Тема 6. Податковий контроль у системі адміністрування податків,
зборів, обов’язкових платежів.
Запитання.
1. Поняття податкового контролю
як складової системи адміністрування податків, зборів, платежів.
2. Горизонтальний моніторинг як
форма податкового контролю.
3. Податкові перевірки в системі
податкового контролю.
4. Електронні перевірки як
додатковий сервіс у системі податкового контролю.
5. Оформлення результатів
перевірок.
Основні поняття: податковий контроль, податковий
моніторинг, ризик, податкова перевірка, камеральна перевірка, документальна
перевірка, фактична перевірка, планова перевірка, позапланова перевірка, виїзна
перевірка, невиїзна перевірка, план-графік проведення перевірок, електронна
перевірка, хронометраж
господарських операцій, акт перевірки, довідка
перевірки, матеріали перевірки, податкове повідомлення-рішення.
1. Поняття податкового контролю як складової системи
адміністрування податків, зборів, платежів.
Понятя податкового контролю та способи його здійснення визначає
глава 5 ПКУ (ст. 61,62).
Податковий контроль - система заходів, що вживаються
контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою
контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і
зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки,
проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та
іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі
органи.
Податковий контроль здійснюється податковими і
митними органами, в
межах їх повноважень, встановлених ПКУ.
Органи Служби безпеки України, Національної
поліції України, прокуратури, інші правоохоронні органи та їх службові
(посадові) особи не можуть брати
безпосередньої участі у перевірках, що проводяться контролюючими органами,
та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань
оподаткування.
Податковий контроль здійснюється шляхом (п. 62.1 ПКУ):
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичного забезпечення
діяльності контролюючих органів;
- перевірок та звірок відповідно до вимог ПКУ, а
також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що
регулюють відповідну сферу правовідносин;
- моніторингу контрольованих операцій та
опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків
відповідно до ст. 39 ПКУ (участь у
контрольованих операціях).
2. Горизонтальний
моніторинг як форма податкового контролю.
Горизонтальний
податковий моніторинг – це нова форма податкового контролю, яка передбачає
надання платником податків прямого доступу податковому органу до своїх
облікових систем в обмін звільнення від традиційних контрольних заходів.
Горизонтальний
моніторинг – це здійснення органом ДПС процедури відстеження та аналізу податкових ризиків за
фінансово-господарськими операціями, проведеними і запланованими великими платниками податків.
В податковому
законодавстві ризик - ймовірність
недекларування (неповного декларування) платником податків податкових
зобов'язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за
яким покладено на контролюючі органи
(п. 14.1.221 ПКУ)
Горизонтальний
податковий моніторинг вигідний для обох сторін учасників горизонтального
податкового моніторингу.
Мета
горизонтального податкового моніторингу полягає у контролі за дотриманням норм
ПКУ та інших нормативних актів у сфері податків і зборів, за правильністю
нарахування та своєчасністю сплати податків і зборів, а також правильності
ведення обліку у платників податків.
Основна мета
горизонтального моніторингу створення партнерських взаємовідносин
органів ДПС із великими платниками податків шляхом своєчасного
реагування та попередження здійснення ними ризикових операцій, що
можуть призвести до порушень податкового, валютного та іншого законодавства,
контроль за яким здійснюється органами ДПС.
Метод
горизонтального моніторингу – це передусім новий рівень спілкування
з платниками податків, основною метою якого є не тотальний контроль
за діяльністю суб’єкта господарювання та комплексний аудит усіх його
операцій, а попередження здійснення платником податків ризикових операцій
і визначення факторів (причин), що їх зумовлюють. Тобто за згоди платника
податківці готові безкоштовно опрацьовувати інформацію щодо його фінансових
операцій та наперед зазначати можливі ризики та сумнівних контрагентів.
Основні
переваги горизонтального моніторингу:
- мінімізація
втручання у поточну діяльність платників податків;
- оперативне
реагування органу ДПС на проблеми платника податків;
- заміна
існуючого постаудиту платника поточним моніторингом діяльності,
тобто можливість проведення незалежного аудиту;
- вдосконалення
ризико-орієнтованої системи адміністрування податків;
- запровадження
принципу довіри у відносинах органу ДПС та платника податків
і, як наслідок, – суттєве зменшення кількості, а надалі, можливо, і повна
відсутність планових та позапланових перевірок.
Реалізації горизонтального моніторингу сприяє Інтернет-портал
«Електронний кабінет платника податків», який надає платникам
податків низку електронних сервісів, починаючи з подання звітів в
електронному вигляді та закінчуючи спільним опрацюванням законодавства, формуванням
законодавчих ініціатив, попередженням проведення сумнівних операцій,
зіставленням даних за рівнями галузевих навантажень тощо.
В Україні цей метод податкового
адміністрування широко використовується щодо ПДВ та акцизного
податку. Підприємства-платники ПДВ зобов’язані надавати в органи ДПС
інформацію щодо господарських операцій, здійснюваних підприємствами.
Інформація, отримана центральним офісом від
учасника Горизонтального моніторингу в межах Горизонтального
моніторингу, є конфіденційною, орган ДПС забезпечує нерозголошення змісту таких
документів (інформації) без попередньої письмової згоди учасника
Горизонтального моніторингу, за винятком випадків, передбачених
законодавством України, та забезпечує необхідний режим захисту комерційної
таємниці учасника Горизонтального моніторингу.
3. Податкові перевірки в системі
податкового контролю.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або
позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, порядок проведення яких визначені главою 8 ПКУ «Перевірки» (ст.
75-86 ПКУ).
Камеральні та документальні перевірки
проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках
та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки - ПКУ та
іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі
органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу
виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках)
платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на
додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в
якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування
податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних
митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних
системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового,
даних СОД РРО (п. 75.1.1 ПКУ).
Предметом
камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових
декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних
та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі
податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до
акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у
податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового
(грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються
(опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та
своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності
резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2-3, статті 5 Закону України «Про
стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text), своєчасність та повнота сплати узгодженої
суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток
підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ПКУ, на підставі даних Реєстру пунктів обміну
іноземної валюти.
Порядок проведення
камеральних перевірок визначений статтею 76 ПКУ.
Камеральна перевірка
проводиться посадовими
особами контролюючого органу без будь-якого
спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого
органу або направлення на її проведення.
Камеральній
перевірці підлягає вся податкова
звітність суцільним порядком.
Згода
платника податків на перевірку та його присутність під час проведення
камеральної перевірки не обов’язкова.
Документальною
перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та
сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання
валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення
трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими
особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків),
фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського
обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які
використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з
нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого
законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а
також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом
документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок
інших платників податків (п. 75.1.2 ПКУ).
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи
контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав,
визначених ПКУ.
Документальною виїзною перевіркою
вважається перевірка,
яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування
об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні
контролюючого органу.
Документальна невиїзна позапланова електронна перевірка, яка проводиться за заявою платника податків (електронна
перевірка).
Порядок
проведення документальних планових перевірок визначений статтею 77 ПКУ.
Документальна планова
перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку
проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних
планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику,
до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі
документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних
планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо
несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким
покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників
податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який
поділяється на високий, середній та незначний.
Внесення змін до
плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше
одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім
випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже
був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Документальна перевірка платника податків,
який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок
на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника
податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних
помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення
змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у
першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі
внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний
рік у другому кварталі такого року.
Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа
останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що
вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до
30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі
документальні планові перевірки).
Про проведення документальної планової
перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого
органу приймається рішення, яке
оформлюється наказом.
Право на
проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у
випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до
дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ(листування), копію наказу про проведення документальної
планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку
проведення такої перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів
до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею ПКУ. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку,
передбаченому статтею 79 ПКУ.
Строки проведення документальної планової
перевірки встановлені статтею 82 ПКУ.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок
визначений статтею 78 ПКУ.
Документальна
позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав (п. 78.1
ПКУ):
- порушення платником податків валютного, податкового
законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого
ПКУ;
- платником податків не подано в установлений
законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового
контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом;
- платником податків подано
контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період,
який перевірявся контролюючим органом;
- виявлено недостовірність даних, що
містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник
податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий
запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та
відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем
отримання запиту;
- платником податків подано в
установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки, або
скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких
вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або
скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у
разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на
обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд
неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з
питань, що стали предметом оскарження (для цього в
органах ДПС видається наказ про проведення документальної позапланової перевірки).
- розпочато процедуру
реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи
або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного
представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі
іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання
банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника
податків;
- платником подано
декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану
вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі 5 ПКУ, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке
становить більше 100 тис. грн.;
- щодо платника податку
подано скаргу:
- про
ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про
допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, , та/або порушення
продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових
накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання
таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем
отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається
інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;
- про ненадання таким платником податків
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку
реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків
протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту
контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та
документального підтвердження на цей запит;
- інші підстави, визначені п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Обмеження у підставах
проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на
звернення такого платника податків.
Працівникам
правоохоронних органів забороняється брати
участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників
податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або
здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків
(посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні (п. 78.3 ПКУ).
Про проведення документальної позапланової
перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу
приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на
проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається
лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у
порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (листування), копію наказу про проведення
документальної позапланової перевірки.
Порядок проведення документальних невиїзних перевірок визначений
статтею 79 ПКУ.
Документальна
невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або
уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за
наявності підстав для проведення документальної перевірки. Документальна
невиїзна перевірка здійснюється на підставі документів та даних, наданих
платником податків у визначених ПКУ випадках, або отриманих в
інший спосіб, передбачений законом
(п. 79.1 ПКУ).
Присутність платників податків під час
проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова.
За наявності письмового звернення платника
податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися
документальна виїзна перевірка.
Документальна позапланова невиїзна
перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на
підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи)
контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику
податків (його представнику), копії наказу про проведення документальної
позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та
місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) платнику
податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної
позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та
місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою
(місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом
з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка
розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого
повідомлення та копії наказу.
Фактичною вважається
перевірка, що
здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності,
розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така
перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства
з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків
розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв,
у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання
роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення
трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ПКУ).
Порядок проведення фактичних перевірок визначений статтею 80 ПКУ.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на
підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи)
контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику
податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично
проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої
перевірки, та за наявності хоча б однієї
з таких підстав (п. 80.2.1 ПКУ):
- у разі коли за результатами перевірок
інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення
платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів,
здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій,
наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких
покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких
фактів;
- у разі
наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації
від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про
можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено
на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків
розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення
розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів,
ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів,
контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу
підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача),
оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків
установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі
незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з
використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або
ліцензування;
- неподання
суб’єктом
господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання
реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів
розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових
операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в
установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог
законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування
спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в
електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками
податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або
рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення
функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу
спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в
електронних сигаретах, пального;
- у разі
виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з
питань, визначених у п. 75.1.3 ПКУ;
- у разі
наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації
про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин
та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків
до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без
державної реєстрації.
Під час проведення фактичної перевірки в
частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового
договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено
випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються
питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на
оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування
факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює
трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу,
або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення,
посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ПКУ).
Фактична перевірка проводиться двома і
більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб’єкта
господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює
розрахункові операції.
Під час проведення перевірки посадовими
особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу
складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу
та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або
особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Хронометраж - процес спостереження за
веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час
проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою
встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка
здійснюється на відповідному місці її провадження (п. 14.1.264 ПКУ).
Інші
умови проведення перевірок, строки виїзних перевірок, матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, Проведення експертизи під час здійснення податкового
контролю
визначені статтями 81-84 ПКУ.
Умови надання платниками податків документів для перевірки визначені статтею 85 ПКУ.
Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами
контролюючих органів у випадках, не передбачених ПКУ.
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих
органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з
предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після
початку перевірки.
При цьому
великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також
надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного
зв’язку в електронній формі з дотриманням законодавства про електронний
документообіг копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з
обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів
оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів
бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з
обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів,
наступних за днем отримання запиту.
Для них, загальний формат та порядок подачі такої інформації
визначаються органами ДПС. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої
інформації платник податків звільняється від обов’язку подання її в електронній формі.
Документи, що містять комерційну таємницю
або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової)
особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх
повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова
(службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник).
При проведенні перевірок посадові
(службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників
податків належним чином завірені копії
первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що
свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату
податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути
засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені
печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій
документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого
органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Забороняється вилучення оригіналів
документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним
законодавством.
У разі
відмови платника податків або його законних представників надати копії документів
посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у
довільній формі (п. 85.6 ПКУ).
Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими
(службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику
податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його
законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про
отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які
отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Посадова (службова) особа контролюючого
органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має
право отримувати від платника податків або його законних представників копії
документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути
засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені
печаткою (за наявності).
4. Електронні перевірки як додатковий сервіс у
системі податкового контролю.
Документальною невиїзною
позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (електронна
перевірка) вважається
перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з
незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ПКУ (платники податків, які мають ризик), до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку (п. 75.1.2 ПКУ).
Заява
подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної
перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення
такої перевірки для відповідних
платників податків, які застосовують:
- спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності;
- суб’єктів
господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва;
- інших
платників податків (п. 75.1.2 ПКУ).
Форма заяви, порядок
її подання,
прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну фінансову політику.
Для проведення електронної перевірки
платник податків забезпечує подання до контролюючого органу засобами
електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства документів, які відповідно до ПКУ пов’язані з обчисленням та сплатою податків і
зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній
формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та
порядок подання такої інформації встановлюються органами
ДПС (п.85.2 ПКУ).
За результатами електронної перевірки складається довідка у двох примірниках, що підписується посадовими особами
контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому
органі протягом трьох робочих днів з дня закінчення установленого для
проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або
перебувають на консолідованій сплаті,- протягом п’яти робочих днів) (п. 86.11.
ПКУ).
Довідка електронної перевірки після її
реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним
представникам для ознайомлення та підписання протягом п’яти робочих
днів з дня вручення.
У разі незгоди платника податків або його
законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними
в довідці, складеній за результатами електронної перевірки, вони зобов’язані
підписати таку довідку та мають право подати свої заперечення, які є невід’ємною
частиною такої довідки, разом з підписаним примірником довідки.
Такі заперечення розглядаються контролюючим
органом протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання та
платнику податків надсилається відповідь у вигляді податкових повідомлень-рішень. Така
відповідь є невід’ємною частиною довідки про проведення
електронної перевірки. Платник податку (його уповноважена особа та/або
представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що він зазначає
у поданих запереченнях.
5. Оформлення
результатів перевірок.
Порядок
оформлення результатів перевірок визначений статтею 86 ПКУ.
Результати перевірок
(крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються
посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними
представниками (у разі наявності). У разі
встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення
відсутні, складається довідка (п. 86.1. ПКУ).
Акт (довідка),
складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які
проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку,
у строки, визначені ПКУ, надається платнику податків або його
законному представнику, який зобов’язаний його підписати.
Акт перевірки -
документ, який складається у передбачених ПКУ випадках, підтверджує факт проведення
перевірки та відображає її результати.
Акт перевірки не може розглядатися як заява
або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від
сплати податків.
Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених ПКУ
випадках,
підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм
доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового,
валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення
перевірки, встановленого ПКУ (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний
підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право
надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки,
передбачені ПКУ.
- акт (довідка) перевірки з
інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною;
- заперечення, надані платником
податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
- пояснення
та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до
статей 16-17 ПКУ.
За результатами
камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого
органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі
вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику
податків у порядку, визначеному ПКУ (листування) (п. 86.2. ПКУ)
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, складається у двох примірниках, підписується посадовими
особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у
контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем
закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників
податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, -
протягом 10 робочих днів) (п. 86.3 ПКУ).
У разі відмови платника податків або його законних представників від
підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що
засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати
виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його
підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику
податків чи його законному представнику.
Акт (довідка) документальної
невиїзної перевірки складається у двох примірниках,
підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку,
та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що
настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для
платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій
сплаті, - протягом 10 робочих днів) (п. 86.4 ПКУ).
Акт (довідка) документальної невиїзної
перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається
особисто платнику податків чи його представникам або надсилається. У разі
відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки)
перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт,
що засвідчує факт такої відмови.
Акт (довідка) про
результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами
контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше
наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про
результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала
розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у
разі наявності) (п. 86.5 ПКУ).
Підписання
акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції,
платником податків та/або його представниками та посадовими особами
контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем
проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або
особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки),
посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт
такої відмови. Один
примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного
робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів
контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації
вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або
особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його
законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи
неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи
особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або
довідка надсилається платнику податків у формі надсилання (вручення) податкових
повідомлень-рішень. У таких випадках контролюючим органом складається
відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати
перевірки.
Відмова платника податків або його законних
представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не
звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені контролюючим
органом за результатами перевірки грошові зобов’язання.
У разі незгоди платника
податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки
(крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку,
встановленому п. 78.1.5 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення
та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що
підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин,
що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до
контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10
робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ПКУ).
Такі заперечення, додаткові документи і
пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки. Розгляд таких матеріалів органами ДПС визначений п. 86.7 стю 86
ПКУ.
Податкове
повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ, керівником (його
заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти
робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його
представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки,
та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ПКУ (листування).
В акті перевірки
зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань платника.
