Тема 2. Облік
і
контроль за центрами відповідальності.
Запитання.
1. Сутність і види центрів
відповідальності.
2. Організація обліку
за центрами відповідальності.
Основні поняття: центр відповідальності, місце виникнення
витрат,
контроль, відхилення,
центр витрат,
центр доходів,
центр прибутку,
звіт
про результати
діяльності
центрів
відповідальності.
1.
Сутність і види центрів
відповідальності.
Центр відповідальності – це відокремлена
структурна одиниця
або
відокремлене
місце
по здійсненню
операції,
керівник
якої
відповідає
за доходи, витрати
та фінансові
результати
центру.
При поділі підприємства на центри відповідальності
використовується
класифікація
витрат
на контрольовані
і
неконтрольовані.
Облік за центрами відповідальності – це облікова
система, в якій
забезпечується
відображення
накопичених
даних
та надходження
інформації
про доходи, витрати
і
фінансові
результати
по структурних
підрозділах
підприємства
з
метою контролю і
оцінки
їх
діяльності.
Центри відповідальності організовують шляхом делегування
прав, повноважень
і
відповідальності
окремим
структурним
підрозділам
і
їх
керівникам.
Крім центрів відповідальності виділяють
місце
виникнення
витрат,
яким
є
структурні
одиниці,
що
характеризуються
просторовою
і
функціональною
відокремленістю
та в яких
здійснюється
первісне
споживання
виробничих
ресурсів,
а отже
виникають
витрати
(наприклад:
окремий
технологічний
етап,
окреме
робоче
місце,
виробнича
лінія
тощо).
Різниця між центром відповідальності і місцем виникнення
витрат
полягає
в тому, що
місце
виникнення
витрат
може
бути складовою
центрів
відповідальності.
Класифікація центрів відповідальності:
1) за принципом контрольованості:
- центри витрат, керівник
якого
контролює
та відповідає
лише
за витрати
центру;
- центр прибутку, керівник
якого
контролює
та відповідає,
як за витрати
так і
доходи і
фінансові
результати
(можна
окремо
виділяти
центри
доходів
– контролюються
лише
доходи);
- центр інвестицій, керівник
якого
відповідає
за доходи, витрати
і
фінансові
результати
та інвестиції
у власні
активи
(такими центрами, як правило, є
ті
структурні
одиниці,
які
мають
у підпорядкуванні
власні
активи
і
керівнику
надане
право по їх
управлінню).
2) за принципом здійснення виробничих
функцій:
- центр відповідальності за постачання,
керівник
якого
планує,
обліковує
та контролює
обсяги
закупок та витрати
на зберігання
запасів;
- центр відповідальності за виробництво,
керівник
якого
планує,
обліковує
та контролює
витрати
на виробництво
продукції
і
розрахунок
собівартості
(це,
як правило, центри
витрат).
Центри
відповідальності
за виробництво
поділяються
на центри
допоміжного
виробництва
та основного виробництва;
- центр відповідальності за реалізацію
продукції,
керівник
якого
відповідає
за планування,
облік
і
контроль витрат
від
реалізації
продукції
(собівартість,
витрати
на збут),
виручку
та рентабельність
продукції
(центр доходу);
- центр відповідальності за управління,
керівник
якого
відповідає
за планування,
облік
і
контроль витрат
по функціонуванню
та визначенню
ефективності
діяльності
підприємства
в цілому.
Серед центрів відповідальності за виробництво
виділяють:
- виробничі (основні)
– на яких
безпосередньо
здійснюється
виробництво
основної
продукції;
- обслуговуючі (допоміжні)
– які
надають
послуги
по обслуговуванню
основного виробництва.
В теорії управлінського обліку виділяють:
1) центри технологічних витрат,
тобто
такі
в яких
є
можливість
встановити
оптимальний
взаємозв’язок
між
витратами
та результатами діяльності;
2) центри дискреційних витрат
– навпаки
(втрачається
взаємозв’язок,
витрати
– вигода).
Організація обліку за центрами відповідальності здійснюється
в такій
послідовності:
1. Обґрунтування вибору центрів
відповідальності.
2. Розробка кошторисів
витрат
за кожним
центром відповідальності.
3. Вибір контрольованих і неконтрольованих
витрат.
4. Розподіл обов’язків
та визначення
відповідальних
осіб
за доходи, витрати
і
фінансові
результати.
5. Визначення взаємозв’язку
звітності
центрів
відповідальності
у різних
рівнях.
6. Система обліку за центрами відповідальності повинна функціонувати паралельно
із
системою фінансового
обліку.
Керівники кожного центру відповідальності обов’язково
складають
звіти
про отриманні
ними результати,
які
порівнюються
з
плановими
даними.
Така
звітність
є
внутрішньою
управлінською
звітністю,
форма якої
є
невизначеною
і
залежить
від
потреб користувача.
Управлінська
звітність
характеризується
оперативністю
її
складання.
2.
Організація обліку за
центрами відповідальності.
Облік в центрах відповідальності ведуть
за типовими
первинними
і
зведеними
документами, відмінною
є
лише
внутрішня
звітність.
Діяльність керівників кожного центру відповідальності оцінюється
за різними
показниками
і
відповідно
різними
формами звітності.
У центрі витрат складають:
1) кошторис витрат,
який
є планом діяльності даного
центру і
включає
лише
контрольовані
його
витрати;
2) звіт про виконання
кошторису,
який
складається
по завершенню
звітного
періоду
та містить
фактичні
і
планові
дані,
відхилення
і
при необхідності
їх
причини та винуватців.
На основі виконання такого звіту оцінюють
діяльність
центру витрат,
визначають
варіанти
подальшого
стимулювання
та преміювання
працівників
центру, і
розробляють
кошториси
витрат
на наступні
періоди.
У центрі доходів складають,
як і
в центрах витрат
кошторис і звіт про його виконання, які містять
лише
контрольовані
види
доходів.
У центрі прибутку складають
вище
наведенні
два документи і звіт про прибутки і збитки
за фактичними
і
плановими
даними
із
зазначеними
відхиленнями.
Особливість
такого звіту
полягає
в тому що
він,
як правило, складається
за показником
маржинального прибутку
(дохід
– змінні
витрати),
і
може
бути деталізований
за кожним
видом продукції.
Використовуючи
класифікацію
витрат
на змінні
і
постійні,
такий
показник,
як дохід
від
реалізації,
крім
доходу від
зовнішніх
покупців
включає
дохід
від
реалізації
продукції
власними
центрами відповідальності
(витрат)
якщо
така
продукція
може
бути використана
для виробництва
іншої
власної
продукції
(наприклад:
напівфабрикат).
Ціна реалізації при цьому відрізняється від ціни реалізації
зовнішнім
покупцям,
і
називається
трансфертною.
Форма звіту про прибутки
і
збитки
може
бути розширена
до показника
операційного
прибутку,
якщо
можна
віднести
певні
операційні
доходи і
витрати
безпосередньо
до даного
центру.
У центрі інвестицій складають
бюджетні
форми
документів
для планування
розміру
використання
активів
та фактичну
звітність
про результати
його
діяльності
(усі
форми
фінансової
звітності).
Фінансовий
результат центру інвестицій
оцінюють
за показником
рентабельність
активів,
що
є
відношенням
прибутку
даного
центру до розміру
його
активів.
У фінансовому обліку центри інвестицій
виділяють
згідно
ПСБО
29 «Звітність
за сегментами», а саме:
- господарські сегменти,
якими
можуть
бути центри
доходів
і
витрат;
- географічні сегменти,
якими
можуть
бути центри
прибутку
і
центри
інвестицій.