняє деформацію видання;

–         погане відкривання видання, надриви на сторінках блока.  

Дефекти, що виникають унаслідок неправильного пакуван­ня в торговельній мережі (деформовані, зім'яті чи по­рвані обкладинки) або неналежного перевезення книг (сліди забруднень, підмокання, порушення цілості поверхні обклади­нок або палітурок), належать до торговельних дефектів.

 

6.4. Методи контролю якості книжкових видань

 

Контроль якості книг у книготорговельній мережі переважно здійснюється візуально. За загальними органолептичними показниками визначають:

–         стан упакування партії та її маркування;

–         зовнішній вигляд екземплярів (наявність забруднень, вм’ятин, деформацій, розривів, подряпин обкладинки, чіткість назви тощо);

–         правильність форми (квадратна, прямокутна і ін.);

–         масу та розмір (межа відхилень);

–         відповідність та якість переплетення (зшивання, склеювання та ін.)

–         відсутність вклеєних сторінок;

–         якість титульної сторінки та наявність необхідних реквізитів;

–         чіткість надрукованого тексту і його хороша читабельність;

–         чіткість і правильність виконання малюнків, графічного матеріалу тощо;

–         наявність дефектів згідно з  нормативними документами та ін.

Друковані видання перевіряють органолептичними та лабораторними (фізико-хімічними та фізико-механічними) методами досліджень (рис. 6.2).

 

Рис. 6.2. Основні методи оцінки якості друкованих видань

 

Лабораторний метод оцінки якості книжкових товарів передбачає використання вимірювальних, зважувальних, розтягувальних та інших пристроїв досліджень та хімічних препаратів і реагентів, які визначають якість товару.

Приймання книжкових товарів у магазині проводиться партіями. Партією вважається будь-яка кількість примірників видання одного найменування, оформлена одним супровідним документом, що засвідчує кількість і якість.

 Для приймального контролю партії видання на відповідність вимогам щодо конструкції та зовнішнього вигляду книги відбирають один примірник з партії. Партію бракують і приймання припиняють при порушенні хоча б однієї з вимог у контрольованому екземплярі.

Для приймального контролю партії видання на відповідність вимогам щодо шрифтів, довжини рядка, відстані між словами ілюстративності (для дитячих книжок) відбирають один примірник з партії і перевіряють десять характерних сторінок. Партію бракують і приймання припиняють, якщо порушення хоча б однієї з вимог повторюється на чотирьох сторінках з десяти контрольованих.

Для приймального контролю партії видання на відповідність вимог щодо формату видання та виявлення критичних дефектів проводять вибірку з партії методом випадкового відбору по ГОСТ 18321. Обсяг вибірки залежно від партії, приймальні та бракувальні числа по ГОСТ 18242 повинні відповідати вимогам табл. 6.2

 

Таблиця 6.2

Відбір зразків для оцінки якості книжкових видань

№ з/п

Партія видавництва, екземпляр

Об’єм вибірки, екземпляр

Приймальне число

АС

Бракувальне число RE

1

01–500                         

50

2

3

2

501–1200                       

80

3

4

3

1201–3200                     

125

5

6

4

3201–10000                    

200

7

8

5

10001–35000                   

315

10

11

6

35001–150000                  

500

14

15

7

150001–...            

800

21

22

 

Партію виробів приймають, якщо у вибірці число бракованих екземплярів менше або рівне приймальному числу АС.

Партію виробів бракують, якщо у вибірці число бракованих екземплярів рівне або більше бракувальному числу RE.

Формат видання та відхилення від нього, розміри полів та відхилення від них, неспівпадання меж сторінок без полів контролюють вимірювальною лінійкою за ГОСТ 427 з ціною поділки 1 мм.

Довжину рядків, відстань між шпальтами, відстань від ілюстрації до текстівки контролюють рядкоміром, кегель шрифту – рядкоміром або мікроскопом типу МПБ–3.

Наявність у виданні ілюстрацій, відтворення всіх елементів тексту та ілюстрацій, чіткість, контрастність, насиченість зображення, збереження всіх кольорів на ілюстраціях перевіряють візуально.

Спосіб друку та вид паперу перевіряють на їх відповідність вихідним відомостям видання.

Товщину примірника видання в обкладинці вимірюють лінійкою за ГОСТ 427 з точністю до 1 мм.

Суміщення контролюють мікроскопом типу МПБ–3.

Оптичну густину фону та зображення вимірюють денситометром відбивання за фільтром видності на п’яти найтемніших ділянках контрольованої сторінки.

Відстань між колонками вимірюють на кожній з десяти контрольованих сторінок. Результат вважають негативним, якщо чотири з десяти значень менше встановленого.

Вид паперу визначають за інформацією у вихідних відомостях примірника видання.

Спосіб та якість скріплення видання, наявність капталу, тип палітурки чи обкладинки та її якість перевіряють візуально.

Наявність критичних дефектів, з виявленням яких примірник видання повинен бути забракований, перевіряють візуально.

 

Питання для самопідготовки

 

1.            В чому полягають особливості визначення поняття «якість книг» та «культура видання»?

2.            Які показники соціальних властивостей книжкових видань є визначальними для художньої літератури?

3.            На які групи поділяються показники якості книжкових видань?

4.            Які показники якості паперу мають найбільший вплив на формування якості книги вцілому?

5.            Які фактори впливають на збереження якості книги при використанні?

6.            Які параметри якості визначають інформаційну цінність книжкового видання?

7.            На які групи поділяються методи оцінки якості книжкових видань?

8.            Чи  відрізняються вимоги до книг залежно від їх призначення?

9.            Показником якої групи властивостей є ілюстративність для дитячих видань?

10.       Назвіть основні критичні дефекти книжкових товарів.