Тема 2. Адміністратори податків, зборів (обов’язкових платежів) (контролюючі органи в Україні).

Запитання.

1.   Історія становлення та розвитку інституту адміністраторів (контролюючих органів) податків, зборів, платежів.

2.   Правові засади системи надання адміністративних послуг органами ДПС.

3.   Права, обов’язки та відповідальність контролюючих органів.

4.   Адміністративні послуги ДПС України.

5.   Податкові консультації.

Основні поняття: контролюючі органи, податкова служба, податкова інспекція, посадові особи ДПС, платники податків, центр обслуговування платників, адміністративні послуги, електронний кабінет, реєстраційні послуги, послуги, пов’язані з ліцензуванням, послуги, пов’язані з адмініструванням податків та зборів, послуги з інформування і консультування, податкові консультації.

 

1.   Історія становлення та розвитку інституту адміністраторів (контролюючих органів) податків, зборів, платежів.

Становлення України, як незалежної держави, стало новим етапом розвитку податкової системи. Податкове законодавство розроблялося практично з нуля.

Процес становлення та розвитку інституту адміністраторів (контролюючих органів) податків, зборів, платежів в Україні складається з таких етапів:

1)  1990 р. - податкова служба України утворена 1 липня 1990 року у складі Міністерства фінансів. Законодавчо закріплені статус, функції та правові основи діяльності податкової служби в Україн (Закон України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»). Основне місце в системі податкових органів відводилось державним податковим інспекціям, які були утворені на основі відділів державних доходів фінансових органів, підпорядкованих Міністерству фінансів. Новостворена Державна податкова служба складалась з Головної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

2)  1996р. - реформування податкової служби України, вихід державної податкової адміністрації зі складу Міністерства фінансів (Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій»), визнання центральним органом виконавчої влади, а податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах – самостійними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій, а також створення податкової поліції на основі підрозділів з боротьби із кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування Міністерства внутрішніх справ України та працівників підрозділів податкових розслідувань. Таке реформування відбулося за рахунок значного росту кількості суб’єктів господарювання; залучення іноземних інвестицій в економіку; створенням іноземних підприємств; збільшення оподатковуваних оборотів у фізичних осіб; необхідність створення інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовими потоками; значний ріст заборгованості по платежах до бюджету, неконтрольований вивіз капіталу за кордон, високий рівень тінізації економіки.

3)  1998р. – створення нової податкової служби України (Державна податкова адміністрація) (лютий 1998 року: Верховна Рада України схвалила нову редакцію Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням податкової міліції»). Новий склад податкової служби:

- Державна податкова адміністрація України;

- державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.

4) 2010р. – реорганізація Державної податкової адміністрації України у Державну податкову службу України (Указ Президента України від 09.12.10р. №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»), затверджено склад комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України. Відбулась кодифікація податкового законодавства, скасовано низку малоефективних податкових форм. З 2.12.2010р. прийнято ПКУ, який почав діяти з 01.01.2011р.

5) 2012р. – створення Міністерства доходів і зборів України.

6)  2014 р.- ліквідація Міністерства доходів і зборів України та повернення Державної фіскальної служби України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики. Державна фіскальна служба включає державну податкову і митну служби.

7) 2019р. – поділ Державної фіскальної служби на податкову і митну служби.

 

2.   Правові засади системи надання адміністративних послуг органами ДПС.

Правові засади системи надання адміністративних послуг органами ДПС визначені законодавчими актами України:

-  Податковий кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text);

Положення про Державну податкову службу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/227-2019-%D0%BF#Text);

Закон України «Про адміністративні послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text);

документи, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників: примірне положення центру обслуговування платників, примірний регламент центру обслуговування платників (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0537912-20#Text);

-  рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПКУ;

-  нормативно-правові акти, прийняті на підставі та на виконання ПКУ.

Функції контролюючих органів, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування і реалізації податкової політики та державних податкових інспекцій визначені статтею 19 ПКУ.

 

3.   Права, обов’язки та відповідальність контролюючих органів.

Контролюючі органи мають право здійснювати свою діяльність в межах прав, визначених статтею 20.1 ПКУ:

- запрошувати платників податків, зборів, платежів або їхніх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог законодавства з інших питань, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому ПКУ, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;

- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

- отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали щодо платників податків, а у визначених ПКУ випадках - стосовно керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників;

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

- отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

- отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді;

- під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції;

- вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;

- здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обовязкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

- проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

- вимагати під час проведення перевірок від посадових або службових осіб платника податків залучення повноважних осіб для спільного з працівниками контролюючого органу зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження діяльності, що перевіряється;

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

- у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів;

- вимагати під час проведення перевірок від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, усунення виявлених порушень законодавства;

- користуватися у службових справах засобами зв’язку, що належать платникам податків, з їх дозволу або з дозволу посадових осіб таких платників;

- залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених ПКУ, фотозйомку та відеозапис;

- визначати у порядку, встановленому ПКУ, суми податкових та грошових зобов’язань платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПКУ та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному ПКУ та іншими законами України;

- одержувати безоплатно необхідні відомості для ведення Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних, формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від платників податків, а також Національного банку України та його установ - про суми доходів, виплачених фізичним особам, та утриманих з них податків, зборів, платежів; від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб’єктів, видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб’єктам господарської діяльності; від органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього; від органів державної реєстрації актів цивільного стану - про фізичних осіб, які померли; інформацію, необхідну для забезпечення реєстрації та обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

- одержувати безоплатно від органів статистики дані, необхідні для використання у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

- отримувати від нотаріусів за письмовим запитом інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов’язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом спадкування;

- надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- отримувати безоплатно від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючих органів щодо забезпечення погашення податкового боргу платника податків. У випадках, передбачених законом, податковий керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, які містяться в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Строк надання інформаційних довідок цими органами на письмові запити контролюючих органів не може перевищувати п’яти робочих днів з дня отримання таких запитів;

- приймати рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великих платників податків, зняття їх з обліку та переведення до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює податкове супроводження великих платників податків (його структурних підрозділів), та інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

- користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами відповідно до закону;

- застосовувати до фінансових установ, які не подали відповідним контролюючим органам в установлений законом строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків або розпочали здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунка на облік у такого органу, фінансові (штрафні) санкції (штрафи) в установленому ПКУ розмірі;

- стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів;

- приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством;

- звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов’язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПКУ, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов’язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені ПКУ;

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

- звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

- звертатися до суду щодо зобов’язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган;

- звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу;

- звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

- звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання;

- звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених ПКУ;

- звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;

- звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

- звертатися до суду щодо визнання осіб пов’язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи;

- звертатися до суду щодо вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання у разі виявлення фактів, зазначених у ПКУ;

- складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом;

- проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю;

- проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених ПКУ податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку;

- під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації;

- отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;

- відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;

-здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання (п. 20.3 ПКУ):

- інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до ПКУ;

- документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно ПКУ.

Державна податкова служба України зобов’язана залепечити належну свою діяльність та якісне виконання посадових обов’язків державних службовців податкової служби.

Державна податкова служба України та її посадові особи несуть відповідальність згідно  чинного законодавства України та ПКУ (ст. 21 ПКУ).

Контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, стосовно якої було вчинено податкове правопорушення, відповідно до положень ст.110 ПКУ. Контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами таких контролюючих органів (ст. 110.3 ПКУ).

Керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених ПКУ, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах повноважень, визначених відповідним положенням про такий територіальний орган (п. 20.4 ПКУ).

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надавати посадовим (службовим) особам апарату такого органу, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повноваження на виконання певних функцій, передбачених ПКУ, законодавством з питань сплати єдиного внеску, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, законодавством про державну службу та іншими законами.

 

4.   Адміністративні послуги ДПС України.

Адміністративні послуги ДПС України поділяються на:

- адміністративні послуги, що надаються ДПС;

- адміністративні послуги , що надаються територіальними органами ДПС.

Перелік послуг ДПС України доступний на офіційному веб-сайті ДПС https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/.

Адміністративні послуги, яки надаються ДПС України включають:

видача ліцензій на виробництво спирту (за його видами: етилового, коньячного, плодового тощо), дистиляту, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

видача дубліката ліцензії;

переоформлення ліцензії;

анулювання ліцензії;

внесення місця зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

внесення до Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок відомостей про таке обладнання;

надання витягу з Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок;

внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок;

виключення обладнання з Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок;

включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій моделей реєстраторів розрахункових операцій;

розширення переліку версій внутрішнього програмного забезпечення моделі реєстратора розрахункових операцій, включеної до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

продовження строку первинної реєстрації моделі реєстратора розрахункових операцій, включеної до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

виключення моделі реєстратора розрахункових операцій з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Адміністративні послуги, що надаються територіальними органами ДПС включають:

видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта

видача відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків;

реєстрація реєстратора розрахункових операцій;

реєстрація книг обліку розрахункових операцій;

реєстрація розрахункових книжок;

видача довідок про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію); про сплату податкових зобов’язань платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобовязань; про доходи; про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи); про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

підтвердження статусу податкового резидента України;

реєстрація платника єдиного податку;

надання витягів з реєстру платників єдиного податку, реєстру неприбуткових установ та організацій;

включення неприбуткового підприємства (установи, організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

внесення змін до відомостей, що містяться у Реєстрі неприбуткових установ та організацій;

внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

видача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, пальним, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

видача ліцензії на право зберігання пального;

видача ліцензії  на право оптової торгівлі спитром етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,  спиртом етиловим ректифікованим плодовим; алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту); сидру та перрі (без додання спирту); тютюновими виробами; рідинами, що використовуються в електронних сигаретах; пальним;

видача виробникам пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік ліцензії на право оптової торгівлі виключно пивом;

видача дубліката ліцензії;

переоформлення ліцензії;

анулювання ліцензії;

видача додатка до ліцензії;

реєстрація платника податку на додану вартість;

надання витягу з реєстру платників податку на додану вартість;

перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах;

відмова юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах.

В умовах дії правового режиму воєнного стану надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

В цілому, адміністративні послуги Державної податкової служби України можна поділити на:

1) реєстраційні послуги (реєстрація платника єдиного податку, ПДВ, тощо);

2) послуги, пов’язані з ліцензуванням;

3) послуги, пов’язані з адмініструванням податків та зборів (облік платників (взяття на облік платників податків), видача довідок ощо);

 4) послуги з інформування і консультування (надання консультацій з питань електронних сервісів; податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного соціального внеску та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи ДПС).

Адміністративні послуги податкової служби України здійснюються через центри обслуговування платників податків.

Центри обслуговування платників податків мають основні завдання щодо: надання адміністративних послуг та консультацій у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб’єктів звернень; приймання податкової та іншої звітності; надання електронних довірчих послуг; інформування суб’єктів звернень про порядок надання адміністративних послуг, впроваджені електронні сервіси ДПС України.

Документи, необхідні для отримання адміністративних послуг,можуть бути надіслані поштою, засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.uа  (розділ «Листування з ДПС»), або подані безпосередньо до ДПС України (скринька для кореспонденції).

Статтею 42-1 ПКУ, ДПС України створено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (п. 14.1.56, п. 42-1 ПКУ), що є електронною системою взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, що складається з:

- портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

- портального рішення для користувачів – державних органів, у тому числі контролюючих  органів;

- програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;

- інших засобів, бази даних, реєстрів, що ведуться в електронному вигляді, інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензії та їх дублікати видаються заявнику або уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) при пред’явленні документа, що посвідчує особу.

 

5.   Податкові консультації.

Порядок надання податкових консультацій органами ДПС визначає глава 3 «Податкові консультації» ПКУ (ст. 52,53).

Податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому ПКУ (п.14.1.172, 14.1.173 ПКУ):

індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій;

узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства;

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі податковий орган, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

-  найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

-  код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

-  зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

-  підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

-  дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку (протягом 25 календарних днів).

На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Індивідуальні податкові консультації надаються (п. 52.4 ПКУ):

-  в усній формі – податковими органами, а також державними податковими інспекціями;

-  у паперовій та електронній формах - податковими органами, крім державних податкових інспекцій.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. 

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст.42 ПКУ (листування).

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.

Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

Наслідки застосування податкових консультацій визначено ст.53 ПКУ.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.