Тема 5. Організація дослідження та узагальнення висновків судово-бухгалтерської експертизи

 

План

1. Організація досліджень в експертизі та оформлення їх результаті.

2. Вимоги до складання висновку експерта-бухгалтера.

3. Процесуальна оцінка висновку судово-бухгалтерської експертизи.

4. Реалізація висновку бухгалтера-експерта в судовому процесі.

5. Профілактичні заходи усунення правопорушень у господарській діяльності.

1. Організація досліджень в експертизі та оформлення їх результатів

Керівник експертної установи розглядає отриману постанову (ухвалу) про призначення експертизи і доручає відповідному структурному підрозділу установи організувати експертизу.

При цьому він може або вказати, кому з експертів слід доручити її вико­нання, і встановити відповідний термін, або передати вирішення цих питань керівникові підрозділу.

Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення експертизи є питання, що стосуються предметів різних видів експертиз, керівник установи визначає питання, які підлягають вирішенню в кожному з підрозділів, кількість виконуваних при цьому експертиз.

У випадку, коли отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації експертизи (не надійшла постанова (ухвала) про призначення експертизи, об’єкти досліджень та ін.), керівник установи негайно повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу.

Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи після одного місяця з дня надіслання зазначеного повідомлення повертає їм матеріали.

Організовуючи комплексну експертизу, керівник установи доручає дослідження відповідним підрозділам установи і визначає, який із них має бути провідним.

Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох установ, комісія експертів формується керівником провідної установи разом з керівниками інших установ-співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної установи.

Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні з’ясується, що вирішення поставлених питань або деяких із них потребує застосування даних, які належать до різних галузей знань, керівник експертної установи має право організувати її виконання за правилами комплексної експертизи.

Якщо комплексна експертиза не може бути здійснена експертами якоїсь установи, то її керівник повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу, і просить залучити до експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта здійснюється з дотриманням вимог ч. 3 ст. 196 Кримінально-процесуального кодексу України.

Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповідь, він має право письмово повідомити особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення.

Документальні матеріали, які були об’єктом дослідження, а також порівняльні зразки позначаються відповідними штампами експертної установи.

Висновок експерта (повідомлення про неможливість її проведення) розглядається керівником експертної установи і надається особі або органу, які призначили експертизу.

Якщо керівник експертної установи не погоджується з позицією експерта, він має право доручити проведення експертизи комісії експертів, до якої включається експерт, з позицією якого він не згодний. Експерти комісії в разі згоди між собою підписують спільний висновок експертизи, а в разі виникнення розбіжностей між членами комісії складається кілька висновків від­повідно до позицій експертів.

Висновок експертизи або повідомлення про неможливість її проведення, які даються поза експертною установою (у судовому засіданні, на місці події), розглядаються керівником установи після надходження до установи матеріа­лів експертизи. Якщо керівник установи має зауваження, він може повідоми­ти про це особу або орган, які призначили експертизу.

Висновок експертизи складається з трьох частин:

1.   Вступної.

2.   Досліджувальної;

3.   Висновків дослідження.

У вступній частині висновку експертизи вказуються:

§ назва експертизи, її номер, чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною;

§ особа або орган, які призначили експертизу;

§ дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім’я та по батькові, освіта, експертна спеціальність та стаж експертної роботи; науковий ступінь та вчене звання;

§ дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписання висновку експертизи;

§ де і ким винесена постанова або ухвала про призначення експертизи;

§ питання, які належить вирішити експертові;

§ назва матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об’єктів;

§ клопотання експерта про подання додаткових матеріалів, наслідки їх розгляду;

§ обставини справи, які мають значення для давання висновку, з обов’язковим зазначенням джерела їх отримання;

§ відомості про осіб, які були присутні при дослідження (прізвища, ініціали, процесуальне положення);

§ попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку;

§ довідково-нормативні документи та методична література, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань (із зазначенням бібліографічних даних).

Питання вказуються у формулюванні постанови (ухвали) про призначення експертизи. Якщо поставлено кілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження. Якщо редакція питання в постанові (ухвалі) не відповідає науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції постанови (ухвали) про призначення експертизи він може дати відповідні роз’яснення і викласти питання в редакції, що відповідає згаданим Рекомендаціям.

Питання, які поставлені експертом з власної ініціативи, вказуються після питань, зазначених у постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

У вступній частині висновку повторної експертизи викладаються відомості про первинні (попередні) експертизи: прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, висновки досліджень попередніх експертиз з питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення.

У досліджувальній частині висновку експертизи описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку експерта.

Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати певний розділ досліджувальної частини.

Якщо кілька питань тісно взаємопов’язані, процес їх вирішення може описуватись в одному розділі.

Досліджу вальна частина висновку повинна включати:

§ відомості про стан об’єктів дослідження, застосовані методи дослідження, умови їх проведення;

§ посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз’яснення до них;

§ експертну оцінку результатів дослідження.

Опис результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів може обмежуватись викладом кінце­вих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріа­ли експертних експериментів повинні зберігатись у наглядових експертних провадженнях і на вимогу осіб, які мають право ознайомлюватись з матеріа­лами експертизи, надаватись їм для вивчення.

У досліджувальній частині висновку повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з результатами попередніх експертиз, якщо вони були.

У заключній частині висновки дослідження викладаються у вигляді від­повідей на поставлені питання в тій послідовності, в якій викладені у вступ­ній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дана відповідь по суті або вказано причини неможливості вирішення питання.

Висновок експертизи підписується експертами, які виконували дослідження, і засвідчується печаткою експертної установи.

Якщо до висновку експертизи додаються фото, таблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони так само підписуються експертами та засвідчуються печаткою експертної установи.

Висновок комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в п. 32-36 Інструкції, з урахуванням певних особливостей:

§ у вступній частині додатково зазначають прізвище голови експертної комісії і дані про попередні експертизи, якщо їх результати мали значення для вирішення питань, поставлених перед комплексною експертизою;

§ дослідження, які виконувались окремими експертами, описують у від­повідних розділах досліджувальної частини із зазначенням прізвищ експертів;

§ узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються в синтезувальному розділі досліджувальної частини висновку експертизи.

Спільний висновок експертизи підписують експерти, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди. Якщо між ними не було досягнуто згоди, складається кілька висновків експертизи (за кількістю позицій) або один, в якому вступну і досліджувальну частини підписують усі експерти, а заключну – окремі, під відповідними висновками дослідження.

Висновок експертизи та додатки до нього складаються у двох екземплярах, один з яких надається особі або органу, які призначили експертизу, а другий залишається в експертній установі.

На повторні експертизи складаються контрольні картки, які надсилаються установі (службі), в якій виконувались попередні експертизи, і Міністерству юстиції України. Один екземпляр картки залишається в експертній установі. Якщо висновки повторних і попередніх експертиз не збігаються, то до установи (служби), в якій виконувалась попередня експертиза, так само надсилається також екземпляр висновку повторної експертизи з усіма додатками.

При виконанні комплексної експертизи кількість примірників висновку експертизи відповідає кількості установ, що брали участь у її проведенні (для зберігання в архіві кожної установи).

Додатки до висновку комплексної експертизи у вигляді фототаблиць, діаграм, схем, креслень тощо підписуються експертами і засвідчуються печаткою установи, в якій вони виконані.

Висновки експертизи з додатками подаються особі або органу, які призначили експертизу, керівником експертної установи (керівником провідної експертної установи).

Висновок експертизи, яка виконується під час судового розгляду, скла­дається за відповідними правилами Інструкції з урахуванням таких винятків:

§ у вступній частині висновку не вказується запис щодо попередження експерта про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (такий запис робиться у протоколі судового засідання);

§ якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду, проводи­лась експертиза на попередніх стадіях процесу і експерт згоден з її ре­зультатами, він має право послатись на них.

Копія висновку експертизи, проведеної під час судового розгляду, разом із копією ухвали суду про її призначення подається експертом до експертної ус­танови.

Повідомлення про неможливість проведення експертизи складається у двох примірниках, підписується експертом та засвідчується печаткою експерт­ної установи. Один примірник керівник експертної установи надсилає особі або органу, які призначили експертизу, а другий залишається в експертній установі.

Якщо таке повідомлення дається під час судового розгляду, воно скла­дається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких подається до суду, а другий – керівникові експертної установи.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є підстави для повідомлення про неможливість їх вирішення, складається один документ – висновок експертизи.

Предмети та документи, що були об’єктами експертного дослідження, під­лягають поверненню особі або органу, які призначили експертизу, разом із висновком експертизи або повідомленням про неможливість проведення експертизи, засвідченим підписом експерта, що виконував дослідження, та печаткою експертної установи.

Процес виконання і результати інших досліджень викладаються у висновку досліджень спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього.

Висновок дослідження спеціаліста складається за формою висновку експертизи за такими винятками:

§ особу, яка виконує дослідження, називають не експертом, а спеціалістом;

§ у вступній частині висновку дослідження зазначається, хто і коли звернувся до установи з проханням виконати дослідження;

§ опускається запис, який стосується відповідальності особи, яка виконує дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові слід надати документи бухгалтерського обліку, які містять відомості – вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книги, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні й зведені документи бухгалтерського обліку і звітності.

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, у постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим зібраним у справі доказам, оскаржуються заінтересованими особами, непере­конливо обґрунтовані ревізорами та ін.).

Якщо слідчому або суду важко визначити документи, які необхідні для надання експертного висновку, їм слід звернутися за консультацією до спеціаліста.

Документи мають бути систематизовані (за епізодами діяння, періодами тощо), підшиті, прошнуровані та пронумеровані.

 

2. Вимоги до складання висновку експерта-бухгалтера

На стадії узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи отримані у процесі експертного дослідження матеріали групуються й систематизуються і на цій основі складається висновок експерта-бухгалтера. Оскільки експертиза є процесуальною дією, то й висновок експерта має від­повідати закону про судоустрій.

Перед складанням висновку експерт ознайомлюється з матеріалами справи, за потреби витребовуючи додаткові матеріали. Після цього експерт складає мотивований висновок, що повинен містити докладний опис виконаних досліджень, зроблені висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені запитання.

Вимоги до висновку експерта-бухгалтера:

§ об’єктивність – передбачає його достовірність та відповідність істині, доведеній у процесі судово-бухгалтерської експертизи комплексом реальних доказів. Експертний висновок повинен об’єктивно відображати адекватність виконаного дослідження даним бухгалтерського обліку, первинній документації. Неприпустимий упереджений виклад встановлених фактів;

§ повнота – полягає в комплексному викладі об’єктів експертного дослідження, джерел інформаційного забезпечення, методики проведення судово-бухгалтерської експертизи та узагальнення і реалізації її результатів;

§ наукова обґрунтованість – полягає в застосуванні у процесі дослідження загальнонаукових та часткових прийомів і методів. Обґрунтованість висновку підвищується використанням аналітичних розрахунків, прийомів економіко-математичного аналізу, статистичних групувань, таблиць та схем;

§ логічність і послідовність викладу – якісні параметри висновку експерта-бухгалтера, які полягають у логічній послідовності процедури розкриття змісту питань, винесених на вирішення експертизи. Висвітлення питань експертного дослідження повинно ґрунтуватись безпосередньо на даних первинної облікової документації та бухгалтерських реєстрів, у жодному разі не суперечити реальним фактам господарської діяльності, відображеним у системі бухгалтерського обліку підприємства;

§ чіткість, конкретність, лаконічність – вважається основною вимогою до висновку експерта-бухгалтера, що полягає в чіткому однозначному формулюванні відповідей на поставлені правоохоронними органами питання, які повинні легко сприйматись учасниками судового процесу. Неприпустимою ознакою висновку експерта-бухгалтера є можливість двозначного тлумачення конкретних рішень;

§ дотримання стилістики ділових документів – передбачає дотримання системи основних вимог, встановлених у сфері ділової комунікації. Мова висновку повинна реалізувати офіційно-діловий стиль, близький до наукового, для якого характерно:

-    наявність слів, які використовуються переважно в офіційних документах;

-    широке використання бухгалтерських і юридичних термінів;

-    логічна основа і неприпустимість використання образного викладу змісту;

-    послідовність і точність викладу фактів, об’єктивність, чіткість і визначеність формулювання результатів дослідження;

-    нейтральність і цілеспрямованість викладу змісту документа з елементами стандартизації ділової мови.

Структура і зміст висновку експерта-бухгалтера повинні відповідати вимогам ст. 200 Кримінально-процесуального кодексу України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та іншим методичним і нормативним документам щодо проведення експертиз.

Висновок складається з трьох частин:

1. Вступної – відображує організаційну стадію процесу судово-бухгалтерської експертизи і містить такі дані: назву експертизи, дату і місце складання висновку; дату і номер постанови про призначення експертизи; прізвище та ініціали слідчого; вид відповідальності; перелік матеріалів, що надійшли для дослідження; питання, які поставлені перед експертом; відомості про експерта-бухгалтера.

2. Дослідної – описується весь процес експертного дослідження в тій послідовності, в якій викладено питання, як правило:

§  із зазначенням конкретних фактів (обставин), що були виявлені у процесі документальної ревізії;

§  з описом первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку, які використовувались експертом у процесі дослідження. Показання обвинувачуваних, свідків не можуть бути покладені експертом-бухгалтером в основу висновку, якщо немає відповідних первинних документів, облікових реєстрів, відомостей інвентаризації, які стверджували б ці показання і були безперечними доказами досліджуваних фактів. Експерт не відповідальний за фальсифікацію документів бухгалтерського обліку, але зобов’язаний є перевірити якість поданих матеріалів у межах професійної компетентності;

§  з мотивованим обґрунтуванням з юридичних позицій виявлених розбіжностей між результатами ревізії та відповідними документами. У разі посилання на конкретні документи або інші матеріали справи (показання звинувачуваних, свідків, висновки експертів інших спеціальностей, спеціалістів) слід обов’язково вказувати аркуші справи. При посиланні на законодавчі та нормативно-правові акти, інструктивні матеріали необхідно зазначити їх повну назву, орган влади і дату затвердження.

3. Результативної – містить результати дослідження з кожного питання,  поставленого слідчим, у формі конкретної відповіді.

Висновок експертизи, що формується під час судового розгляду, складається з урахуванням таких особливостей:

§ у вступній частині висновку не записують про попередження експерта щодо відповідальності за надання свідомо помилкового висновку, тому що це роблять у протоколі судового засідання;

§ якщо з питань, які дозволять ставити під час судового розгляду, проводилася судова експертиза на попередніх стадіях процесу і експерт-бухгалтер згоден з її висновками, він має право посилатися на них.

У разі непідтвердження експертним дослідженням результатів документальної ревізії або даних бухгалтерського обліку експерт-бухгалтер зобов’язаний пояснити причину розбіжностей, посилаючись на конкретні докази (первинні документи, норми витрат сировини, розцінки, тарифи тощо).

Якщо експерт у процесі експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено питань, він має право власні міркування про ці обставини включити у висновок.

Висновки експерта-бухгалтера обов’язково повинні мати категоричний характер.

Коли призначено кількох експертів, вони мають право радитися між собою. Якщо експерти дійдуть одного висновку, вони всі підписують його. Експерт, незгодний з іншими експертами, складає окремий висновок.

Висновок експерта-бухгалтера в окремих випадках може містити систему додатків (відомості, таблиці, схеми, діаграми), які деталізують експертне до­слідження і конкретизують однозначність результату експертизи. Кожний додаток має хронологічну нумерацію, підписується експертом-бухгалтером, скріплюється печаткою експертної установи і є невіддільною частиною висновку експерта.

Якщо експерт виявить недостатність матеріалів для складання висновку або необхідних професійних знань для виконання покладеного на нього обов’язку, він має право відмовитися від складання висновку. При цьому складається акт (повідомлення) про неможливість проведення судово-бухгалтерської експертизи, який підписує експерт-бухгалтер. Викладені в акті пи­тання мають бути мотивовані.

Висновок експерта-бухгалтера із судово-бухгалтерської експертизи, призначеної через експертну установу, розглядається попередньо керівництвом цієї установи. При цьому перевіряють правильність застосування методичних прийомів експертного дослідження, формулювання результатів, стилю написання та оформлення висновку експерта. Аналогічно перевіряють акт про неможливість проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Якщо висновок не відповідає зазначеним вимогам, то його повертають експерту для доопрацювання. Висновок експерта без зауважень експертної установи з написом “Розглянуто. Начальник Бюро (лабораторії) державної бухгалтерської експертизи”, підписом, датою завіряється печаткою і подається правоохоронному органу, який призначив експертизу.

 

3. Процесуальна оцінка висновку судово-бухгалтерської експертизи

Висновок експерта-бухгалтера – це процесуальний документ, який містить систему доказів для вирішення справи, порушеної правоохоронними органами, і повинен відповідати вимогам Кримінально-процесуального кодексу України.

Правоохоронні органи при вирішенні справи розглядають серед усіх доказів також висновок експерта-бухгалтера. З огляду на це він повинен відповідати певним юридичним вимогам, до яких належать, зокрема, процесуальні вимоги, об’єктивність, повнота, наукова обґрунтованість, логічність і послідовність викладу, конкретність, додержання стилістики ділових документів та чинних державних стандартів.

Відповідність висновку експерта-бухгалтера зазначеним вимогам встановлюють слідчий і суд.

Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України слідчий, прокурор, суд і особа, що проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутріш­нім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному вивченні всіх обставин справи в їх сукупності згідно із законом. Оскільки жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили, висновок експерта не має жодних переваг щодо інших доказів (документів, свідчень осіб тощо).

Висновок експерта оцінюється в таких напрямах:

§ визначення здатності експерта встановлювати обставини, які мають значення для справи. При цьому перевіряються кваліфікація експерта, наявність спеціальної освіти та необхідних знань з бухгалтерського об­ліку та аналізу, а також його незацікавленість в упередженому вирі­шенні справи;

§ перевірка додержання при проведенні експертизи процесуальних норм. Встановлюється, чи не вийшов експерт-бухгалтер за межі своєї компетенції, чи не використовував матеріали, неприлучені до справи;

§ з’ясування достовірності доказових фактів та повноти виконаного дослідження, підтвердження висновків відповідними документами;

§ перевірка правильності застосування методики дослідження;

§ виявлення правильності посилань на нормативні та інструктивні акти;

§ виявлення можливих помилок, неточностей, суперечностей, особливо щодо цифрових даних;

§ встановлення логічної обґрунтованості результатів експертного дослідження за допомогою аналізу проміжних результатів;

§ оцінка зв’язку висновків експерта з іншими джерелами доказів;

§ оцінка наукової обґрунтованості експертної методики і правомірності її застосування в конкретній справі.

Ознайомившись з висновком, слідчий згідно з нормами Кримінально-процесуального кодексу України може допитати експерта для отримання роз’яснення або доповнення до висновку, про що складається протокол.

Висновок експерта-бухгалтера у кримінальному і цивільному процесах може оцінюватися всіма учасниками судового розгляду.

Участь у досудовому розслідуванні справи адвоката накладає певні зобов’язання на експерта-бухгалтера щодо врахування його клопотань. Основним завданням адвоката є з’ясування обставин, які виправдовують обвинувачуваного або пом’якшують його відповідальність.

Оцінка якості висновку експерта-бухгалтера адвокатом включає попередню, дослідну і заключну стадії.

На попередній стадії адвокат з’ясовує:

§ правомочність органу, який призначив судово-бухгалтерську експерти­зу, дотримання процесуальних гарантій, компетентність проведення експертизи, наявність підстав для відхилення експерта, своєчасність експертизи, наявність у матеріалах експертизи підписки експерта з попередженням про його відповідальність;

§ ступінь важливості для розкриття обставин справи питань, поставлених на вирішення експертизи, і чи стосуються вони судово-бухгалтерської експертизи;

§ чи дотримані права підзахисного при призначенні експертизи, а в разі виявлення порушень висунення досудовому слідству або суду необхідних клопотань.

На дослідній стадії адвокат здійснює такі дії:

§ вивчає методику проведення судово-бухгалтерської експертизи, достовірність і повноту її інформаційного забезпечення;

§ з’ясовує використання експертом кримінальної справи і підтвердження фактів обвинувачення даними бухгалтерського обліку.

На заключній стадії адвокат порівнює висновок експерта-бухгалтера з іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, оцінює якість висновків експертизи і дотримання процесуальних вимог проведення експертизи.

Оцінювання висновку експерта-бухгалтера слідчим, судом, арбітражем або адвокатом передбачає також порівняння результативних даних експертного дослідження з іншими матеріалами розслідуваної справи. У певній ситуації може бути проведена додаткова або повторна судово-бухгалтерська експертиза.

Завдання додаткової або повторної експертизи полягає у здійсненні демократичних принципів правосуддя у правовій державі.

Додаткова експертиза призначається переважно в таких випадках:

§ якщо висновок експерта-бухгалтера недостатньою мірою повний, конк­ретний і об’єктивний;

§ виявлено нові джерела фактографічної інформації, що стосуються пев­них обставин розслідуваної справи.

Для проведення додаткової судово-бухгалтерської експертизи слідчий ви­носить мотивовану постанову. Виконавцем може бути призначений експерт, який проводив попередню основну експертизу.

Повторна експертиза призначається в таких ситуаціях:

§ якщо висновок первинної експертизи суперечить документам і матеріалам справи, які були в розпорядженні експерта-бухгалтера;

§ якщо експертом допущено помилки в застосуванні методичних прийомів експертного дослідження;

§ якщо порушені процесуальні правила проведення експертизи (не дотримано норм, які гарантують права обвинувачуваного при призначенні та проведенні експертизи тощо);

§ у разі виявлення суперечливості висновків кількох експертів, врегулювати які не вдалося.

Особливість повторної судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що вона обов’язково проводиться іншим експертом або групою експертів.

До постанови про призначення додаткової або повторної судово-бухгалтерської експертизи додають висновки первинних експертиз з усіма матеріалами досліджень.

 

4. Реалізація висновку бухгалтера-експерта в судовому процесі

У процесі розслідування кримінальних справ судово-бухгалтерська експертиза призначається переважно на стадії попереднього слідства. Під час розслідування цивільних справ експерт-бухгалтер формує висно­вок безпосередньо в судовому процесі. Незалежно від того, на якій стадії розслідування залучається експерт-бухгалтер, завершальним етапом його участі у правоохоронному механізмі держави є процедура реалізації висновку в судовому процесі, яка включає:

§ процедури допиту експерта з метою детальнішого роз’яснення, доповнення або з’ясування обґрунтованості експертного висновку;

§ складання в письмовій формі короткого висновку про факт підтвердження без змін основного експертного висновку і передання його до суду;

§ доповнення експертного висновку при виникненні нових суттєвих об­ставин розслідуваної справи;

§ складання додаткового висновку з урахуванням відповідних змін і доповнень.

Запитання експерту-бухгалтеру спочатку ставить прокурор, а потім громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники, захисник (адвокат), громадський захисник, підсудний, суддя і народні засідателі. Відповіді експерта на усні запитання учасників судового розгляду і суду записують у протокол судового засідання дослівно, оскільки вони розглядаються і оцінюються судом разом з висновком як одне ціле.

Таким чином, реалізація висновку експерта-бухгалтера в судовому процесі передбачає всебічне вивчення обставин, що призвели до безгосподарності, недостачі і псування, з метою встановлення розміру цих збитків, відповідальних за них, першопричин негативних явищ та розробки щодо них профілактич­них заходів.

 

5. Профілактичні заходи усунення правопорушень у господарській діяльності

Кримінально-процесуальним кодексом України передбачено, що у процесі проведення дізнання, попереднього слідства та судового розгляду кримінальної справи слідчий, прокурор і суд зобов’язані виявити конкретні обставини, які зумовили фінансово-господарські правопорушення і зловживання.

Дослідження обставин справи не визнається всебічним і повним, якщо не виявлено причини і умови, що призвели до злочину; дії правоохоронних органів з цього питання становлять процесуальну діяльність, тому повинні базуватися не на передбаченнях, а на достовірних доказах, які є у справі.

Найповнішою мірою підтвердження цих правопорушень і встановлення обсягу реальних збитків та конкретних матеріально відповідальних осіб забезпечує судово-бухгалтерська експертиза.

При вивченні причин правопорушень у господарській діяльності судово-бухгалтерська експертиза встановлює:

§ виконання контрольних функцій, покладених на бухгалтерський облік. За даними бухгалтерського обліку здійснюється контроль господарських операцій:

-    попередній – на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. На цій стадії експертизою встановлюється, чи достатньою мірою бухгалтерія контролює оприбуткування виготовленої продукції, правильність її реалізації тощо;

-    поточний – у процесі реєстрації господарських операцій та інвентаризації. На цій стадії експертизою встановлюються своєчасність проведення інвентаризації, причини недостач, пересортування, псування товарно-матеріальних цінностей тощо;

-    ретроспективний – на стадії узагальнення і аналізу облікової та звіт­ної інформації. На цій стадії експертизою встановлюється правильність заліку пересортування матеріалів, відображення їх в обліковій та звітній інформації тощо;

§ інформаційне забезпечення господарського механізму, яке є однією з функцій бухгалтерського обліку;

§ здійснення розподільчих та інших загальноекономічних функцій у господарському механізмі, які можуть спричинити зловживання, збагачення окремих осіб за рахунок суспільства та інші негативні явища.

Порушення функцій бухгалтерського обліку в господарському механізмі всіх ланок господарства пов'язано з неефективною організацією бухгалтерського обліку і недотриманням його методології.

Виявивши порушення і недоліки в організації обліку і контролю, які сприяли скоєнню правопорушень на підприємстві, що перевіряється, експерт-бухгалтер може:

§ рекомендувати у висновку заходи їх усунення;

§ викладати в окремому розділі висновку судово-бухгалтерської експертизи;

§ оформлювати окремо і подавати разом з висновком правоохоронним органам.

Слідчий (суд), аналізуючи висновок експерта-бухгалтера, вирішує питання, якою мірою виявлені експертом обставини, які належать до обліку і контролю, сприяли скоєнню злочину, чи підтверджуються вони даними, що містяться у справі, а також перевіряє обґрунтованість заходів, рекомендованих експертом для усунення цих обставин.

Правоохоронні органи після встановлення обставин виникнення правопорушень формують відомості про застосування певних профілактичних заходів. Суд виносить з цього питання відповідну ухвалу і надсилає її керівництву підприємства для вжиття профілактичних заходів запобігання правопорушень у майбутньому.

 

Описание: C:\Users\Даша\Desktop\ЕНП Судово-бухгалтерська експертиза\img\previous.gifОписание: C:\Users\Даша\Desktop\ЕНП Судово-бухгалтерська експертиза\img\forward.gif