ЛЕКЦІЯ 7.

Організація торгівлі книгами.

 

7.1. Об’єкти роздрібної торгівлі книгами

7.2. Торговельно-технологічні процеси у книжкових магазинах

Ключові слова: торгівля, магазин-книгарня, форми продажу, торговельні процеси, торговельне обладнання, зберігання та приймання товару

Об’єкти роздрібної торгівлі книгами

Організація торгівлі книгами являє собою сукупність упорядкованих і взаємодіючих організаційних елементів (торгівельних підприємств, організацій, підсистем), що створюють цілісну систему, а також комплекс цілеспрямованих організаційних дій, що забезпечують функціонування торгівлі книжковими товарами.

Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 902–р від 25.06.2008 року «Про вимоги щодо функціонування об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією», в якому встановлено вимоги щодо функціонування об’єктів роздрібної торгівлі книжковою продукцією (табл. 6.1). Дане розпорядження прийняте Кабінет Міністрів України прийняв дане з метою відновлення торговельної мережі з продажу  книжок.

Торгівля друкованою продукцією в Україні здійснюється: юридичними особами; фізичними особами; державними, структурними підприємствами торгівлі.

Зберігання і реалізацію друкованої продукції організовують та проводять через:

–      магазин – це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізує друковану продукцію і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання (використання). Магазин займає окрему споруду або приміщення, для нього характерна наявність торговельного залу, підсобних і допоміжних приміщень;

–      об’єкти дрібнороздрібної торгівлі – павільйони, кіоски, ларьки, лотки;

–      ринок – це підприємство сфери торгівлі, яке виконує функції надання послуг із забезпечення умов для здійснення купівлі–продажу продовольчих і непродовольчих товарів, в т.ч. книг, за вільними цінами;

 

Таблиця 7.1

Вимоги щодо функціонування об’єктів роздрібної торгівлі

 книжковою продукцією

Адміністративно-територіальна одиниця

Мінімальна кількість об’єктів роздрібної торгівлі

Площа приміщення, м2

1

Село із загальною чисельністю жителів:

 

 

до 5 тис.

Книжковий кіоск

–»–

від 5 тис. до 10 тис.

Книжковий прилавок

Від 20

2

Місто із загальною чисельністю жителів 20 тис.

Книжковий магазин

Від 100

3

Місто (без районного поділу) на кожні 20 тис. жителів

–»–

–»–

4

Район міста на кожні 20 тис. жителів

–»–

Від 50

 

–     гуртова (оптова) база – майновий комплекс, технологічно оснащений для забезпечення комерційних, торгівельно-оперативних та торгово-технологічних процесів. Торгівельно-оперативні та торгівельно-технологічні процеси з друкованою продукцією проходять на спеціалізованих книжкових базах і в структурі інших видів гуртових баз;

–     гуртово-роздрібне підприємство – займає окрему споруду, до якої входять торгівельні, складські та допоміжні приміщення. Таке підприємство багатофункціональне. Воно здійснює гуртову і роздрібну торгівлю товарами, в тому числі книгами. Характерним представником такого підприємства є магазин-склад тощо.

Крім вищенаведених торгівельних підприємств, організацією торгівлі друкованою продукцією займаються: дистриб’ютори; торгівельні агенти; інші комерційні посередники та самостійні підприємці.

Книжковий магазин – основний вид підприємств роздрібної книжкової торгівлі, який відповідно до чинного законодавства веде культурну діяльність з розповсюдження книг та іншої видавничої продукції шляхом її роздрібного продажу населенню та юридичним особам.

Крім друкованої видавничої продукції книгарня поширює видання на технічних носіях інформації (аудіо-відеокасети, СD, DVD та інші мультимедіа видання), шкільно-письмові, канцелярські та інші товари культурно-побутового призначення. Неперіодичні видання, у тому числі на технічних носіях інформації, а також періодичні видання, шкільно-письмові та канцелярські товари повинні становити в загальному обсязі товарообігу книгарні не менше 70%, або торгова площа, на якій продаються ці видання, повинна становити не менше 70 % загальної торговельної площі підприємства.

Книжковий магазин може бути або незалежним книготорговельним підприємством, яке є юридичною особою, або входити до складу виробничого об'єднання поряд з іншими магазинами та іншими виробничими підрозділами і функціонувати на внутрішньому госпрозрахунку відповідно до статуту цього об'єднання. Книжковий магазин може бути як об'єктом державної (муніципальної), колективної, приватної власності, так і об'єктом власності споживчого кооперативу, громадської чи релігійної організації.

Основними завданнями книжкового магазину є продаж видавничої продукції індивідуальним покупцям за готівку, організація культурного обслуговування населення книгою, пропаганда книг і читання. Книжковий магазин також може продавати книги та інші товари школам, бібліотекам, підприємствам як за готівку, так і за безготівковим розрахунком.

Основними форма торговельного обслуговування населення щодо продажу книг є:

–         продаж книг та інших товарів в стаціонарному приміщенні;

–         продаж книг та інших товарів у кіосках, на лотках, за допомогою книгоноші, громадських розповсюджувачів;

–         організація книжкових базарів, тематичних виставок-продажів, обслуговування різних заходів;

–         комплектування книжкових фондів бібліотек;

–         організація книжкових клубів і продаж книг відповідно до умов їх роботи;

–         посилкова торгівля;

–         скуповування і продаж антикварних та букіністичних товарів;

–         продаж неперіодичних видань через Інтернет.

Як правило, книжковий магазин має торговий зал, де здійснюється реалізація продукції (і внутрішня реклама магазину), а також складські приміщення для приймання та зберігання книготорговельного асортименту.

Особлива ознака книгарні – постійна присутність на ринку, постійна готовність задовольняти запити покупців. Зараз діє чимало різних «книжкових ярмарків», «розпродажів», «клубів» та ін. Часто ці заходи розгортаються у відокремлених приміщеннях, на великих площах, під відповідними вивісками. Однак вони, як правило, мають статус тимчасових заходів, а магазин повинен працювати постійно, у конкретному місці, за певним графіком, який повинен влаштовувати більшість покупців.

Торгова точка повинна мати деякі зовнішні ознаки книгарні: вивіску, книжкову вітрину та ін. Великі відділи книг, розташовані в торгових центрах, теж можна вважати книжковими магазинами, так як потенційний покупець знає, що в даному місці здійснюється в тому числі і книжкова торгівля. Окреме приміщення у великій бібліотеці, віддане під торгівлю книгами, теж може вважатися книгарнею, так як і в цьому місці клієнт заздалегідь поінформований про наявність книг, у тому числі продаваних.

Приміщення магазину має бути відокремленим, з окремим входом. Книжкова торгівля, розгорнута в «куточку», у фойє установи, на «вигородці», не може вважатися магазинною. Нарешті, в магазині здійснюється, в першу чергу, торгівля (головним чином роздрібна), а не тільки прийом замовлень і не виставкова діяльність без продажу і т. д.

Окремі дослідники книжкового ринку наводять таку класифікацію книготорговельних організацій:

1) великі книжкові магазини («гіганти») – ці магазини діють на ринку протягом декількох десятків років і стійко сприймаються споживачами як основні джерела придбання книг. Вони забезпечують великий обсяг товарообігу і мають великі торгові площі в зручних і звичних для покупця місцях. За оцінками Книжкової палати, ця група забезпечує більше половини (54,8%) загальноміського товарообігу стаціонарної роздрібної книготоргівлі у великих містах;

2) книжкові магазини книготорговельних мереж;

3) самостійно діючі («незалежні») книжкові магазини – це  найчисленніша група роздрібних книготорговельних підприємств. Вони реалізують основну соціальну функцію книжкової торгівлі, забезпечують доступ покупців до досить широкого асортименту книжкової продукції, в зручному для покупців місці та у зручний для них час;

4) магазини видавництв – за останні роки багато видавництв відкривають власні книжкові магазини. Як правило, в цих магазинах представляється досить вузький асортимент «своїх» книг видавництва і «чужих» видань схожої тематики, придбаних у інших видавництв (шляхом обміну або звичайної купівлі-продажу). Серед магазинів видавництв висока частка магазинів гуманітарної («інтелектуальної») книги. Такі магазини, як правило, спеціалізуються на певній тематиці, і орієнтуються на вузьке коло читачів.

5. Магазини релігійної книги – це нечисленна група магазинів, розташованих зазвичай при діючих храмах або поблизу від них. У таких магазинах пропонується, як правило, не дуже широкий асортимент видань релігійної тематики, випущених редакційно-видавничими відділами монастирів, храмів, церковних установ або кількома спеціалізованими видавництвами.

6. Магазини шкільно-письмового приладдя, в яких представлено досить широкий асортимент підручників і навчально-методичної літератури. Ця група роздрібних торговельних підприємств також нечисленна. Ці підприємства не є в повному розумінні слова книгарнями, але забезпечують населенню доступ до книг і в цілому відповідають критеріям, перерахованим вище.

7. Книжкові інтернет-магазини – все більше число великих книготорговців сьогодні займається книжковою інтернет-торгівлею, поряд із звичайною роздрібною. Книга є одним з найзручніших товарів для торгівлі в Інтернеті. Кількість магазинів, що торгують в мережі книгами, дуже значна. Інтернет виступає тим збутових каналом, який може вирішити проблему доставки книг покупцям набагато швидше, ніж звичайні магазини. З іншого боку, настільки привабливий інструмент вже зараз цікавить тих гравців книжкового ринку, які працюють тільки в офлайні. Можна сказати, що книжковий ринок встав перед проблемою затоварення і продукції зараз випускається більше, ніж можна продати. Тому багато роздрібних торговців звертаються до ідеї розвитку всіх можливих каналів продажу. Покупці цінують можливість «зайти» в електронний книжковий  магазин у найзручніший для них час, зручну систему замовлення та доставки. Нещодавно з'явилася функція «гортання» вподобаного видання. Експерти оцінюють частку продажів через Інтернет в 2–4% від загального обороту книжкової торгівлі. Частка книжкових інтернет-магазинів у загальній кількості торгових точок – близько 3%. Однак учасники ринку пророкують цьому сегменту книжкової торгівлі зростання до 10,0% обсягу книжкових продажів до 2015 р.

Насьогодні товарознавці та менеджери книжкової торгівлі розглядають такі основні напрямки покращення книжкової торгівлі.

По-перше, це взаємини зі ЗМІ, які поділяються на такі категорії:

–         розміщення інформації в пресі, головним чином, в галузевих виданнях;

–         організація виступів на радіо;

–         участь у спеціалізованих програмах на телебаченні.

По-друге, це організація PR-діяльності в мережі Інтернет, яка включає в себе:

–         організацію масової комунікації в мережі;

–         взаємовідносини зі ЗМІ через Інтернет;

–         взаємодія з цільовими групами;

–         створення Web сайту компанії;

–         організація книжкової торгівлі в Інтернеті.

По-третє, це організація і проведення заходів ситуаційного характеру, покликаних привернути увагу громадськості до фірми, її діяльності та продукції:

–         проведення презентацій компанії, які поділяються на заходи «закритого» і «відкритого» типу;

–         проведення зустрічей з відомими людьми, авторами, автографічні сесії;

–         організація унікальних заходів, властивих тільки конкретному книготорговельному підприємству (всілякі свята, естафети, марафони, фестивалі і т. д.);

–         організація днів відкритих дверей;

–         участь організації в різних виставках і ярмарках;

–         участь організації у конкурсах.

З метою покращення книготоргівлі також здійснюється постійна  підготовка персоналу книгарні; застосовуються новітні PR-технологій:

–         суміщення книгарні із закладами для проведення дозвілля (кав'ярнею, ігровою кімнатою для дітей, сценою, залом для виступів, кінотеатром та ін.);

–         організація клубів за різноманітним інтересам, з метою зацікавити і залучити різні групи цільових аудиторій;

–         надання всіляких знижок, проведення дисконтних акцій;

–         здійснення стратегії social branding, заснованої на благодійну діяльність та соціальної відповідальності компанії.

 

7.2. Торговельно-технологічні процеси в книжковому магазині

Книга є специфічним товаром, тому і торгівля нею, торговельно-технологічні процеси продажу мають свої особливості. Важливе значення у торгівлі книжковою продукцією мають:

–         ділові якості спеціалістів (продавців, менеджерів, директора, товарознавця тощо);

–         професійна культура бізнесової діяльності;

–         сучасні форми продажу друкованої продукції;

–         чітко і вірно організована рекламна компанія;

–         організація торгово-технологічного процесу в магазині (приймання, зберігання, викладка, пропозиція і реалізація товарів);

–         формування асортименту продукції та управління ним у магазині (корегування асортименту попиту споживачів, договірні поставки продукції від постачальників тощо);

–         технологічне планування і облаштування магазину (розміщення торгівельних приміщень, облаштування торговим обладнанням – немеханічним, РРО, допоміжним обладнанням, інструментами тощо).

Найоптимальніше торгове обладнання для зберігання  та демонстрації друкованої продукції, яке застосовується у книжковому магазині:

–         стелаж – пристрій для зберігання предметів і штучних матеріалів, що складається з полиць (настилів), закріплених у кілька ярусів на стійках каркасів. Залежно від призначення стелажі поділяються на універсальні і спеціальні;

–         гірки – найбільш розповсюджений тип обладнання. За розташуванням поділяються на пристінні, острівці та привітринні, а за товарним профілем – на універсальні та спеціалізовані. Один з основних видів немеханічного обладнання торгових залів магазинів для розміщення виставкового, робочого й резервного запасів товарів поряд з корпусними виробами торгового обладнання, автономного обладнання.

Застосовують в торговому залі й інші види немеханічного обладнання: прилавки, столи, вітрини, стенди та ін.

Традиційний продаж книжкової продукції – відпуск товарів безпосередньо продавцями покупцям.

Сучасні форми продажу книг, які застосовуються у книжковому магазині наведено у табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Характеристика форм продажу книжкових товарів в магазині

Форма продажу

Характерні особливості

Самообслуговування

Книжкові  товари відкрито розміщені на обладнанні, покупець самостійно здійснює огляд та доставку товарів до вузла розрахунку

Продаж то­варів з від­критою

викладкою

Товари відкрито розміщені на обладнанні, покупець самостійно оглядає і відбирає необхідні товари, продавець упаковує та видає товари покупцю

Продаж то­варів за зразками

 

У торговельному залі викладено зразки товарів із цінниками, на яких дається коротка характеристика товару. Покупець самостійно або за допомогою продавця-консультанта ознайомлюється зі зразками і вибирає необхідний товар, аналогічний вибраному зразку, після оплати  видають покупцю через стіл видачі покупок

 

Продаж то­варів за по­передніми замовлен­нями

Покупець здійснює попереднє замовлення товарів безпосередньо на об'єктах торгівлі або через торговельного агента, або за телефоном або з допомогою персонального комп'ютера чи інших технічних засобів зв'язку й одержує товари в обумовленому місці та в зазначений час

 

 

В книжковому магазині діє такий порядок приймання друкованих видань:

1)      перевірка супровідних документів (накладних, рахунків-фактур, сертифікатів відповідності тощо);

2)      приймання продукції за кількістю (кількість пакувальних одиниць, кількість екземплярів звіряється з даними наведеними у супровідних документах);

3)      перевірка стану упакування та маркування (цілісність, чистота упаковки, повне і чітке маркування);

4)      відповідність найменувань книг, зазначеним у супровідних документах;

5)      приймання за якістю друкованих видань (зовнішній вигляд, формат видання, розміри (правильність форми), ілюстративність, контрастність тексту, відповідність призначенню, естетичні показники, експлуатаційний ресурс, правильність і міцність зшивання тощо);

6)      наявність допустимих та недопустимих дефектів.

У разі виявлення допустимих дефектів, які не псують товарний вигляд книги і не впливають  на експлуатацію видання (читання, замальовування, писання в посібниках) їх реалізують без обмежень. Власник може дещо знизити ціну на такі примірники.

У разі виявлення недопустимих дефектів складається акт, що фіксує дані дефекти, про цей випадок повідомляється виробник (постачальник) і така продукція повертається виробнику (постачальнику) для можливої заміни.

Книжкові товари зберігають у сухих, провітрених, чистих приміщеннях на стелажах, столах, піддонах. Стелажі, столи та піддони повинні бути встановлені на відстані не менше 1 метра від теплонагрівальних приладів. На книги не повинно потрапляти пряме сонячне проміння. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 80%. Температура повітря повинна становити від 5 до 35о С. Не допускається зберігання книжок насипом.

Раціональна організація зберігання товарів передбачає:

–         створення режиму зберігання, основаного на обліку фізико-хімічних властивостей та особливостей кожного товару, в тому числі друкованої продукції;

–         розробку схем розміщення окремих товарів;

–         визначення способів укладання товарів;

–         забезпечення контролю їх якості.

Вимоги до організації процесу зберігання друкованої продукції наведені на рис. 6.5.

 Завдання організації зберігання товарів у магазині – це доведення до споживачів усіх товарів, що надійшли до магазину, без зниження якості, з найменшими товарними втратами.

Особливості зберігання книжкових товарів у магазині це:

–         нетривалий період зберігання;

–         на невеликих площах зберігається велика кількість;

–         можлива наявність товарів одного найменування з різними цінами (від різних виробників);

–         у торговому залі зберігається значна кількість товарів;

–         товарні запаси швидко оновлюються.

 

На рис. 7.1 наведені заходи щодо забезпечення зберігання книжкових видань у магазині.

Рис . 7.1.  Заходи щодо забезпечення зберігання книжкових видань у магазині

 

Якість друкованих видань прямо залежить від чіткої організації процесу зберігання друкованих видань в магазині.

 

Питання для самопідготовки

1.     Які основні класифікаційні ознаки закладів торгівлі книгами?

2.     Які форми продажу книг використовують у книгарнях?

3.     Які оптимальні умови зберіганні книжкових товарів у торговельному залі та на складах?

4.     Які методи покращення книготоргівлі є найефективнішими?

5.     Особливості торговельних процесів у книгарнях.