Тема 4. Організація обліку надходження
податків, зборів (обов’язкових платежів) у органах ДПС.
Запитання.
1. Правові засади ведення
оперативного обліку податків, зборів, платежів в органах ДПС України.
2. Сплата податків і
зборів. Єдиний рахунок.
3. Листування платників податків та контролюючих органів.
4. Електронний
кабінет.
5. Оперативний облік податкових
надходжень до бюджету.
6. Електронні рахунки платників
податку на додану вартість.
7. Умови повернення помилково або
надмірно сплачених податків, зборів, єдиного соціального внеску, митних
платежів платникам.
Основні поняття: оперативний облік податкових надходжень, інтегрована картка платника,
попередній контроль ІКП, загальний контроль ІКП, реєстр співставлень, модуль
контролю, єдиний рахунок, реєстр платежів, податкові повідомлення, електронний
кабінет, електронний документообіг, грошове зобов’язання, податковий борг,
рознесені платежі, нерознесені платежі, виключені з обробки платежі,
електронний рахунок платників ПДВ.
1. Правові засади ведення оперативного обліку податків, зборів,
платежів в органах ДПС України.
Правові засади ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів
та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає «Порядок ведення
податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Наказ
Міністерства фінансів
України 12 січня 2021
року № 5 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0321-21#Text) та ПКУ.
Оперативний облік
платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.
Метою ведення оперативного обліку і складання
звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та
неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та
фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування
для прийняття оптимальних управлінських рішень.
З метою обліку нарахованих
і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами
ДПС відкриваються інтегровані картки платників (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу,
які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі
адміністративно-територіальних одиниць.
Інтегрована
картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску,
що ведеться за кожним видом платежу.
ІКП
містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які
характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами
загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за
відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною
одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП
зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі
якого здійснюється запис.
Спеціальне кодування всіх операцій, що
використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує
автоматизоване ведення ІКП.
Усі вартісні облікові операції та облікові
показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими
обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція
фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення
облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових
операцій.
ІКП відкривається:
- за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених
підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних
осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);
- за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого
та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з
оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
- ІКП новоствореному платнику
засобами інформаційної системи відкриваються на підставі алгоритму визначення
платежів, належних йому до сплати.
Крім того, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику в разі:
- нарахування сум платежів,
самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій,
розрахунків, уточнюючих розрахунків);
- нарахування сум платежів, визначених територіальним
органом ДПС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про
застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних
санкцій з єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);
- сплати платежів за фактом надходження
інформації від Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів,
єдиного внеску;
- включення платника до реєстру платників
відповідного податку, які ведуться податковими органами.
З метою забезпечення контролю за
правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно
забезпечується автоматичне формування
реєстрів контролю:
- реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі,
які не відповідають Переліку форм ІКП;
- реєстр контролю наявності відкритої
ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
- реєстр контролю наявності ІКП без
ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено /
виключено з реєстру платників певного податку;
Податковому органу, в якому перебуває
платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за
основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним
місцем обліку - в режимі перегляду.
Податковому органу, в якому перебуває
платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за
неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.
Для забезпечення достовірності відображення
облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи
здійснюється попередній та загальний
контроль у терміни, встановлені Порядком №5.
- формування реєстрів співставлень;
- аналіз даних реєстрів співставлень;
- здійснення заходів щодо
відпрацювання реєстрів співставлень.
- генерування модулів контролю за
кожним реєстром співставлень;
- проведення комплексу заходів,
направлених на генерування всіх модулів контролю в установлені терміни;
- маркування облікових показників на
звітні дати, що пройшли загальний контроль.
В інформаційній системі забезпечується формування реєстрів співставлень:
- реєстр співставлення інформації про
сплачені, повернуті та відшкодовані суми за даними Казначейства та податкових
органів;
- реєстр співставлення сум грошових
зобов’язань, самостійно визначених платником, та облікових показників,
відображених в ІКП;
- реєстр сум переплат з податку на
додану вартість зі спеціальним статусом;
- реєстр співставлення сум податкових
зобов’язань платників, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства,
визначених територіальним органом ДПС, та облікових показників, відображених в
ІКП;
- реєстр співставлення сум,
визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи, з них узгоджених та
неузгоджених (за результатами адміністративного та/або судового оскарження), та
облікових показників, відображених в ІКП;
- реєстр співставлення даних журналу
розстрочень (відстрочень) та облікових показників, відображених в ІКП;
- реєстр співставлення даних журналу
списання (поновлення) та облікових показників, відображених в ІКП;
- реєстр контролю виконання рішень
судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов’язаних з
контрольно-перевірочною роботою.
У разі виявлення записів у сформованих
реєстрах співставлень структурними підрозділами за напрямами роботи вживаються
заходи щодо усунення таких записів у терміни, встановлені Порядком №5.
Відсутність записів у реєстрах співставлень
фіксується у відповідних модулях контролю як факт проходження попереднього
контролю.
В інформаційній системі забезпечується генерування модулів контролю:
- модуль контролю за показниками
надходжень;
- модуль контролю за показниками
грошових зобов’язань, самостійно визначених платником;
- модуль контролю за відпрацюванням
сум переплат з податку на додану вартість зі спеціальним статусом;
- модуль контролю за показниками
податкових зобов’язань з майнових податків, визначених територіальним органом
ДПС;
- модуль контролю за показниками,
визначеними за результатами контрольно-перевірочної роботи (в тому числі за
результатами адміністративного та/або судового оскарження);
- модуль контролю за показниками
розстрочених (відстрочених) сум;
- модуль контролю за показниками
списаних (поновлених) сум.
Наявність згенерованого модуля контролю
свідчить про позитивну оцінку відпрацювання відповідного реєстру співставлень.
2. Сплата
податків і зборів. Єдиний рахунок.
Порядок сплати податків та зборів визначено статею 35 ПКУ. Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у
національній валюті України, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з
питань митної справи.
Сплата податків та зборів
здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених
ПКУ або законами з питань митної справи.
Обов’язок
платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений
статтею 35-1 ПКУ, і вважається
виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника
податків.
На офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, оприлюднюється:
- щоденно інформація про
суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників
таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і
територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;
- інформація щодо сплати податків суб’єктами природних
монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за
користування надрами;
- інформація
про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені,
по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового
боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням
керівників таких територіальних органів;
- інформація
щодо сплати податків і зборів суб’єктами господарювання, які зареєстровані
платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на
право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не
реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного
споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.
Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному
органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником
податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та
зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску та інших платежів,
контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (ст. 35-1 ПКУ).
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або
податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації
пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку
(доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх
об’єднаннями.
Повідомлення про використання або про
відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в
електронній формі через електронний кабінет.
Платник податків має право повідомити про
використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом
календарного року.
Використання єдиного рахунку платником
податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про
використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від
використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого
числа місяця наступного календарного року.
З початком використання
єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань
та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів,
контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний
рахунок, крім випадків, передбачених ПКУ. У разі
порушення цих положень, кошти, сплачені таким платником податку на
інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для
сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного
внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі
органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
Для перерахування коштів, що надходять на єдиний рахунок,
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, формує, підписує та
надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику
у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зведений реєстр платежів з єдиного рахунку із зазначенням платіжних
реквізитів отримувачів коштів та іншої інформації відповідно до законодавства.
Зведений реєстр платежів з єдиного рахунку включає дані всіх
реєстрів платежів з єдиного рахунку в розрізі окремих платників податків.
Зведений реєстр платежів з єдиного рахунку є підставою для
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування платежів
зазначеним у ньому отримувачам.
Розрахункові
документи на зарахування коштів на єдиний рахунок використовуються для сплати
платежів.
Податкові
декларації (розрахунки, звіти з єдиного внеску), за якими настав строк сплати
податкових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску), використовуються для сплати
відповідних платежів, якщо обов’язок щодо здійснення такої сплати виникає після
подання платником податків податкової декларації.
Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків
формується щоденно, крім
вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику, у
межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з
урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених
грошових зобов’язань з дотриманням такої
черговості сплати:
- у першу чергу - недоїмка з єдиного
внеску;
- у другу чергу - податковий борг у
межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль
за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його
виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ПКУ;
- у
третю чергу - грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових
повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження розрахункових
документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові
документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового
повідомлення-рішення;
- у
четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові
зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків,
єдиного внеску у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на
зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять
інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;
- у
п’яту чергу - грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у
хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі
податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків
сплати;
- у
шосту чергу - грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку
надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань
відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
- у сьому чергу - інші платежі, контроль за
справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку
надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок,
якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення
відповідного платежу та його одержувача.
При формуванні Реєстру
платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків з метою визначення одержувачів платежів з коштів, що надходять
на єдиний рахунок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, використовує:
- інформацію про одержувача платежу,
зазначену платником податків у відповідному розрахунковому документі на
зарахування коштів на єдиний рахунок. Якщо одержувачів декілька, також
враховується інформація про розподіл коштів між ними, у разі її зазначення;
- інформацію про одержувача платежу, зазначену платником
податків у декларації (розрахунку, звіті з єдиного внеску) з відповідного
платежу з коштів, що надходять на єдиний рахунок, з урахуванням даних останньої
уточнюючої декларації (розрахунку, звіту з єдиного внеску). Якщо одержувачів
декілька, враховується пріоритетність розподілу коштів, визначена платником
податків у такій податковій декларації (розрахунку, звіті з єдиного внеску).
У разі виявлення помилок чи розбіжностей у
зазначеній платником податків інформації у розрахунковому документі на
зарахування коштів на єдиний рахунок, внаслідок чого центральний орган
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не може визначити
належність платежу відповідному одержувачу, сума такого платежу (його частина)
не включається до Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого
платника податків та вважається помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.
При цьому платнику податків у день формування Реєстру платежів з єдиного
рахунку в розрізі окремого платника податків надсилається повідомлення в
електронний кабінет про виявлені помилки чи розбіжності.
Суми помилково та/або надміру сплачених
платником податків грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені,
за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний
рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку
в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру.
Платник податків має право через
електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру
сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру
платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні
враховуватися при формуванні такого Реєстру. Це не позбавляє платника податків права на повернення
помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку,
визначеному ст. 43 ПКУ.
Реєстр платежів з єдиного рахунку в
розрізі окремого платника податків, який був надісланий до центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, у складі зведеного реєстру платежів з єдиного
рахунку, стає доступним для перегляду таким платником податку через електронний
кабінет.
3. Листування
платників податків та контролюючих органів.
Порядок листування платників податків та
контролюючих органів визначає ст.42 ПКУ.
Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші
документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового
контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані
контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій
формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством,
завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному
кабінеті (п. 42.1 ПКУ).
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному ПКУ,
надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків
рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені
платнику податків (його представнику).
Якщо платник
податків у порядку та у строки, повідомив контролюючий орган про зміну
податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової
адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків
звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим
органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких,
що не знайшли адресата.
Платники
податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну
ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з
контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі («Електронний кабінет»: cabinet.tax.gov.uа (розділ «Листування з ДПС»), з
дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text)
«Про електронні довірчі послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text).
Листування контролюючих органів з платниками податків через
електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній
формі шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним
надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про
вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в
електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він
сформований з дотриманням вимог Законів
України «Про електронні документи та електронний документообіг» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text)
«Про електронні довірчі послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text).
Датою вручення платнику
податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється
з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки
документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18
години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий
день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення
документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за
вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом
квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих
днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий
день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою
(місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом
з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його
представнику). При цьому строк доставки документа в
електронний кабінет, не зараховується до строку надіслання документів,
визначеного ПКУ.
Платник податків один раз протягом року
може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи
через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків
через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку
контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний
кабінет.
У разі якщо платник податків не подав заяву
про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником
податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням,
податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про
вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику
податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб
платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного
місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ
вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в
повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав
документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків
відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня
надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника
податків.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом
здійснюється без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює
перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом
підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний
кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу
першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням
вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text)
«Про електронні довірчі послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text).
Електронний
документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється
виключно у випадках:
- отримання інформації від
кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку
чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа
керівника платника податків;
- отримання
інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
- отримання
інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення
юридичної особи;
- наявності
в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про
припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної
професійної діяльності фізичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних
осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера
облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами
платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
4. Електронний
кабінет.
Електронний
кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для
взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими,
органами з питань реалізації прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких
покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на
підставі та на виконання ПКУ та інших законів,
контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 14.1.56-2 ПКУ).
Порядок створення та функціонування
електронного кабінету визначено статтею 42-1 ПКУ.
Електронний кабінет
забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків,
визначених ПКУ та іншими законами, в тому числі, шляхом (п. 42-1.2 ПКУ):
- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується
та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та
адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням
податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів,
єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані
системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи
електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також
одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано
шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із
накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого
органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням
засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані
апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від
несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням
параметрів особистих ключів та їх копіювання;
- подання платником податків повідомлення про
використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
- визначення напряму використання суми
помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до
статті 35-1 ПКУ;
- перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з
єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими
бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який
формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з
електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису
посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого
органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи
печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист
записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього
ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
- управління
сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені
відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про
повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені;
- автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм
податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного
платника податків;
- заповнення,
перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;
- реєстрації,
коригування податкових декларацій/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових
накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- перегляду
інформації про податкові декларації/розрахунки коригування, реєстрація яких в
Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;
- доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку
на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників,
передбачених пунктом 200-1.3 ПКУ, в
режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру
податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та
підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його
контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування
податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу
реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд
інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування
до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови
у їх реєстрації;
- отримання
платниками податків копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про
проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших
документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і
звірок, передбачених ПКУ, а також у зв’язку з розглядом заперечень
платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків;
- забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих
органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені
результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше
рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи
контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості,
рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни
походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;
- інформування
про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів
центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з
ПКУ,
включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких
прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації
платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за
порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження
санкцій та зобов’язань);
- взяття на
облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись,
внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову
звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих
електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку (у тому
числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку
осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному МКУ),
переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;
- подання звернень та інших документів
для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів
на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію
магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного
та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного
комплексу, а також звернень та інших документів з приводу винесення попередніх
рішень у порядку та на умовах, передбачених Митном кодексом
України;
- подання
звернень та інших документів з метою реєстрації об’єкта інтелектуальної
власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, отримання
повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних
митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності та подальшого листування з
правовласником з приводу призупинення такого митного оформлення;
- подання
заяв та інших документів з метою отримання документів, що підтверджують країну
походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);
- реєстрації
контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних
реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена
законодавством, подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора
розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових
книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних
чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у
готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі
валютними цінностями в готівковій формі тощо;
- подання повідомлення про технічну та/або
методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;
- отримання
будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути
виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або
інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження
відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого
електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої
електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів
кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані
апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від
несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням
параметрів особистих ключів та їх копіювання;
- забезпечення взаємодії платників податків з
контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка
може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку;
- подання звернення на отримання
індивідуальної податкової консультації в електронній формі. У разі необхідності
платники податків можуть прикріпити до звернення копії необхідних документів;
- визначення,
зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися
електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними
документів та інформації через електронний кабінет та визначення їхніх
повноважень;
- отримання платником податків податкової
інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких
осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою,
встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує фінансову політику, в електронному вигляді з накладенням печатки
контролюючого органу.
Платник
податків через електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на
розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно
визначеному обсязі.
Майнові права на програмне забезпечення електронного кабінету є державною
власністю.
Роботу та модифікацію електронного кабінету
забезпечує методолог (п. 42-1.4. ПКУ).
Платник податків стає користувачем
електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і
вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після
проходження в електронному кабінеті електронної
ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з
дотриманням вимог «Про електронні документи та електронний документообіг» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text)
«Про електронні довірчі послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text)
або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом
електронного кабінету.
Забороняється
вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених цим
пунктом, для того щоб отримати право користування електронним кабінетом.
Єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації
платника податків в електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного
підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку
дії відповідного сертифіката відкритого ключа.
Платник
податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає
спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в
електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з
одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі
зміни електронної адреси платник податків зобов’язаний не пізніше наступного
робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному
кабінеті.
Починаючи з дня, наступного за днем обрання
платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через
електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка
може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку,
здійснюється через електронний кабінет.
Платник податків шляхом надсилання через
електронний кабінет відповідного повідомлення з документальним підтвердженням
фактів, викладених у ньому (у вигляді електронного документа з дотриманням
вимог «Про електронні документи та електронний документообіг» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text)
«Про електронні довірчі послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text) або скан-копії відповідних
документів), має право виправити неточну, неповну чи застарілу інформацію про
себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет (крім відомостей,
які контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Контролюючий орган зобов’язаний внести
відповідні виправлення до інформаційних баз даних центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, після встановлення
достовірності та/або верифікації даних, протягом двох робочих днів з моменту
отримання повідомлення. Контролюючий орган звільняється від такого обов’язку у випадках, якщо
платником податків не було надано підтвердження фактів, викладених у
повідомленні.
Електронний кабінет працює постійно (24
години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного
обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у
день, на який припадає граничний строк подання
податкових декларацій, та з
8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне
обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається
методологом електронного кабінету (п. 42-1.6 ПКУ).
У разі
виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі
електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший
спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку.
Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного
кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу
електронного кабінету та технічному адміністратору.
Методолог
електронного кабінету та технічний адміністратор зобов’язані провести перевірку наявності
методологічної і технічної помилки протягом 72 годин після надходження
повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про
результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо ці особи визнають
наявність методологічної чи технічної помилки, вони зобов’язані усунути її у строк, що визначається ним з
урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення.
Якщо така
помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає
притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в
електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків
документ, яким повідомляє про існування такої помилки та про час, необхідний для її
усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення аких помилок методолог/адміністратор повідомляє платникам податків шляхом
надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на
електронну адресу (адреси) платників податків.
У разі якщо у роботі електронного кабінету
виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така
помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного
кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її
існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника
податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної
відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені
виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі
електронного кабінету, відсутні.
Якщо
технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати
перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений
ПКУ строк
або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі
електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за
захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому
органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через
електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення
платника податків забороняється визначати платнику податків грошове
зобов’язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати
притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної,
кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були
зумовлені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного
кабінету.
5. Оперативний облік податкових надходжень до бюджету.
Оперативний
облік податкових надходжень до бюджету визначено Порядком
ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 5 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0321-21#Text), а саме розділом 3
«Облік надходжень платежів», який включає:
- підстави
(документи) для відображення в обліку надходжень платежів;
- порядок
відображення в ІКП сум надходжень платежів;
- облік
сум надходжень платежів у разі зміни (відміни) платежу;
- здійснення
попереднього контролю за достовірністю відображення в ІКП показників щодо
надходжень платежів;
- здійснення
загального контролю за достовірністю відображення в ІКП показників щодо
надходжень платежів.
Підстави (документи)
для відображення в обліку надходжень платежів. Оперативний облік надходжень забезпечується
підрозділом, що здійснює облік платежів:
- за податками, зборами та платежами на підставі
документів, визначених «Порядком
взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної
податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів
за доходами та іншими надходженнями» № 621 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1115-16#Text);
- за єдиним
внеском на підставі документів, визначених «Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування», № 54 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0330-16#Text);
У разі сплати грошових зобов’язань та/або
податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших
платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, з
використанням єдиного рахунку оперативний облік надходжень на бюджетні та/або
небюджетні рахунки забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів на
підставі реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі
зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, підтвердженого та прийнятого до
виконання Казначейством у порядку, визначеному постановою № 321 «Про
затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2020-%D0%BF#Text) та виконання
норм статті 35-1 ПКУ
центральними органами виконавчої влади».
Порядок відображення в ІКП сум надходжень платежів. Після розміщення на відповідному сервері для завантаження
відомостей Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів та
єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E інформаційною системою ДПС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл
записів за критеріями:
- виключені з
обробки платежі.
Рознесені платежі відображаються в ІКП датою
зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі, обліковими операціями зі
сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на
переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним «Порядком
заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів,
митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на
додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» № 666 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0974-15#Text).
Нерознесені платежі щоденно
відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів.При
цьому виконуються такі процедури:
- якщо платнику не відкрито ІКП, працівник підрозділу, що
здійснює облік платежів, відкриває ІКП за відповідним платежем та обробляє
запис розрахункового документа, що автоматично не був рознесений інформаційною
системою;
- якщо платника податків з податковим
номером не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в
податковому органі, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі
спеціальним кодом «Платежі до з’ясування»;
- якщо платником податків
безпосередньо не здійснено сплату платежів, крім випадків, передбачених
податковим законодавством,- податковим агентом, або представником платника
податку, то сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним
кодом «Платежі до з’ясування».
Суми в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до
з’ясування» відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, щоденно.
Критерій «Виключені з обробки
платежі» присвоюється переліку розрахункових документів, які містять номер
аналітичного рахунку за платежами, які не контролюються податковими органами.
Під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує
такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового
боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у
рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю
їх виникнення.
Якщо платник не виконує встановленої черговості платежів або не визначає її
у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС
самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
У разі погашення податкового боргу
автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до статті 129 розділу
II ПКУ та
відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.
У разі погашення суми податкового боргу
(його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі
уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань нарахування пені
закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у
відповідних документах.
У разі часткового погашення податкового
боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку
частку.
Суми пені зараховуються до бюджетів або
фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування,
до яких згідно із законодавством зараховуються відповідні платежі та єдиний
внесок.
В
інформаційній системі щодекадно формується Журнал
сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються
більше 1095 календарних днів без руху.
Підрозділи,
які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу,
контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження не пізніше двох робочих днів
після формування Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових
зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху,
підтверджують повноту відображення в інформаційній системі первинних показників
за напрямами роботи шляхом встановлення відповідної відмітки.
На записи, щодо яких у Журналі сум
помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються
більше 1095 календарних днів без руху, встановлено відповідні відмітки,
накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників
керівників) зазначених структурних підрозділів.
Записи, щодо яких в Журналі сум помилково
та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095
календарних днів без руху, накладено кваліфіковані електронні підписи керівників
(заступників керівників) структурних підрозділів територіального органу ДПС,
які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу,
контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження, автоматично вносяться до
Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових
зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху та
підлягають списанню.
Підрозділ, що
здійснює облік платежів, формує засобами інформаційної системи рішення
керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу
ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, про списання.
На кожне сформоване засобами інформаційної
системи рішення накладається кваліфікований електронний підпис керівника
територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, та
кваліфікована електронна печатка такого органу.
Такі рішення
керівника, автоматично вносяться до Реєстру прийнятих рішень.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, на
підставі такого рішення керівника, списує відповідну суму.
Після проведення в інформаційній системі
рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи)
територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов’язки, підрозділ, що
здійснює облік платежів, проводить перевірку відповідності списаної суми в ІКП
(сума, розрахункові операції тощо).
Облік сум надходжень платежів у разі зміни
(відміни) платежу. Після прийняття та/або внесення
змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік, затвердження
місцевих бюджетів та змін до законодавства, що регулює питання єдиного внеску,
в Казначействі відкриваються рахунки для зарахування доходів бюджетів та
єдиного внеску, відбувається перенесення залишків коштів на нові рахунки.
Інформацію про реквізити рахунків, відкритих для платежів,
територіальні органи ДПС доводять до платників шляхом її розміщення в центрах
обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі податкового органу
та на єдиному порталі державних послуг «Дія».
Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі інформації
про відкриття рахунків за відповідними кодами класифікації доходів бюджету /
єдиного внеску, отриманої від Казначейства, проводить процедуру перекодування
ІКП за місцем її відкриття.
При цьому у разі зміни коду класифікації доходів бюджету /
єдиного внеску, перекодування відбувається датою відкриття рахунку за
нововведеним кодом класифікації доходів бюджету / єдиного внеску шляхом зміни
коду, за яким відкрито ІКП, та із збереженням інформації, що містилася в ІКП.
У разі виключення коду класифікації доходів бюджету / єдиного
внеску, підрозділ, що здійснює облік платежів, відповідно до інформації,
отриманої від Казначейства, проводить перенесення залишків коштів за
відповідним кодом класифікації доходів бюджету / єдиного внеску.
У разі зміни організаційно-правової форми
господарювання платника, яка призводить до зміни коду класифікації доходів
бюджету / єдиного внеску, за яким проводиться облік платежів до бюджетів,
такому платнику не пізніше першого операційного (банківського) дня року,
наступного за роком, у якому відбулись вказані зміни, підрозділом, що здійснює
облік платежів, забезпечується відповідне перекодування ІКП.
Здійснення попереднього контролю за достовірністю
відображення в ІКП показників щодо надходжень платежів. Для забезпечення
повноти та своєчасності відображення в ІКП показників щодо надходжень платежів
підрозділом, що здійснює облік платежів, щоденно здійснюється попередній
контроль.
В інформаційній системі щоденно формується реєстр співставлення інформації про
надходження платежів за даними Казначейства та податкових органів на
підставі даних реєстру «Рознесені платежі».
Моніторинг повноти та своєчасності
відпрацювання реєстру «Нерознесені платежі» за поточний банківський день
забезпечується керівником підрозділу, що здійснює облік платежів.
У разі наявності розбіжностей у реєстрі
надходжень підрозділ, що здійснює облік платежів, вживає заходів щодо усунення
таких розбіжностей.
Відсутність розбіжностей в реєстрі
надходжень є фактом проходження попереднього контролю.
Здійснення загального контролю за достовірністю
відображення в ІКП показників щодо надходжень платежів. У разі проходження попереднього контролю в інформаційній системі
генерується модуль контролю за показниками надходжень.
Якщо в інформаційній системі модуль контролю за показниками
надходжень не згенеровано, підрозділ, що здійснює облік платежів, вживає
заходів щодо усунення розбіжностей шляхом:
- відпрацювання реєстру «Нерознесені
платежі» за поточний банківський день;
- виключення з обробки платежів, які
не підлягають рознесенню тощо.
Наявність згенерованого модуля контролю за
показниками надходжень свідчить про проходження загального контролю.
Щомісяця, не пізніше четвертого робочого
дня місяця, що настає за звітним, податкові органи проводять звірку доходів за
кодами класифікації доходів бюджету та надходжень страхових коштів з органами
Казначейства станом на 01 число місяця, що настає за звітним.
6. Електронні рахунки платників податку на додану вартість.
Система електронного адміністрування податку
на додану вартість
забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку (ст. 200-1):
- суми податку, що містяться у
складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування,
зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми
податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів
на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають
право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових
накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші
показники, які згідно розділом XX «Перехідні положення» ПКУ
враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою,
визначеною пунктом 200-1.3
статті 200-1 ПКУ.
Платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в
системі електронного адміністрування ПДВ.
Розрахунки з бюджетом у системі
електронного адміністрування ПДВ здійснюються з цих рахунків,
крім випадку, передбаченх статтею 87 ПКУ.
Платникам
- сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим
оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, додатково відкриваються рахунки (окремо по товарах і послугах, зернових і
технічних культурах, та тваринництву), визначені п. 200-1.2 ПКУ.
Для відкриття електронних рахунків платників
ПДВ центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються електронні рахунки ПДВ,
реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний
податковий номер платника.
Платник податку має
право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному
реєстрі податкових накладних на суму податку (ΣНакл), обчислену
за такою формулою (п. 200-1.3
ПКУ):
ΣНакл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ, де
ΣНаклОтр - загальна сума податку за отриманими
платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових
накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно
до п. 208.2 статті 208 ПКУ та
зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками
коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі
податкових накладних;
∑Митн - загальна
сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію
України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.191.1.2 ПКУ оператором поштового зв’язку,
експрес-перевізником;
ΣПопРах - загальна сума поповнення з поточного
рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування
податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку
платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим
оподаткування відповідно до ст.209 ПКУ, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2
ПКУ.
∑Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку,
які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до
сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також
задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав
спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 ПКУ.
ΣНаклВид - загальна сума податку за складеними
платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових
накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних,
зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
ΣВідшкод - загальна
сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум
коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ.
ΣПеревищ - загальна
сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих
податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над
сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та
розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному
реєстрі податкових накладних.
Під час обрахунку показників ΣНаклОтр та ΣНаклВид також використовуються
розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані
в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1
липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку
показників ΣНаклОтр, ΣНаклВид та ∑Митн використовуються документи (податкові накладні,
розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові
декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
На рахунок у системі
електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються
кошти (п. 200-1.4 ПКУ):
- з поточного
рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що
обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ПКУ;
- з поточного рахунку такого платника в
сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з
цього податку;
- з рахунків платників, відкритих у
відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення
заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання
гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що
вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим
підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які
надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,
яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та
послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання
гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами
державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного
бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону
України про Державний бюджет України;
- з бюджету в сумах надміру сплачених
грошових зобов’язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків
у порядку, встановленому п. 43.4-1 ПКУ;
- вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95
ПКУ в рахунок погашення
податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати
податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених
платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
З
рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість
платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з
податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного
податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою,
яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку
на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до
сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку (п. 200-1.5 ПКУ).
При цьому перерахування
коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності
перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних,
складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових
накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання
товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану
вартість у цьому звітному періоді.
На запит платника податку
йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух
коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Якщо на дату подання
податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного
адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що
підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник
податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової
звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на
поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в
заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та
суму узгоджених податкових зобов’язань з податку (п. 200-1.6 ПКУ).
На суму податку, що відповідно до поданої
заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання
заяви зменшується значення суми податку, визначеної п. 200-1.3 ПКУ, шляхом зменшення на таку суму показника
загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування
податку з поточного рахунку платника (ΣПопРах).
Перерахування
коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке
зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (∑ПопРах) не призведе
до формування від’ємного значення суми податку, визначеної відповідно до п. 200-1.3 ПКУ (∑Накл).
Для відповідного перерахування таких коштів
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та
митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в
якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку
на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий
номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає
перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку
платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий
рахунок).
На підставі
такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти
робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для
самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке
перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Центральний орган виконавчої влади, що
реалізує податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування
бюджетних коштів, у
якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку
на додану вартість:
- реєстри
- для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку
уточнюючих розрахунків до податкових декларацій;
- коригуючі реєстри - для уточнення
інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
Кошти, зараховані на електронний рахунок платника ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях,
визначених п. 200-1.5 статті 200-1
ПКУ
Після анулювання
реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі
електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до
бюджету, а такий рахунок закривається.
Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та
митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування
бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного
адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва
платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума
податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий
орган перераховує суми податку до бюджету.
7. Умови повернення помилково або надмірно сплачених податків,
зборів, єдиного соціального внеску, митних платежів платникам.
Умови повернення помилково та/або надміру
сплачених податків, зборів, єдиного соціального внеску,
митних платежів (грошових
зобов’язань) визначені статтею 43 ПКУ.
Помилково та/або надміру
сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та МКУ, крім
випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру
сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника
податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення
готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в
банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу
платником податків.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та
пені є подання
платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих
(сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим
органом на підставі поданої платником податків
податкової декларації за
звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального
річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково
та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник
податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових
зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування
коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний
рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або
податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на
контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі
коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У разі
повернення надміру сплачених податкових
зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка
платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану
вартість у порядку, визначеному п. 200-1.5 ПКУу, такі
кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного
адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент
звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених
податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного
повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків
в установі банку.
Повернення у випадках, визначених
законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких
покладено на контролюючий орган, при ввезенні товарів на митну територію
України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ на
момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких
здійснюватиметься таке повернення.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять
робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником
податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного
бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що
здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних
осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником
податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення
перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне
повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює
казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих
днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної
податкової декларації.
На підставі
отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних
коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або
надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий
орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі
органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання
висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з
єдиного рахунку.
Повернення
помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків
здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного
рахунку.
