Тема 1. Сутність та функції грошей.

1.1.Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

1.2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал

1.3. Форми грошей та їх еволюція

1.4. Вартість грошей та їх фунції

1.1. Важко точно встановити момент в історії, коли люди почали використовувати гроші. За даними істориків, перші платежі з використанням грошей було документально зафіксовано в Cтародавній Месопотамії ще в третьому тисячолітті до нашої ери. Проте «формат» грошей значно змінився відтоді. Ранні «гроші» були переважно товарами. Тобто функцію грошей тривалий час виконували певні матеріальні речі (товарогроші), які мають природну цінність, наприклад: пшениця, рис, хутро, худоба тощо, а потім – дорогоцінні метали: золото та срібло.

Найдавніші відомі нам монети вчені датують приблизно 600 р. до н. е. Їх було знайдено під час археологічних розкопок у храмі Артеміди в Ефесі (біля Ізміра, Туреччина). Майже в той самий час з’явилися перші монети й на території сучасної України – у грецьких колоніях північного узбережжя Чорного моря. Пізніше в обігу на наших теренах перебували римські денарії, візантійські соліди та дирхеми Арабського халіфату.

На території Київської держави монетне карбування розпочалося за князя Володимира Святославича (978–1015). Утім, тривало воно недовго, і з другої половини ХІ до XV століття для великих торговельних операцій використовували срібні зливки – гривні, а в побуті населення повернулося до товарогрошей. Сьогодні саме гривня – назва національної грошової одиниці України.

В економічній літературі існує дві концепції походження грошей:

- раціоналістична концепція, згідно з якою гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів;

- еволюційна концепція розглядає виникнення та розвиток грошей як наслідок розвитку товарного виробництва та обміну. З даного трактування випливає ряд важливих висновків:

·                  по-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового;

·                  по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;

·                  по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує.

Не держава створює гроші як економічне явище, хоча вона може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей, впливати на форму та якісні властивості грошей з метою кращого пристосування їх до ефективного виконання суспільної ролі.

Наприклад, держава надала металевим грошам форму монети, завдяки державі стала можливою заміна золотих грошей неповноцінними кредитними грошима, держава визначає номінал, форму, порядок емісії грошових знаків тощо. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх сутності, не визначають і не заперечують її, тобто мають чітко визначені межі. Якщо ж держава у своїх трансформуючих діях виходить за ці межі, наприклад емітує такі гроші, які втрачають довіру до себе з боку суспільства, а отже — перестають бути грошима по суті, то сама економічна дійсність починає «шукати» чи створювати більш надійні гроші, зокрема вдається до послуг іноземної валюти чи кредитних зобов’язань (векселів) надійних комерційних структур. За таких умов держава змушена буде обмежити свій вплив на гроші вказаними межами, замінити «неякісні» гроші якісними, провівши грошову реформу, і надалі рахуватиметься з об’єктивною природою грошей у своїх трансформуючих діях.

Із закріпленням ролі грошей за дорогоцінними металами втручання держави у створення грошей помітно посилилось. Вона взяла на себе зобов’язання надавати грошам точно визначену форму (монета), запровадила контроль за виробництвом грошей (карбування монет, фіксація проби металу, контроль вмісту дорогоцінного металу в монетах), організувала боротьбу із фальшуванням монет тощо.

Держава визначає не тільки форму грошей, а й їх вартість, регулюючи насамперед масу грошей в обороті. Завдяки зусиллям держави, передусім її центрального банку, звичайні клаптики паперу чи прості записи в бухгалтерських книгах банків набули здатності виконувати функції і роль грошей.

Держава не є творцем неповноцінних грошей, її роль у цьому процесі визначальна, а самі сучасні гроші — виключно продукт, створений державою. Гроші і сьогодні є продуктом ринку.

По-перше, якраз ринок спричиняє об’єктивну потребу в грошах, з чим держава не може не рахуватися.

По-друге, ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна створити такого носія, який здатний найповніше задовольняти ці вимоги.

По-третє, кількість грошей в обороті визначається певними об’єктивними закономірностями, які держава мусить враховувати у своїх регулятивних діях щодо грошей.

1.2. Гроші – це особливий товар, що слугує загальним еквівалентом. Суттєві риси грошей як специфічного товару наступні:

- гроші не здатні прямо задовольнити фізичні чи духовні потреби людини, а лише опосередковано, тобто через відчуження їх на купівлю звичайних товарів і послуг.

- маючи здатність обмінюватись на будь-які цінності, гроші перетворюються на абстрактного носія вартості.

- грошам притамання абсолютна ліквідність, тобто здатність активу обмінюватись на будь-які товари та блага.

Залежно від цілей використання розглядають гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього наявну вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. Гроші як капітал використовуються з метою отримання додаткової вартості, стають носієм капіталу. Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися як гроші.

Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента.

При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночасно є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку.

1.3. Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші.

Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети.

Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші). У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших — неповноцінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні — білонні — монети, а також паперові знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам.

Поява неповноцінних грошей пов’язана з демонетизацією золота – тобто заміни золотих грошей на паперові. Виникнення неповноцінних грошей пов’язане з великими темпами виробництва і збільшенням потреби у грошах. Золото не могло задовольнити зростаючого попиту, оскільки:

1)               кількість золота в природі обмежена;

2)               собівартість золота була дуже

Білонна монета - розмінної, з дрібною вартістю, вона карбується не з дорогоцінного металу, отже є неповноцінною.

Кредитні гроші виникають з розвитком товарного виробництва, коли купівля-продаж здійснюються в розтрочку.

Банкнота – домінуючий кредитний засіб обігу, випускається центральними банками

Чек - спеціальний документ, який містить письмове розпорядження банку видати (перерахувати) вказану в ньому суму грошей з поточного рахунку особи, яка підписала чек.

Існують наступні види чеків:

- Іменний чек - це чек, який виписується на користь певної особи, без права передачі.

- Ордерний чек - це чек, який виписаний на користь певної особи але з правом передачі. Передання чека здійснюється шляхом індосаменту (передаточний напис)

- Чек на пред'явника - це чек, який виписується на будь-яку особу і може передаватися як з індосаментом, так і без індосаменту.

Депозитні гроші — це різновид кредитних грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банках.

Електронні гроші — це різновид депозитних грошей, які існують у пам’яті комп’ютерів і здійснюють свій рух автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Носієм електронних грошей є пластикова картка — іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки чи паперових платіжних документів.

Кредитні картки – використовуються для оплати товарів і послуг в кредит. Клієнт подає в банк заяву на отримання банківської кредитної картки. На основі даних, наведених у заяві, банк проводить оцінку кредитоспроможності клієнта і визначає ліміт картки. При позитивному вирішенні питання банк відкриває клієнту спеціальний картковий рахунок. Одночасно виготовляється персональна пластикова картка, на яку заноситься необхідна інформація: прізвище та ім’я, номер рахунку, термін дії картки.

Банк-емітент встановлює два види обмежень:

- загальний кредитний ліміт суми непогашеної заборгованості за картковим рахунком, якого треба дотримуватися протягом усього періоду дії картки;

- разовий ліміт на суму однієї покупки.

Різним клієнтам встановлюються різні рівні ліміту, залежно від їх кредитоспроможності та згідно з прийнятими банком стандартами.

1.4. Вартість грошей як загального еквівалента формується безпосередньо в обігу внаслідок обміну певної маси реальних цінностей на певну масу грошей. У результаті такого обміну кожна грошова одиниця стає для її власника носієм тієї маси вартості, яку він відчужив в обмін на свої грошові доходи. Зміна такої вартості грошей спричинюється передусім зміною фізичного обсягу реальних благ, що надходять у сферу реалізації, і маси грошей, що обслуговує цю сферу. Перший із цих факторів впливає на вартість грошей прямо пропорційно, а другий — обернено пропорційно.

Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей і вартість грошей як капіталу. Гроші як капітал набувають своєї вартості на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції, і виступає вона у формі процента (яка є платою за зберігання грошей в одній із форм).

Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності.

Забезпечення довіри до неповноцінних грошей обумовлює специфічну форму їх вартості — купівельну спроможність. Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Зміну вартості грошей за певний період можна визначити за формулою:

,

де І_в.г — зміна вартості грошей;

І_ц — індекс середнього рівня цін за певний період.

Зміна вартості грошей (І_в.г) — надзвичайно важливий економічний показник, що відчутно впливає на всі сфери життя суспільства. Зниження вартості грошей називається інфляцією, а збільшення — дефляцією.

Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Виділяють наступні функції грошей:

- Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

- Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

- Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. тут гроші є посередником у процесі купівлі-продажу, але оплата здійснюється не відразу, а протягом певного часу. Більша сфера використання.

- Засіб нагромадження — це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

- Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Ця функція поєднує всі функції грошей, які вони здійснюють на внутрішньому ринку.

Основні властивості грошей:

- стабільність вартості грошей, що полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності щодо товарів та іноземної валюти;

- довготривалість використання грошових знаків, що забезпечується виготовленням грошових знаків з надміцного, зносостійкого паперу або металу;

- однорідність грошей, коли всі екземпляри наявних в обороті грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну, а співвідношення їх реальних цінностей відповідає співвідношенню їх номіналів;

- подільність, що полягає у вільному розподілі більшої грошової купюри на менші знаки, які необхідні для того, щоб здійснити будь-який платіж;

- портативність, що виявляється у високій зручності користування грошима у повсякденному житті.

Забезпечити всі ці властивості неповноцінним грошам — одне з найскладніших економічних завдань сучасних держав.

Питання для самоперевірки знань

1. Абсолютна ліквідність притаманна:

грошам

акціям

облігаціям

векселям

всі відповіді вірні

2. Історична пам’ятка нашого міста, а саме Замок Любарта зображено на банкноті номіналом:

50

100

200

500

1000

3. Що НЕ розкриває сутності грошей? 

це ліквідний засіб обігу 

це все те, що визнається суспільством як гроші 

це виробничий ресурс 

це абсолютний еквівалент 

4. Що з наведеного НЕ належить до товарних грошей? 

золотий злиток

сучасна українська монета в 10 копійок 

худоба 

тютюн 

5. У яких випадках гроші виконують функцію засобу платежу? 

покупці заплатили фермеру Іванову за придбане молоко 

фермер Іванов заплатив заробітну плату дояркам 

фермер Іванов поклав частину виторгу від реалізації молока на терміновий рахунок у банку 

фермер Іванов заплатив перевізнику за привезене на ринок для реалізації молоко зі своєї ферми 

6. Яку функцію виконують гроші навіть за їхньої відсутності? 

засіб обігу 

засіб накопичення 

засіб платежу 

міра вартості 

7. Електронні гроші належать до 

металевих грошей 

товарних грошей 

депозитних грошей 

світових грошей 

8. Якщо курс долара щодо гривні виріс із 20 до 27 грн/дол., то гривня знецінилася на 

35 % 

74 % 

135 % 

26 %