ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
ВИВЧЕННЯ
АСОРТИМЕНТУ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ МАСЛА ВЕРШКОВОГО
Мета: вивчити асортимент масла вершкового;
опрацювати методики дослідження його органолептичних та фізико-хімічних
показників якості; дослідити якість лабораторного зразка масла.
ХІД
РОБОТИ
Завдання 1. Вивчити класифікацію масла
коров’ячого.
Завдання виконати,
використовуючи рекомендовані літературні джерела.
Завдання 2. Визначити якість
лабораторного зразка вершкового масла з органолептичними показниками.
Опис зразка для дослідження
_________________________________________
__________________________________________________________________
Органолептичні показники
якості вершкового масла повинні
відповідати вимогам ДСТУ4399:2005. В ході органолептичної оцінки визначають
зовнішній вигляд, консистенцію,
колір, смак і запах.
Зовнішній вигляд. Під час
огляду пакування відмічають забруднення, наявність плісняви,
правильність та чіткість маркування.
Консистенція. Для
визначення цього показника пильно роздивляються поверхню
продукту. Консистенція
повинна бути щільною,
на зрізі – слабко блискучою
та сухою на вигляд. Припустима наявність поодиноких
краплинок прозорої рідини
(«сльози»). У розтопленому вигляді масло
повинно бути прозорим, без
осаду. Наявність каламутної «сльози» на
поверхні розрізу масла свідчить
про неякісну його
обробку.
Пластичність масла оцінюють за температури 18° С, зрізуючи
його з поверхні бруска тонкими скибочками
шпателем. Масло належної консистенції при цьому не повинно
розпадатись на шматочки
та має легко
розмазуватися.
Смак і аромат визначають
розжовуванням невеликого шматочка
масла. Температура масла
при цьому повинна
бути 8…12° С. Під час визначення смаку враховують характерні для даного
виду масла смак
та аромат, ступінь
чистоти, виразність, а також наявність сторонніх присмаків та
відтінків аромату.
Показником свіжості та
високих смакових переваг є виразний аромат.
У випадку відсутності
аромату, приступають до визначення присмаків, що притаманні
несвіжому маслу. Перевіряють наявність осаленого,
нечистого, затхлого відтінків,
а також легкої згірклості, яка характеризується відчуттям
подразнення у горлі. У разі
підозр щодо наявності у складі продукту немолочного жиру, масло підігрівають до температури 60° С, тоді
стає сторонні запахи стають більш
відчутними.
Колір масла визначають при денному
світлі. Він повинен бути однорідним за
всією масою масла. У разі наявності неоднорідності
кольору дослідженню піддають весь брусок (або моноліт), який розрізують
упоперек. Неоднорідний колір масла на розрізі буде більш ясно вираженим.
Товарний сорт масла
визначається за 100-баловою системою, в якій окремим органолептичним показникам
відведено наступну кількість балів:
Таблиця. Кількість балів за
органолептичними показниками
|
Смак та запах |
50 |
|
Консистенція та зовнішній вигляд |
25 |
|
Колір |
15 |
|
Стан паковання та
марковання |
10 |
|
Разом |
100 |
Балову оцінку проводять з урахуванням зниження
кількості балів за ті чи інші відхилення,
відповідно до таблиці балової оцінки масла, яку наведено в чинному ДСТУ4399:2005. Залежно
від підсумкової кількості балів з урахуванням балів за смак та запах, масло
відносять до одного з товарних сортів, наведених у таблиці:
Таблиця. Балова оцінка
якості вершкового масла
|
Масло |
Балова оцінка |
|
|
загальна |
за смаком та запахом, не менше |
|
|
Вищий сорт |
88-100 |
41 бал включно |
|
Перший сорт |
80-87 |
37 балів включно |
Завдання 3. Визначення масової частки вологи в маслі без наповнювача.
Прилади, посуд і
реактиви: технічні ваги, нагрівальний
прилад, алюмінієва склянка, металеві щипці, дзеркало (годинникове скло).
Методика визначення. До
сухої алюмінієвої склянки відважують 5 або 10 г вершкового масла з похибкою не
більше 0,01 г. За допомогою металевих
щипців, алюмінієву склянку обережно, особливо
спочатку, нагрівають, підтримуючи
спокійне та рівномірне кипіння й
не припускаючи інтенсивного
спінювання й розбризкування. Нагрівання продовжують до
припинення запотівання холодного дзеркала або годинникового скла, що тримають
над склянкою. Ознакою кінця періоду
випаровування вологи буде зупинення піноутворення та
потріскування й поява
легкого побуріння. Після
висушування склянку
охолоджують на чистому,
гладкому металевому листі
та зважують. Масову частку вологи (W)
розраховують за формулою:
W = ((m – m1)х100) / m0 ,
де m – маса алюмінієвої склянки з
наважкою продукту до нагрівання, г; m1 – маса склянки
з наважкою продукту після видалення вологи, г; m0 – наважка продукту, г.
Завдання 4. Визначення
термостійкості масла вершкового. Прилади, посуд і
реактиви:
термостат на 30°С, спеціальний пробовідбірник для
виїмки циліндричної проби
масла діаметром та висотою по 20 мм; чашка Петрі для
розміщення проб.
Методика дослідження. Зразок масла масою 100 г охолоджують до мінусових
температур і витримують
протягом доби для завершення процесу
кристалізації жиру. Потім
масло витримують за температури 16…20 °С до досягнення
температури всередині зразка 10°С.
З підготовлених
зразків масла вирізають
пробовідбірником циліндрики
(по одному зразку)
розміром 20 х 20 мм та
обережно розміщують у чашці Петрі (або на скляній пластинці) під
номерами на відстані 2…3 см один від одного. Проби на 2 год. встановлюють у камеру термостату із
заздалегідь відрегульованою температурою 30°С. По закінченні
витримки чашки Петрі
з пробами обережно (не струшуючи) виймають з
термостату, розміщують на міліметровому папері та вимірюють
діаметр основи кожного
циліндру. Якщо основа має еліпсоїдну форму,
то вимірюють максимальний
і мінімальний діаметри та
вираховують середнє значення. Показник термостійкості розраховують за формулою:
Кт = D0 – D1 ,
де D0 – початковий
діаметр основи циліндрика масла; D1 – діаметр
циліндрика масла після термостатування.
Оцінка термостійкості:
-
Кт = 1…0,86 – термостійкість масла
добра;
-
Кт = 0,85…0,70 – задовільна;
-
Кт менше 0,70 – незадовільна.
Результати досліджень
зводять до таблиці:
Таблиця 5. Результати оцінки
якості лабораторного зразка масла вершкового
|
Показники |
Характеристика
показників |
|
|
за
ДСТУ |
фактичний
показник |
|
|
Зовнішній
вигляд |
|
|
|
Консистенція |
|
|
|
Колір |
|
|
|
Смак і запах |
|
|
|
Масова частка вологи |
|
|
|
Термостійкість |
|
|
Роботу закінчити загальним
висновком.