Тема 9. Безготівкові розрахунки платіжними картками. Криптовалюта

9.1. Основні терміни і поняття

9.2. Платіжні картки та платіжні системи

9.3. Поняття криптовалюти, передумови її виникнення та відмінність від електронних грошей

9.4. Переваги та недоліки використання криптовалюти у фінансовій системі

9.1. Функціонування платіжних систем в Україні регулюється спеціальним Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”. Керуючись цим Законом. наведемо нижче терміни та поняття про платіжні системи та платіжні інструменти.

Платіжна система (ПС) – платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу грошей. Проведення переказу грошей є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

Система міжбанківських розрахунків – призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов’язань їх клієнтів, а також власних зобов’язань цих банків.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) – це державна система міжбанківських розрахунків в електронній формі.

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) – програмно-технічий комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу грошей між його підрозділами. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правовим актам НБУ.

Система масових платежів – призначена для переказу грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Украї́нський платі́жний про́стір або «ПРО́СТІР» (попередня назва «Національна система масових електронних платежів (НСМЕП, пілотний режим 2000 р., промислова експлуатація – 2004)») — українська платіжна система. Розрахунки за товари і послуги, одержання готівки в банкоматах та інші операції здійснюються за допомогою платіжних карток системи з магнітною смугою та EMV-чипом.

Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емiсiя платiжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договiр з платiжною органiзацiєю вiдповiдної платiжної системи та отримали її дозвiл на виконання цих операцiй.

Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами-резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готiвки через банкiвськi автомати в межах України здiйснюється в нацiональнiй валютi, а через банкiвськi автомати уповноважених банкiв-емiтентiв – у валютi рахунка платiжної картки

Електронний цифровий підпис (ЕПЦ) – сукупність даних, отримана за допомогою криптографічного перетворення вмісту електронного документа, яка дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, яка його підписала.

ЕЦП дозволяє контролювати цілісність електронного повідомлення і однозначно визначити його автора. ЕЦП є електронним аналогом звичайного підпису на паперових документах, хоча і має свої особливості. Властивості математичного алгоритму створення і перевірки ЕЦП є гарантією неможливості підробки такого підпису сторонніми особами.

Учасник платіжної системи – юридична або фізична особа – суб’єкт відносин, що виникають при проведенні переказу грошей, ініційо-ваного за допомогою платіжного інструмента цієї платіжної системи.

Член платіжної системи – юридична особа, що на підставі належним чином оформленого права (отриманої ліцензії платіжної системи, укладеного з платіжною організацією платіжної системи договору тощо) надає послуги учасникам платіжної системи щодо проведення переказу за допомогою цієї платіжної системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги в межах України.

Платіжна організація – юридична особа, яка є власником або одержала право на використання товарного та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток та інших платіжних інструментів до платіжної системи, і яка визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність відповідно до закону та договору.

Банк-учасник платіжної системи – банк, який має ліцензію платіжної системи на здійснення емісії та/або еквайрингу.

Торговець – суб’єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі грошей у готівковій формі).

Розрахунковий банк – уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними.

Головний процесинговий центр – уповноважений платіжною системою спеціалізований обчислювальний центр, який крім процесингу здійснює маршрутизацію запитів/відповідей від/до інших процесингових центрів, веде бази учасників та здійснює взаємодію з іншими учасниками за встановленим регламентом.

Термінальне обладнання – пристрої, призначені для виконання процедур авторизації із застосуванням платіжних карток.

До термінального обладнання відносяться банкомати, платіжні термінали (торговельні та банківські термінали, термінали голосової авторизації) та контрольно-касові системи (ККС), що забезпечують виконання процедур авторизації із застосуванням платіжних карток.

Платiжний термiнал - електронний пристрiй, призначений для iнiцiювання переказу з рахунка, у тому числi видачi готiвки, отримання довiдкової iнформацiї i друкування документа за операцiєю iз застосуванням спецiального платiжного засобу.

Банківський термінал (BST) – пристрій для виконання всіх банківських операцій, – це потужна повнофункціональна система, що дає можливість для підключення й адаптації широкого спектра касової периферії. Сучасні POS-термінали мають всі позитивні якості персональних комп’ютерів. Їх функціональне призначення: реєстрація продажів, авторизація карток, програми лояльності, моніторинг касирів.

POS-термінали (торгові термінали) – призначені для обробки трансакцій при фінансових розрахунках з використанням пластикових карток з магнітною смугою і смарт-карток.

Банкомат (АТМ) – програмно-технічний комплекс, що надає можливість держателю спеціального платіжного засобу здійснити самообслуговування за операціями одержання грошей у готівковій формі, внесення їх для зарахування на відповідні рахунки, одержання інформації щодо стану рахунків, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього комплексу.

Початком відліку історії платіжних карток та перші спроби практичного впровадження картонних кредитних карток були зроблені в США підприємствами роздрібної торгівлі і нафтовими компаніями ще в двадцятих роках. Так, у 1914 році торгові підприємства стали видавати кредитні картки своїм постійним клієнтам, які заслуговували на довіру, щоб ще більше прив’язати їх до своєї мережі магазинів, а фірма General Petroleum Corporation California (нині Mobil Oil) випустила першу кредитну картку, яка використовувалася для оплати в процесі торгівлі нафтопродуктами. В цій якості вона швидко завоювала популярність.

У 1914 році компанія «Western Union» випустила першу клієнтську картку, на якій була фіксована одноразова сума кредиту. Паперова кредитна картка, яка була випущена в 1919 році компанією Western Union Telegraph Company, видавалась виключно членам уряду Сполучених Штатів Америки і давала право відправляти телеграми в кредит за рахунок уряду США. На зворотній частині картки є надпис на цей рахунок – «Payment not being required from the sender at the time of transmission» («Оплата, що не вимагається від відправника під час передачі»).

Недовговічність картонних карток змусила шукати їм заміну, і через десять років почали з’являтися перші металеві картки з тисненням (ембосування номера картки, даних клієнта, терміну дії картки). Ембосування дозволило частково автоматизувати процес обслуговування цих карток, оскільки з карток можна було робити відтиснення і переносити інформацію про власника на віддруковані чеки (сліпи), що дало змогу вести облік і реєстрацію продажів по кожній емітованій картці. Практично без змін ембосування збереглося до наших днів і широко використовується, у тому числі і на смарт-картках. Перші картки з ембосуванням виготовлялися з металу, але потім їх витіснили пластиковими картками, оскільки вони виявилися більш практичними.

9.2. Пластикова картка – узагальнюючий термін, який означає усі види карток, що розрізняють за призначенням, за видом послуг що надаються з їх допомогою, за своїми технічними можливостями і організаціями, що їх випускають. Найважливіша особливість усіх пластикових карток, незалежно від ступеня їх досконалості, полягає в тому, що вони містять певний набір інформації, що використовується в різних прикладних системах. Картка може служити не тільки платіжним інструментом, за допомогою якого можна здійснювати безготівкові розрахунки за товари і послуги та отримувати готівку, але й пропуском в будівлю, засобом доступу до комп’ютера, засобом оплати телефонних переговорів, посвідченням водія і т.д.

У сфері грошового обігу пластикові картки є одним з прогресивних засобів організації безготівкових розрахунків. У системі безготівкових розрахунків вони складають особливий клас засобів платежу, які можуть володіти якостями як дебетових, так і кредитних інструментів.

Пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів (довжина 85,6 мм, ширина 53,9 мм, а товщина не більш як 0,76 мм), виготовлену із спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки – забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб’єкта (учасника) платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім’я власника картки, номер його рахунку, термін дії картки. Крім цього, на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис.

Алфавітно-цифрові дані – ім’я, номер картки (складається з 16 цифр: перші шість – код банка-емітента (Issuing Bank); наступні дев’ять - банківський номер картки (номер карт-рахунка); остання цифра – контрольна) термін дії та інші – можуть бути ембосовані, тобто нанесені рельєфним шрифтом, або не ембосовані (випалені).

Є два режими роботи з магнітними картками (в режимі on-line та off-line). Для друку чеків використовуються спеціальні пристрої – імпринтери, або POS-термінали.

Смарт-картка (smart – інтелектуальна, або розумна) – це звичайна пластикова картка з вбудованою мікросхемою. Ступінь «інтелектуальності» мікросхеми може бути дуже різним – від найпростішого контролера читання/ запису даних в електронну пам’ять картки, до мікропроцесора, що має розвинуту систему команд, вбудовану файлову систему і т.п. Смарт-картка здатна виконувати складні операції з обробки інформації та зберігати її. Звідси і назва – Smart (інтелектуальна) картка.

Банківська платіжна картка (БПК) – це персоніфікована пластикова картка з магнітною смугою або чіп-модулем, яка є ключем доступу до управління банківським рахунком і надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг в різних торгових і сервісних підприємствах, що приймають картки до оплати, одержувати готівку у відділеннях банків і в банкоматах, а також користуватися іншими додатковими послугами та певними перевагами.

Залежно від типу розрахункової схеми розрізняють кредитні і дебетові картки.

Кредитна картка – це універсальний платіжний засіб, за допомогою якого власник картки може здійснювати платежі за товари і послуги і отримувати готівку не тільки за рахунок власних коштів, але й за рахунок кредиту, наданого банком (рис.3.2).

Дебетові картки призначені для оплати товарів і послуг, одержання готівки в банках шляхом прямого списання грошей з рахунка власника картки в банку. Дебетовою карткою не можна скористатися при оплаті покупки, якщо на рахунку відсутні гроші.

У випадку відсутності або нестачі коштів на картрахунку по виконанні операцій з використанням картки по дебетовій схемі є можливість надання короткострокового кредиту – овердрафта.

Картки з овердрафтом дають можливість робити платежі понад суму, що зараховується на рахунок власника картки (невелика сума кредиту без спеціального кредитного договору). Умови овердрафта визначаються при відкритті картрахунка і вказуються в угоді, яка укладається між держателем дебетової картки і банком-емітентом.

Міжнародна електронна система SWIFT

Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій SWIFT (абревіатура утворена першими літерами англійської назви Society for WordWide Interbank Financial Telecommunikations), засноване у травні 1973 р. у Брюсселі. Система СВІФТ – одна з найвідоміших комп’ютерних мереж, які було створено з ініціативи фінансових організацій.

Основними напрямками її діяльності є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного та захищеного від несанкціонованого доступу телекомунікаційного обслуговування для банків і проведення робіт із стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією.Відповідно до бельгійського законодавства зареєстровано акціонерне співтовариство SWIFT, метою якого банкіри визначили дослідження, розробку, запровадження, експлуатацію, удосконалення і розвиток системи, яка дає змогу передавати дані, пов’язані з міжнародним обігом, а також банківську інформацію будь-якого виду та змісту.

Платіжна система в Інтернет – система здійснення розрахунків між фінансовими установами, бізнес-організаціями та Інтернет-користувачами в процесі купівлі-продажу товарів і послуг через Інтернет.

Електронні платіжні системи базуються на новій формі грошей – так званих «електронних грошах» (еlectronic money).

Поява електронних грошей обумовлена розвитком інформаційних і криптографічних технологій, які дозволили зберігати на технічних пристроях грошову вартість та передавати її, а також потребами систем електронної торгівлі, яким необхідний інструмент для здійснення беззбиткових мікроплатежів.

На сьогоднішній день електронні гроші різних платіжних систем стали мало не загальноприйнятим способом розрахунків в on-line. На Заході, звичайно, цей процес пішов далеко вперед. Там, наприклад, гроші систем E-Gold і PayPal стали чимось на зразок офіційних грошових валют мережі. Щодня через рахунки великих фірм і простих користувачів в цих системах проходять сотні тисяч доларів: за допомогою E-Gold і PayPal купується устаткування, автомобілі, здаються в оренду приміщення і т.д. І це вважається цілком нормальною практикою, не кажучи вже про такі мережні операції, як покупки в електронних магазинах або оплата послуг хостингу.

В Україні електронні гроші на смарт-картках представлені, зокрема, неперсоніфікованими електронними гаманцями «Простір» (НСМЕП).

В інформаційних технологіях велика увага приділяється розвитку електронного бізнесу, який утворився з появою Інтернет. Інтернет у наші часи – це ціла індустрія, яка швидко проникає у всі галузі людської діяльності. Саме зараз ця індустрія перебуває у стадії стрімкого зростання. Величезна кількість компаній у всьому світі бачать в Інтернеті великий комерційний потенціал та можливість переходу свого бізнесу на якісно новий рівень.

Одне з найважливіших завдань сучасної електронної комерції - заміна традиційного механізму торгівлі між підприємствами. При цьому передбачається, що клієнт попередньо вибирає товар, а з допомогою Інтернету проводиться операція продажу.

Електронний бізнес – будь-яка ділова активність, при здійсненні якої використовуються комунікаційні можливості глобальних інформаційних мереж з метою отримання прибутку.

Електронна комерція є одним з основних елементів електронного бізнесу й охоплює будь-які форми ділових угод, укладання яких здійснюється електронними засобами замість фізичного обміну або безпосереднього фізичного контакту.

9.3. Активний розвиток інформаційних технологій і поширення глобалізаційних процесів сприяли появі нових різновидів цифрової валюти, головними перевагами яких є децентралізованість і повна свобода здійснення транзакцій. Криптовалюта є дешевим, зручним і технологічним способом здійснення розрахункових операцій в усьому світі, а також перспективною формою інвестування. Згідно статистичних даних CoinMarketCap, капіталізація ринку криптовалют на 03.09.2018 р. становила близько 166 млрд. доларів США. Зважаючи на сучасний розвиток криптовалют у світі, у центрі уваги є технологія Blockchain і криптовалюта Біткойн, яка є й найдорожчою з-поміж наявних на сьогодні криптовалют. В усьому світі з кожним роком зростає зацікавленість економічно активної частини населення фінансовими інноваціями у сфері інформаційної економіки. Першою реалізацією концепції криптовалюти став Біткойн, принцип роботи якого було описано ще у 2008 році. Його засновником прийнято вважати Сатоші Накамото (англ. Satoshi Nakamoto), який наприкінці жовтня 2008 року описав технічні аспекти функціонування майбутньої криптовалюти, а в січні 2009 року виклав в загальний доступ першу версію коду цієї електронної валюти. Слід зазначити, що появі Біткойна та інших криптовалют передувала низка масштабних досліджень. Так, у 1983 році Девід Чаум (англ. David Chaum), співробітник факультету обчислювальної техніки Каліфорнійського університету в СантаБарбарі, намагався розробити систему, що дає змогу поєднати анонімність платежів із прозорістю для всіх учасників ринку. Вчений запропонував використовувати так званий «сліпий підпис», що давав можливість провести 8 секретну угоду між двома анонімними користувачами, але при цьому повідомити про сам факт її здійснення стороннім спостерігачам. Спільно з ізраїльськими колегами Чаум розробив протоколи «електронної готівки» (англ. digital cash). Це дало змогу здійснювати електронні платежі аналогічно оплаті готівковими коштами без посередників. Прообраз механізму створення самої криптовалюти в 1997 році винайшов британець Адам Бек (англ. Adam Back). Він запропонував використовувати систему захисту від спаму Hashcash, за якої відправник робить безліч тривалих за часом транзакцій, а одержувач дуже швидко перевіряє їх справжність.

Сьогодні немає єдиної думки щодо визначення терміну «криптовалюта». Деякі науковці відносять криптовалюту до «віртуальної валюти» та називають інноваційною мережею платежів і новим видом грошей, інші заперечують «причетність» криптовалюти до грошей та називають «цифровим активом».

Узагальнюючи різні дефініції, можна позиціонувати криптовалюту як універсальний світовий засіб платежу, обігу та інвестування, що існує у вигляді програмного коду з високим ступенем захищеності і характеризується вільним ринковим курсом.

При використанні традиційних коштів відбувається взаємозв’язок між «продавцями та покупцями» за принципом «гроші – товар», що забезпечує миттєвість операцій за умови однакової локалізації контрагентів, проте унеможливлює їх реалізацію в протилежному випадку. Вирішенням проблеми стало використання цифрової валюти, яку в найзагальнішому вигляді можна описати як рядок бітів. За такої системи платежів обов’язково мусить бути наявний посередник – електронна платіжна система. Її завданням є централізоване керування фінансовими операціями з метою недопущення повторності набору бітів, іншими словами – бухгалтерський контроль.

Нині існує численна кількість таких платіжних систем, що підвищує ризик шахрайства та небезпеки даних. Біткойн не передбачає залучення третіх осіб для здійснення грошових операцій. Криптовалютні системи прагнуть забезпечити дотримання декількох принципів: консенсусу, безпеки та унікальності, правильної перевірки трансакцій. Базою їх реалізації на практиці вважається процес «видобутку». Особи, що його забезпечують, здійснюють дорогі програмно-обчислювальні операції на конкурентних засадах: переможець має право створити нову історію в мережі, оновивши «blockchain». У найбільш простому вираженні даний термін охоплює сукупність усіх минулих трансакцій, а точніше – ідентифікаційні облікові відомості про них. Під дефініцією «block» розуміють поточні трансакції, що базуються на попиті та пропозиції на криптовалюту. Сукупність таких «блоків» і формує історію «blockchain». Тобто очевидно, що за таких умов повернення до минулої трансакції є практично неможливим. Технічні, технологічні та організаційні аспекти використання криптовалют, вказують на те, що вони майже тотожні з електроним видом грошей безготівкової форми їх обороту. Однак, хибним є повне ототожнення криптовалюти з безготівковими грошима в цілому, і їх окремого виду – електронними грошима. Схожість проявляється у тому, що криптовалюти як електронні гроші є неперсоніфікованим платіжним інструментом (тобто не потребують ідентифікації власника) та обертаються поза межами банківської системи в електронному вигляді. Якщо емітенти електронних грошей мають тісно взаємодіяти із банками для забезпечення вільного обміну електронних грошей на традиційні і навпаки, то криптовалюти не є «банківськими грішми», вони не враховуються при розрахунку монетарних агрегатів та не можуть бути використані для здійснення банківських послуг (прийому депозитів та видачі кредитів).

Основні відмінності криптовалюти від електронних грошей:

- доступність до криптовалюти обмежується лише доступом до мережі Інтернет, в той час доступність до електронних грошей пов’язана із доступом до мобільних девайсів і агентської мережі;

- більшість країн поки що не мають правового регулювання обігу криптовалюти, електронні гроші регулюється уповноваженим органом (найчастіше – центральний банк);

- емітентом криптовалюти є майнери, а емітентом електронних грошей виступає юридично уповноважена особа-емітент;

- виробляється криптовалюта в процесі майнінгу, електронні ж гроші випускаються за наказом уповноваженого органу в кількості, яка дорівнює масі фіатних грошей;

- при використанні електронних грошей для запобігання фінансових ризиків, вимагається процедура ідентифікації клієнта, а при використанні криптовалюти зберігається анонімність;

- цінність криптовалюти визначається попитом та пропозицією, довірою користувачів до системи, а цінність електронних грошей дорівнює цінності та кількості фіатної валюти;

- методи криптографії також застосовуються для обігу й захисту електронних грошей у звичайних платіжних системах.

Однак у випадку з криптовалютою без математичних алгоритмів апріорі неможливе створення "монет" і транзакції, навіть якби дані не доводилося захищати.

Отже, незважаючи на міжнародний досвід використання криптовалюти та численних її переваг, вважаємо за доцільне консультуватись з майнерами, досліджувати динаміку коливання курсу найпоширеніших видів криптовалюти, зокрема bitcoin, врахувати те що хакери завжди розвиваються в одну епоху і крокують поряд з новими технологіями, необхідно добре зважувати усі застереження та інструкції щодо використання криптовалюти.

9.4. На думку аналітиків ринок криптовалюти є вигідним для великих компаній, адже володіння значним капіталом у різних країнах світу, який не прив’язаний до місцевих валют, зумовлює зацікавленість ринком віртуальних грошей. Ринок генерації криптовалют протягом 2018 р. був поділений наступним чином: Китай – 60%, США та Канада – 16%, Грузія – 6%, Європа – 5%, Ісландія – 4%, Індія – 3%, Росія – 2%, Австралія – 2%, Південна Америка – 2%. Цифровий обмін криптовалютами здійснюється на таких світових біржах, як «Bitfinex», «Poloniex», «Kraken», «Shapeshift», «Changelly», CHBTC, «Bitsquare», «Bittrex», «BitMEX», BTER, «Yobit», «CoinExchange», «LiteBit», «Btc Markets» тощо. Загальна кількість криптовалют станом на 7 лютого 2019 року налічує 1112 назв. При цьому, п’ятірка лідерів ринку показує приріст капіталізації щонайменше 253 млн. дол. США за добу.

Капіталізація всіх криптовалют разом на початку 2017 р. складала близько 18 млрд. дол. США. У грудні 2017 р. капіталізація ринку криптовалют перетнула позначку 500 млрд дол. США, проте станом на 01.10.2018 р. знизилась до рівня 453 млрд дол. США. Аналізуючи динаміку цін криптовалют в останні роки можна сказати, у першу чергу, що це класична «піраміда». Хоча у заяві уряду Великої Британії: в документі під назвою «Цифрові валюти: відповідь на запит інформації» вказано, що використання цифрових валют має мінімальні ризики для фінансової стабільності та кредитно-грошової системи держави.

Розвиток ІТ-технологій та інфраструктури безготівкових платежів призводить до принципових змін у механізмі грошової емісії. Тому поступово з’являються ознаки офіційного визнання криптовалют фінансовим істеблішментом. Найбільші інвестиційні банки («Goldman Sachs», «Merrill Lynch», «Bank of America») випускають огляди перспектив різних криптовалют, що свідчить про практичне їх «вписання» у традиційну фінансову індустрію. Шість великих міжнародних банків («Barclays», «Credit Suisse», «Canadian Imperial Bank of Commerce», HSBC, MUFG та «State Street») організували проект щодо створення нової криптовалюти – «монети для розрахунків» (utility settlement coin – USC). Після приєднання до проекту «Deutsche Bank», «Banco Santander», «BNY Mellon» та NEX він перейшов на новий рівень, що передбачає обговорення цієї ідеї з центробанками, а також доопрацювання системи захисту конфіденційності даних та захисту від кібератак.

Інтернет-магазини займають 31% (16 компаній) від кількості всіх українських компаній (52 компанії), які прийняли криптовалюту. Треба зауважити, що впровадження криптовалюти для здійснення оплати підвищує оперативність оплати.

Найпоширенішим способом видобутку криптовалюти є майнінг, який здійснюється за рахунок обчислювальної потужності комп’ютерного обладнання.

Завдання техніки – підібрати із мільйонів комбінацій один правильний геш-код, який сформує заголовок блоку в блокчейні. Як тільки необхідне число згенероване, блок зі всіма транзакціями закривається, і майнери переходять до пошуку наступного. За правильний геш-код майнери отримують нагороду – 12,5 біткоїнів. Є ще форджинг – спеціальна форма майнінгу з голосуванням – і ICO. Крім майнінгу існує багато інших способів заробити криптовалюту. Основними з них є такі:

1. Крани – сервіси з роздачі Bitcoin та інших монет за виконання дрібних завдань: розгадування капчі, веб-серфінг і т. д.

2. Баунті – процес реклами нових ICO-проектів через постинг, репостинг, переклади. Спочатку ви безкоштовно отримуєте токени, які невдовзі стануть повноцінною криптовалютою.

3. Постинг / копірайтинг – учасники сервісів Steemit і Golos отримують винагороду у вигляді внутрішньої криптовалюти. У подальшому вона обмінюється на біржах.

Bitcoin та інші коїни легко можна придбати через біржі, обмінники, криптомати або навіть безпосередньо. Щоб почати користуватися криптовалютою необхідно створити гаманець. Відношення до криптовалют у різних країнах суттєво відрізняється. Сінгапур, Іспанія, Німеччина, Австралія, Нідерланди, Нова Зеландія всіляко стимулюють їх обіг. Федеральне управління фінансового контролю у Німеччині не вважає Біткойн електронними або фіатними грошима. Замість цього, посилається на категорії «приватні гроші» і «фінансовий інструмент». Діяльність з криптовалютою потребує на отримання спеціального дозволу. Встановлено підвищені вимоги: наявність бізнес-плану, професійнокваліфікованого штату співробітників, стабільної звітності, а також вимоги до статутного капіталу.

Іспанія ще у 2014 р. визнала Біткойн офіційною платіжною системою. На Кіпрі криптовалютою можливо оплатити навчання в університеті. У Канаді дозволено отримувати цифрову заробітну плату, а криптовалюта, отримана в результаті майнінгу, обкладається податком на доход. З квітня 2017 р. Біткоін офіційно визнаний платіжним засобом на території Японії. Китай, Росія, Індонезія встановлюють для криптовалют суттєві обмеження, проте в Індонезії використання криптовалют дозволено в продуктових крамницях.

Пряма заборона обігу криптовалют на сьогодні встановлена лише в Болівії, Еквадорі, Таїланді та В’єтнамі. Абсолютна більшість урядів обрали позицію нейтралітету, уникаючи конкретних рішень. Проте нейтральне ставлення більшості країн до криптовалют поширюється виключно на «приватні» валюти. Ринок криптовалюти в Україні знаходиться у правовому вакуумі. Наразі найбільш гострою проблемою для України є механізм імплементації поняття криптовалюти у національне законодавство через прийняття відповідних норм у сфері податкового, банківського, цивільного та господарського права.

Все більше українських споживачів використовує криптовалюту для on-line купівлі товарів та послуг або ж використовують її як інвестиції з високим рівнем капіталізації.

Фактори успішного функціонування криптовалют на національних ринках для країн з позицією очікування:

1. Впровадження передових інформаційних технологій за участі держави, великих корпорацій та венчурних фондів;

2. Надання офіційного правового статусу криптовалюті і створення легальної торгівельної площадки для її обігу;

3. Розробка правил обігу криптовалюти, що дозволить зробити її конкурентоспроможним платіжним засобом;

4. Розробка і впровадження бухгалтерських і податкових характеристик для криптовалюти;

5. Створення відкритої екосистеми через ефективну взаємодію всіх учасників (інвесторів, майнерів, користувачів, постачальників гаманця, біржі, торговельні платформи тощо);

6. Здійснення інформаційної підтримки щодо збільшення довіри населення до віртуальної валюти.

Поточний стан крипторинку дає можливість провести аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і пов'язаних з ними ризиків. Для уточнення основних характеристик криптовалюти визначимо їх сильні та слабкі сторони на прикладі Біткойн.

Сильні сторони:

- запобігання інфляції через обмежену кількість доступних BTC. Біткойн був створений, щоб стати життєздатною валютою в обмеженій кількості. Буде тільки 21 мільйон біткойнов, але криптовалюта має підрозділи під назвою Satoshi, які стоять 0,00000001 BTC. Це створює «безпечну гавань» для засобів інвесторів, тому що вони ніколи не постраждають від інфляції;

- він не генерує комісійні за обмін і може використовуватися на міжнародному рівні. Більшість валют приймаються тільки в певних країнах або регіонах. Це включає обмінні операції, які генерують комісійні - по суті, втрата грошей. Біткойн можна купити за лічені хвилини або навіть миттєво. Його також можна зберігати в мобільних, онлайн або фізичних цифрових гаманцях. Після передачі в цифровий гаманець Біткойн можна використовувати для покупок у тисяч постачальників по всьому світу;

- фінансові послуги для осіб з низьким доступом до банківських систем. Криптовалюта знаходяться в унікальному становищі як попередника технології, яка буде трансформувати фінансові системи. За своєю природою Біткойн здатний заповнити прогалини в поточних фінансових технологіях і може допомогти вирішити традиційні банківські проблеми, будучи одноранговою системою. Слабкі сторони: - сумнівна репутація. Спочатку Біткойн сформував сумнівну репутацію. Інциденти, такі як «Шовковий шлях», можуть генерувати негативний образ усіх криптовалют, а не тільки Біткоїна. «Шовковий шлях» - був інтернет магазин на даркнеті, який дозволив незаконному обігу наркотиків майже мільйонам клієнтам. Він був розформований у 2013 році, і з тих пір криптовалюти змогли виправити свою репутацію. Фактично, прозорість, пропонована блокчейн означає, що транзакції з криптовалюті легко відслідковуються, тому вони є недоліком для кримінальної діяльності;

- уразливість до хакерських атак. Блокчейн означає, що журнал транзакцій використовується всіма користувачами. Що в свою чергу означає він піддається атакам через легкий доступ. До теперішнього часу мережа Біткоїнів зазнала кілька «стрес-тестів», які були, по суті, хакерськими атаками. Ці «тести» були запущені біржами і шахраями, щоб спробувати продемонструвати слабкість дизайну Біткоїнів. Мережа як і раніше не може обробляти занадто багато трансакцій;

- блокчейн загальнодоступний, а трансакції не можуть бути скасовані. Публічний реєстр або блокчейн на основі криптовалюти означає, що кожен користувач може бачити кожну трансакцію. Існує напів-анонімність, тому що власники біткойн-гаманеців не можуть бути ідентифіковані безпосередньо, але існують методи відстеження.

Можливості:

- незалежність від централізації. Криптовалюта - мрія будь-якого ліберала. Оскільки центральна влада відсутня, ринок автоматично балансує і розвивається природним чином;

- швидкі міжнародні операції. Компанії починають розуміти цінність використання криптовалюти для міжнародних трансакцій, особливо коли трансакції повинні проходити швидко. Біткойн позиціонується для вирішення цієї проблеми через швидкість і зручності трансакції;

- зберігання цінності, схоже на золото. Однією з найбільших можливостей Біткоїнів є те, що він може діяти як свого роду товар, схожий на золото. Цінність золота значно зростає щоразу, коли подія загрожує глобальній ринковії рівновазі.

Ризики:

- ризики безпеки. У міру зростання Біткоїнів існували ті, хто використовував передові технології для компрометації управління криптовалютою. Від платформ для обміну які були зламані, до крадіжки окремих гаманців інциденти стали досить численними. На жаль, це один з недоліків будь-якої цифрової системи. І користувачам, і компаніям необхідно впровадити ефективні заходи безпеки;

- низька масштабованість. Хоча технологія постійно розвивається, Біткойн в даний час не може обробляти велику кількість трансакцій. Нові проекти, такі як Lightning Network, які дозволяють обробляти великі платежі, тільки стартують. Розробникам необхідно присвятити багато часу і зусиль, щоб виправити цю ситуацію;

- неясний правовий статус. Для крипто-ринку в цілому є загрози з боку регулюючих органів. Подібно до того, як Інтернет піддається цензурі в деяких частинах світу. Криптовалюта стикаються з тиском регулювання, коли воно загрожує місцевим валют і урядам. Наприклад, Китай намагався обмежити обіг криптовалюти з обмеженим успіхом. Це не означає, що їх можна зупинити або контролювати, але це може перешкодити стосункам з традиційними банківськими системами;

- підвищена волатильність. Відомо, що ціна Біткойн може різко коливатися, мабуть, без виправданих причин. Це дозволяє Біткойн розглядати як активи з високим коефіцієнтом ризику в порівнянні з класичними активами. Наприклад, якщо на початку 2017 року його ціна становила десь 1 500 доларів, то в грудні 2017 року інфляція досягла рекордної позначки в 20 000 доларів. І в даний час він торгується на рівні близько $ 3700. Але кілька разів навіть денні коливання досягали двозначних відсотків. Описані особливості функціонування криптовалюти, особливості її емісії та придбання суттєво відрізняються від особливостей функціонування фіатних валют.

У 2018 році ринкова капіталізація криптовалют у світі становила 538,4 млрд. дол. США, при цьому 80% цієї суми припадають на десятку лідерів рейтингу цифрових валют, таких як Bitcoin, Bitcoin Cash, Ethereum, Ripple, EOS, Litecoin, Stellar lumens, Neo, Dash і TRON. Однак, як і будь-яке інше нове явище, криптовалюта викликає чимало сумнівів, таких як втрата пароля або доступу до електронного гаманця, можливість хакерських атак, неможливість внесення до статутного капіталу юридичних осіб. Незважаючи на це, українські ІТ-фахівці продовжують інвестувати в цю валюту, в результаті чого Україна сьогодні посідає 5 місце за кількістю користувачів біткойн-гаманцями серед різних країн світу.

Питання для самоперевірки знань

1.    Що таке платіжна система?

2.    Яку обов’язкову функцію повинна виконувати платіжна система?

3.    Яку діяльність і де здійснює внутрішньодержавна платіжна система?

4.    Для чого створюють внутрішньобанківські платіжні системи?

5.    Яку діяльність і де здійснює міжнародна платіжна система?

6.    Для чого призначена система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ)?

7.    Що таке електронний цифровий підпис?

8.    Яка роль відведена процесинговому центру у платіжній системі?

9.    Для чого призначене термінальне обладнання?

10.Що відноситься до термінального обладнання?

11.Які операції можна здійснювати за допомогою банкомату?

12.Що таке смарт-картка і які функції вона виконує?

13.Що являє собою банківська платіжна картка?

14.Кому видається корпоративна картка?

15.Чим відрізняється дебетова картка від кредитової?

16. Суть технології блокчейн

17. Як користуватись біткоїнами?

18. Що таке майнінг криптовалют?