Тема 3. Порядок обліку платників
податків, зборів, платежів у контролюючих органах.
Запитання.
1.
Правові засади організації обліку платників податків у контролюючих
органах.
2.
Порядок взяття на облік за основним місцем обліку платників податків –
юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів.
3.
Взяття на облік за основним місцем обліку самозайнятих осіб.
4.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків.
5.
Оприлюднення даних про взяття на облік платників податків.
6.
Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах.
Основні поняття: облік платників
податків, реєстрація платників податків,
податковий номер, податкова адреса, відомості про платників податків,
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та
громадських формувань, витяг є Єдиного державного реєстру, реєстр великих
платників податків, самозайняті особи, юридична особа, відокремлений підрозділ
юридичної особи, нерезидент, облікові дані платників податків, технічний
адміністратор, інформаційна система контролюючих органів.
1. Правові
засади організації обліку платників податків у контролюючих органах.
Правові
засади обліку платників податків у контролюючих органах визначені статею 63
ПКУ.
Облік платників податків ведеться з метою
створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю
нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових
санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі
платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах
юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб -
нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих
осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та
збору.
З метою проведення податкового контролю
платники податків підлягають реєстрації
або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних
осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи
(основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх
підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об’єктів, які
пов’язані з
оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ПКУ).
Об’єктами
оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у
зв’язку з якими
у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі
об’єкти за
кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за
основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти
оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи
за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про
взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у
відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення
відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття
об’єкта чи
підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Взяття на облік платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених
підрозділів
здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до
відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами
України, крім випадків, визначених ПКУ, коли органами реєстрації є контролюючі
органи або коли проведення державної реєстрації платника податків у
відповідному статусі законодавством не передбачається.
Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення
відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у
порядку, визначеному ПКУ.
Фізичні особи - підприємці та особи, які
мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на
облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з ПКУ.
Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими
номерами.
Порядок визначення податкового номера
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну фінансову політику.
Облік осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться
за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером діючого
паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка
про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером
паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган зазначає податковий
номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки
платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають
відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або
повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.
Кожен
платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для
фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це
відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових
деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів,
у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Особливості обліку платників податків за
окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються
відповідними розділами ПКУ.
Документи, що подаються платниками податків
для взяття на облік у контролюючих органах, перевіряються у порядку,
встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику, і в разі виявлення помилок або подання
недостовірних відомостей повертаються для виправлення. Платники податків, які
не подали протягом 5 календарних днів, наступних за днем отримання повернутих
документів, виправлених документів для взяття на облік у контролюючих органах
або повторно подали такі документи з помилками, несуть відповідальність
відповідно до закону.
Центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначаються (п. 63.10 ПКУ):
- порядок обліку платників податків і
зборів;
- перелік
документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також
порядок подання таких документів;
- форми заяв,
свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків.
Контролюючі органи забезпечують
достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та
Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників
податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших
реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з ПКУ, їх
захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення
даних.
Інформація, що збирається, використовується
та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків,
вноситься до інформаційних баз даних.
З метою постійного забезпечення органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб
інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, оприлюднює на єдиному
державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті дані про
взяття на облік як платників податків юридичних осіб, їх відокремлених
підрозділів та самозайнятих осіб не пізніше наступного робочого дня після
взяття на облік.
Доступ до
зазначених веб-порталу та веб-сайту є безоплатним та вільним.
Зазначені дані містять такі відомості про платника податків:
- податковий номер (для юридичної
особи та її відокремленого підрозділу);
- найменування для юридичної особи
або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
- дата та номер запису про взяття на
облік;
- найменування та ідентифікаційний
код контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;
- відомості про надіслання відповідним контролюючим
органом до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань відомостей у зв’язку з припиненням
юридичної особи, що передбачені законодавством.
Для обліку платників податків
датою отримання документів (відомостей,
заяв, запитів та інших документів) є (п. 63.14 ПКУ):
- для поданих у паперовому вигляді -
дата надходження до відповідного контролюючого органу;
- для поданих у електронному вигляді
- час та дата надходження такого електронного документа, що зазначені в
електронному повідомленні (квитанції), сформованому програмним забезпеченням
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку.
Якщо документ, поданий у електронному
вигляді, надійшов пізніше 16 години робочого (операційного) дня, датою його
отримання вважається наступний після нього робочий (операційний) день.
Платники
податків зобов’язані визначити
свою податкову адресу (ст. 45 ПКУ).
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким
вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати
одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної
особи) є
місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному
державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань.
Податковою адресою підприємства, переданого
у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
Платник податків, який обирає спосіб
взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній
формі, зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому
органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх
облікових даних через електронний кабінет.
2. Порядок
взяття на облік за основним місцем обліку платників податків – юридичних осіб
та їх відокремлених підрозділів.
Порядок
взяття на облік за основним місцем обліку платників податків – юридичних осіб
та їх відокремлених підрозділів визначено
статею 64 ПКУ.
Взяття на облік здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань, наданих згідно із Законом України «Про
державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань», у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.
Дані про взяття на облік передаються до Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у
день взяття на облік юридичної особи та/або відокремленого підрозділу юридичної
особи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
фінансову політику.
Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів
як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується
відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text)
.
Взяття на
облік за основним місцем обліку платників податків - юридичних осіб та
відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені
особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
здійснюється у день отримання відповідної заяви, яку платник податків
зобов’язаний подати у десятиденний строк після державної реєстрації
(легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом) (п.
64.2 ПКУ). Цим юридичним особам та відокремленим підрозділам
юридичних осіб не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за
основним місцем обліку надсилається (видається) довідка про взяття на облік.
Військові частини зобов’язані протягом 10 календарних днів після
реєстрації військової частини як суб’єкта господарювання стати на облік у
контролюючому органі за місцем своєї дислокації.
Нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які
здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі
постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові
права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України
відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в
Україні» (втратив чинність), або набувають право власності на інвестиційний
актив, визначений п. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного
представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (п.
64.5 ПКУ).
Взяття на
облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється
при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не
пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної
заяви, яку він зобов’язаний подати:
- у десятиденний строк після акредитації (реєстрації,
легалізації) на території України відокремленого підрозділу - до контролюючого
органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
- до придбання нерухомого майна або
отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за
місцезнаходженням нерухомого майна;
- до відкриття рахунку в Україні - до
контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої
фінансової установи, в яких відкривається рахунок;
- до дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив,
що придбавається, - до контролюючого органу за місцезнаходженням української
юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість
інвестиційного активу, що є предметом такого правочину.
До заяви додаються копії таких документів
(з пред’явленням оригіналів):
- витягу з
відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в
якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в
країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в
установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода
на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується
нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного
(реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його
реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості
про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом
українською мовою;
- документа, яким підтверджуються
повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в
країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому
порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися
нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
- документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію)
відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України,
якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.
У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території
України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі
постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента
здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.
У разі встановлення контролюючим органом за
результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської
діяльності на території України, без взяття на податковий облік нерезидента,
зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені
підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим
органом призначається перевірка такої діяльності. Порядок проведення перевірки
для цілей цього пункту визначається центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням
особливостей, визначених ПКУ.
Якщо перевіркою встановлено ведення
нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне
представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган
складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку,
визначеному ст. 86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим
органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в
Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.
У разі реєстрації особи-нерезидента як
платника податку на додану вартість відповідно до ПКУ
одночасно автоматично здійснюється взяття на облік такої особи-нерезидента.
Порядок взяття
на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
Порядок повідомлення
нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
На обліку у
контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори
управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених п. 180 ПКУ та договори про спільну діяльність на території України без створення
юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та
оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
У
контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які
не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної
діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває
на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Взяття на
облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік
управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про
розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та
внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Центральний
орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру
великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених ПКУ для
великих платників податків (п. 64.7 ПКУ).
У разі
включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього
поширюються особливості, визначені ПКУ для великих платників податків.
Після включення платника податків до
Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке
включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем
обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих
платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який
сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному
органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах
щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального
органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів
оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком,
визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність
такого великого платника податків.
Щодо великих
платників податків, які самостійно не стали на облік у територіальному органі
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурних
підрозділах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову
політику, приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких
великих платників податків та переведення їх на облік у територіальний орган
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
який здійснює супроводження великих платників податків, або його структурні
підрозділи.
У разі
прийняття рішення про переведення великого платника податків на облік у
територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, чи
інший контролюючий орган, відповідні контролюючі органи зобов’язані протягом 20
календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на
облік/зняття з обліку такого платника податків.
Великий
платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у
контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи
інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку
зобов’язаний
сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а
подавати податкову звітність та виконувати інші обов'язки, передбачені ПКУ, за
новим місцем обліку.
3. Взяття
на облік за основним місцем обліку самозайнятих осіб.
ПКУ
визначено порядок взяття на облік за основним місцем обліку самозайнятих
осіб (ст. 65).
Взяття на облік фізичних
осіб - підприємців у контролюючих органах
здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань,
наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань».
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків записів про державну реєстрацію або припинення
підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію,
постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої
особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників
податків, зборів (п. 65.2 ПКУ).
Порядок ведення Державного
реєстру фізичних осіб - платників податків визначає
стаття 70 ПКУ.
Для взяття
на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну
діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати
рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до
контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Контролюючий орган відмовляє в розгляді
документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну
професійну діяльність, у разі (п. 65.4 ПКУ):
- наявності
обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених
законодавством;
- коли
документи подані за неналежним місцем обліку;
- коли
документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або
коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
- коли
фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
- неподання
для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність,
свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що
підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної
діяльності.
Після
усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік самозайнятої
особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
Взяття на
облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання
відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб -
підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну
діяльність).
Дані про
взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у
день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику.
Взяття на
облік фізичної особи - підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на
порталі електронних сервісів, відповідно до Закону України
«Про державну реєстрацію
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Видача та заміна довідки про взяття на
облік платника податків здійснюється безоплатно.
Фізичній
особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на
облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку,
якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі
(дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження
незалежної професійної діяльності (п. 65.7 ПКУ).
Довідка про взяття на облік самозайнятої
особи втрачає чинність з моменту виникнення змін у даних про фізичну особу, які зазначаються у
такій довідці, та підлягає заміні у контролюючому органі.
Якщо фізична
особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну
професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах
як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної
діяльності.
Внесення до Державного реєстру запису про
припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної
професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі (п. 65.10 ПКУ):
- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну
реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця -
з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної
особи - підприємця;
- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або
зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної)
на іншу - з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої
дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної
професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної
форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
- закінчення
строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката
тощо) - з дати закінчення такого строку;
- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію
чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної
особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування
реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем - з дати
такого анулювання чи скасування.
Державна реєстрація (реєстрація) припинення
підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або
внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною
особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження
підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків,
порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і
нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного
реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної
діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що
вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
- реєстрації припинення незалежної
професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі - з
дати реєстрації;
- закінчення строку,
на який було видано свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл,
сертифікат тощо), - з дати закінчення такого строку;
- заборони
судом фізичній особі провадити підприємницьку діяльність або незалежну професійну
діяльність - з дати набрання законної сили відповідним рішенням суду, якщо інше
не визначене у рішенні суду;
- наявності
обмежень права на провадження підприємницької діяльності або незалежної
професійної діяльності, які встановлені законодавством, - з дати надходження
відповідних документів до контролюючого органу за місцем обліку фізичної особи,
якщо інше не встановлено законом чи рішенням суду;
- анулювання
чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого
документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на
провадження підприємницької або незалежної професійної діяльності, - з дати
такого анулювання чи скасування.
Державна
реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної
діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про
припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що
виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної
діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та
застосування санкцій за їх невиконання.
У разі коли
після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи
незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку
діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на
облік як самозайнятої особи.
4. Порядок внесення
змін до облікових даних платників податків.
Внесення
змін до облікових даних платників податків, крім фізичних осіб, які не
зареєстровані підприємцями та не провадять незалежну професійну діяльність
визначена статею 66 ПКУ.
Підставами для внесення змін
до облікових даних платників податків є (п. 66.1 ПКУ):
- інформація органів державної реєстрації;
- інформація банків та інших фінансових установ про відкриття
(закриття) рахунків платників податків;
-
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків;
- інформація суб’єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти
будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;
- рішення
суду, що набрало законної сили;
- дані
перевірок платників податків.
Внесення змін до облікових даних платників
податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця
проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та
контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у
разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за
попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків
проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого
платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на
облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать
про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
У такому разі платник податків - юридичних
осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені
особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного
реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зобов’язаний
подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у
десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання)
згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10
календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть
відповідальність відповідно до закону.
Платники податків - юридичні особи та їх
відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості
стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового
обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня
взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом
подання заяви у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідальність
за неподання такої інформації визначається ПКУ.
У разі виникнення змін у даних або внесення
змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою ІІ ПКУ «Адміністрування податків, зборів, платежів», крім змін,
які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків
повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати
контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10
календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
5. Оприлюднення
даних про взяття на облік платників податків.
ПКУ
визначена інформація, що подається для
обліку платників податків органами державної реєстрації суб’єктів
підприємницької діяльності та іншими органами (ст. 68).
Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в день проведення
реєстраційної дії повинен передати до інформаційних систем контролюючих органів
відомості, документи, запити, передбачені Законом України «Про державну
реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських
формувань».
Органи, що ведуть облік або реєстрацію рухомого майна та інших
активів, які є об’єктом оподаткування, зобов’язані повідомляти про власників
та/або користувачів такого рухомого майна та інших активів, розміщених на
відповідній території, або про транспортні засоби, зареєстровані у цих органах,
та їх власників контролюючі органи за своїм місцезнаходженням щомісяця, але не
пізніше 10 числа наступного місяця. Порядок такого повідомлення встановлює Кабінет
Міністрів України.
Державні органи повинні подавати
контролюючим органам іншу інформацію у випадках, передбачених ПКУ та
іншими нормативно-правовими актами України.
6. Порядок
зняття з обліку платників податків у контролюючих органах.
Підстави та порядок зняття з обліку у
контролюючих органах визначає ст. 67 ПКУ.
Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її
відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є:
- повідомлення
чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу
державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної
особи, відокремленого підрозділу юридичної особи;
- наявність хоча б однієї з підстав, щодо несення до Державного реєстру запису про
припинення підприємницької діяльності самозайнятої особи.
Контролюючі органи в установленому законом
порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
- припинення юридичних осіб або
підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- скасування державної реєстрації припинення юридичних
осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- скасування
державної реєстрації змін до установчих документів.
У разі припинення юридичної особи її відокремлені підрозділи підлягають
зняттю з обліку в контролюючих органах.
Порядок зняття з обліку у контролюючих
органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб
встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну фінансову політику.
Договори про спільну діяльність, договори
управління майном та угоди про розподіл продукції знімаються з обліку у
контролюючих органах після їх припинення, розірвання, закінчення строку дії чи після
досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому
порядку, а також у разі втрати ознак платника податку, які визначені ПКУ.
Нерезиденти (іноземні юридичні компанії,
організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені
підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме
майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають
рахунки в банках України, знімаються з обліку у контролюючих органах після відчуження нерухомого майна та/або
закриття всіх рахунків у банках та інших фінансових установах України та/або
закриття на території України відокремлених підрозділів, у тому числі постійних
представництв, за умови відсутності на території України інших об’єктів
оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.
Порядок зняття з обліку нерезидентів у
контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі анулювання реєстрації особи-нерезидента
як платника податку на додану вартість відповідно до ст. 208 ПКУ одночасно автоматично здійснюється зняття з обліку такої
особи-нерезидента.
Особа-нерезидент,
у якої на дату анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість відповідно
до ст. 208 ПКУ наявний податковий борг або не виконані податкові зобов’язання,
автоматично знімається з обліку після погашення боргу та виконання зобов’язань,
визначених ПКУ.