Тема 3

Методичне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи

3.1. Зміст експертного дослідження в судово-бухгалтерській експертизі.

3.2. Особливості методу судово-бухгалтерської експертизи.

3.3. Спеціальні методи дослідження в судово-бухгалтерській експертизі.

3.1. Зміст експертного дослідження в судово-бухгалтерській експертизі

Суть експертного дослідження в судово-бухгалтерській експертизі полягає у науковому пізнанні юридичних відносин між об’єктами і суб’єктами права.

Процедура експертного дослідження питань, поставлених на вирішення судово-бухгалтерської експертизи, ґрунтується на конкретних гіпотезах, які необхідно сформулювати, довести та узагальнити їх результати.

Гіпотеза (від грецького «hypothesis» – наукове припущення) в судово-бухгалтерській експертизі – це попереднє припущення експерта-бухгалтера з конкретного факту, яке ґрунтується на сукупності професійних знань експерта-бухгалтера та досягненнях наукового пізнання судово-бухгалтерської експертизи.

Однак гіпотеза в будь-якому випадку вимагає забезпечення її доказовості або помилковості системою відповідних доказів.

Гіпотеза, що висувається на стадії експертного дослідження, повинна бути перевірена та доведена або відкинута.

3.2. Особливості методу судово-бухгалтерської експертизи

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність прийомів та способів, які застосовуються бухгалтером-експертом при дослідженні матеріалів справи, наданих йому слідчим або судом.

Метод судово-бухгалтерської експертизи складається:

1) загальних методів дослідження;

2) спеціальних методів дослідження.

Загальна методологія судово-бухгалтерської експертизи – це сукупність загальнонаукових методів пізнання:

1)       аналіз, тобто прийом експертного дослідження, який полягає у розчленуванні об’єкта судово-бухгалтерської експертизи на складові елементи, вивченні їх ознак і властивостей;

2)       синтез – прийом експертного дослідження об’єкта судово-бухгалтерської експертизи, який полягає в його цілісності, єдності й взаємозв’язку структурних елементів;

3)       індукція – вивчення в процесі експертизи частини характеристик об’єкта;

4)       дедукція – вивчення в процесі експертизи загальної характеристики об’єкта, а потім його складових частин;

5)       аналогія – вивчення одних об’єктів судово-бухгалтерської експертизи на основі подібності з іншими;

6)       моделювання – заміна об’єкта експертизи його аналогом, моделлю;

7)       абстрагування – на основі вивчення експертизою конкретних об’єктів виявляють закономірність за іншими об’єктами;

8)       конкретизація – це метод, протилежний абстрагуванню, тобто всебічне дослідження стану об’єктів судово-бухгалтерської експертизи та ін.

Спеціальні методи судово-бухгалтерської експертизи об’єднуються в такі групи:

1)       органолептичні;

2)       розрахунково-аналітичні;

3)       документальні:

4)       узагальнення та реалізації результатів експертизи.

3.3. Спеціальні методи дослідження в експертизі

Органолептичні методичні прийоми – дослідження об’єкта експертизи, яке здійснюються за допомогою органів людини (наприклад, контрольне вимірювання площі, контрольні заміри робіт, технологічний контроль тощо). Експерт-бухгалтер використовує, як правило, результати органолептичної перевірки, проведеної іншими експертами, ревізорами, слідчими.

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми – дослідження об’єкта експертизи, яке здійснюється шляхом відповідних розрахунків і аналітичних дій (наприклад, розрахунок обсягу виробленої продукції виходячи з продуктивності праці робітників та відпрацьованого часу тощо).

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми включають:

1)       Економічний аналіз використовують при дослідженні питань, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції, використанням трудових ресурсів, виявленням необґрунтованих перевитрат у собівартості окремих видів продукції, визначенням її рентабельності, встановленням фінансового стану підприємства тощо.

На основі проведеного аналізу експерт-бухгалтер висуває робочу гіпотезу, яку потім перевіряє документальними методичними прийомами. Наприклад, аналізуючи обсяг виконаних робіт вантажним автотранспортом, можна висунути припущення про приписки робіт і крадіжку пального. Однак встановити дійсний стан справ без наявності документальних доказів неможливо.

2)       Аналітичні розрахунки – відтворення господарської операції за допомогою певної системи взаємозв’язаних розрахунків. Найбільш поширеним видом аналітичних розрахунків у судово-бухгалтерській експертизі є відновлення натурально-вартісного обліку товарно-матеріальних цінностей та зворотна калькуляція собівартості виробленої продукції.

3)       Статистичні розрахунки застосовують за необхідності визначення певної суми матеріальних благ, створених за відповідний період. В процесі експертизи за допомогою статистичних розрахунків елімінують вплив певних факторів стосовно кінцевого результату, наприклад, ціни пального у складі собівартості виробленої продукції.

Економіко-математичні методи в судово-бухгалтерській експертизі застосовують при необхідності здійснення складних економічних розрахунків, зокрема, методу лінійного програмування для вивчення питань доцільності випуску того чи іншого виду продукції, виявлення резервів економії тощо.

Документальні методичні прийоми – дослідження об’єкта експертизи, яке ґрунтується на використанні бухгалтерської інформації, зафіксованої у відповідних документах. Вони є одними із найважливіших видів методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи

Документальні методичні прийоми включають:

1)       Документальна перевірка.

2)       Зіставлення документів.

3)       Інформаційне моделювання.

Метод документальної перевірки включає такі способи проведення експертного дослідження:

1.1) За формою і змістом судово-бухгалтерська експертиза досліджує первинні документи щодо оформлення на бланках типової форми, наявності всіх необхідних реквізитів, які повинні всебічно характеризувати здійснену господарську операцію, з метою підтвердження юридичної сили певного документа.

1.2) Арифметична перевірка документів полягає насамперед в перевірці підсумкових даних, арифметичних розрахунків, правильності таксування і т.д.

1.3) Аналітична перевірка документів проводиться при виникненні необхідності в процесі проведення експертизи групування однорідних порушень нормативно-правових актів та інструктивних матеріалів у досліджуваних господарських операціях.

1.4) Логічна перевірка полягає в застосуванні елементів логіки при дослідженні певних показників тощо

1.5) Нормативна перевірка передбачає встановлення відповідності здійснених господарських операцій діючим нормативно-правовим актам.

Метод зіставлення бухгалтерських документів полягає у порівнянні змісту і реквізитів різних бухгалтерських документів, виявленні протиріч і розбіжностей між ними. Це найпоширеніший метод, оскільки внаслідок специфіки обліку кожна господарська операція фіксується у декількох документах, пов’язаних між собою.

Метод зіставлення бухгалтерських документів включає такі способи досліджень:

2.1) Контрольна звірка полягає у зіставленні різних документів підприємства, в яких фіксується одна і та ж інформація про господарську операцію.

2.2) Зустрічна перевірка бухгалтерських документів полягає у паралельному співставленні документів досліджуваного підприємства із документами, які належать його контрагентам.

Метод інформаційного моделювання застосовується у випадках, коли частина бухгалтерських документів втрачена або знищена. Оскільки кожна господарська операція фіксується спочатку у первинних документах, а потім у регістрах зведеного, аналітичного і синтетичного обліку, існує реальна можливість відновити облік навіть при частковій втраті документів.

Існують два види інформаційного моделювання:

1) матеріальне моделювання здійснюють облікові працівники і ревізори відтворенням втрачених документів на основі їх взаємозв’язку з іншими документами, що відображають таку господарську операцію;

2) уявне моделювання, яке проводить експерт-бухгалтер, полягає в конструюванні моделі, тобто уявного документа. Цим видом моделювання перевіряється правильність методів, що застосовувались при матеріальному моделюванні.

Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи – завершальна стадія дослідження об’єкта експертизи, завданням якої є формування підсумкових даних експертного дослідження, групування виявлених недоліків і зловживань, реалізація результатів експертизи. До їх основних завдань належать:

-     формування підсумкових даних експертного дослідження;

-     аналітична систематизація даних експертизи способом оформлення таблиць;

-     групування порушень за їх економічною однорідністю, хронологічною послідовністю;

-     систематизований виклад результатів дослідження в експертному висновку та надання його суду, органам дізнання чи слідства;

-     оцінка висновку судом і слідчим.