Тема 9 «Облік забезпечень та цільового фінансування»

9.1. Економічний зміст та регламентування забезпечень та цільового фінансування

Відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання», забезпечення – це зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати або невідомий час їх погашення на дату складання балансу.

Забезпечення можуть створюватись для відшкодування (майбутніх) витрат на:

- виплату відпусток працівників;

- додаткове пенсійне забезпечення;

- виконання гарантійних зобов’язань;

- реструктуризацію;

- виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів та ін.

Забезпечення створюються при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого, імовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. №433:

-        довгострокові забезпечення – нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), розмір яких на дату складання балансу може бути визначений лише шляхом попередніх (прогнозних) оцінок;

-        поточні забезпечення – забезпечення, що планують використати протягом 12 місяців із дати балансу, для покриття витрат, щодо яких відповідне забезпечення було створене.

Цільове фінансування і цільових надходжень – це субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб для здійснення визначених заходів.

До коштів цільового фінансування та цільових надходжень належать суми, отримані підприємством для здійснення заходів цільового призначення:

-        проведення протиепідемічних і карантинних заходів;

-        будівництво соціально-побутових об’єктів;

-        утримання дитячих установ;

-        підготовку кадрів;

-        науково-дослідницькі роботи;

-        винахідництво та інші цілі.

Джерелом цільового фінансування і цільових надходжень можуть виступати:

-        внески батьків за утримання дітей у дитячих закладах;

-        плата за навчання;

-        кошти профспілок, вищих організацій та інших підприємств, одержані внаслідок перерозподілу всередині системи тощо.

Кошти цільового фінансування можуть також надходити у вигляді:

-        асигнувань з бюджету та позабюджетних цільових фондів;

-        грантів;

-        житлових субсидій;

-        дотацій на здійснення заходів соціального захисту населення, будівництво;

-        допомоги малозабезпеченим сім’ям;

-        державного регулювання цін на паливо, послуги житлово-комунального господарства і міського транспорту;

-        цільових внесків фізичних та юридичних осіб;

-        гуманітарної допомоги тощо.

Використання цих коштів має бути спрямоване тільки на здійснення заходів цільового призначення.

9.2. Облік забезпечень майбутніх витрат та платежів

Суми забезпечення визначаються за обліковою оцінкою ресурсів (з вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання на дату балансу.

Забезпечення використовується тільки для тих витрат, для покриття яких воно було створене.

Залишок забезпечення переглядають на кожну дату балансу і у разі необхідності коригують у бік збільшення або зменшення. Якщо відсутня ймовірність погашення майбутніх зобов’язань, сума нарахованого забезпечення підлягає сторнуванню.

Для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду, призначено рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

За дебетом рахунку відображають використання забезпечення, за кредитом – їх нарахування.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» має такі субрахунки:

- 471 «Забезпечення виплат відпусток»;

- 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»;

- 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»;

- 474 «Забезпечення інших витрат і платежів».

На субрахунку 471 ведуть облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Також на цьому субрахунку узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток.

Сума відпускних повинна бути розподілена на витрати протягом того року. за який надається відпустка. Кожен місяць працівник заробляє частку суми відпускних, тому і заборгованість перед працівниками виникає кожний відпрацьований місяць, а отже, підлягає нарахуванню щомісяця або не рідше, ніж раз на квартал.

Коли ж працівникові оплачується відпустка, то сума відпускних нараховується за рахунок раніше нарахованого резерву. Сума забезпечення визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої зарплати працівникам і коефіцієнта. визначеного як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового капіталу оплати праці.

На субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

Підприємства, що здійснюють продаж товарів з наданням гарантій, проводять нарахування забезпечень гарантійних зобов’язань, облік ^:яких ведеться на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань».

Якщо продукція реалізовується з гарантією (за умови визнання доходу у період реалізації), у підприємства виникає ймовірність наступного виникнення недоліків.

При цьому створюється резерв для покриття майбутніх витрат щодо виконання гарантійних зобов’язань. Суму гарантії відображають по дебету рахунків обліку витрат у тому періоді, коли була здійснена реалізація. Враховуючи наявний досвід, підприємство може розрахувати суму, на яку буде надаватися гарантія на майбутній період.

Коли підприємству повернуть несправний товар, бухгалтер здійснює бухгалтерські записи щодо повернення товарів. Після цього бракований товар або підлягає поверненню постачальникові, якщо це передбачено договором, або підлягає уціненню до ціни можливої реалізації.

У випадку, коли підприємством проводиться ремонт поверненого товару або гарантійна заміна будь-яких деталей, вартість послуг з ремонту буде віднесена у дебет субрахунку 473.

В обліку операції, пов’язані із забезпеченням гарантійних зобов’язань, відображаються таким чином:

1. Нараховані забезпечення гарантійних зобов’язань у момент реалізації продукції з гарантією:

93 «Витрати на збут» – 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»

2. Здійснено ремонт повернутого товару:

473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» – 20, 28, 66, 65

У балансі підприємства залишок суми гарантійних зобов’язань, тобто кредитове сальдо по рахунку 473 відображається в статті «Інші забезпечення».

На субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат та платежів» ведеться облік забезпечення інших витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат та платежів».

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат та платежів ведуть за їх видами, напрямками формування й використання.

9.3. Облік цільового фінансування

Для обліку цільового фінансування використовується рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», який призначений для узагальнення інформації про наявність і рух коштів за окремими об’єктами фінансування.

Кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, відображаються за кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Згідно з П(С)БО 15 «Дохід», отримане цільове фінансування визнається доходом того періоду, в якому були понесені витрати, пов’язані з визнанням умов цільового фінансування, та списується з дебету рахунку 48 в кредит відповідних рахунків класу 7 (відповідно до такого принципу бухгалтерського обліку, як відповідність доходів і витрат).

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід», кошти, які надходять на підприємство у вигляді цільового фінансування, визнаються доходами. Крім того, цільове фінансування може бути визнано доходом лише тоді, коли буде отримано підтвердження про те, що згадане цільове фінансування буде одержано.

Якщо цільове фінансування отримано для капітальних вкладень, таке фінансування відображається у складі доходів майбутніх періодів, дебетується рахунок 69 та кредитується рахунок 48 з наступним поступовим включенням складу доходів звітних періодів у міру амортизації об’єкта капітальних вкладень протягом строку їх корисного використання.

Цільове фінансування, отримане як компенсація витрат (або збитків), що їх вже понесло підприємство, або з метою негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх пов’язаних з цим витрат, визнається доходом того періоду, в якому утворилася дебіторська заборгованість, пов’язана з цим фінансуванням.