ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

 

ВИВЧЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ МАСЛА ВЕРШКОВОГО

 

Мета:  вивчити асортимент масла вершкового; опрацювати методики дослідження його органолептичних та фізико-хімічних показників якості; дослідити якість лабораторного зразка масла. 

 

ХІД РОБОТИ

 

 Завдання 1. Вивчити класифікацію масла коров’ячого.

Завдання виконати, використовуючи рекомендовані літературні джерела.

 

Завдання 2. Визначити якість лабораторного зразка вершкового масла з органолептичними показниками.

 

Опис зразка для дослідження _________________________________________

__________________________________________________________________

 

Органолептичні показники якості вершкового  масла повинні відповідати вимогам ДСТУ4399:2005. В ході органолептичної оцінки визначають зовнішній  вигляд,  консистенцію,  колір, смак і запах.

Зовнішній  вигляд.  Під  час  огляду  пакування  відмічають забруднення, наявність плісняви, правильність та чіткість маркування.

Консистенція.  Для  визначення цього показника пильно роздивляються  поверхню  продукту.  Консистенція повинна  бути  щільною,  на  зрізі – слабко  блискучою  та  сухою  на вигляд. Припустима наявність  поодиноких  краплинок  прозорої рідини («сльози»). У розтопленому вигляді  масло повинно бути  прозорим,  без  осаду.  Наявність  каламутної «сльози»  на  поверхні  розрізу масла  свідчить  про  неякісну  його  обробку. 

Пластичність  масла оцінюють за температури 18° С,  зрізуючи  його  з поверхні бруска тонкими  скибочками  шпателем. Масло належної консистенції при цьому не  повинно  розпадатись  на  шматочки  та  має  легко  розмазуватися. 

Смак і аромат визначають розжовуванням невеликого шматочка  масла.  Температура  масла  при  цьому  повинна  бути 8…12° С. Під час визначення смаку враховують характерні для даного виду  масла  смак  та  аромат,  ступінь  чистоти, виразність,  а  також наявність сторонніх присмаків та відтінків аромату.

Показником свіжості та високих смакових переваг є  виразний  аромат.  У випадку відсутності  аромату,  приступають  до визначення присмаків, що притаманні несвіжому маслу. Перевіряють наявність  осаленого,  нечистого,  затхлого  відтінків,  а  також  легкої згірклості, яка характеризується  відчуттям  подразнення  у горлі. У разі підозр щодо наявності у складі продукту немолочного жиру,  масло підігрівають до  температури 60° С,  тоді  стає сторонні запахи стають більш  відчутними. 

Колір масла визначають при денному світлі. Він повинен бути  однорідним за всією  масою  масла. У разі наявності неоднорідності кольору дослідженню піддають весь брусок (або моноліт), який розрізують упоперек. Неоднорідний колір масла на розрізі буде більш ясно вираженим.

Товарний сорт масла визначається за 100-баловою системою, в якій окремим органолептичним показникам відведено наступну кількість балів:

 

Таблиця. Кількість балів за органолептичними показниками

 

Смак та запах

50

Консистенція та зовнішній вигляд

25

Колір

15

Стан паковання та марковання

10

Разом

100

 

 Балову оцінку проводять з урахуванням зниження кількості балів за ті чи інші відхилення,  відповідно до таблиці балової оцінки масла, яку наведено в чинному  ДСТУ4399:2005.  Залежно  від  підсумкової  кількості балів  з урахуванням балів за смак та запах, масло відносять до одного з товарних сортів, наведених у таблиці:

 

Таблиця. Балова оцінка якості вершкового масла

 

Масло

Балова оцінка     

загальна

за смаком та запахом, не менше

Вищий сорт        

88-100                                

41 бал включно

Перший сорт

80-87

37 балів включно

 

Завдання 3. Визначення масової частки вологи в маслі без наповнювача.

Прилади, посуд і  реактиви: технічні ваги, нагрівальний прилад, алюмінієва склянка, металеві щипці, дзеркало (годинникове скло).

Методика визначення. До сухої алюмінієвої склянки відважують 5 або 10 г вершкового масла з похибкою не більше 0,01 г. За  допомогою  металевих  щипців,  алюмінієву  склянку обережно,  особливо  спочатку,  нагрівають,  підтримуючи  спокійне  та рівномірне  кипіння й  не  припускаючи інтенсивного спінювання  й  розбризкування. Нагрівання продовжують до припинення запотівання холодного дзеркала або годинникового скла, що тримають над склянкою. Ознакою  кінця  періоду  випаровування  вологи  буде зупинення піноутворення  та  потріскування  й  поява  легкого  побуріння.  Після  висушування склянку  охолоджують  на  чистому,  гладкому  металевому  листі  та зважують. Масову частку вологи (W) розраховують за формулою:

 

W = ((m – m1)х100) / m0 ,

 

де m – маса алюмінієвої склянки з наважкою продукту до  нагрівання, г;  m1 – маса склянки з наважкою продукту після видалення вологи, г; m0  – наважка продукту, г.

 

Завдання 4. Визначення термостійкості масла вершкового. Прилади,  посуд  і  реактиви:  термостат  на  30°С,  спеціальний пробовідбірник  для  виїмки  циліндричної  проби  масла  діаметром  та висотою по 20 мм; чашка Петрі для розміщення проб.

Методика дослідження. Зразок масла масою 100 г охолоджують до  мінусових  температур  і  витримують  протягом    доби  для завершення  процесу  кристалізації  жиру.  Потім  масло  витримують  за температури 16…20 °С до досягнення температури всередині зразка 10°С.

З  підготовлених  зразків  масла  вирізають  пробовідбірником циліндрики  (по  одному  зразку)  розміром  20 х 20 мм  та  обережно розміщують у чашці Петрі (або на скляній пластинці) під номерами на відстані 2…3 см один від одного. Проби  на 2 год. встановлюють  у камеру термостату  із  заздалегідь відрегульованою температурою 30°С. По  закінченні  витримки  чашки  Петрі  з  пробами  обережно (не струшуючи) виймають з термостату, розміщують на міліметровому папері та  вимірюють  діаметр  основи  кожного  циліндру.  Якщо  основа має еліпсоїдну  форму,  то  вимірюють  максимальний  і  мінімальний діаметри та вираховують середнє значення. Показник термостійкості  розраховують за формулою:

 

Кт = D0 – D1 ,

 

де D0  – початковий діаметр основи циліндрика масла; D1  діаметр циліндрика масла після термостатування. 

Оцінка термостійкості:    

-         Кт  =  1…0,86  – термостійкість  масла  добра;

-         Кт  =  0,85…0,70  – задовільна;

-         Кт  менше 0,70 – незадовільна.

 

Результати досліджень зводять до таблиці:

 

Таблиця 5. Результати оцінки якості лабораторного зразка масла вершкового

 

Показники

Характеристика показників

за ДСТУ

фактичний показник

Зовнішній вигляд

 

 

Консистенція

 

 

Колір

 

 

Смак і запах

 

 

Масова частка вологи

 

 

Термостійкість

 

 

 

Роботу закінчити загальним висновком.