Тема 6

Облік дебіторської заборгованості

1. Нормативне забезпечення обліку дебіторської заборгованості

До нормативного забезпечення обліку дебіторської заборгованості відноситься:

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (порядок укладання договорів, види та строки позовної давності).

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІV (порядок виставлення претензій).

Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (оподаткування дебіторської заборгованості).

Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (порядок нарахування та сплати судового збору).

П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. №237 (облік дебіторської заборгованості).

П(С)БО 14 «Оренда», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. №181 (облік заборгованості за орендними операціями).

П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. №193 (облік заборгованості в іноземній валюті).

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73 (відображення заборгованості у фінансовій звітності).

Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 р. №433 (відображення заборгованості у фінансовій звітності).

2. Економічна суть, оцінка та види дебіторської заборгованості

Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебітори – юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Відповідно до П(С)БО 10 виділяють наступні види дебіторської заборгованості:

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Крім цього за об’єктами, щодо яких вона виникла виділяють дебіторську заборгованість:

1) за фінансовою орендою;

2) за векселями;

3) за продукцію, товари, роботи, послуги;

4) за виданими авансами;

5) за розрахунками з підзвітними особами, за нарахованими доходами, за претензіями, з бюджетом, із внутрішніх розрахунків та інша.

Відображення в обліку та фінансовій звітності заборгованості залежить від певних їх видів, що наведені вище.

3. Облік розрахунків за виданими авансами

У випадку перерахунку підприємством авансів на придбання продукції, товарів, робіт, послуг виникає товарна заборгованість, для обліку якої призначений субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Приклад 6.1.

12.03.2020 року підприємство перерахувало постачальнику з поточного рахунку аванс на суму 150 000 грн на придбання виробничого обладнання, яке було отримано 15.04.2020 року.

Розв’язок:

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		дебет	кредит
1	2	3	4	5
12.03.2020 р.
1	Перераховано аванс постачальнику	371 «Розрахунки за виданими авансами»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	150 000
2	Відображено податковий кредит з ПДВ за правилом першої події	641 «Розрахунки за податками»	644 «Податковий кредит»	25 000
15.04.2020 р.
3	Отримано виробниче обладнання	152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	125 000
4	Відображено податковий кредит з ПДВ	644 «Податковий кредит»	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	25 000
5	Проведено взаємозалік заборгованостей	631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»	371 «Розрахунки за виданими авансами»	150 000

Залишок по субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» відображається у рядку 1130 «Дебіторська заборгованість за розрахунками за виданими авансами» форми №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан»).

4. Відображення в обліку розрахунків за претензіями

Відповідно до статті 222 Господарського кодексу України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання, права якого порушено має право звернутися до порушника цих прав з письмовою претензією, в якій зазначається:

- повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється;

- дата пред'явлення і номер претензії;

- обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

- докази, що підтверджують ці обставини;

- вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

- сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

- платіжні реквізити заявника претензії;

- перелік документів, що додаються до претензії.

Претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено Цивільним кодексом України або іншими законодавчими актами. Про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

Облік розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками ведеться на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями».

На субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

Приклад 6.2.

10.01.2020 року підприємство уклало договір на продаж товарів покупцю на загальну суму 132 000 грн, собівартість яких становить 93 000 грн. За умовами договору покупець зобов’язаний оплатити товар не пізніше 30 календарних днів з дня наступного за днем його реалізації, а у випадку несвоєчасної оплати сплатити пеню у розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний календарний день прострочення.

22.01.2020 року підприємство відвантажило товар покупцю, оплата за який станом на 31.03.2020 року не поступила. 31.03.2020 року підприємство надіслало покупцю претензію з вимогою погасити основну суму боргу – 132 000 грн та суму нарахованої відповідно до договору пені – 50 160 грн (132 000 х 38 днів х 1%). 10.04.2020 року покупець визнав претензію та погасив заборгованість за нею.

Розв’язок:

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		дебет	кредит
1	2	3	4	5
22.01.2020 р.
1	Списано собівартість реалізованого товару	902 «Собівартість реалізованих товарів»	281 «Товари на складі»	93 000
2	Визнано дохід від реалізації товарів	361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»	702 «Дохід від реалізації товарів»	132 000
3	Відображено податкові зобов’язання з ПДВ	702 «Дохід від реалізації товарів»	641 «Розрахунки за податками»	22 000
10.04.2020 р.
3	Відображено нарахування пені за визнаною покупцем претензією	374 «Розрахунки за претензіями»	715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»	50 160
4	Погашено покупцем заборгованість за пенею	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	374 «Розрахунки за претензіями»	50 160
5	Погашено покупцем заборгованість за товари	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»	132 000

5. Облік розрахунків за судовими позовами

Приклад 6.3.

Підприємство 11.01.2018 року подало позов до господарського суду про стягнення з постачальника штрафу в сумі 22 000 грн за поставку неякісного товару та при цьому сплатило судовий збір у сумі 1 прожиткового мінімуму – 1 762 грн (1,5 відсотки ціни майнового позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 – 616 700 грн).

22.01.2018 року суд задовольнив позов в повному обсязі та постановив стягнути з постачальника штраф у сумі 22 000 грн та судовий збір у сумі 1 762 грн., які були оплачені постачальником 29.01.2018 року.

Розв’язок:

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		дебет	кредит
1	2	3	4	5
11.01.2018 р.
1	Нараховано судовий збір	92 «Адміністративні витрати»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»	1 762
2	Сплачено судовий збір	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	1 762
22.01.2018 р.
3	Отримано постанову суду про стягнення з постачальника штрафу та судового збору	374 «Розрахунки за претензіями»	715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»	23 762
29.01.2018 р.
5	Погашено постачальником заборгованість за штрафом та судовим збором	311 «Поточні рахунки в національній валюті»	374 «Розрахунки за претензіями»	23 762

Залишок по субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» відображається у рядку 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість» форми №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан»).

Інформація про суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків відображається у рядку 2120 «Інші операційні доходи» форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід».

6. Облік відступлення права вимоги

Відступлення права вимоги – це заміна кредитора в зобов'язанні, яка фіксується шляхом оформлення договору цесії відповідно до глави 47 ЦКУ.

Законодавством договір цесії не виділено серед окремих видів цивільно-правових договорів та не визначено його істотні умови. Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо така неможливість установлена договором або законом.

За змістом договір цесії відповідає договору факторингу, що ґрунтується на тому, що одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Факторинг є різновидом цесії та означає відступленням виключно грошової вимоги, тоді як цесія включає відступлення товарної та грошової (нетоварної) вимоги.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦКУ). Про відступлення права вимоги боржника варто повідомити письмово, хоча це не є обов'язковим.

Договір цесії може як безоплатним, так і платним:

1) у відсотковому відношенні до суми боргу, що відступається;

2) у фіксованій сумі.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У п. 9 П(С)БО 15 зазначено: дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Пунктом 6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Отже, у бухгалтерському обліку доходами або витратами операцій з відступлення права вимоги повинен визнаватися тільки фінансовий результат від проведення такої операції − прибуток (дохід) або збиток (витрати).

Відповідно до норм пп. 14.1.255 ПКУ, відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору чи без такої компенсації.

Пункт 153.5 ПКУ регламентує особливий порядок оподаткування такої операції:

- при першому відступленні витрати першого кредитора визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість (за фінансовими кредитами – у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення, а за іншими цивільно-правовими договорами – у розмірі фактичної заборгованості, що відступається);

- до складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови що така заборгованість попередньо була включена до складу витрат;

- у ситуації наступного відступлення визначається результуючий показник: доходи зменшуються на суму понесених під час відступлення витрат, а отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку. У разі коли результуючий показник має від'ємне значення (витрати перевищують доходи), він не включається до складу витрат або на зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) чи придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари або надані послуги третьої особи – фактично такий від'ємний результуючий показник у податковому обліку надалі не відображають.

Відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ надання, управління та відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Переведення боргу з одного кредитора на іншого в обліку боржника має бути відображено в аналітичному обліку до нового кредитора.

Приклад 6.4

Підприємство 1 відвантажило товар на користь Підприємства 2 на суму 120 тис. грн (у т. ч. ПДВ – 20 тис. грн). Собівартість товару – 70 тис. грн. Підприємство 1 укладає з Підприємством 3 договір відступлення права грошової вимоги. Плата нового кредитора первинному за таким договором становить 111 тис. грн. Підприємство 2 виконує свої грошові зобов'язання перед новим кредитором у повному обсязі – 120 тис. грн. Бухгалтерський та податковий облік операції відступлення права вимоги показано в таблиці 1.

Розв’язок:

№ з/п	Суть операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн	Податковий облік
		Д-т	К-т		Доходи	Витрати
Облік у первісного кредитора
1	Відвантажено товари Підприємству 2	361	702	120000	100000	70000
2	Нараховано ПЗ з ПДВ	702	641/ПДВ	20000	-	-
3.	Списано собівартість реалізованого товару	902	281	70000	-	-
4	Відступлено право вимоги	377	361	111000	-	-
5	Різниця між фактичною сумою та сумою погашення	949	361	9000	-	-
6	Отримано гроші від Підприємства 3	311	377	111000	111000	120000
Облік у нового кредитора
1	Придбано право грошової вимоги	377	685	111000	-	-
2	Відображено дохід від операції	377	719	9000	-	-
3	Оплачено згідно з договором відступлення права вимоги	685	311	111000	-	-
4	Отримано кошти від Підприємства 2	311	377	120000	9000	-*
Облік у боржника
1	Отримано товар	281	631	100000	-	-
2	Відображено ПК з ПДВ	641/ПДВ	631	20000	-	-
3	Одержано лист про заміну кредитора	631	685	120000	-	-
4	Погашено заборгованість перед Підприємством 3	685	311	120000	-	-
* У нового кредитора фінансовий результат відображається згорнуто (тільки прибуток – витрати не показуються).** Витрати відобразяться за датою реалізації цих товарів.

Таблиця 6.1

Зведена інформація про сильні сторони договору уступки права вимоги та його недоліки в податковому обліку

Характеристика договору	ПДВ		Податок на прибуток
	ПЗ	ПК	Доходи	Витрати
Боржник
Сильні сторони
Якщо гроші зайшли, а платити податки можливості немає, можна переведенням боргу закрити старі заборгованості, податкових наслідків така дія не матиме
Можливість домовитися з новим кредитором про нові строки поставки, платежу, якщо для нього це не так принципово, як для першого кредитора
Недоліки
		Немає оплати — немає зв'язку з госпдіяльністю, а отже, немає права на ПК (п. 198.2 ПКУ), а новий кредитор нову ПН не надасть, адже ним не була здійснена поставка (п. 187.1 ПКУ)
Новий кредитор має можливість змінити низку істотних для боржника моментів виконання його зобов'язання
Первісний кредитор
Сильні сторони
Перше відступлення	Відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ)		До доходів потрапляє сума коштів або вартість інших активів, отримана від такого відступлення (п. 153.5 ПКУ)	Витрати формуються в розмірі договірної (контрактної) вартості (п. 153.5 ПКУ)
Наступне відступлення			Доходи зменшуються на суму понесених під час відступлення витрат, а отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку (абз. 4 п. 153.5 ПКУ)
Недоліки
Наступне відступлення				Від'ємне значення не включається до складу витрат або на зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги (абз. 5 п. 153.5 ПКУ)
Новий кредитор
Сильні сторони
Можливість отримати прибуток від переведення грошового боргу
Недоліки
Витрати на обслуговування заборгованості, ризик банкрутства контрагента, інфляції

7. Поняття та строки позовної давності

Поняття позовної давності визначає та регламентує глава 19 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), у зв'язку з недоліками проданого товару та ін.

Позовна давність, встановлена законом, може бути тільки збільшена за домовленістю сторін шляхом укладення договору у письмовій формі. Також не може бути змінений за домовленістю сторін порядок обчислення позовної давності.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після цього перебіг позовної давності починається заново.

Із закінченням позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

8. Резерв сумнівних боргів: методи створення та обліку

Пунктом 8 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» передбачено два методи створення резервів сумнівних боргів:

1) застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

2) застосування коефіцієнта сумнівності.

Метод застосування абсолютної суми

Цей метод найбільш до вподоби бухгалтерам, адже не передбачає розрахунків, є простим та прозорим у використанні.

Цей метод передбачає створення резерву на суму абсолютної величини заборгованості, в погашенні якої сумніваєтеся.

Приклад 6.5.

ТзОВ А на 31.12 має борг 83 тис. грн, і ви сумніваєтеся у повній сумі його погашення. Відповідно, сума створеного резерву становитиме 83 тис. та відображатиметься бухгалтерським проведенням Д-т 944 К-т 38.

При виборі цього методу слід списувати за рахунок створеного резерву можна лише ту дебіторську заборгованість, під яку був створений резерв.

Метод застосування коефіцієнта сумнівності

П(С)БО 10 передбачає три можливі варіанти визначення коефіцієнта сумнівності:

1) визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

2) класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення;

3) визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років.

Розрахунок коефіцієнта сумнівності шляхом визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході:

Крок 1. Для визначення коефіцієнта береться попередній період, як правило, 2-3 роки. Для розрахунку коефіцієнта необхідні такі показники (див. таблицю 6.2):

1) дохід від реалізації на умовах післяплати (Д-т 36 К-т 70);

Таблиця 6.2

Показники для розрахунку коефіцієнта сумнівності шляхом визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході

Роки	Дохід	Повернення	Чистий дохід	Дебіторська заборгованість, визнана безнадійною
2019	40 000,00	5 000,00	35 000,00	-
2020	120 000,00	0	120 000,00	17 000,00
Разом	160 000,00	5 000,00	155 000,00	17 000,00
2021	210 000,00	-	210 000,00	-

2) вирахування з доходу, такі як повернення, знижки (обліковуються на рахунку 704 «Вирахування з доходу»);

3) сума дебіторської заборгованості, що була визнана безнадійною за цей період.

Крок 2. Розрахунок коефіцієнта сумнівності

Розрахуємо коефіцієнт за формулою:

Заборгованість, визнана безнадійною	х 100
Чистий дохід

Коефіцієнт сумнівності на 2021 рік = 17 000 / 155 000 х 100 = 10,97%.

Крок 3. Застосування коефіцієнта сумнівності

Отриманий коефіцієнт застосовуємо до чистого доходу за звітний 2021 рік:

210 000,00 х 10,97% = 23 037,00 грн.

Крок 4. Відображення в бухгалтерському обліку:

Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» - Кт 38 «Резерв сумнівних боргів» – 23 037,00 грн.

Розрахунок коефіцієнта сумнівності шляхом класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення

Крок 1. Групування сум заборгованості за строками непогашення. Кількість груп та критерії віднесення до кожної з них визначаються суб'єктом господарювання самостійно.

Наприклад: 1 група – заборгованість, прострочена на 30 к. д., 2 група – відповідно, 60 к. д., 3 група – 90 к. д.

Крок 2. Визначення безнадійної заборгованості. Слід виділити заборгованість, що була визнана безнадійною у розрізі класифікованих груп.

Крок 3. Групування даних. Отриману інформацію групуємо у таблицю 6.3.

Таблиця 6.3

Групування дебіторської заборгованості за строками погашення

Дата балансу	Залишок дебіторської заборгованості на дату			З неї визнана безнадійною
	Група 1	Група 2	Група 3	Група 1	Група 2	Група 3
31.12.2019	430000,00	80000,00	45000,00	15000,00	7000,00	10000,00
31.12.2020	750000,00	98000,00	65000,00	1000,00	5000,00	35000,00
Разом	1180000,00	178000,00	110000,00	16000,00	12000,00	45000,00

Крок 4. Розрахунок коефіцієнта. Коефіцієнт сумнівності відповідної групи розраховується за формулою:

Дебіторська заборгованість, визнана безнадійною	х 100
Залишок дебіторської заборгованості на дату балансу

та становить:

1 група: (16000,00 / 1180000,00) х 100 = 1,36%;

2 група: (12000,00 / 178000,00) х 100 = 6,74%;

3 група: (45000,00 / 110000,00) х 100 = 40,91.

Крок 5. Застосування коефіцієнта. Отриманий коефіцієнт застосовуємо до залишку дебіторської заборгованості на дату балансу, тобто на 31.12.2021 р. (див. таблицю 6.4).

Таблиця 6.4

Розрахунок суми сумнівної заборгованості на 31.12.2021 р.

Показник	Залишок дебіторської заборгованості на дату
	Група 1	Група 2	Група 3
Заборгованість на дату балансу 31.12.2021	950000,00	90000,00	50000,00
Коефіцієнт сумнівності, %	1,36	6,74	40,91
Розрахована сума	12920,00	6066,00	20455,00
Разом	39441,00

Крок 6. Відображення в бухгалтерському обліку. Розрахована в таблиці 6.4 сума є залишком резерву сумнівних боргів на дату балансу, а не сумою, на яку формується резерв у звітному періоді. Тому необхідно проаналізувати наявність початкового залишку на рахунку резерву:

1) початковий залишок на рахунку 38 дорівнює нулю. Тоді кореспонденція рахунків станом на 31.12.2021 р. матиме такий вигляд: Дт 944 – Кт 38 на суму 39441,00 грн;

2) залишок на рахунку 38 – кредитовий 10000,00 грн,. Тоді кореспонденція рахунків станом на 31.12.2021 р. матиме такий вигляд: Дт 944 – Кт 38 на суму 29441,00 грн (39441,00 – 10000,00).

Сума нарахованого резерву сумнівних боргів на заборгованість відображається у рядку 2180 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

9. Облік списання безнадійної дебіторської заборгованості

«Товарна» дебіторська заборгованість списується з балансу до складу інших операційних витрат (п. 11 П(С)БО 10):

Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» - Кт 631 (або 371, якщо облік виданих авансів ведеться на субрахунку 371).

Одночасно з цим суму такої заборгованості потрібно відобразити на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» (не менше трьох років з дати списання для аналізу за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника, або до її погашення боржником (якщо таке погашення відбудеться до спливу строку позовної давності). В останньому випадку потрібно буде зробити такі проводки: Дт 30 (31) - Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і Кт 071 (Інструкція № 291).

Статтею 139 ПКУ передбачені коригування фінансового результату до оподаткування за операціями, пов’язаними зі списанням дебіторської заборгованості. Так, згідно пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Можна зменшити фінансовий результат на суму списаної дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. З усіх ознак, що перелічені у цьому пункті, в даному випадку найімовірніше буде застосовано ознаку, наведену у пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ: «заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності» - пп. 139.2.2 ПКУ.

Оскільки товари (послуги), за які була здійснена передплата, так і не були отримані, їх і неможливо було використати в господарській діяльності підприємства. Тому згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ слід нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ.

10. Дисконтування дебіторської заборгованості

Відповідно до абз. 2 пункту 12 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» «довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення».

Теперішня вартість – це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Ставка дисконтування складається з трьох складових:

1) відсоткова ставка на позикові кошти – це та винагорода, яку отримав би кредитор, якби надав у користування на певний строк певну суму коштів;

2) відсоткова ставка кредитного ризику – ризик, який враховує кредитор у разі неповернення позиченої суми;

3) очікувана процентна ставка інфляції.

Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами та зобов’язаннями. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.