Тема 5. Приймання та
обробка податкових декларацій у контролюючих органах.
Запитання.
1.
Правові засади приймання податкової звітності в контролюючих
органах.
2.
Складання та подання податкової звітності.
3.
Адміністрування системи приймання та комп’ютерної обробки
податкової звітності.
4.
Порядок обробки та перенесення інформації з документів
податкової звітності до електронних баз контролюючих органів.
Основні поняття: податкова
декларація, розрахунок, звіт, податкова звітність, митна декларація, базовий звітний (податковий) період, електронний цифровий
підпис, центр обслуговування електронної звітності, картка особового рахунку
платника податків, електронна база даних.
1. Правові засади приймання
податкової звітності в контролюючих органах.
Правові засади приймання податкової звітності в контролюючих
органах визначені:
-
ПКУ – глава 2 «Податкова звітність», інші розділи за видами
податків і зборів;
-
Методичними рекомендаціями щодо приймання та
комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України №
171 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0171225-06#Text);
-
Методичними рекомендаціямир щодо приймання та
комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС
України, від 14.06 2012 р. № 516 URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0516837-12#Text
-
Порядком
обміну електронними документами з контролюючими органами №557 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0959-17#Text).
Податкова декларація, розрахунок, звіт (податкова звітність) - документ, що подається
платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках,
визначених ПКУ) контролюючим органам у
строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або
сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або
відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких
податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від
обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про
суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -
фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми
нарахованого єдиного внеску (п. 46.1
ПКУ).
Митні декларації прирівнюються до
податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.
Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого
прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до
контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи,прирівнюються до податкової декларації.
Додатки до податкової декларації є її
невід’ємною частиною.
Фінансова
звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки
та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються
відповідно до п. 46.2 ПКУ окремих платників податку на прибуток, є додатком до
податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання
доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого
прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Якщо згідно з правилами, визначеними ПКУ, податкова звітність з
окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за
результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної
податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
Форма податкової
декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну фінансову політику.
У
такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і
зборів, що є обов’язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Форма
декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з
урахуванням особливостей, визначених п. 179.9 ПКУ.
Форма спрощеної податкової декларації та порядок переходу платників
податків на подання такої декларації встановлюються
Кабінетом Міністрів України.
Форма
спрощеної податкової декларації, а також особливості її складання та подання встановлюються
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику.
Форма, порядок та строки подання митної
декларації, а також
порядок прийняття контролюючим органом митної декларації
визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.
Державні органи, які встановлюють форми податкових декларацій, зобов’язані оприлюднити такі форми для використання їх
платниками податків.
Якщо в результаті запровадження
нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової
звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний
оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм
декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за
податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх
оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого
визначення.
Після внесення
змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням
таких змін.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів
податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам,
недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:
- юридичні
особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до ПКУ
визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства
відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої
він входить;
- фізичні
особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у
випадках, передбачених законом;
2. Складання та подання
податкової звітності.
Податкова декларація
складається за формою,
затвердженою в порядку, визначеному положеннями ПКУ та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити
необхідні обов’язкові реквізити (п. 48.2-48.4 ПКУ) і відповідати нормам та змісту відповідних
податку та збору.
Податкова декларація
повинна бути підписана (п. 48.5 ПКУ):
- керівником платника податків або уповноваженою
особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та
подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення
бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо
керівником платника податку така податкова декларація підписується таким
керівником;
Достатнім
підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу
підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність
накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи
печатки платника податку.
- фізичною особою - платником
податків або його представником;
- особою,
відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової
декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл
продукції.
Якщо податкова
декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником
такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та
подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є
платник податків - фізична особа - таким платником податків.
Податкова звітність, складена з порушенням
норм статті 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків,
встановлених п. 46.4 ПКУ.
Порядок
подання податкових декларацій до контролюючих органів визначає стаття 49 ПКУ.
Податкова декларація
подається за звітний
період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому
перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний
встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або
у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ
подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого
він є. Це
застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які
перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Платники
податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків
відповідно до ПКУ, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з
податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому ПКУ.
Платники податку на додану
вартість, зареєстровані відповідно до п.
208-1.2 ПКУ, подають спрощену податкову декларацію відповідно до п. 208-1.8 ПКУ.
Податкова декларація подається за вибором
платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів (п. 49.3 ПКУ):
- особисто
платником податків або уповноваженою на це особою;
-
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами
електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний
документообіг» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text)
«Про електронні довірчі послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text) .
Єдиною
підставою для неприйняття декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність
кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у
тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката
відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам
електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у
форматі, доступному для її технічної обробки.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан
(баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про
фінансові результати) (для визначених ПКУ платників податків), подаються разом
з податковою декларацією в електронній формі.
Кваліфікований надавач електронних довірчих
послуг
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.
У разі надсилання податкової декларації
поштою, платник
податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого
органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання
податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової
звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в
якому спливає такий граничний строк.
У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення
контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність
відповідно до закону.
Платник
податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання
повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний
надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу
другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату
або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого
поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний
сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій
податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ.
Прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа
контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана
перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових
реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її
прийняття перевірці не підлягають.
За умови дотримання платником податків
вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на
обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію
платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених ст. 48-49 ПКУ, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за
наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за
бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого
органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання,
або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами
електронного зв’язку, або поштового повідомлення з
відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової
декларації поштою;
- у разі, якщо контролюючий орган із
дотриманням вимог п. 49.11 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про
відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених ПКУ, не
надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Відмова посадової особи контролюючого
органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ забороняється.
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової
декларації, заповненої з порушенням вимог п.
48.3-48.4 ПКУ, а також
недотримання вимог п.49.4 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний
надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті
його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ПКУ):
- у разі
отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами
електронного зв’язку, - протягом п’яти робочих
днів з дня її отримання;
- у разі
отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його
представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової
декларації платник податків має право:
- подати
податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
- оскаржити
рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ
У разі якщо в установленому законодавством
порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом
(посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається
прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
За кожною заявою платника податків щодо
порушення посадовою особою контролюючого органу цієї статті в обов’язковому
порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону.
За результатами такого розслідування винна
посадова особа контролюючого органу притягується до відповідальності відповідно
до закону.
Податкова декларація
вважається неподаною за умови порушення норм п. 48.3-48.4, п.49.4 ПКУ, та надання або надсилання контролюючим
органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової
декларації, зокрема засобами електронного зв’язку в електронній формі для
податкових декларацій, поданих у такий спосіб.
Незалежно від наявності відмови у прийнятті
податкової декларації платник податків зобов язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій
податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ.
Податкові декларації, крім випадків,
передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий)
період, що дорівнює (п. 49.18 ст. 49 ПКУ):
-
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) -
протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного
(податкового) місяця;
- календарному
кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або
піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
-
календарному року, крім випадків, передбачених п.49.18.4 та 49.18.5 ПКУ-
протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного
(податкового) року;
-
календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі
самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків,
передбачених розділом 4 ПКУ;
- календарному року для платників податку на
прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку
(доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим
підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім
календарним днем звітного (податкового) року;
- календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому
числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать
державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв)
яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100
відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року,
що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу),
дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним;
- якщо платник податків ліквідується чи
реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і
зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата
ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Якщо податкова декларація за квартал,
півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових
періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без
урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом ПКУ,
зазначена податкова декларація подається у строки, визначені п. 49.18 ПКУ для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової
декларації з податку на прибуток та розрахунку частини чистого прибутку
(доходу), дивідендів на державну частку, які розраховуються наростаючим
підсумком за рік.
Для
платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є
календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини
чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим
підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у
строки, передбачені п. 49.18.2 ПКУ (крім платників, визначених п.49.18.7 ПКУ).
Базовий звітний (податковий) період - перший звітний (податковий) період року,
визначений ПКУ.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день,
то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за
вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової
декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.
Якщо згідно з відповідним розділом ПКУ з
питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено,
податкова декларація подається та податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені
цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім
випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом ПКУ.
Внесення
змін до податкової звітності
визначає стаття 50 ПКУ.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах
(з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ)
платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної
перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій
декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний
надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою
чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).
Платник
податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені
показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який
наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у
тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який
самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт
заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком
випадків, установлених пунктом 50.2 ПКУ:
а) або
надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до
подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього
податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому
виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у
розмірі п’яти відсотків від такої
суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього
податку.
Якщо після подачі декларації за звітний
період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до
закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період
або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок
виконання вимог п. 169.4 ПКУ (перерахунок податку та податкові соціальні пільги), то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Пункт 50.2 ПКУ: платник
податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок
(з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її
проведення) не має права подавати уточнюючі
податкові декларації (розрахунки)
до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за
звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.
У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової
декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок
протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення
електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства,
відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки
платника податків за відповідний період (п. 50.3 ПКУ).
Якщо платник місцевих податків (у частині
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та
єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання
звітної декларації подає декларацію у зв’язку зі змінами об’єкта та/або бази
оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів),
то штрафи не застосовуються.
Подання звітності про
суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних
осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску визначає стаття 51 ПКУ.
Платники податків, у тому числі податкові
агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у
строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий
розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків
- фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого
єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
У визначених ПКУ випадках розрахунки подаються в
електронному вигляді.
На
офіційному вебпорлаі ДПС України (https://tax.gov.ua/) для
плаників податків існує вкладка «Приймання
та обробка електронних документів ІТС «Єдине вікно подання електронної
звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/priymannya-ta-obrobka-elektronnih-dokumentiv-its-edine-vikno/), у якій міститься інформація щодо електронного документообігу
з органами ДПС та подання звітності.
Для здійснення електронного
документообігу необхідно:
- отримати
кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача
електронних довірчих послуг;
- створити
електронний документ у форматі (стандарті), затвердженому в
установленому законодавством порядку, з
використанням будь-якого програмного забезпечення, яке платник
обирає на власний розсуд, у
строки та відповідно до порядку, що визначені
законодавством для
відповідних документів в електронному та паперовому вигляді,
із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу
кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності);
- надіслати з використанням телекомунікаційних мереж до
адресата протягом операційного дня за
адресами:
zvit@sta.gov.ua до ІТС «Єдине вікно подання
електронної звітності»;
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx до вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним
шлюзом (протокол SOAP).
Квитанції та документи для користувачів даного сервісу
зберігаються у базах даних сервісу протягом 72 годин. Якщо користувач не
здійснив їх отримання клієнтським програмним забезпеченням протягом 72 годин,
вони направляються на адресу електронної пошти, зазначену платником.
Інформаційні матеріали для платників та розробників програмних забезпечень розміщені на
офіційному вебпорталі ДПС:
Опис вебсервісу обміну документами та квитанціями з приймальним
шлюзом ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»:
http://soap.tax.gov.ua/WebSrvGate/gate.asmx
Сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС
(квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) / зашифрування повідомлень на ДПС
(звітність, тощо):
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/
Уніфікований формат транспортного повідомлення:
Реєстр форм електронних документів:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/
Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та
подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»:
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу визначені Порядком № 557 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0959-17#Text).
3. Адміністрування системи приймання та комп’ютерної обробки
податкової звітності.
Адміністрування системи приймання та комп’ютерної обробки
податкової звітності взначені:
- Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп’ютерної обробки
податкової звітності платників податків в ОДПС України № 171 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0171225-06#Text) – застосовуються для поданої
платниками податків звітності у паперовому вигляді;
- методичними
рекомендаціями щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності
платників податків в органах ДПС України, від 14.06 2012 р. № 516 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0516837-12#Text) – подання звітносі у тому числі засобами телекомунікаційного зв’язку.
Методичні рекомендації № 516 затверджені з метою забезпечення
практичного застосування статей 46 – 51
ПКУ.
Для забезпечення єдиної методології приймання та обробки
документів податкової звітності повинні виконуватись такі процедури (п. 3.2. Методичних рекомендацій № 171, № 516):
-
приймання та реєстрація документів податкової звітності від платників
податків;
-
перенесення інформації з документів
податкової звітності на паперових та електронних носіях до
електронних баз податкової звітності;
-
перенесення інформації, наданої платниками
податків на магнітних носіях, засобами телекомунікаційного зв’язку до електронних
баз податкової звітності;
-
проведення автоматизованих перевірок документів податкової
звітності, зокрема окрема звірка даних документів податкової звітності з
інформацією відповідних реєстрів, переліків тощо, згідно з наданими технічними
завданнями;
-
верифікація даних податкової звітності, наданих на паперових носіях, що переносяться до картки особового рахунку (КОР) платників податків;
-
підготовка та вивантаження інформації щодо
сум визначених платником грошових зобов’язань для подальшого перенесення
відповідних показників до КОР платників податків;
- відпрацювання реєстрів
неімпортованих записів, сформованих за результатами перенесення визначених
платниками сум грошових зобов’язань з баз податкової звітності до КОР
платників податків;
-
контроль за даними, перенесеними до КОР
платників податків;
-
обробка податкового розрахунку сум доходу,
нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,
і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ;
-
обробка податкової звітності (у тому числі
поданої на магнітних носіях, в електронному вигляді), та
звітності, показники якої не заносяться до КОР платників податків;
-
формування та передача реєстрів на основі
обробленої податкової звітності незалежно від способу подання податкової
звітності;;
- оформлення і передача для
збереження паперових носіїв податкової звітності;
-
адміністрування системи приймання та комп’ютерної
обробки податкової звітності.
Картка особового рахунка (КОР) - форма
електронного документа платника податку, збору
(обов’язкового платежу) встановленого зразка, яка зберігається
в межах єдиної інформаційної системи.
Режим обробки
декларацій про доходи фізичної особи виконується засобами Автоматизованої
інформаційної системи (АІС) «Облік податків і платежів» підрозділами оподаткування
фізичних осіб за окремим порядком
У разі невизнання органами ДПС декларації як
податкової із зазначенням підстав та пропозицією надати нову, оформлену належним
чином, платнику податків відправляють повідомлення.
В електронній базі дана податкова звітність отримує статус «До відома», а в
коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення та дата його
відправки.
За відсутності зауважень до порядку оформлення
податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують
відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер:
- на примірнику, проставляється штамп «Конфіденційно»;
- на примірнику, що залишається у платника, проставляється
штамп «ОТРИМАНО»;
- відмітки проставляються на полях, визначених затвердженими формами
податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього;
- реєстраційний
номер формується при автоматичній нумерації звітів у
системі приймання та обробки податкової звітності та має бути свій для кожного
документа - один реєстраційний номер на кожний окремий документ з додатками
(додатки унікальних реєстраційних номерів не мають).
Винятком є
додатки до уточнених документів податкової звітності (довідки). Такі додатки
також мають свій реєстраційний номер.
Зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню
платнику податків.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені ПКУ, не застосовуються.Така декларація заноситься до електронної бази даних з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою), а звітність, надана раніше, отримує статус «До відома».
При надходженні документів податкової звітності поштовими відправленнями платники податків повинні:- оформити поштові відправлення згідно вимог;
- надіслати не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення;
- податкова звітність приймається до відправлення листами, посилками, бандеролями з оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення.
При отриманні
документів податкової звітності, яка подається платниками податків з порушенням
термінів подання, такі документи
приймаються, реєструються та для них здійснюється комп’ютерна обробка
згідно із загальними правилами,
зазначеними у Методичних рекомендаціях № 171, як для документів
податкової звітності, поданої вчасно.
Приймання та обробка уточнених документів податкової звітності визначено п. 4.18 Методичних рекомендацій №
171.
Адміністрування системи приймання та
обробки податкової звітності (п. 11 Методичних рекомендацій № 171).
1) Розподіл прав доступу до електронних баз даних податкової звітності.Для обслуговування системи приймання та обробки податкової звітності в кожному органі ДПС в підрозділі інформатизації процесів оподаткування повинен бути призначений адміністратор, до функціональних обов’язків якого входить адміністрування системи.
Права доступу до електронних баз даних розподіляються адміністратором залежно від груп користувачів:
- адміністратор - всі права доступу: адміністрування форм звітності, роботи з пакетами та формами звітності, роботи з архівами даних, відкриття форми 1ДФ, створення РР-файлів та ін.;
- група інспекторів відділу приймання та обробки податкової звітності - права на роботу з пакетами та формами податкової звітності; - група користувачів електронної бази звітних документів (інспектори галузевих та інших підрозділів) – права на перегляд та перевірку звітів; - група із обробки форми 1ДФ - права на роботу з формою (право на видалення звітів та створення РР-файлів може бути обмежене). 2) Адміністрування реєстру форм звітних документів.При введенні нових форм провести адміністрування, а саме: відмітити, в яких періодах використовується дана форма звіту, в яких одиницях виміру заносяться показники, встановити автоматичне присвоєння реєстраційного номера, проставити ознаку можливості дублювання форми в межах одного періоду, ознаку верифікації відповідних звітів тощо.
3)Резервне копіювання даних.Створення архівів даних виконується в обов’язковому порядку щоденно, після завершення введення даних звітних документів.
У максимально напружені за кількістю введеної податкової звітності періоди рекомендується копіювати базу даних двічі на день.
Резервне копіювання виконується системним адміністратором спеціальними засобами (СКБД ORACLE).
Резервна копія всієї системи документів податкової звітності повинна зберігатись на окремому комп’ютері, який розташований в приміщенні з обмеженим доступом.
Порядок приймання та реєстрації податкової звітності визначено розділом 4 Методичних рекомендацій № 516.Податкова звітність складається та надсилається до Ценру обробки електронних звітів (ЦОЕЗ) в електронному вигляді з накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) засобами телекомунікаційного зв’язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, від 06.06.2017р. №557: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0959-17#Text (п. .4.13 Методичних рекомендацій № 516).
4. Порядок обробки та перенесення інформації з документів
податкової звітності до електронних баз контролюючих органів.
Податкова інформація, зібрана
відповідно до ПКУ, зберігається в
базах даних інформаційних, телекомунікаційних та
інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику (ст. 74 ПКУ).
Інформаційні системи і
засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною
власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних
Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику.
Порядок перенесення інформації з податкової
звітності до електронних баз органів ДПС визначено п. 5
Методичних рекомендацій № 171 та № 516.
Обробка та
занесення інформації до електронних баз виконується працівниками підрозділу
приймання та обробки податкової звітності.
Під час
введення зазначених у звітності показників до електронних баз податкової
звітності обов’язково проводиться автоматизована перевірка
податкових документів відповідно до затверджених та реалізованих алгоритмів
контролю в програмному забезпеченні по прийманню та обробці податкової
звітності.
Алгоритми
контролю, що застосовуються при автоматизованій перевірці показників документів
податкової звітності, затверджені відповідними порядками заповнення.
Для
уникнення помилок вводу при перенесенні показників бюджетних нарахувань з
паперових носіїв до електронної бази податкової звітності підрозділами
приймання та обробки виконується режим верифікації окремих звітних показників.
Часткова
верифікація стосується звітних показників, які імпортуються до КОР, та
виконується шляхом подвійного введення.
За
достовірність інформації у базах податкової звітності несуть відповідальність
працівники підрозділу приймання та обробки.
Імпорт до
АІС «Облік
податків і платежів» виконується підрозділом обліку податків та
платежів на підставі реєстрів нарахованих сум.
Імпорт до інших баз, пов’язаний з
використанням інформації з баз електронної податкової звітності, виконують
працівники підрозділів, що експлуатують відповідні інформаційні бази даних.
Вивантаження інформації з баз податкової
звітності та передача її для формування даних звітних документів до обласного
рівня виконується підрозділом інформатизації процесів оподаткування в визначені
терміни.
Щоденно, після закінчення обробки податкової звітності,
підрозділи приймання та обробки податкової звітності (п. 6. Методичних рекомендацій №
171, № 516):
- звіряють суми до
нарахування або відшкодування з даними декларацій (розрахунків), крім
звітності, поданої в електронному вигляді з накладанням ЕЦП, використовуючи
режим верифікації нарахованих сум;
- формують та передають до підрозділів обліку податків та платежів реєстри
нарахованих сум у розрізі форм звітності по платниках податків разом із
вивантаженими з електронної бази звітних документів даними;
- формують реєстри поданої звітності у
розрізі форм із урахуванням різних способів подання звітності по платниках податків та
передають їх разом з паперовими документами податкової
звітності (за наявності) до галузевих підрозділів оподаткування юридичних та
фізичних осіб.
По закінченні термінів подачі податкової
звітності, наступного робочого дня формуються та передаються до галузевих
підрозділів та підрозділів контрольно-перевірочної роботи:
- реєстри неподаної звітності в розрізі
окремих видів звітних документів для аналізу та прийняття адміністративних
рішень щодо неї. Процедура виконується за запитом структурних підрозділів на
підставі реєстру платників кожного виду податків;
- реєстри неподаної звітності, звітності,
яка не пройшла арифметичного контролю та реєстри звітності з нульовими
показниками (після реалізації в програмному
забезпеченні), з ПДВ
формуються (в електронному вигляді) в обов’язковому порядку;
- реєстри невчасно поданої звітності (у міру
надходження звітів);
- інші реєстри, формування яких реалізовано в програмному забезпеченні за
технічними завданнями структурних підрозділів.
Імпорт до КОР платників податків окремо для
юридичних та фізичних осіб виконується працівниками підрозділу обліку та
звітності у відповідності до термінів надходження податкової звітності (не
пізніше 1 дня до настання граничного терміну сплати, крім звітності, для якої
терміни сплати встановлені до граничного терміну подання або окремими
положеннями ПКУ.
