Тема 5. Облік витрат комплексного виробництва.

Запитання.

1. Методи розподілу витрат допоміжних (обслуговуючих) виробництв.

2. Поняття витрат комплексного виробництва та методи розподілу спільних витрат.

Основні поняття: основне виробництво, допоміжне виробництво, непрямі витрати допоміжних виробництв, комплексне виробництво, спільні продукти, спільні витрати, точка розділення.

1. Методи розподілу витрат допоміжних (обслуговуючих) виробництв.

В процесі виробництва виділяють:

- основне виробництво – результатом якого готова (основна) продукція (роботи, послуги), яким займається підприємство;

- допоміжне (обслуговуюче) виробництво – надає основному продукцію (роботи, послуги) для виробництва основної продукції.

Непрямі виробничі витрати основного виробництва відразу розподіляються на Дт 23 рахунку.

При розподілі непрямих витрат обслуговуючих виробництв використовують наступні методи:

1) метод прямого розподілу (непрямі витрати обслуговуючих підрозділів списують лише на витрати основних (виробничих) підрозділів, при цьому не беруться до уваги взаємні послуги обслуговуючих підрозділів між собою);

2) метод послідовного розподілу (непрямі витрати обслуговуючих підрозділів розподіляються частково між ними і послідовно на виробничі підрозділи). Першими розподіляються витрати того обслуговуючого підрозділу, який щонайменше обслуговуються іншими обслуговуючими підрозділами, однак перевага надається підрозділу з більшими витратами. На підрозділ, непрямі витрати якого уже розподілені не відносяться витрати інших обслуговуючих підрозділів;

3) метод взаємних послуг: розподіл витрат здійснюється у два етапи:

- розподіляють непрямі витрати лише між обслуговуючими підрозділами, при цьому сума витрат одного обслуговуючого підрозділу, яка розподілена на інші обслуговуючі включаються до загальних непрямих витрат цих інших підрозділів і одночасно віднімається від суми витрат обслуговуючого підрозділу, який здійснював розподіл.

- загальні витрати обслуговуючих підрозділів, що утворилися після 1-го етапу розподілу витрат, розподіляються на основні як при прямому методі.

При усіх трьох методах сума розподілених непрямих витрат обслуговуючих підрозділів є добутком питомої ваги послуг обслуговуючого підрозділу в загальній сумі послуг цього підрозділу на суму непрямих витрат.

Після розподілу непрямих витрат слід здійснити перевірку.

Перевірка: Сума розподілених непрямих витрат за видами виробництв = Загальній їх сумі до розподілу

Якщо коефіцієнт розподілу є заокругленою величиною, то слід для останнього виду виробництва розподілені витрати розраховувати як різницю між загальними непрямими витратами до розподілу і розподіленими непрямими витратами за попередніми видами виробництв.

2. Поняття витрат комплексного виробництва та методи розподілу спільних витрат.

Продукція поділяється на:

- основна - це продукція виробництвом якої займається підприємство і яка має високу вартість продажу;

- супутня - це продукція, яка виготовляється одночасно з основною, але має другорядне значення;

- побічна - продукція, яка отримується в процесі виробництва основної і має низьку вартість продажу.

По основній і супутній продукції визначається фактична собівартість з врахуванням обсягів продукції.

Собівартість побічної продукції складається з фактичних або нормативних витрат на її збирання, транспортування, тощо, за встановленими по галузі нормативами на одиницю такої продукції.

Комплексне виробництво - це виробництво у ході якого можуть виготовляти декілька видів продукції, які називаються спільними продуктами.

Спільні продукти - це продукти, які мають високу вартість продажу та не можуть бути окремо ідентифіковані до точки розподілення.

Точка розподілення - це точка технологічного процесу в якій є можливість відокремити спільні продукти.

Витрати на виробництво спільних продуктів до точки розподілення називаються спільними витратами.

В точці розподілення спільні витрати розподіляються за окремими видами продукції з метою визначення їх собівартості.

Собівартість готової продукції після точки розділення складається з собівартості напівфабрикатів, визначеної із суми витрат в точці розділення та понесених витрат на наступну її доробку до готового виробу.

Спільні витрати розподіляються за такими методами:

1) пропорційно фізичному обсягу спільних продуктів у точці розділення - визначається питома вага фізичного обсягу кожного виду продукції в загальній величині фізичного обсягу продукції в точці розділення. Собівартість кожного виду продукції буде добутком спільних витрат та відповідної питомої ваги кожного виду продукції;

2) пропорційно ціні їх реалізації - визначається питома вага доходу від реалізації кожного виду продукції в загальній величині доходу від реалізації продукції в точці розділення. Собівартість кожного виду продукції буде добутком спільних витрат та відповідної питомої ваги кожного виду продукції;

3) пропорційно до постійного відсотку валового прибутку в точці розділення - якщо відомі ціна та обсяг реалізації, дохід від реалізації та валовий прибуток загальний по всіх спільних продуктах, собівартість визначається як різниця між ціною та відповідним валовим прибутком кожного виду продукції. Послідовність методу:

- визначається дохід від реалізації кожного виду продукції та загальна сума доходу за усіма видами продукції;

- визначається загальний валовий прибуток як різниця між загальним доходом від реалізації продукції та спільними витратами;

- визначається постійний відсоток валового прибутку у загальній величині доходу від реалізації продукції (відношення загального валового прибутку до загального доходу від реалізації продукції);

- визначається валовий прибуток кожного виду продукції як добуток постійного відсотку валового прибутку та доходу від реалізації відповідного виду продукції;

- визначаються розподілені спільні витрати на кожен вид продукції як різниця між доходом від реалізації кожного виду продукції та валовим прибутком відповідного виду продукції.

Після розподілу спільних витрат слід здійснити перевірку.

Перевірка: Сума розподілених спільних витрат за видами продукції = Загальній їх сумі до розподілу.

Якщо коефіцієнт розподілу є заокругленою величиною, то слід для останнього виду продукції розподілені витрати розраховувати як різницю між загальними спільними витратами до розподілу і розподіленими спільними витратами за попередніми видами продукції.