3.6.Оптимальність маршрутів обробки елементарних поверхонь

Формування варіантів маршрутів обробки елементарної поверхні здійснюють у декілька етапів:

1. аналіз креслення деталі і технічних вимог до неї; виділення поверхонь, що підлягають обробці; визначення точності і параметрів шорсткості обробляючих поверхонь;

2. вибір методів обробки, що забезпечують необхідні точнісні та якісні параметри поверхні;

3. визначення кількості переходів, необхідних для повної обробки поверхні відповідно до вимог креслення, і можливих методів обробки, що реалізують ці переходи, формують геометричні параметри поверхні і забезпечують задану точність обробки і шорсткість; виділення методів, показники яких за точністю обробки і шорсткістю поверхні однакові чи близькі між собою;

4. підбір інструментів, що реалізують відповідні методи обробки, з урахуванням точності обробки, шорсткості поверхні та можливостей формоутворення поверхні;

5. складання варіантів маршрутів на основі проведених етапів роботи.

Таким чином визначають якість і зміст варіантів маршрутів обробки елементарної поверхні. Слід зазначити, що варіант маршруту містить інформацію про поверхні, методи її обробки, послідовності їх застосування і забезпечуючої точності і шорсткості. На основі класифікаторів поверхонь і методів обробки, а також таблиць, що містять дані про точність обробки та параметри шорсткості поверхні, що характеризують застосовуючі методи, починають розробку варіантів маршрутів.

Крім загальних принципів формування варіантів маршрутів обробки елементарних поверхонь, існують специфічні умови і обмеження у застосуванні того чи іншого методу. Обмеження викликані насамперед різними конструктивними особливостями оброблюючих елементарних поверхонь, такими, як геометричні розміри, форма і взаємозв'язок однієї елементарної поверхні з іншими.