5. Вимірювання
параметрів Електричних кіл
Вимірювання
постійного струму і напруги
Вибір
методів і засобів вимірювань залежить від частоти, амплітуди і форми кривої
сигналу, потужності що споживається ЗВ, необхідної точності.
Найпростіший
метод – пряме вимірювання струму інапруги
електромеханічними приладами.
Для
вимірювань постійних струмів і напруг найчастіше
використовуються МЕ прилади. (висока чутливість, точність, широкий діапазон).
Прилади з вмонтованими внутрішніми шунтами і резисторами дають змогу вимірювати
струм 10-8…50А (амперметри і міліамперметри) і напругу 10-5…1000В
(стрілочних мілівольтметрів або гальванометрів.).
Електродинамічні
феродинамічні і електромагнітні прилади мають вужчий діапазон (1мА…10А 1..600В)
вимірювання і споживають більшу потужність.
Електростатичні
вольтметри – практично не споживають потужності (Rвх=1014
Ом), тому використовуються в малопотужних колах
та при вимірюванні напруг до 300кВ.
Для
визначення малих постійних струмів використовують зеркальні
гальванометри і МЕ мікроамперметри.
Розширення меж вимірювання приладів по
струму і напрузі.
Шунт є простим вимірювальним перетворювачем струму в напругу. Він є
чотири клемним резистором. Два вхідні затискачі, до яких підводиться струм I,
називаються струмовими, а два вихідних затискачі, з яких знімається напруга U,
називаються потенціальними. До потенціальних затискачів приєднують
вимірювальний механізм приладу (мілівольтметр проградуйований в амперах
Вмикання вимірювального приладу з шунтом
Шунт
характеризується номінальним значенням вхідного струму Iном
і номінальним значенням вихідної напруги Uном. Їх
відношення визначає номінальний опір шунта Rш=Uном/Iном. Серійні шунти
випускаються для струмів не більше 5000 А. Для вимірюввання
струмів понад 5000 А допустиме паралельне з'єднання шунтів.
Cxeми aмпepмeтpів: a) з багатограничним
шyнтoм, б) з
кількома однограничними шyнтaми
Опір
шунта Rш вибирають таким, щоб більша частина
вимірюваного струму I протікала по шунту, а інша Iвим
не перевищувала допустимого для обмотки ВМ значення. Відношення струмів I/Iвим=n називають коефіцієнтом шунтування. Для зручності n
вибирається цілим числом (n=2; 5; 10 і так далі). Шунти зазвичай виготовляють з
манганіну – сплаву з малим температурним коефіцієнтом опору. Опір шунта:
Rш=Rвим/(n–1),
де Rвим– опір рамки вимірювального механізму.
При
підключенні шунта похибка ВМ значно зростає. Це пояснюється тим, що при зміні
температури і незмінному вимірюваному струмі опір зміниться на ΔRвим, опір шунта з манганіну залишається тим самим, в
результаті струм Iвим, що проходить через
вимірювальний механізм, зміниться і в показах з'явиться похибка. Для її
зменшення користуються різними способами температурної компенсації: наприклад,
в ланцюг рамки включають терморезистори з негативним
температурним кoэффіцієнтом опору.
При
вимірюванні великої напруги струм слід обмежувати додатковим peзucтopoм, що включається
послідовно до вимірювальному механізму.
Додаткові
резистори є вимірювальними перетворювачами напруги в струм, а на значення
струму безпосередньо реагують вимірювальні механізми стрілочних вольтметрів
всіх систем, за винятком електростатичної і електронної. Додаткові резистори
служать для розширення меж вимірювання по напрузі вольтметрів різних систем і
інших приладів, що мають паралельні ланцюги. Сюди відносяться, ватметри,
лічильники енергії, фазометри і так далі
Cxeми з'єднання вимірювального механізму з
додатковим резистором
Якщо
межу виміру напруги вимірювального механізму необхідно розширити в m раз, тобто
U=mUвим, то опір додаткового резистора:
Rд= Rвим(m–1)
Boльтмeтp з
додатковим опором малочутливий до зміни навколишньої температури. Оскільки
зазвичай Rвим<Rд, то
зміни Rвим від температури незначні. Taким образом, додаткові опори не лише розширюють межу
вимірювання напруги, але і зменшують додаткову температурну похибку вольтметра.
Для
вимірювань дуже великих струмів, а також при вимірюваннях в колах високої
напруги для захисту персоналу, разом з МЕ ВМ використовують ВТС пост струму.
Застосування
шунтів ірезисторів веде до збільшення споживання
приладом потужності, зниженню точності і чутливості.
Вимірювальні трансформатори поділяються на
трансформатори струму і напруги і призначаються відповідно для перетворення
великих змінних струмів і напруг у відносно малі
струми і напруги. Завдяки трансформаторам можна застосовувати прилади з
невеликими стандартними номінальними значеннями струму і напруги (наприклад, 5
А н 100 В) у високовольтних ланцюгах, по яких можуть протікати великі струми.
Вимірювальні
трансформатори складаються з двох ізольованих один від одного обмоток,
поміщених на магнітопроводі: первинної з числом витків ω1 і вторинною з
числом витків ω2 (мал. а, б).
При
вимірюванні у високовольтних ланцюгах трансформатори забезпечують безпеку
обслуговування приладів, приєднаних до вторинних обмоток за рахунок електричної
ізоляції (гальванічного розділення) первинної і вторинної обмоток
трансформаторів і заземлення металевого корпусу і вторинної обмотки.
Вторинний
номінальний струм I2нoм може бути 1; 2; 2,5; 5А при значеннях I1нoм в межах від
0,8 до 40 000 А.
У
трансформаторах напруги первинна напруга U1 більша вторинної U2, тому у них
ω1> ω2. Вторинна номінальна напруга U2нom в стаціонарних
трансформаторів складає 100 і 100 B при первинній
номінальній напрузі U1ном до 750
B .
За
схемами включення у вимірюваний ланцюг і умовою роботи трансформатори струму і
напруги відрізняються один від одного. Первинна обмотка трансформаторів
струму, виводи якої позначаються буквами Л1 Л2 (лінія), включається у
вимірюваний ланцюг послідовно (рнс. 3.6).
Схеми включення вимірювальних
трансформаторів.
а — трансформатора струму; б —
трансформатора напруги.
До
вторинної обмотки, виводи якої позначаються буквами В1, В2 (вимірювання),
послідовно підключають амперметри, послідовні обмотки ватметрів, лічильників і
інших приладів. Первинна обмотка трансформатора напруги, виводи якої
позначаються буквами А, X (почало — кінець), вмикається у вимірюваний ланцюг
паралельно, а до виводів вторинної обмотки, що позначається відповідно буквами
а, х, підключають паралельно вольтметри, паралельні ланцюги ватметрів,
лічильників і інших приладів.
За
показами приладів, включених у вторинні обмотки, можна визначити значення
вимірюваних величин. Для цього їх покази треба помножити на дійсні коефіцієнти трансформаціїї Ki і Кu.
Для
трансформатора струму Ki=I1/I2. Для трансформатора
напруги Ku = U1/U2.
Дійсні
коефіцієнти трансформації зазвичай невідомі, оскільки вони залежать від режиму
роботи трансформатора, тому покази приладу множть не
на дійсні, а на номінальні коефіцієнти трансформації. Вони вказані на щитку
трансформатора у вигляді дробів, чисельник -
номінальне значення первинної, а знаменник — вторинної величини. Для
трансформаторів струму KIном, для трансформаторів
напруги — Кuном.