Тема 8

Облік власного капіталу

 

1. Власний капітал: поняття, класифікація та рахунки обліку

 

Наявність майна є необхідною умовою господарської діяльності будь-якого підприємства. В економічній теорії виділяють два джерела формування господарських засобів – власні й залучені. Їх величина та співвідношення є важливим фактором оцінки й аналізу фінансової стійкості підприємства та ефективності його роботи в цілому.

Джерела господарських засобів виступають також об’єктами бухгалтерського обліку, що включають: власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, зобов’язання та доходи майбутніх періодів. При цьому, кожна із наведених складових вимагає адекватного та достовірного відображення на рахунках обліку та у фінансовій звітності.

Економічна природа та законодавчо-нормативне  регламентування порядку створення та діяльності суб’єктів підприємництва вказують на обов’язкову наявність саме власного капіталу підприємства.

Власний капітал – це частка в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань.

Власний капітал підприємства за джерелами формування поділяється на вкладений (внесений засновниками у сумі, що дорівнює або перевищує номінальну вартість акцій, часток або паїв), що включає статутний, пайовий, додатково вкладений капітал за мінусом неоплаченого і вилученого капіталу та накопиченого в результаті господарської діяльності, що складається із нерозподіленого прибутку, резервного капіталу, іншого додаткового капіталу за мінусом непокритих збитків.

Методологічні засади відображення у фінансовому обліку та звітності інформації про власний капітал встановлюються наступними нормативними документами:

1. Планом рахунків.

2. Інструкцією №291.

3. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, серед яких: П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”, П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами” та ін.

4. Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку щодо операцій з формування статутного капіталу в акціонерних товариствах, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 10.06.2003 р. №256.

5. Методичними рекомендаціями щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об’єднаною кредитною спілкою, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2003 р. №171.

6. Методичними рекомендаціями про бухгалтерський облік розрахунків з власниками земельних та майнових паїв сільськогосподарських підприємств, затвердженими листом міністерства аграрної політики від 04.12.2003 р. №37-27-12/14024.

Для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу – статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), а також цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів Планом рахунків передбачено рахунки IV класу “Власний капітал та забезпечення зобов’язань”, а саме:

§ 40 “Зареєстрований (пайовий) капітал”;

§ 41 “Капітал у дооцінках”;

§ 42 “Додатковий капітал”;

§ 43 “Резервний капітал”;

§ 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”;

§ 45 “Вилучений капітал”;

§ 46 “Неоплачений капітал”.

Таблиця 8.1

Відображення інформації про власний капітал на рахунках обліку

№ з/п

Вид капіталу

Рахунки, призначені для

обліку

Зміст

1

2

3

4

1

Статутний

капітал

401 “Статутний капітал”

зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском засновників (учасників) до статутного капіталу суб’єкта

господарювання, що є джерелом його власних коштів

2

Пайовий

капітал

402 “Пайовий капітал”

суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами

3

Додатковий

капітал

421 “Емісійний дохід”, 422 “Інший вкладений капітал”

423 “Накопичені курсові різниці”, 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”, 425 “Інший додатковий капітал”

суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також суми перевищення інших вкладів засновників над величиною статутного капіталу, зафіксованою в установчих документах

суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу

4

Резервний

каптал

43 “Резервний капітал”

суми резервів, створених відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку

5

Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)

441 “Прибуток нерозподілений”, 442 “Непокриті збитки”

суми, нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), які виникають внаслідок перевищення доходів над пов’язаними з ними витрати

(витрат над пов’язаними з ними доходами)

6

Неоплачений

капітал

46 “Неоплачений

капітал”

сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу

7

Вилучений

капітал

451 “Вилучені акції”, 452 “Вилучені вклади й паї”, 453 “Інший вилучений капітал”

фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників

 

2. Особливості формування статутного капіталу

 

Порядок формування статутного капіталу підприємств різних організаційних форм (приватних підприємств, господарських товариств, кооперативів та ін.) має свою специфіку, що зумовлюються вимогами відповідних нормативно-правових актів України, до складу яких відносяться:

1.   Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі – ЦКУ).

2.   Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі –ГКУ).

3.   Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. № 1576-XII (далі – Закон про товариства).

4.   Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»

5.   Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17.07.1997 р. № 469/97-ВР (далі – Закон про сільськогосподарську кооперацію).

6.   Закон України “Про кредитні спілки” від 20.12.2001 р. № 2908-III (далі – Закон про кредитні спілки).

7.   Закон України “Про кооперацію” від 10.07.2003 р. № 1087-IV  (далі – Закон про кооперацію).

8.   Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі –Закон про цінні папери).

9.   Закон України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 р. № 514-VI (далі – Закон про АТ) та ін.

Основу законодавчого забезпечення господарської діяльності в Україні взагалі та формування капіталу підприємств різних організаційно-правових зокрема, становлять ЦКУ та ГКУ. Але аналіз положень та практичне застосування цих документів вказує на наявність окремих суперечливих моментів.

Важливими проблемами, що впливають на обліково-аналітичне забезпечення операцій із власним капіталом є узгодження базових інститутів цивільного права – таких як власність, юридичні особи та зобов’язання, передбачених Цивільним та Господарським кодексами України.

Найбільш розповсюдженими на сьогодні організаційними формами підприємництва є господарські товариства (з обмеженою відповідальністю, публічні та приватні акціонерні товариства), приватні та колективні підприємства та ін.

Відповідно до статті 140 ЦКУ товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Чинне законодавство не передбачає мінімальну величину статутного капіталу такого товариства.

Стаття 50 Закону про товариства встановлює максимальну кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати – 100 осіб.

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників та підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Стаття 3 Закону про АТ визначає, що акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства, кількісний склад яких не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з приватного на публічне.

Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій.

Акція – цінний папір, що посвідчує корпоративні права акціонера щодо акціонерного товариства. Усі акції є іменними та існують виключно в бездокументарній формі.

Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів – простих та привілейованих, частка яких у розмірі статутного капіталу не може перевищувати 25 відсотків. Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні напери акціонерного товариства.

При здійсненні операцій з цінними паперами необхідно враховувати, що акціонерне товариство не має права розміщувати акції за ціною, нижчою за їх номінальну вартість.

Акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі. Таке товариство зобов’язане пройти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі.

Акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.

Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку.

Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, не може здійснюватися за ціною, нижчою від їх номінальної вартості.

Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 8 Закону про АТ.

Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У разі несплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважається не заснованим. До оплати 50 відсотків статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов’язані з його заснуванням.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут, в якому міститься інформація необхідна в тому числі і для належного фінансового обліку власного капіталу:

1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою;

2) тип товариства;

3) розмір статутного капіталу;

4) розмір резервного капіталу у разі його формування;

5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій;

6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством;

Приватним підприємством згідно зі статтею 113 ГКУ визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи.

У зв’язку з тим, що законодавчі акти не дають чіткого визначення терміну “організаційна форма юридичної особи”, існує двоякий підхід до визначення приватного підприємства.

По-перше, виходячи зі змісту статті 113 ГКУ, приватне підприємство є організаційною формою підприємства.

По-друге, стаття 63 цього Кодексу визначає приватне підприємство як вид підприємства залежно від форми власності.

У зв’язку з тим, що поняття “приватне підприємство” вказує лише на форму власності, а не на особливості у заснуванні чи управлінні підприємством, приватне підприємство як організаційна форма потребує законодавчого уточнення.

Виходячи з того, що на сьогодні закон, який регулює порядок створення та діяльності приватних підприємств, відсутній, такі підприємства діють на загальних підставах відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного фонду приватного підприємства. Під час формування статутного капіталу приватного підприємства слід виходити лише з принципу “достатності для здійснення господарської діяльності”.

Відповідно до статті 93 ГКУ підприємством колективної форми власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

Для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Стаття 2 Закону про кооперацію зазначає, що пайовий фонд – фонд, що формується із пайових внесків членів кооперативу при створенні кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном, а члени кооперативу відповідають за його зобов’язаннями в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено статутом кооперативу або законом.

 

3.Облік статутного капіталу

 

На момент реєстрації формування статутного капіталу відображається в обліку бухгалтерськими записами:

1.   Відображено внески засновників:

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” (314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”) – 46 “Неоплачений капітал”

2.   Відображено суму статутного капіталу згідно з установчими документами:

46 “Неоплачений капітал” – 40 “Статутний капітал”

Вклади засновників можуть бути зроблені грошовими коштами, матеріальними і нематеріальними активами. Вклади оцінюються засновниками за справедливою вартістю, яка визначається за домовленістю учасників і оформляється протоколом засідання засновників та актом оцінки майна.

У разі прийняття рішення про зменшення суми статутного капіталу згідно з вимогами Цивільного кодексу України товариство повинно зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства, якщо учасники товариства протягом першого року його діяльності не сплатили повністю суму своїх вкладів.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Статутний капітал збільшується за рахунок додаткових внесків учасників (розширення кола учасників) чи за рахунок нерозподіленого прибутку. При цьому необхідно рішення зборів учасників оформити протоколом і внести зміни в статут і установчі документи. В бухгалтерському обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок додаткових внесків відображається аналогічно первинному формуванню статутного капіталу:

46 “Неоплачений капітал” – 40 “Статутний капітал”

При збільшенні статутного капіталу за рахунок прибутку:

441 “Прибуток нерозподілений” –46 “Неоплачений капітал”

Статутний капітал ТзОВ зменшується у зв’язку з вибуттям (виходом) одного або кількох учасників та прийняттям рішення про зменшення статутного капіталу. При виході одного із учасників його доля в статутному капіталі пропонується іншим учасникам товариства чи третім особам (якщо немає обмежень в статуті). При виході учаснику виплачується вартість частини майна підприємства пропорційно його частці у статутному капіталі, а також належна йому частка прибутку, одержаного товариством до моменту його виходу.

Операції, пов’язані з виплатою учаснику належної йому частки, відображаються такими записами:

40 “Статутний капітал” – 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

На суму нерозподіленого прибутку, що належить учаснику:

443 “Прибуток, використаний у звітному році” – 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

При виплаті учаснику суми нарахованих зобов’язань за належною йому часткою власного капіталу:

672 “Розрахунки за іншими виплатами” – 301 “Каса в національній валюті” (чи рахунки по обліку інших активів залежно від складу активів, які повертаються засновнику)

Передавання частки учасника або її частини іншим учасникам або третім особам можливе тільки після повного внесення вкладу учасником, який її уступає. Одночасно з часткою до третьої особи переходять всі права і обов’язки, що належать учаснику товариства.

Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості можливе, коли всі раніше випущені акції повністю викуплені не нижче номінальної вартості. При прийнятті рішення про збільшення статутного капіталу додаткові акції з тією самою номінальною вартістю не випускаються.

Збільшення статутного капіталу можливо здійснити шляхом збільшення номінальної вартості акцій товариства. При цьому випуск попередніх акцій анулюється і вони обмінюються на акції нового випуску з новою (збільшеною) номінальною вартістю. При прийнятті рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків засновників необхідно виконати процедурні питання, які встановлені Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку.

Таблиця 8.2

Відображення в обліку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Відображення збільшення статутного капіталу

46 “Неоплачений капітал”

40 “Статутний капітал”

2

Погашення заборгованості за внесками в статутний капітал

31 “Рахунки в банках”

46 “Неоплачений капітал”

3

Сума перевищення ціни придбання акцій над їх номінальною вартістю

46 “Неоплачений капітал”

421 “Емісійний дохід”

 

Загальними зборами акціонерів може бути прийнято рішення збільшити розмір статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку чи за рахунок реінвестування нарахованих дивідендів. Але не завжди прибуток співпадає з наявністю коштів, а тому сплата дивідендів може бути вирішена шляхом додаткової емісії акцій. Дивіденди, спрямовані на збільшення статутного капіталу, позбавляють необхідності мати готівку чи інші активи.

Таблиця 8.3

Відображення в обліку збільшення статутного капіталу за рахунок реінвестування дивідендів

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Нарахування фіксованих дивідендів за привілейованими акціями за рахунок нерозподіленого прибутку

441 “Прибуток нерозподілений”

 

443 “Прибуток, використаний у звітному році”

443 “Прибуток, використаний у звітному році”

671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

2

Нарахування оголошених дивідендів за привілейованими акціями за рахунок резервного капіталу

43 “Резервний капітал”

671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

3

Реєстрація випуску додаткових акцій та збільшення статутного капіталу на номінальну вартість випущених акцій

46 “Неоплачений капітал”

40 “Статутний капітал”

4

Сума перевищення ціни придбання акцій над їх номінальною вартістю

46 “Неоплачений капітал”

421 “ Емісійний дохід”

5

Списання сум нарахованих дивідендів на зменшення заборгованості акціонерів із формування власного капіталу товариства

671 “ Розрахунки за нарахованими дивідендами”

46 “Неоплачений капітал”

 

При збільшенні статутного капіталу за рахунок реінвестування дивідендів загальна сума власного капіталу не змінюється, але збільшується частка акціонерів, що розширює їх права на управління компанією та одержання прибутку. На суму власного капіталу впливає виплата дивідендів, а тому акціонерне товариство може оголосити дивіденди, які сплачуються акціями з метою збільшення статутного капіталу, економії оборотних коштів підприємства, мінімізації податкових платежів.

Акціонерне товариство з метою залучення позикового капіталу може здійснити емісію конвертованих облігацій, які на дату погашення будуть обмінені на акції. В обліку необхідно відобразити збільшення статутного капіталу на підставі рішення загальних зборів акціонерів. Після відображення збільшення статутного капіталу на підставі договору про продаж і порядок погашення конвертованих облігацій відображається обмін конвертованих облігацій на акції.

Таблиця 8.4

Відображення в обліку збільшення статутного капіталу шляхом конвертації облігацій в акції

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Сума збільшення статутного капіталу

46 “Неоплачений капітал”

40 “Статутний капітал”

2

Сума перевищення ціни реалізації акцій над їх номінальною вартістю

46 “Неоплачений капітал” (аналітичні рахунки власників облігацій)

421 “Емісійний дохід”

3

Списання сум зобов’язань товариства за облігаціями, поданими до обміну, на зменшення заборгованості власників облігацій з формування власного капіталу

521 “Зобов’язання за облігаціями (аналітичні рахунки власників облігацій)”

46 “Неоплачений капітал”

 

4. Облік додаткового капіталу

 

Додатковий капітал поділяється на дві складові: додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал. Облік додаткового вкладеного капіталу здійснюється на відповідних субрахунках рахунка 42 “Додатковий капітал”: 421 “Емісійний дохід”, 422 “Інший вкладений капітал”, 423 “Накопичені курсові різниці”, 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”, 425 “Інший додатковий капітал”.

Для акціонерних товариств додатковий вкладений капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. У акціонерних товариствах додатковий вкладений капітал називають емісійним доходом, який обліковується на субрахунку 421 “Емісійний дохід”. Інші господарські товариства до складу додаткового вкладеного капіталу відносять суму внесків засновників, яка перевищує їх частку в статутному капіталі. Облік додатково вкладеного капіталу ведеться на субрахунку 422 “Інший вкладений капітал”.

Сума емісійного доходу згідно з договорами із засновниками (передплатниками) відображується записом:

46 “Неоплачений капітал” – 421 “Емісійний дохід”

Емісійний дохід зменшується при повторному продажу вилученого капіталу нижче за номінальну вартість акцій.

В інших господарських товариствах (крім акціонерних товариств) додатково вкладений капітал може виникати в тому випадку, коли засновники вносять до статутного капіталу товарно-матеріальні цінності, основні засоби, справедлива вартість яких перевищує частку засновника в статутному капіталі, а також у випадку, коли фактичні внески перевищують частку в статутному капіталі.

У разі безоплатного отримання підприємством необоротних активів від інших фізичних чи юридичних осіб на субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” відображається сума додаткового капіталу в сумі справедливої вартості цих активів.

Безоплатно одержані активи використовуються в господарській діяльності підприємства і приносять економічну вигоду, як правило, упродовж періоду більше ніж один рік. Тому протягом періоду експлуатації необоротного активу нараховується амортизація (згідно з амортизаційною політикою) і в міру визнання витрат визнаються доходи в сумі нарахованої амортизації.

Визнано дохід від безоплатно одержаних основних засобів у сумі нарахованої амортизації:

424 “Безоплатно одержані необоротні активи” – 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів”

При списанні з балансу необоротного активу (у зв’язку з продажем, безоплатною передачею, невідповідністю критеріям активу), необхідно суму додаткового капіталу, одержаного в результаті дооцінки даного об’єкта, включити до складу нерозподіленого прибутку і відобразити записом:

41 “Дооцінка активів” – 44 “Нерозподілений прибуток”

Інші види додаткового капіталу відображаються на субрахунку 425 “Інший додатковий капітал”. Підприємства, які формують пайовий капітал (у тому числі шляхом випуску пайових цінних паперів (крім акцій), показують вкладений засновниками капітал та інші внески понад розмір визначеного пайового капіталу на субрахунку 425 “Інший додатковий капітал”.

 

5. Облік резервного капіталу

 

Резервний капітал створюється відповідно до вимог Закону України “Про господарські товариства”, згідно з правилами, встановленими статутом та установчим договором, за рахунок нерозподіленого прибутку і призначений покривати можливі збитки від діяльності підприємства. Розмір щорічних відрахувань встановлюється засновниками самостійно і становить не менше ніж 5% чистого прибутку. Загальна сума резервного капіталу також встановлюється документами, але повинна становити не менше ніж 25% статутного капіталу.

Облік резервного капіталу здійснюється на рахунку 43 “Резервний капітал”.

Сума нарахованого резервного капіталу використовується на покриття збитків, на виплату дивідендів по привілейованих акціях, якщо недостатньо інших джерел.

Зокрема, кошти резервного капіталу, спрямовані на покриття збитків звітного періоду, відображуються записом:

43 “Резервний капітал” – 442 “Непокриті збитки”

При використанні коштів резервного капіталу на виплату дивідендів по привілейованих акціях складається запис:

43 “Резервний капітал” – 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

 

6. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)

 

Рішення про використання прибутку приймається зборами акціонерів чи учасників товариства. Власники мають право суму нерозподіленого прибутку, що залишається після проведення відрахувань до резервного капіталу, направити на виплату дивідендів.

Дивіденди – це частина прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства.

Цивільним кодексом України встановлено такі обмеження щодо оголошення та виплати дивідендів:

- неповна сплата статутного капіталу;

- зменшення вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру меншого, ніж розмір статутного капіталу.

Після ухвалення рішення про затвердження фінансової звітності і відповідно до суми нарахування дивідендів в бухгалтерському обліку відображається розподіл прибутку і зобов’язання засновникам по дивідендах.

Нараховані оголошені дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку:

441 “Прибуток нерозподілений” – 443 “Прибуток, використаний у звітному році”

443 “Прибуток, використаний у звітному році” – 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

Під час виплати дивідендів потрібно розрахувати суму авансового внеску з податку на прибуток (ст. 57.11 ПКУ), окрім низки чітко передбачених винятків, перелічених у пп. 57.11.3 ПКУ (щоправда, не лише в ньому).

Коли не сплачують авансового внеску з дивідендів

Авансовий внесок із дивідендів не сплачують, якщо:

-     дивіденди виплачують фізичним особам (пп. 57.11.3 ПКУ);

-     дивіденди виплачують на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих цією компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, установленими пп. 57.11.2 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, і дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, та відображає в податковій звітності (пп. 57.11.3 ПКУ);

-     дивіденди виплачуються платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування в період, за який виплачуються дивіденди (пп. 57.11.3 ПКУ);

-     дивіденди виплачують інститути спільного інвестування (пп. 57.11.6 ПКУ).

одночасно з нарахуванням дивідендів необхідно відобразити перерахування авансового платежу в бюджет податку на прибуток:

641 “Розрахунки по податках” – 311 “Поточні рахунки в національній валюті”

Сплачено дивіденди грошовими коштами:

671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами” – 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”

Сплачено дивіденди активами (готовою продукцією):

1. Визначено дохід від реалізації:

377 “Розрахунки з іншими дебіторами” – 701 “Дохід від реалізації готової продукції”

701 “Дохід від реалізації готової продукції” – 641 “Розрахунки за податками”

2. Списання собівартості активів, які використано на погашення заборгованості за дивідендами:

901 “Собівартість реалізованої готової продукції” – 26 “Готова продукція”

3. Взаємозарахування заборгованості:

671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами” – 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

По привілейованих акціях встановлюються фіксовані дивіденди, а тому їх виплата не залежить від фінансового результату. При недостатності прибутку додатковим джерелом виплати дивідендів є резервний капітал. Нарахування дивідендів по привілейованих акціях за рахунок резервного капіталу відображається записом:

43 “Резервний капітал” – 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами”

 

7. Облік вилученого капіталу

 

Акціонерне товариство може прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу. У разі наявності у акціонерного товариства намірів зменшити розмір статутного капіталу виконавчий орган товариства публікує в органах преси Верховної Ради України або Кабінету Міністрів чи офіційному виданні фондової біржі повідомлення для кредиторів та акціонерів про намір зменшити розмір статутного капіталу товариства. Кредитори акціонерного товариства, які мають заперечення щодо зменшення розміру статутного капіталу товариства, в строк, установлений для подання заперечень, надають копію заперечень до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Зменшення розміру статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів акціонерного товариства не допускається.

Зменшення розміру статутного капіталу можливо здійснити двома шляхами:

- зменшенням номінальної вартості акцій;

- зменшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості.

При зменшенні розміру статутного капіталу акціонерного товариства поєднувати зазначені способи зменшення розміру статутного капіталу не дозволяється.

Таблиця 8.5

Відображення в обліку зменшення статутного капіталу

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Зменшення статутного капіталу на номінальну вартість анульованих акцій

40 “Статутний капітал”

451 “Вилучені акції”

2

Списання суми перевищення ціни викупу над номінальною вартістю за рахунок власного емісійного доходу:

а) ціна викупу вища за номінальну вартість;

 

б) ціна викупу нижча за номінальну вартість

  

 

 

421 “Емісійний дохід”

 

451 “Вилучені акції”

  

 

 

451 “Вилучені акції”

421 “Емісійний дохід”

3

Сума зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій

40 “Статутний капітал”

672 “Розрахунки за іншими виплатами”

4

Сплачена компенсація власникам акцій

672 “Розрахунки за іншими виплатами”

31 “Рахунки в банках”

5

Викуп повністю оплачених акцій у акціонерів акціонерним товариством

451 “Вилучені акції”

672 “Розрахунки за іншими виплатами”

6

Здійснення розрахунку за викуплені товариством акції власного випуску

672 “Розрахунки за іншими виплатами”

31 “Рахунки в банках”