Тема 5

Організація дослідження та узагальнення висновків судово-бухгалтерської експертизи

5.1. Організація досліджень в експертизі та оформлення їх результатів.

5.2. Висновок експерта в кримінальному праві.

5.3. Вимоги до складання висновку експерта-бухгалтера.

5.4. Структура висновку експерта.

5.5. Процесуальна оцінка висновку судово-бухгалтерської експертизи.

5.6. Реалізація висновку бухгалтера-експерта в судовому процесі.

5.1. Організація досліджень в експертизі та оформлення їх результатів

Керівник експертної установи розглядає отриману постанову (ухвалу) про призначення експертизи і доручає відповідному структурному підрозділу установи організувати експертизу.

Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення експертизи є питання, що стосуються предметів різних видів експертиз, керівник установи визначає питання, які підлягають вирішенню в кожному з підрозділів, кількість виконуваних при цьому експертиз.

У випадку, коли отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації експертизи (не надійшла постанова (ухвала) про призначення експертизи, об’єкти досліджень та ін.), керівник установи негайно повідомляє про це особу або орган, які призначили експертизу.

Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають належних заходів для усунення цих перешкод, керівник установи після одного місяця з дня надіслання зазначеного повідомлення повертає їм матеріали.

Організовуючи комплексну експертизу, керівник установи доручає дослідження відповідним підрозділам установи і визначає, який із них має бути провідним. Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох установ, комісія експертів формується керівником провідної установи разом з керівниками інших установ-співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної установи.

Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом місяця не отримав відповідь, він має право письмово повідомити особу або орган, які призначили експертизу, про неможливість її проведення.

Документальні матеріали, які були об’єктом дослідження, а також порівняльні зразки позначаються відповідними штампами експертної установи.

Висновок експерта (повідомлення про неможливість її проведення) розглядається керівником експертної установи і надається особі або органу, які призначили експертизу.

Якщо керівник експертної установи не погоджується з позицією експерта, він має право доручити проведення експертизи комісії експертів, до якої включається експерт, з позицією якого він не згодний. Експерти комісії в разі згоди між собою підписують спільний висновок експертизи, а в разі виникнення розбіжностей між членами комісії складається кілька висновків відповідно до позицій експертів.

Висновок експертизи або повідомлення про неможливість її проведення, які даються поза експертною установою (у судовому засіданні, на місці події), розглядаються керівником установи після надходження до установи матеріалів експертизи. Якщо керівник установи має зауваження, він може повідомити про це особу або орган, які призначили експертизу.

5.2. Висновок експерта в кримінальному праві

Відповідно до статті 101 Кримінального процесуального кодексу України, висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Висновок експерта надається в письмовій формі, але кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку.

Якщо для проведення експертизи залучається кілька експертів, експерти мають право скласти один висновок або окремі висновки.

Висновок передається експертом стороні, за клопотанням якої здійснювалася експертиза.

Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

5.3. Вимоги до складання висновку експерта-бухгалтера

На стадії узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи отримані у процесі дослідження матеріали групуються й систематизуються і на цій основі складається висновок експерта.

Перед складанням висновку експерт ознайомлюється з матеріалами справи, за потреби витребовуючи додаткові матеріали. Після цього експерт складає мотивований висновок, що повинен містити докладний опис виконаних досліджень, зроблені висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені запитання.

Вимоги до висновку експерта-бухгалтера:

1)   об’єктивність – передбачає його достовірність та відповідність істині, доведеній у процесі судово-бухгалтерської експертизи комплексом доказів. Експертний висновок повинен об’єктивно відображати адекватність виконаного дослідження даним бухгалтерського обліку, первинній документації;

2)   повнота – полягає в комплексному викладі об’єктів експертного дослідження, джерел інформаційного забезпечення, методики проведення судово-бухгалтерської експертизи та узагальнення і реалізації її результатів;

3)   наукова обґрунтованість – полягає в застосуванні у процесі дослідження загальнонаукових та спеціальних методичних прийомів;

4)   логічність і послідовність викладу – якісні параметри висновку експерта-бухгалтера, які полягають у логічній послідовності процедури розкриття змісту питань, винесених на вирішення експертизи. Висвітлення питань експертного дослідження повинно ґрунтуватись безпосередньо на даних бухгалтерського обліку підприємства;

5)   чіткість, конкретність, лаконічність – полягає в чіткому однозначному формулюванні відповідей на поставлені правоохоронними органами питання. Неприпустимим є двозначне тлумачення відповідей;

6)   дотримання стилістики ділових документів – передбачає дотримання ділового стилю мовлення, для якого характерно:

-   використання бухгалтерських, податкових та юридичних термінів;

-   неприпустимість використання образного викладу змісту;

-   посилання на факти і документи.

5.4. Структура висновку експерта

Структура і зміст висновку експерта-бухгалтера повинні відповідати вимогам ст. 102 Кримінального процесуального кодексу України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та іншим методичним і нормативним документам щодо проведення експертиз.

Відповідно до частини 1 статті 102 у висновку експерта повинно бути зазначено:

1) коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза;

2) місце і час проведення експертизи;

3) хто був присутній при проведенні експертизи;

4) перелік питань, що були поставлені експертові;

5) опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом;

6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка;

7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

У висновку експерта обов’язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.

Висновок складається з трьох частин:

1. Вступної, в якій наводиться – містить:

-   назва експертизи, її номер та вид (додаткова, повторна, комісійна або комплексна);

-   особа або орган, які призначили експертизу;

-   дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім’я та по батькові, освіта, експертна спеціальність та стаж експертної роботи; науковий ступінь та вчене звання;

-   дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписання висновку експертизи;

-   де і ким винесена постанова або ухвала про призначення експертизи;

-   питання, які належить вирішити експертові;

-   назва матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об’єктів;

-   клопотання експерта про подання додаткових матеріалів, наслідки їх розгляду;

-   обставини справи, які мають значення для давання висновку, з обов’язковим зазначенням джерела їх отримання;

-   відомості про осіб, які були присутні при дослідження (прізвища, ініціали, процесуальне положення);

-   попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку;

-   нормативні документи та методична література, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань.

У вступній частині висновку повторної експертизи викладаються відомості про первинні (попередні) експертизи: прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, висновки досліджень попередніх експертиз з питань, які були поставлені перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення.

2. Дослідної – описується весь процес експертного дослідження в тій послідовності, в якій викладено питання. Як правило, включає:

-   відомості про стан об’єктів дослідження;

-   методи дослідження та умови їх проведення;

-   посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз’яснення до них;

-   експертну оцінку результатів дослідження.

У дослідній частині висновку повторної експертизи вказуються причини розбіжностей з результатами попередніх експертиз, якщо вони були.

3. Результативної – узагальнює результати дослідження та містить відповіді на кожне питання, поставлене слідчим або суддею у постанові (ухвалі) на призначення експертизи.

Висновок експертизи підписується експертами, які виконували дослідження, і засвідчується печаткою експертної установи.

При проведенні комісійної експертизи експерт, що незгодний з думкою інших експертів, складає окремий висновок.

Висновок експертизи та додатки до нього складаються у двох екземплярах, один з яких надається особі або органу, які призначили експертизу, а другий залишається в експертній установі.

На повторні експертизи складаються контрольні картки, які надсилаються установі (службі), в якій виконувались попередні експертизи, і Міністерству юстиції України. Один екземпляр картки залишається в експертній установі. Якщо висновки повторних і попередніх експертиз не збігаються, то до установи (служби), в якій виконувалась попередня експертиза, так само надсилається також екземпляр висновку повторної експертизи з усіма додатками.

При виконанні комплексної експертизи кількість примірників висновку експертизи відповідає кількості установ, що брали участь у її проведенні (для зберігання в архіві кожної установи).

5.5. Процесуальна оцінка висновку судово-бухгалтерської експертизи

Висновок експерта-бухгалтера – це процесуальний документ, який містить систему доказів для вирішення справи, порушеної правоохоронними органами і повинен відповідати вимогам Кримінально-процесуального кодексу України.

Правоохоронні органи при вирішенні справи розглядають серед усіх доказів також висновок експерта-бухгалтера. Відповідність висновку експерта-бухгалтера зазначеним вимогам встановлюють слідчий і суд.

Відповідно до частини 1 статті 94 «Оцінка доказів» Кримінального процесуального комплексу України «слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Частина 2 статті 94 встановлює, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Висновок експерта оцінюється в таких напрямах:

-   встановлення відповідності спеціалізації та кваліфікації експерта встановити обставини, які мають значення для справи. При цьому перевіряються кваліфікація експерта, наявність спеціальної освіти та необхідних знань з бухгалтерського обліку та аналізу, а також його незацікавленість в упередженому вирішенні справи;

-   перевірка додержання при проведенні експертизи процесуальних норм. Встановлюється, чи не вийшов експерт-бухгалтер за межі своєї компетенції, чи не використовував матеріали, недолучені до справи;

-   з’ясування достовірності доказових фактів та повноти виконаного дослідження, підтвердження висновків відповідними документами;

-   перевірка правильності застосування методики дослідження;

-   виявлення правильності посилань на нормативні акти;

-   виявлення можливих помилок, неточностей, суперечностей, особливо щодо цифрових даних;

-   встановлення логічної обґрунтованості результатів експертного дослідження за допомогою аналізу проміжних результатів;

-   оцінка зв’язку висновків експерта з іншими джерелами доказів;

-   оцінка наукової обґрунтованості експертної методики і правомірності її застосування в конкретній справі.

Ознайомившись з висновком, слідчий згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України може допитати експерта для отримання роз’яснення або доповнення до висновку, про що складається протокол.

Висновок експерта-бухгалтера у кримінальному, адміністративному, господарському і цивільному процесах може оцінюватися усіма учасниками судового розгляду.

Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим, судом або адвокатом передбачає також порівняння результативних даних експертного дослідження з іншими матеріалами розслідуваної справи. У певній ситуації може бути проведена додаткова або повторна судово-бухгалтерська експертиза.

Додаткова експертиза призначається переважно в таких випадках:

1)   якщо висновок недостатньою мірою повний, конкретний і об’єктивний;

2)   виявлено нові факти, що стосуються обставин розслідуваної справи.

Для проведення додаткової судово-бухгалтерської експертизи слідчий виносить мотивовану постанову, виконавцем може бути призначений експерт, який проводив попередню основну експертизу.

Повторна експертиза призначається в таких ситуаціях:

-   невідповідність висновку первинної експертизи документам і матеріалам справи;

-   помилки в застосуванні експертом методичних прийомів дослідження;

-   порушені процесуальні процедури проведення експертизи;

-   у разі виявлення суперечливості висновків кількох експертів, врегулювати які не вдалося.

Особливість повторної судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що вона обов’язково проводиться іншим експертом

До постанови про призначення додаткової або повторної судово-бухгалтерської експертизи додають висновки первинних експертиз з усіма матеріалами досліджень.

5.6. Реалізація висновку експерта в судовому процесі

У процесі розслідування кримінальних справ судово-бухгалтерська експертиза призначається переважно на стадії попереднього слідства. Під час судовому розгляді, адміністративних, господарських та цивільних справ експерт-бухгалтер формує висновок безпосередньо в судовому процесі.

Допит експерта в суді регламентує стаття 356 Кримінально-процесуального кодексу України.

За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги такого змісту:

«Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості».

Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, – сторона захисту. Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим та суддями.

Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з’ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження.

Кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.

Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.