ТЕМА 11. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ. УПОВНОВАЖЕНІ ОРГАНИ З ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ. ПОРЯДОК АКРЕДИТАЦІЇ ОРГАНІВ ІЗ

ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

1.           Особливі вимоги до уповноважених органів

2.           Акредитація

1. Особливі вимоги до уповноважених органів

Остання Постанова 2008/768/ЄC визначає серію більш специфічних вимог до вповноважених органів. Ці вимоги дуже подібні до вимог, що висуваються акредитацією до акредитованих органів:

-      Орган оцінки відповідності повинен створюватися відповідно до національного законодавства та мати статус юридичної особи.

-       Орган оцінки відповідності повинен бути органом третьої сторони, незалежним від організації або продукту, який він оцінює.

Орган, який належить до ділової асоціації або професійної федерації, що представляє бізнес, пов'язаний з розробкою, виробництвом, постачанням, зборкою, використанням або обслуговуванням продукції, яку він оцінює, може вважатися таким органом, за умови підтвердження його незалежності та відсутності конфлікту інтересів.

1.   Орган оцінки відповідності, його вище керівництво та персонал відповідальний за проведення оцінки відповідності, не повинен бути проектувальником, виробником, постачальником, монтажником, покупцем, власником, користувачем, уповноваженим представником кожної із цих сторін або обслуговувати продукцію, яку він оцінює. Далі, орган оцінки відповідності, його вище керівництво та персонал відповідальний за проведення оцінки відповідності, не можуть бути безпосередньо залучені до розробки, виробництва або будівництва, маркетингу, монтажу, використання або обслуговування продукції або представляти сторони, пов'язані із цими операціями. Він не може брати участь у будь-якій діяльності, що може суперечити незалежності його суджень або об'єктивності в проведенні дорученої йому оцінки відповідності. Це, зокрема, стосується консалтингових послуг. Органи оцінки відповідності повинні гарантувати, що дії їхніх дочірніх підприємств або субпідрядників не вплинуть на конфіденційність, об'єктивність або неупередженість їхніх дій з оцінки відповідності.

2.   Органи оцінки відповідності і їхній персонал повинні здійснювати дії з оцінки відповідності на найвищому професійному рівні з достатнім рівнем технічної компетентності в даній галузі та бути вільними від будь-яких тисків і мотивів, особливо фінансових, які могли б вплинути на їхні судження або результати їхньої оцінки відповідності, особливо відносно осіб або груп осіб, зацікавлених у результатах таких дій.

3.   Орган оцінки відповідності повинен бути здатний виконувати всі передані йому функції оцінки відповідності, незалежно від того, чи здійснюються ці функції оцінки відповідності безпосередньо самим органом або від його імені та під його відповідальністю. У будь-який час і за кожною процедурою оцінки відповідності, за кожним видом або категорією продукції, щодо яких цей орган має повноваження, орган оцінки відповідності повинен мати у своєму розпорядженні все необхідне для цього:

− персонал, що володіє технічними знаннями та відповідним досвідом, достатнім для виконання завдань оцінки відповідності;

− опис процедур, відповідно до яких здійснюється оцінка відповідності, що забезпечують відкритість і можливість репродукції цих процедур. Він повинен мати відповідні методи та процедури що дозволяють диференціювати завдання, які він виконує як уповноважений орган, і інші дії;

− процедури по здійсненню діяльності, з урахуванням розміру підприємства, сектора, в якому воно працює, його структури, ступеня складності технології виробництва даного продукту й масовий або серійний характер виробничого процесу. Воно повинне мати кошти, необхідні для адекватного виконання технічних й адміністративних завдань, пов'язаних з діями з оцінки відповідності, і мати доступ до всього необхідного встаткування або коштів.

4.   Персонал, відповідальний за здійснення функцій з оцінки відповідності, повинен мати наступне:

− гарну технічну й професійну підготовку, достатню для здійснення всіх видів оцінки відповідності, які цей орган уповноважений здійснювати;

- достатнє знання вимог щодо здійснення оцінок і адекватні повноваження для здійснення цих оцінок;

− достатнє знання та розуміння основних вимог чинних гармонізованих стандартів і відповідних положень законодавства Співтовариства з гармонізації й порядок їхнього виконання;

− здатність складати сертифікати, записи та звіти, що підтверджують проведення оцінки відповідності.

5. Об'єктивність органів оцінки відповідності, їхнього вищого керівництва та персоналу, що здійснює оцінку відповідності, повинна бути гарантована.

Винагорода вищого керівництва та персоналу, що здійснює оцінку відповідності, не повинна залежати від кількості проведених оцінок або від результатів таких оцінок.

-    Органи оцінки відповідності повинні мати поліс із страхування відповідальності, якщо країна не бере на себе таку відповідальність відповідно до національного закону, або країна – член ЄС безпосередньо відповідає за оцінку відповідності.

-   Персонал органу оцінки відповідності повинен дотримуватися професійної конфіденційності всієї інформації, отриманої їм при здійсненні своїх завдань, або будь-якого положення національного закону, за винятком компетентних органів країни - члена ЄС, в якій його діяльність здійснюється. Права власності повинні бути захищені.

-    Органи оцінки відповідності повинні брати участь в, або забезпечувати знання персоналом, який бере участь в оцінці відповідності встановлених процедур стандартизації та функцій координаційної групи вповноваженого органа, визначені відповідним законодавчим актом Співтовариства з гармонізації, і користуються адміністративними рішеннями та документами, виробленими в процесі роботи цієї групи в якості загального керівництва.

Хоча відповідальність за повідомлення органів оцінки відповідності в законодавчих межах Нового підходу покладається на країни - члени ЄС, останні, у деяких випадках, створили особливі та спеціалізовані служби, уповноважені повідомляти органи оцінки відповідності в особі відповідних Міністерств. Таке рішення, мабуть, знаходиться в руках країн - членів ЄС.

Існування спеціальних Органів, що уповноважені повідомляти, має свої переваги та недоліки.

До переваг можна віднести можливість спеціалізації у виборі органів, можливість де-факто контролювати їх, здійснювати постійний контроль, що дозволяє уникати серйозних невідповідностей, та інші. До недоліків можна віднести “розведення” політичної відповідальності, у випадку призначення некомпетентного або незадовільно функціонуючого органа, а також наявність додаткової адміністративної ланки в ланцюзі відповідальності за безпеку продукції й т.д.

2. Акредитація

Звичайна причина бажання одержати незалежну оцінку будь-чого - одержати підтвердження, що воно відповідає спеціальним вимогам і зменшити, таким чином, ризики. Наочними прикладами є провал товару, ризики для здоров'я, репутація компанії або невідповідність вимогам законодавства або клієнта. Оцінюватися може що завгодно або хто завгодно - продукція, устаткування, люди, системи керування або організації.

Акредитація означає, що оцінювачі, тобто, тестувальники та лабораторії, що стандартизують, сертифікують й інспектують органи оцінені відповідно до міжнародних визнаних стандартів і підтверджують свою компетентність, об'єктивність і працездатність. Акредитація, таким чином, - це кошти оцінки технічної компетентності й об'єктивності організацій, що пропонують свої послуги оцінки, у громадських інтересах. Акредитація, зі своїми численними потенційними вигодами для якості товарів, що поставляються, і надаваних послуг, створює основу для практичного застосування все більш широкого спектру діяльності у всіх секторах економіки, від рибного лову до лісівництва, від будівництва до систем зв'язку.

Незалежна оцінка акредитованих організацій гарантує, що бізнес-структури та споживачі можуть зробити впевнений й обізнаний вибір продукції та послуг, що поставляються на ринок цими компаніями.

Це є підставою для того, щоб органи акредитації були створені в кожній країні. Тому що вони забезпечують рівні умови гри для всіх структур, що пропонують послуги, оцінки. На державні органи, місцеву владу й інші структури покладається багато обов'язків для забезпечення підтримки довіри. Незалежно від того, чи стосується це здоров'я, якості води, продуктів харчування, товарів широкого вжитку або безпеки транспорту, державний сектор забезпечує систему гарантії того, що товари та послуги безпечні та

середовище, в якому ми живемо є чистим та безпечним.

Країни - члени ЄС при повідомленні органів Нового підходу, що надають у відповідності із законодавством, послуги в галузі оцінки відповідності, таким чином, зацікавлені у виборі такого органу серед органів, акредитованих в їхній країні.

Зокрема, акредитація може скоротити потребу кожного державного органу у використанні своїх власних ресурсів оцінки. Використання методу акредитації має перевагу єдиного, відкритого й однакового підходу. Із часом він повинен підвищити узгодженість і поліпшити керування ризиками. У той же час він повинен виключити витрати на повторний винахід колеса, сприяючи, таким чином, прагненню до відкритого й сучасного уряду.

Акредитація може також знизити необхідність втручання уряду в регулювання промисловості та професій. Вона забезпечує альтернативні способи забезпечення надійності дій, здатних впливати на громадську довіру або національну репутацію.

Національний орган акредитації може також оцінювати організації та рекомендувати уряду призначення органу Оцінки відповідності як уповноваженого органа, як цього вимагає Законодавство ЄС. Як це передбачено останніми Законодавчими матеріалами Співтовариства, у кожній країні дозволяється мати тільки один орган акредитації. У кожній країні прийняті спеціальні положення, що виключають монополістичну поведінку цих органів.

На Європейському (національному) рівні органи аАкредитації співпрацюють в межах “Європейського Співробітництва з Акредитації - EA”. На міжнародному рівні органи Акредитації співпрацюють в межах ІЛАК (ILAC) (Міжнародне Співробітництво з Лабораторної Акредитації) і ІФА (IFA) (Міжнародний Форум з Акредитації).

Ці органи через багатосторонні угоди (іменовані МЛА (MLA) забезпечують взаємне визнання рівноцінності органів, акредитованих їхніми членами.

Запитання для самоперевірки

1.    Охарактеризуйте модулі оцінки відповідності?

2.    Чи сприяє стандартизація задоволенню потреб споживачів у різноманітності товарів?

3.    Поясніть основні відмінності між модулями оцінки відповідності..