Тема 4. Інформаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи

 

План

1. Економічна інформація, її класифікація та значення в судово-бухгалтерській експертизі.

2. Документація та її значення у судово-бухгалтерській експертизі

3. Інвентаризація як елемент судово-бухгалтерської експертизи.

4. Інформаційно-технічне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи.

 

 

1. Економічна інформація, її класифікація та значення в судово-бухгалтерській експертизі

Основне завдання інформаційного забезпечення експертизи полягає в:

§ інформуванні учасників про стан досліджуваних об’єктів;

§ інформуванні учасників про функціонування об’єктів відповідно до законодавчих та нормативно-правових документів;

§ інформаційному забезпеченні експерта-бухгалтера і працівників правоохоронних органів з питань, що стосуються розслідуваних справ.

У процесі судово-бухгалтерської експертизи використовується переважно економічна інформація, тобто сукупність документів, що характеризують господарську діяльність підприємства.

Економічна інформація характеризується такими критеріями: синтактика, семантикою і прагматикою.

Синтактика – це структура інформації, символи алфавіту, мови, слова, речення, правила їх побудови.

Семантика – це зміст економічної інформації.

Прагматика – це достовірність, своєчасність, зручність сприймання тощо.

Основні особливості економічної інформації:

§ відображення і характеристика господарської діяльності галузей економіки за допомогою натуральних, вартісних та трудових вимірників;

§ фіксація фінансово-господарських процесів на матеріальних носіях інформації (документах, дискетах, магнітних дисках тощо);

§ лінійна форма записів (рядками);

§ масовість і об’ємність, що потребує багаторазового групування, систематизації, арифметичної, логічної обробки тощо;

§ наявність різних способів відображення (алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, графічна);

§ циклічність виникнення і обробки;

§ тривалість збереження;

§ активність щодо впливу на господарський механізм.

За ступенем точності інформація поділяється на: категоричну, умовно-точну і орієнтовану.

Категорична інформація є абсолютно точною, оскільки формується в результаті дослідження первинних документів, натуральних об’єктів та інших явищ.

Умовно-точна інформація формується тоді, коли через певні обставини неможливо самостійно довести її абсолютну точність (наприклад, через відсутність певних документів).

Орієнтована інформація формується шляхом складання рахунків можливих втрат, неодержаних доходів і може бути корисною при прийнятті управлінських рішень.

Інформація, що характеризує відображені в бухгалтерському обліку підприємства фінансово-господарські процеси і використовується як основне джерело доказів судово-бухгалтерської експертизи, є обліково-економічною.

Раціональне використання економічної інформації в дослідженнях судово-бухгалтерської експертизи потребує вирішення завдань методологічного характеру, зокрема:

§ чіткого визначення інформаційних потреб судово-бухгалтерської експертизи за комплексами завдань, поставлених правоохоронними органами;

§ встановлення потенційних можливостей інформаційних сукупностей і виявлення їх структурних взаємозв’язків;

§ подання даних у технічних термінах (обсяг, вартість, призначення, місце зберігання тощо).

Інформація, яку використовують у процесі судово-бухгалтерської експертизи, формується за категоріями:

1)   за змістом інформації:

-    законодавча;

-    планово-нормативна;

-    довідкова;

-    договірна;

-    технологічна;

-    організаційно-управлінська;

-    фактографічна;

2)   за характером оцінки об’єктів:

-    робоча;

-    пряма;

-    непряма;

-    опосередкована;

2)   за суб’єктом судово-бухгалтерської експертизи:

-    внутрішня;

-    зовнішня;

4) за пізнавальністю інформації:

- нова;

- релевантна;

5) за способом відображення:

-    алфавітна;

-    цифрова;

-    алфавітно-цифрова;

-    графічна;

6) за способом подання:

-    директивна;

-    розпорядча;

-    звітна;

1)   за періодом формування:

-    оперативна;

-    поточна;

-    прогнозна;

2)   за ступенем перетворення у процесі обробки:

-    оперативна;

-    поточна;

-    прогнозна;

3)   за джерелами отримання:

-    оперативного обліку;

-    бухгалтерського обліку та звітності;

-    статистичного обліку та звітності;

-    внутрішнього контролю;

-    зовнішнього контролю;

-    відомчого контролю;

-    аудиторського контролю;

4)   за ступенем деталізації:

-    загальна;

-    конкретна;

5)   за способом формування інформації:

-    сформована вручну;

-    у напівавтоматичному режимі;

- в автоматичному режимі.

У процесі судово-бухгалтерської експертизи бухгалтер-експерт повинен одержати інформацію, необхідну для досягнення мети експертизи.

Орієнтовану систематизацію інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи в розрізі стадій її процесу наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Систематизація інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської експертизи в розрізі стадій його процесу

Стадія судово-бухгалтерської експертизи та її зміст

Інформаційне забезпечення

1

2

Підготовча:

  складання керівником експертної установи завдання на проведення експертизи;

  призначення фахівця – експерта-бухгалтера з огляду на зміст питань, поставлених судово-бухгалтерській експертизі;

  прийняття експертом-бухгалтером постанови правоохоронних органів на проведення експертизи;

  вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання

закони та нормативні акти, що регулюють господарську діяльність суб’єкта дослідження;

закони та нормативні акти, що регулюють бухгалтерський облік в Україні;

закони та нормативні акти, що регулюють процес судово-бухгалтерської експертизи в Україні

 

Продовження табл. 4.1

1

2

Організаційно-методична:

  вивчення поданих на експертизу змісту і повноти матеріалів справи;

  добір нормативних актів з питань, які мають бути досліджені;

розробка методики проведення експертизи;

  складання календарного плану-графіка судово-бухгалтерської експертизи

законодавчі документи;

нормативно-правові документи;

інструктивні документи;

організаційно-управлінські документи;

акти ревізій;

висновки інших видів експертиз;

довідкова інформація

Дослідна – виконання експертом-бухгалтером передбачених методикою дослідження конкретних процедур, для одержання необхідної інформації щодо питань, на які має відповісти перед судово-бухгалтерська експертиза

планово-регулюючі документи;

договірна документація;

технологічна документація;

інвентарні описи;

первинні облікові документи;

реєстри бухгалтерського обліку;

звітність підприємства

Узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи:

  групування і систематизація недоліків господарської діяльності підприємства за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю, які стали об’єктом бухгалтерської експертизи;

узагальнення результатів дослідження;

складання експертного висновку;

  розробка пропозицій з профілактики виявлених правопорушень;

  передання висновку експерта-бухгалтера органу, який призначив експертизу;

  подання до органів управління пропозицій з профілактики правопорушень;

  оцінка висновку слідчим (судом);

  допит експерта-бухгалтера на попередньому слідстві чи судовому розгляді

Кримінально-процесуальний кодекс України;

Цивільно-процесуальний кодекс України;

Господарсько-процесуальний кодекс України;

Кримінальний кодекс України;

законодавчі документи, нормативно-правові документи, інструктивні документи з вимогами до висновку експерта;

висновки спеціалістів;

висновки інших експертів;

інші матеріали

 

2. Документація та її значення у судово-бухгалтерській експертизі

Бухгалтерський облік забезпечує вичерпну характеристику господарської діяльності підприємства, фіксуючи всі операції та процеси, у тому числі й негативні.

Важливою особливістю бухгалтерського обліку є взаємозв’язок усіх його елементів: відображення окремих елементів обліку обов’язково зумовлює зміну інших елементів. Тому викриття скоєних в економічній сфері злочинів, які здебільшого мають завуальований характер, потребує ретельного вивчення облікової документації, ш;о передбачає високий рівень професіоналізму.

Документ є письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення, тому використовується судово-бухгалтерською експертизою для вирішення майнових спорів між суб’єктами правовідносин.

Документування господарських операцій є складовою методичних прийомів бухгалтерського обліку, що забезпечує суцільне і безперервне спостереження за всім, що відбувається на підприємстві.

Порядок документального оформлення господарських операцій і вимоги до складання документів регламентуються Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Від якості оформлення документів значною мірою залежать повнота й достовірність показників обліку і звітності. Тому до документів висуваються такі вимоги:

1. Своєчасність складання. Відповідно до Положення первинні документи повинні бути складені в момент здійснення кожної господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

2. Достовірність показників. Правильно оформлений документ повинен містити всі показники, потрібні для забезпечення повної інформації про виконану операцію. Показники, що містяться в документі й характеризують операцію, називаються реквізитами.

3. Правильність оформлення. Первинні документи складаються на бланках як типових, так і спеціалізованих форм. Записи в первинних документах, облікових реєстрах повинні здійснюватись тільки в темному кольорі. Вільні рядки підлягають обов’язковому прокреслюванню. Форма документа має бути простою, зрозумілою, зручною для подальшого опрацювання і водночас повною мірою характеризувати відповідну операцію, задовольняючи при цьому вимоги не тільки бухгалтерського, а й оперативного і статистичного обліку.

Документи, що складені з порушенням встановлених правил, не мають юридичної сили.

У процесі досліджень судово-бухгалтерська експертиза встановлює дотримання вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку при оформленні господарських операцій первинними документами і відображенні їх у реєстрах обліку та звітності, а в разі виявлення порушень – чи не зроблені вони з метою зловживань, зменшення їх розміру тощо. Водночас встановлюються особи, відповідальні за скоєні правопорушення.

У процесі розслідування злочинів використовують документи різних форм і призначення, які поділяються на групи за певними відмітними ознаками (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Класифікація бухгалтерських документів

Ознака

Види бухгалтерських документів

 

1

2

 

За призначенням

розпорядчі

 

виконавчі

 

бухгалтерського оформлення

 

комбіновані

 

За порядком складання

первинні

 

зведенні

 

За охопленням операцій

разові

 

нагромаджувальні

За місцем складання

внутрішні

зовнішні

 

За кількістю позицій (відображуваних об’єктів)

однопозиційні

 

багатопозиційні

 

За технікою складання і опрацювання

підготовлені вручну

 

підготовлені за допомогою ЕОМ

 

 

Розглянемо класифікацію бухгалтерських документів за різними відмітними ознаками.

1)  За призначенням:

Розпорядчі – це документи, які містять розпорядження (наказ, завдання) на здійснення господарських операцій (чеки на одержання грошових коштів, платіжні доручення, довіреності). Ці документи не підтверджують факту здійснення операцій, а тому не є підставою для відображення їх в обліку.

Виконавчі – це документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції і є обґрунтуванням для облікових записів (виписки банку, акти, квитанції, звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт).

Бухгалтерського оформлення – це документи, які складаються працівниками бухгалтерії на підставі документів або даних поточного обліку і призначені для технічної підготовки облікових записів (бухгалтерські довідки, розрахунки, меморіальні ордери).

Комбіновані – це документи, які за призначенням виконують функції декількох документів, сприяють повноті й наочності облікових операцій, спрощують і поліпшують їх опрацювання, зменшують кількість (прибуткові та видаткові касові ордери, наряди на виконання робіт, лімітно-забірні картки).

2)  За ступенем узагальнення:

Первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, і складаються в момент здійснення господарської операції (прибуткові та видаткові касові ордери, накладні, акти на приймання робіт).

Зведені – це документи, які складаються на підставі однорідних первин­них документів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти каси­ра, відомості розподілу заробітної плати).

3)  За кількістю відображених операцій.

Разові – це документи, які використовуються для оформлення однієї або кількох операцій, які записують до документа одночасно. Одразу після складання вони можуть бути підставою для бухгалтерських записів (чеки, касові ордери, вимоги, накладні, акти).

Накопичувальні – це документи, які використовуються для оформлення однорідних господарських операцій, що систематично повторюються і нако­пичуються в міру їх здійснення протягом певного періоду – тижня, декади, місяця (лімітно-збірні картки, відомості випуску готової продукції, багатоденні наряди).

4)  За місцем складання:

Внутрішні – це документи, що складаються безпосередньо на підприємстві.

Зовнішні – це документи, що надходять від інших підприємств та організацій.

Крім того, при проведенні судово-бухгалтерської експертизи широко використовуються облікові реєстри.

Облікові реєстри – це носії інформації спеціального формату (книги, картки, окремі листки) і будови (паперові, машинні), призначені для реєстрації, групування і узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами.

У процесі судово-бухгалтерської експертизи реєстри бухгалтерського обліку на відміну від первинних документів не сприймаються як прямі докази достовірності виконання фінансово-господарських операцій, точності відображення якісних та кількісних параметрів, встановлення матеріальної відповідальності тощо.

При обліковій реєстрації господарських операцій можуть виникнути помилки – від простих описок до неправильної кореспонденції рахунків.

Опрацьовані первинні документи, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов’язковому зберіганню.

З часом може постати потреба у перевірці правильності обліку, законності здійснення господарських операцій, надання необхідних документів податко­вим, фінансовим, ревізійним, судово-слідчим органам для обґрунтування доказів та ін.

Термін зберігання бухгалтерських документів затверджений наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31.03.1997 р. № 11-а.

Вивчення будь-якої господарської операції потребує відповіді на три основних питання:

1)   законність операції, тобто порівняння її змісту з чинними законами, вказівками, положеннями, стандартами та іншими нормативними документами, що її регламентують;

2)   доцільність операції, тобто перевірка її відповідності показникам плану, нормам та іншим показникам, що характеризують економічну ефективність або об’єктивну необхідність здійснення операції;

3)   достовірність операції, тобто перевірка ступеня або рівня адекватного відображення об’єктивно здійснених явищ, подій або процесів. Операція повинна повно і безпомилково відображати суть згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Важливе значення у формуванні прийомів дослідження облікових даних має формальна логіка вивчення елементарних законів і правил мислення, покладених в основу розумової діяльності людини, серед яких:

1. Закон відповідності. Обсяг і зміст думки в будь-якому факті, операції, явищі повинні бути точно визначені й залишатись постійними в усьому процесі роботи з ним (думка у процесі конкретного роздуму повинна зберігати один і той самий зміст, скільки б разів вона не повторювалась).

2. Закон суперечності. Два протилежних, суперечливих судження про один і той самий факт, явище, взяті в один і той самий час, в одному і тому ж співвідношенні, в одному і тому ж розумінні, не можуть бути достовірними одночасно: одне з них обов’язково неправильне.

3. Закон виключення третього. Зумовлює вибір одного з двох взаємовиключних суджень, оскільки в одно­му з них є істина. Два протилежних судження про факт не можуть одночасно бути ані неправдивими, ані достовірними: якщо одне з них достовірне, то друге – неправдиве, третього не існує.

4. Закон достатніх підстав. Правильна чи об’єктивна думка повинна бути обґрунтованою і мати достатню підставу (спрямована проти вільних надуманих суджень та висновків і передбачає, що думки або твердження повинні бути доведені.)

У процесі судово-бухгалтерської перевірки залежно від змісту, суті й правильності складання документи можуть бути якісними та неякісними.

Якісний документ – це первинний документ, що відповідає чинним законам, встановленим вимогам і положенням про документи і записи в бухгалтерському обліку.

Неякісним вважається документ, що не відповідає вимогам і відображає здійснену операцію як за сутністю, так і за змістом у спотвореному вигляді.

Неякісні документи поділяються на фіктивні, підроблені та безтоварні.

Фіктивним є документ, якого не існує і який видається з певною метою за справжній.

Підроблений документ подає господарську операцію в перекрученому вигляді (підроблення реквізитів, кількісних чи якісних показників тощо).

Безтоварний документ відображає неіснуючу господарську операцію, за формою найчастіше як якісний, а за змістом – фіктивний.

У процесі судово-бухгалтерської експертизи з використанням облікової документації виконують такі процедури:

вибирають необхідні дані (показники), які забезпечують повну і всебічну характеристику питань, винесених на розгляд експертизи.

•      перевіряють достовірність зібраних даних (перевірка по суті, формаль­на, арифметична), необхідних для експертного дослідження;

•      досліджують і використовують фактографічну інформацію в системі до­казів судово-бухгалтерської експертизи за двома основними напрямами:

-    дослідження синтетичних даних, одержаних у результаті групування однорідних аналітичних показників;

-    поглиблене, логічне, нормативне дослідження аналітичних даних про конкретні господарські операції.

У процесі судово-бухгалтерського дослідження документів формують висновки та узагальнення, що ґрунтуються на взаємозв’язках різних документів, їх групуванні та порівнянні.

Працівники міліції мають право вилучати облікові документи, реєстри, звітність у підприємств будь-яких форм власності на підставі Закону України “Про міліцію” та Кримінально-процесуального кодексу України. На етапі розслідування кримінальної справи ці документи вилучають органи дізнання, попереднього слідства та суди на підставі постанови цих органів відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства.

 

3. Інвентаризація як елемент судово-бухгалтерської експертизи

Джерелом інформації при проведенні судово-бухгалтерської експертизи під час розслідування злочинів є матеріали інвентаризацій.

Інвентаризаційний процес розглядають через послідовність стадій його виконання. На кожній окремій стадії здійснюють інвентаризаційні процедури, які, у свою чергу, складаються із сукупності окремих інвентаризаційних прийомів.

Документи перевіряють за трьома напрямами:

§ перевірка по суті – встановлення законності та доцільності відображених у документах господарських операцій;

§ формальна перевірка – встановлення правильності заповнення реквізитів, проставлення натуральних і вартісних вимірників, наявність підписів осіб, відповідальних за здійснення операцій;

§ арифметична перевірка – визначення правильності арифметичних розрахунків натуральних і вартісних вимірників.

При ознайомленні з інвентаризаційними документами – наказами, інвентаризаційними описами (актами), порівняльними відомостями, поясненнями матеріально відповідальних осіб та іншими – у них можуть бути виявлені певні недоліки (тоді результати інвентаризації вважаються недійсними), зокрема:

§ склад інвентаризаційної комісії не затверджений керівником;

§ у наказі про проведення інвентаризації не зазначено її терміни;

§ у матеріально відповідних осіб не взято розписки про те, що всі прибуткові та видаткові документи здані до бухгалтерії

§ інвентаризаційний опис складений в одному примірнику;

§ на кожній сторінці немає запису “ціни, підсумки перевірив”, підпису матеріально відповідальної особи;

§ порівнюються дані бухгалтерського обліку з фактичною наявністю, а не навпаки;

§ у результаті зведення чи групування первинних даних найчастіше виявляються помилки в синтетичних показниках;

§ помилки та виправлення не підписані й не завірені членами комісії;

§ на останній сторінці інвентаризаційного опису немає розписки матеріально відповідальної особи про відсутність у неї претензій до членів комісії і підтвердження, що зазначене в описі майно прийнято на відповідальне зберігання;

§ під час перерв у роботі не закрито доступ стороннім до приміщення, де зберігаються інвентаризаційні описи тощо.

У процесі судово-бухгалтерської експертизи важливо правильно оцінити результати інвентаризації за допомогою аналізу документів, порядку та об’єктивності її проведення, причини утворення порушень порядку проведення, причетність до цього матеріально відповідальних осіб.

Особливо важлива точна експертна оцінка результатів інвентаризації майна державного підприємства, яке приватизується або передається в оренду, оскільки зниження вартості таких об’єктів стає одним із найхарактерніших правопорушень у сфері економіки України.

4. Інформаційно-технічне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи

Технічне забезпечення – це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування судово-бухгалтерської експертизи.

Елементами технічного забезпечення є: технічні засоби, методичні та керівні матеріали, технічна документація.

До технічних засобів належать: збирання і реєстрація інформації, переда­вання, ведення, обробка, відображення і виведення інформації, підготовка даних, накопичення, зберігання і пошук інформації.

Методичні та керівні матеріали поділяються на: загальносистемні, спеціалізовані та нормативно-довідкові документи.

В умовах науково-технічного прогресу комп’ютеризація процесів судово-бухгалтерської експертизи є основним напрямом її розвитку, що покликана сприяти підвищенню інтелектуальності праці експерта-бухгалтера та науковому обґрунтуванню висновків.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи потребує певних знань для перевірки якісної інформації, а також навмисної її фальсифікації у процесі обробки.

Основними негативними явищами у викривленні інформації та використанні її для скоєння злочинів є такі:

§ знищення інформації;

§ викрадення даних;

§ заміна даних;

§ неправильне використання засобів автоматизованих систем управління.

Ці та інші порушення часто є об’єктами досліджень судово-бухгалтерської експертизи, тому важливо встановити достовірність правопорушень та відповідальних за них осіб.

Розкрадання цінностей на підприємствах найчастіше здійснюються за участю бухгалтерів і працівників обчислювальних центрів, які обробляють економічну інформацію.

Основні цілі захисту даних включають створення необхідних передумов для запобігання викривленням інформації на стадії підготовки, обробки і збе­реження з метою зловживань окремими особами і забезпечення збереження цінностей.

Методичні прийоми перевірки захисту даних, які використовуються в дослідженнях судово-бухгалтерської експертизи, полягають в імітуванні за допомогою тестів різних варіантів викривлення або крадіжки даних з метою вчинення протизаконних дій.

Методика контролю захисту даних постійно вдосконалюється і запроваджується в економічній діяльності.

Виконуючи різні завдання судово-бухгалтерської експертизи, фахівцям-експертам доводиться передбачати у програмі дослідження використання необхідної інформації, яку має суб’єкт господарювання в електронному вигляді (звіти, довідники, розрахункові банківські документи тощо). Доступ до такої інформації, користування засобами електронного зберігання і обробки інфор­мації, а також її належне документування фахівцем-експертом має здійснюватися за відповідними правилами, що випливають з вимог чинного законодавства України та відповідних стандартів.

Основні засади здійснення контрольних заходів в умовах електронного зберігання і обробки інформації, яка підлягає дослідженню у процесі експертизи, ревізії чи перевірки, визначаються Стандартом державного фінансового контролю № 5, затвердженим наказом Головного Контрольно-ревізійного управління України від 09.08.2002 р. № 168.

Цей Стандарт визначає загальні засади здійснення контрольних заходів щодо суб’єктів господарювання, які застосовують засоби електронного зберігання і обробки інформації у господарській діяльності, веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності.

Створення будь-якої інформаційно-аналітичної системи має забезпечувати захист інформації, що циркулює в системі, тобто передбачає здійснення заходів, спрямованих на збереження інформації від небажаних наслідків дій, що навмисно або випадково призводять до зміни, розкриття чи руйнування даних.

Інформаційна безпека забезпечується впровадженням комплексу нормативно-організаційних, програмно-технічних та спеціалізованих засобів захисту інформації, запобігання втратам, несанкціонованому знищенню, спотворенню, підробленню та копіюванню інформації.

 

Описание: Описание: C:\Users\Даша\Desktop\ЕНП Судово-бухгалтерська експертиза\img\previous.gifОписание: Описание: C:\Users\Даша\Desktop\ЕНП Судово-бухгалтерська експертиза\img\forward.gif